03 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/26890/23 пров. № А/857/4710/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.01.2024р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення (суддя суду І інстанції: ОСОБА_2 , час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 22.01.2024р., м.Рівне; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 22.01.2024р.),-
21.11.2023р. (згідно із відомостями реєстраційної позначки суду першої інстанції) позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
визнати протиправними дії відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 /СП/ щодо визначення базового місяця грудень 2015 року при нарахуванні та виплаті йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р.;
визнати протиправними дії відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неврахування вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р., при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р.;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. з визначенням базового місяця - січень 2008 року та виплатити суму індексації;
зобов'язати відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. з урахуванням вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р. (а.с.1-9).
Згідно ухвали суду від 12.12.2023р. розгляд справи проведено судом першої інстанції в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.36 і на звороті).
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22.01.2024р. заявлений позов задоволено частково; визнано протиправними дії відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо врахування грудня 2015 року як базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р.; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015р. по 28.02.2018р. з встановленням базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.50-52).
Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив сторони.
В своїй апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору (в частині вимог), просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмовлених позовних вимог, які стосуються нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період 01.03.2018р.-31.12.2022р., та прийняти нову постанову в цій частині, якою зазначені позовні вимоги задовольнити (а.с.54-60).
В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що висновки суду про те, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду в справі № 460/1648/23 вирішено аналогічні вимоги, є помилковими. В цій справі суд не задовольнив вимогу в частині встановлення базового місяця січень 2008 року, оскільки такі вимоги були передчасними. Тобто, лише після виконання рішення суду в справі № 460/1648/23 можна буде встановити базовий місяць. При цьому, базовий місяць впливає на вирішення вимог за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р., оскільки зазначені розрахунки є взаємопов'язаними. Також на підставі виконання вказаного рішення відповідач нарахував і виплатив суму індексації в розмірі 0,00 грн.
У поданій апеляційній скарзі відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 , покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.67, 94-95).
Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішення в справі № 460/1648/23 не набрало законної сили, через що лист апелянта від 29.08.2023р. не є достатнім доказом вирішення спору в цій справі. Також в розглядуваному випадку суд повинен був у порядку п.2 ч.1 ст.170 КАС України відмовити у відкритті провадження в розглядуваній справі.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 скерував до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення (а.с.83-84).
Апеляційний розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_2 підлягає до часткового задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 належить відхилити з наступних підстав.
Як встановлено під час судового розгляду, позивач ОСОБА_1 проходив безперервну військову службу у структурних підрозділах ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (по особовому складу) № НОМЕР_1 від 17.12.2022р. позивач був звільнений у відставку за пп. «а» (за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі) п.3 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 268 від 31.12.2022р. позивач виключений зі списків особового складу та з усіх видів забезпечення із 31.12.2022р. (а.с.14 і на звороті).
12.01.2023р. позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018р. із встановленням базового місяця - січень 2008 року та щодо визначення базового місяця при обрахунку індексації грошового забезпечення з 01.03.2018р.
Листом № 12/2/33 від 16.01.2023р. відповідач повідомив позивача про те, що індексація грошового забезпечення в період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. йому не нараховувалась і не виплачувалась. У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. у Міністерства оборони України не було. За період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. індексація грошового забезпечення була виплачена позивачу в повному обсязі з встановленням місяця, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) (базового місяця), березень 2018 року.
Не погодившись із такими діями відповідача позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.08.2023р. у справі № 460/1648/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024р., заявлений позов задоволено частково; визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р.; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р.; визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неврахування вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р., при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р.; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. із врахуванням вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р., з врахуванням виплаченої суми; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_2 № 12/2/894 від 16.11.2023р. вказане рішення виконано; розрахунок індексації грошового забезпечення проведено з врахуванням грудня 2015 року як крайній місяць підвищення грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України. У зв'язку з цим для проведення індексації доходів індекс споживчих цін обчислювався наростаючим підсумком, починаючи з січня 2016 року, як це визначено постановою КМ України № 1013 від 09.12.2015р. «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». Оскільки нарахована випереджаючим шляхом сума ймовірної індексації протягом січня 2016 року - лютий 2018 року не перевищила суму підвищення грошового забезпечення за грудень 2015 року, нарахована індексація грошового забезпечення за вказаний період становить 0,00 грн.
Окрім цього, індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. нарахована відповідно до вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку № 1078, де за вказаний період підвищення грошового доходу перевищує суму індексації. яка склалась у місяці підвищення посадових окладів (березень 2018 року). Оскільки сума індексації, яка склалась у місяці підвищення посадових окладів (березень 2018 року) становить 0,00 грн., а підвищення грошового доходу у місяці підвищення посадових окладів (березень 2018 року) відбулося на 833 грн. 90 коп., нарахована індексація грошового забезпеченім за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. становить 0,00 грн. (а.с.15-17).
Не погоджуючись із нарахуванням та виплатою індексації за вказані періоди на виконання судового рішення, позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом.
Приймаючи рішення по справі та частково задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що із набранням чинності постановою КМ України № 1294 від 07.11.2007р. «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відбулися зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.
Визначення базового місяця залежить лише від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови КМ України № 1294 від 07.11.2007р. «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.01.2008р. та втратила чинність 01.03.2018р. у зв'язку із набранням чинності постановою КМ України № 704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації, не відбувалося.
Відтак, суд прийшов до висновку про те, що саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за спірний період до березня 2018 року.
Стосовно решти вимог суд керувався тим, що такі вже вирішені по справі № 460/1648/23, а тому заявлений позов в цій частині є неправильним способом захисту і фактично є способом виконання іншого судового рішення.
Вирішуючи наведений спір в оскарженій апелянтами частинах, колегія суддів виходить з наступних мотивів.
Предметом спору у цій справі є право позивача ОСОБА_1 на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. із врахуванням базового місяця січень 2008 року.
При цьому, відповідачем проведено на виконання рішення суду обчислення та виплату індексації за спірний період, однак останнім застосовано інший базовий місяць - грудень 2015 року.
Також спір виник у зв'язку із ненарахуванням та невиплатою позивачу у період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. індексації-різниці відповідно до абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р.
Стосовно позовних вимог за період 01.01.2016р.-28.2.2018р. колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України № 2011-XII від 20.12.1991р. «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.3 ст.9 вказаного Закону).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України № 1282-ХІІ від 03.07.1991р. «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до ст.1 цього Закону індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (ст.2 вказаного Закону).
Згідно з ст.5 зазначеного Закону підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно до п.1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р., підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абз.8 п.4 наведеного Порядку).
Згідно з п.6 цього Порядку виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
В рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013р. у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення ч.2 ст.233 КЗпП України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
На підставі аналізу наведених положень законодавства колегія суддів дійшла висновку про те, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Відповідно до ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення ст.1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення від 08.11.2005р., заява № 63134/00).
Так, реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
У зв'язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Із врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні.
Також колегія суддів звертає увагу, що звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
В частині правильності обчислення належної позивачу індексації колегія суддів враховує таке.
Відповідно до ст.4 Закону України № 1282-ХІІ від 03.07.1991р. «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р., індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році -103 відсотка, у 2017 році -103 відсотка, у 2018 році -103 відсотка).
Відповідно до п.2 зазначеного Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з п.4 вказаного Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
За змістом п.5 цього Порядку у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Таким чином, системний аналіз наведених норм вказує на те, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати, є базовим при проведенні індексації.
Пунктом 3 постанови КМ України № 1294 від 07.11.2007р. затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01.01.2008р.
Звідси, січень 2008 року є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р., січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців.
Із матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення суду за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. для обрахунку індексації грошового забезпечення позивача брався до уваги базовий місяць грудень 2015 року, що підтверджено довідкою-розрахунком відповідача (а.с.16).
Згідно п.3 постанови KM України № 1013 від 09.12.2015p. «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», відповідно до якого, зокрема, Міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Отже, Міністерство оборони України зобов'язане було вжити заходів для підвищення з 01.12.2015р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 pоку, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Згідно абз.2 п.3 цієї постанови для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.
Разом з тим, грудень 2015 року не може вважатися базовим, оскільки у даному місяці збільшення грошового забезпечення відбулося не за рахунок зростання посадового окладу, а завдяки іншим додатковим видам грошового забезпечення.
Таким чином, збільшення грошового забезпечення у грудні 2015 року відбулося не шляхом збільшення посадового окладу, а завдяки іншим видам грошового забезпечення, крім посадового окладу, а відтак це не призводить до того, що даний місяць став базовим для нарахування індексації з огляду на наступне.
Відповідно до роз'яснення Мінсоцполітики № 48/о/66-17 від 08.08.2017р., наданого на запит ДФ Міноборони № 248/3/9/1/863 від 18.07.2017р., зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
У роз'ясненні Мінсоцполітики № 28/0/66-18 від 18.04.2018р., наданого на запит Військової частини НОМЕР_2 № 2376 від 29.03.2018р., наголошено на тому, що у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення.
Зі змісту роз'яснення Мінсоцполітики № 024-106 від 09.02.2005р. слідує, що зміна розміру премії за рахунок фінансових можливостей підприємства не є підставою вважати місяць базовим, при розрахунку індексу для проведення індексації.
Відповідно до роз'яснення Мінсоцполітики № 169/10/137-12 від 06.08.2012р. у разі, коли грошовий дохід, з урахуванням суми підвищення, менше суми грошового доходу, з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення.
Щомісячна додаткова грошова винагорода передбачена постановою КМ України № 889 від 22.09.2010р. «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» та наказом Міністра оборони України № 595 від 15.11.2010р. «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України».
Така винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації).
Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода не впливає на розмір індексації грошового забезпечення, відтак грудень 2015 року не повинен визначатися як базовий місяць, а виплата індексації повинна була здійснюватися за розрахунками попереднього базового місяця - січня 2008 року.
В такому порядку нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця.
Протягом 2016-2018 років розміри посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років позивача залишалися незмінними.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що під час нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р. включно слід застосовувати базовий місяць січень 2008 року.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що базовим місяцем для нарахування індексації ОСОБА_1 повинен бути січень 2008 року.
Базовим місяцем може бути лише місяць, коли на законодавчому рівні змінюється посадовий оклад військовослужбовця.
Схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена постановою КМ України № 1294 від 07.11.2007р., яка набрала чинності з 01.01.2008р.
У подальшому після прийняття КМ України постанови № 704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Звідси, на законодавчому рівні розмір посадового окладу військовослужбовців встановився у січні 2008 року (постанова КМ України № 1294 від 07.11.2007р. «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб») та в подальшому такий був змінений (зріс) у березні 2018 року (постанова КМ України № 704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»).
Таким чином, базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців, повинен бути січень 2008 року; водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.
Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів приходить до переконання про наявність правових підстав для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення, з урахуванням Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р., за період з 01.01.2016р. по 28.02.2018р., із застосуванням базового місяця січень 2008 року, через що заявлений позов в цій частині є підставним та обґрунтованим.
Водночас, суд помилково задовольнив в цій частині вимоги, починаючи з грудня 2015 року, чим фактично вийшов за межі позовних вимог, однак не навів будь-якого обґрунтування такого рішення, чим не дотримався вимог ст.9 КАС України.
Щодо позовних вимог за період 01.03.2018р.-31.12.2022р. колегія суддів керується таким.
Проаналізувавши підстави та предмет позову та враховуючи склад сторін у цій справі колегія суддів дійшла висновку, що у цьому випадку є наявними підстави для закриття провадження в частині пред'явлених позивачем вимог, що стосуються періоду з 01.03.2018р. по 31.12.2022р., оскільки у цій справі має місце спір між тими самими сторонами, стосується одного й того самого предмету і позов, заявлений з тих самих підстав, що й у справі № 460/1648/23, за наслідком розгляду якого прийнято рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.08.2023р., залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024р.
Під час розгляду справи № 460/1648/23 судами було досліджено питання механізму розрахунку індексації грошового забезпечення та її розміру, а також здійснювалася перевірка правильності нарахованих відповідачем сум індексації грошового забезпечення, зокрема, за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р.
Зі змісту судових рішень у справі № 460/1648/23 слідує, що позов задоволено частково, зокрема, визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неврахування вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р., при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р.; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. із врахуванням вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р., з врахуванням виплаченої суми;
Предметом позову в розглядуваній справі знову є питання розрахунку (перерахунку) індексації грошового забезпечення, зокрема за період з 01.03.2018 по 31.12.2022р. відповідно до вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р.
Серед підстав позову позивач покликається на порушення відповідачем означених положень Порядку № 1078 при перерахунку та виплати за спірний період розміру індексації грошового забезпечення на виконання судового рішення у справі № 460/1648/23.
Разом з тим, позовні вимоги в цій частині вже були вирішені судом у справі № 460/1648/23.
Верховний Суд неодноразово викладав позиції стосовно того, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна обсягу посилань на норми матеріального чи процесуального права. (пункт 7.43. постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019р. у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018р. у справі № 9901/433/18 зазначено, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.
Отже, інший словесний виклад правових обґрунтувань вимог, заявлених на розгляд суду, не змінює правової природи таких вимог, їх предмет та підстави в цілому, що свідчить про те, що фактично позивач у межах цієї справи просить суд повторно переглянути питання щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. відповідно до вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р., яке отримало своє остаточне вирішення в межах розгляду справи № 460/1648/23.
Колегія суддів зауважує, що неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, яке набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили позивач не може знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги з тих самих підстав.
У разі незгоди із вирішенням судом позовних вимог у справі № 460/1648/23 позивач мав право оскаржити судове рішення у цій справі в апеляційному та касаційному порядках. Водночас з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень слідує, що рішення у справі № 460/1648/23 не було предметом оскарження ОСОБА_1 .
Наведені позивачем в поданій апеляційній скарзі доводи свідчать про його незгоду із виконанням відповідачем рішення суду від 29.08.2023р. у справі № 460/1648/23, а предмет позову в цій справі фактично спрямований на його виконання.
При цьому, в розглядуваній справі сформульовані позовні вимоги фактично дублюють резолютивну частину рішення суду в справі № 460/1648/23.
Водночас, колегія суддів зауважує, що у разі невиконання судового рішення, позивачка має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, а також процесуальними положеннями КАС України.
Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
Згідно з положеннями ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У частині 1 ст.11 цього Закону йдеться про те, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Із аналізу вищезазначених законодавчих норм слідує, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019р. у справі № 686/23317/13-а.
В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд зазначає, що з метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегулювано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Так, положеннями частини першої статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, у цьому випадку в рамках адміністративної справи № 460/1648/23.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Вищезазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
За правилами п.4 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відтак, колегія суддів доходить висновку, що оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду з того самого фактичного предмету спору і між тими самим сторонами, а тому наявні підстави для закриття провадження на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України в частині вимог, які стосуються спірного періоду з 01.03.2018р. по 31.12.2022р.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_2 є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню в частині вирішення вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо неврахування вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р., при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р.; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та доплату на користь позивача індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. з урахуванням вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р., та а провадження в цій частині - закриттю.
Також слід змінити другу і третю частини резолютивної частини рішення суду шляхом заміни періоду «з 01.12.2015 по 28.02.2018» на період «з 01.01.2016 по 28.02.2018».
В решті рішення суду належить залишити без змін.
За правилами ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.ст.243, 311, п.п.2, 3 ч.1 ст.315, ст.316, п.4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.319, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.01.2024р. в адміністративній справі № 460/26890/23 в частині вирішення вимог про визнання протиправними дій відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р., при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу в період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р.; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та доплату на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. з урахуванням вимог абз.4, 5, 6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р., - скасувати, провадження в цій частині - закрити.
Змінити другу і третю частини резолютивної частини рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22.01.2024р. в адміністративній справі № 460/26890/23 шляхом заміни періоду «з 01.12.2015 по 28.02.2018» на період «з 01.01.2016 по 28.02.2018».
В решті рішення суду залишити без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді Н. В. Бруновська
Р. Б. Хобор
Дата складання повного тексту судового рішення: 03.06.2024р.