Постанова від 31.05.2024 по справі 140/21936/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/21936/23 пров. № А/857/2092/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Запотічного І.І., Кузьмича С.М.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі №140/21936/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення (головуючий суддя першої інстанції - Сорока Ю.Ю., час ухвалення - у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення - м. Луцьк, дата складання повного тексту - 28.12.2023), -

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» звернулося до суду з позовом до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем через уповноваженого декларанта з метою декларування товарів: Товар № 1 «м'ясо свійських свиней, морожене, обвалене (без кісток, у вигляді фрагментів, з шкірою, отримане з переднього краю і подане окремо: м'ясо з голів свиней (щоковина) подрібнене, зі шкірою без теплової кулінарної обробки, не консервоване, без харчових добавок, спецій, солі приправ, придатне для споживання людиною, вагою 20629, 00 кг»; Товар № 2 «м'ясо свійських свиней, морожене, обвалене (без кісток, у вигляді фрагментів, з шкірою, отримане з переднього краю і подане окремо: м'ясо з голів свиней (щоковина) подрібнене, зі шкірою без теплової кулінарної обробки, не консервоване, без харчових добавок, спецій, солі приправ, придатне для споживання людиною; тримінг 70/30 (загальний вміст жиру 30% маси, вагою 20778, 00 кг»; Товар № 3 «м'ясо свійських свиней, морожене, обвалене (без кісток, у вигляді фрагментів, з шкірою, отримане з переднього краю і подане окремо: м'ясо з голів свиней (щоковина) подрібнене, зі шкірою без теплової кулінарної обробки, не консервоване, без харчових добавок, спецій, солі приправ, придатне для споживання людиною; тримінг 70/30 (загальний вміст жиру 30% маси, вагою 20883, 00 кг»; Товар № 4 «Жир яловичий заморожений, без теплової кулінарної обробки, не консервований, без харчових добавок, спецій, солі приправ, придатний для споживання людиною, вагою 20021,5 кг»; Товар № 5 «Жир яловичий заморожений, без теплової кулінарної обробки, не консервований, без харчових добавок, спецій, солі приправ, придатний для споживання людиною, вагою 17057,82 кг»; Товар № 6 «Жир яловичий заморожений, без теплової кулінарної обробки, не консервований, без харчових добавок, спецій, солі приправ, придатний для споживання людиною, вагою 19460, 00 кг»; № 7 «Жир яловичий заморожений, без теплової кулінарної обробки, не консервований, без харчових добавок, спецій, солі приправ, придатний для споживання людиною, вагою 20881 кг» до Львівської митниці подано митні декларації №23UA209160002493U9, №23UA209160002494U8, №23UA209160002539U3, №23UA209160003337U4, №23UA209160004331U3, №23UA209160004332U2, №23UA209160004333U1 та надані до митного оформлення інші документи на підставі яких товар був куплений та доставлений до митного кордону України.

Проте, митним органом було відмовлено позивачу у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/800018/2 від 06 березня 2023 року, № UA209000/2023/800019/2 від 06 березня 2023 року, № UA209000/2023/800020/2 від 07 березня 2023 року, № UA209000/2023/800025/1 від 23 березня 2023 року, № UA209000/2023/800041/1 від 18 квітня 2023 року, № UA209000/2023/800042/1 від 18 квітня 2023 року, № UA209000/2023/800043/1 від 18 квітня 2023 року, оскільки подані документи містять розбіжності та неточності.

Позивач з таким твердженням митного органу не погоджується та зазначає, що декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар та в своїй сукупності дають можливість визначити митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості товару.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 р. позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/800018/2 від 06 березня 2023 року, № UA209000/2023/800019/2 від 06 березня 2023 року, № UA209000/2023/800020/2 від 07 березня 2023 року, № UA209000/2023/800025/1 від 23 березня 2023 року, № UA209000/2023/800041/1 від 18 квітня 2023 року, № UA209000/2023/800042/1 від 18 квітня 2023 року, № UA209000/2023/800043/1 від 18 квітня 2023 року. Окрім цього, стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» судовий збір у розмірі 6284 (шість тисяч двісті вісімдесят чотири) гривні 78 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.

Не погодившись із вказаним рішенням, Львівська митниця подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 у справі № 140/21936/23 та прийняти постанову, якою відмовити ТОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» у задоволенні позовних вимог.

На думку апелянта, позивач подав до митного оформлення документ, що містить недостовірні відомості щодо умов поставки, що безпосередньо має вплив на розрахунок митної вартості товарів, оскільки на відміну від задекларованої у МД № 23UA209160002539U3 від 06.03.2023 умови поставки СРТ, умови поставки FCA покладають витрати на доставку товарів на покупця, а, відтак, і витрати на доставку товарів до кордону України підлягають включенню до митної вартості товарів.

Апелянт зазначає, що відповідно до поданого до митного оформлення рахунку-фактури (інвойсу) від 03.03.2023 № FV2023/03/0192 вартість товару складає 22 971,30 EUR. За результатами митного контролю, згідно з оскаржуваним рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/800020/2, митна вартість визначена митницею в розмірі 34 540,48 EUR, в той час як дійсна вартість товару, відповідно до рахунку-фактури (інвойс від 03.03.2023 № 5423077939) наданого митними органами Королівства Нідерландів складає 46 986,75 EUR.

Окрім цього, Львівська митниця вважає стягнуту за рішенням суду суму витрат на правничу допомогу із її бюджетних асигнувань завищеною, оскільки ні підготовка позовної заяви, ні консультації в даній справі не потребували значних зусиль та часу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» не скористалося правом на подання відзиву. Згідно з ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено і з матеріалів справи слідує, що ТОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» через уповноваженого декларанта з метою декларування товарів: Товар № 1 «м'ясо свійських свиней, морожене, обвалене (без кісток, у вигляді фрагментів, з шкірою, отримане з переднього краю і подане окремо: м'ясо з голів свиней (щоковина) подрібнене, зі шкірою без теплової кулінарної обробки, не консервоване, без харчових добавок, спецій, солі приправ, придатне для споживання людиною, вагою 20629, 00 кг»; Товар № 2 «м'ясо свійських свиней, морожене, обвалене (без кісток, у вигляді фрагментів, з шкірою, отримане з переднього краю і подане окремо: м'ясо з голів свиней (щоковина) подрібнене, зі шкірою без теплової кулінарної обробки, не консервоване, без харчових добавок, спецій, солі приправ, придатне для споживання людиною; тримінг 70/30 (загальний вміст жиру 30% маси, вагою 20778, 00 кг»; Товар № 3 «м'ясо свійських свиней, морожене, обвалене (без кісток, у вигляді фрагментів, з шкірою, отримане з переднього краю і подане окремо: м'ясо з голів свиней (щоковина) подрібнене, зі шкірою без теплової кулінарної обробки, не консервоване, без харчових добавок, спецій, солі приправ, придатне для споживання людиною; тримінг 70/30 (загальний вміст жиру 30% маси, вагою 20883, 00 кг»; Товар № 4 «Жир яловичий заморожений, без теплової кулінарної обробки, не консервований, без харчових добавок, спецій, солі приправ, придатний для споживання людиною, вагою 20021,5 кг»; Товар № 5 «Жир яловичий заморожений, без теплової кулінарної обробки, не консервований, без харчових добавок, спецій, солі приправ, придатний для споживання людиною, вагою 17057,82 кг»; Товар № 6 «Жир яловичий заморожений, без теплової кулінарної обробки, не консервований, без харчових добавок, спецій, солі приправ, придатний для споживання людиною, вагою 19460, 00 кг»; № 7 «Жир яловичий заморожений, без теплової кулінарної обробки, не консервований, без харчових добавок, спецій, солі приправ, придатний для споживання людиною, вагою 20881 кг» до Львівської митниці подано митні декларації №23UA209160002493U9, №23UA209160002494U8, №23UA209160002539U3, №23UA209160003337U4, №23UA209160004331U3, №23UA209160004332U2, №23UA209160004333U1.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митних деклараціях митної вартості товару та обраного методу її визначення, разом з деклараціями декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме:

Товару № 1 (сертифікат якості від 02 березня 2023 року; рахунок-фактура №FV2023/03/0188 від 02 березня 2023 року, автотранспортна накладна від 02 березня 2023 року; міжнародний ветеринарний сертифікат № 269159331 від 02 березня 2023 року, сертифікат з перевезення від 04 березня 2023 року, зовнішньоекономічний контракт № 01122022 від 01 грудня 2022 року, договір про надання послуг митного брокера № 34/2022 від 21 вересня 2022 року, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів; експортна митна декларація № 23PL301010E0277764 від 04 березня 2023 року);

Товару № 2 (сертифікат якості від 03 березня 2023 року; рахунок-фактура №FV2023/03/0193 від 03 березня 2023 року; автотранспортна накладна; сертифікат з перевезення (походження) від 03 березня 2023 року; міжнародний ветеринарний сертифікат від 03 березня 2023 року; зовнішньоекономічний контракт № 01122022 від 01 грудня 2022 року; договір про надання послуг митного брокера № 34/2022 від 21 вересня 2022 року; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів);

Товару № 3 (сертифікат якості від 03 березня 2023 року; рахунок-фактура №FV2023/03/0193 від 03 березня 2023 року; автотранспортна накладна; сертифікат з перевезення (походження) від 03 березня 2023 року; міжнародний ветеринарний сертифікат від 03 березня 2023 року; зовнішньоекономічний контракт № 01122022 від 01 грудня 2022 року; договір про надання послуг митного брокера №34/2022 від 21 вересня 2022 року; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів);

Товару № 4 (сертифікат якості; рахунок-фактура № FV2023/03/0252 від 21 березня 2023 року; автотранспортна накладна від 18 березня 2023 року; міжнародний ветеринарний сертифікат від 15 червня 2023 року; зовнішньоекономічний контракт № 0325012023 від 23 лютого 2023 року; договір про надання послуг митного брокера № 34/2022 від 21 вересня 2022 року; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами; митна декларація країни експорту № 23PL301010Е0366541);

Товару № 5 (сертифікат якості від 06 квітня 2023 року; рахунок-фактура № FV2023/04/0289 від 12 квітня 2023 року; автотранспортна накладна № 4592644 від 06 квітня 2023 року; міжнародний ветеринарний сертифікат від 06 квітня 2023 року, зовнішньоекономічний контракт № 0325012023 від 23 лютого 2023 року; договір про надання послуг митного брокера № 05/2022 від 31 січня 2022 року; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами; митна декларація країни експорту № 23PL301010Е0489859);

Товару № 6 (сертифікат якості; рахунок-фактура № FV2023/04/0290 від 12 квітня 2023 року; автотранспортна накладна від 06 квітня 2023 року; міжнародний ветеринарний сертифікат віл 06 квітня 2023 року; сертифікат з перевезення (походження товару) від 12 квітня 2023 року; прейскурант (прайс-лист) від 09 червня 2023 року; зовнішньоекономічний контракт № 0325012023 від 23 лютого 2023 року; договір про надання послуг митного брокера № 05/2022 від 31 січня 2022 року; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами; митна декларація країни експорту № 23PL301010E0494770.

Товару № 7 (сертифікат якості від 12 квітня 2023 року; рахунок-фактура № FV2023/04/0295 від 14 квітня 2023 року; автотранспортна накладна від 12 квітня 2023 року; міжнародний ветеринарний сертифікат від 12 квітня 2023 року; сертифікат з перевезення (походження) від 14 квітня 2023 року, зовнішньоекономічний контракт № 0325012023 від 23 лютого 2023 року; договір про надання послуг митного брокера № 05/2022 від 31 січня 2022 року; інформація про позитивні результати держаних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами; митна декларація країни експорту № 23PL301010Е0501460.

Вважаючи, що митна вартість ввезених товарів не підтверджена, митний орган направив письмові вимоги про надання додаткових документів.

Так, відповідно до вимог ч. 2-3 ст. 53 МК України, декларанту у всіх випадках надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, а саме:

додатки до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності;

рахунок-проформу (Проформу, Інвойс);

якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові, податкові накладні);

транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поста, заявки на транспортні послуги, акт виконаних робіт (наданих послуг));

якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, ще містять відомості про вартість страхування;

договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні, характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціям та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

переклади документів відповідно до вимог ст.254 МК України.

Незважаючи на викладене, відповідно до вимог пункту 2 частини 6 cтатті 54 МК України, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МК України, заявлену митну вартість не визнано.

Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 МК України.

У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 26 (ст.60 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МК України) та методу 2г (ст. 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу, застосовано метод 2ґ (ст.64 МК України), Львівською митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів та складено картки відмови у прийнятті митої декларації, зокрема:

щодо Товару № 1 було винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/800018/2 та складено картку відмови у прийнятті митної декларації № UA209160/2023/000065, оскільки заявлена декларантом митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

у поданій до митного оформлення автотранспортній накладній CMR від 02.03.2023 № б/ц відомості у графі 3 (місце призначення), зазначено «Київ, Україна», ще суперечить відомостям у МД (СРТ- UA- Луцьк);

за умовами зовнішньоекономічного договору від 01.12.2022 № 01122022 розділом 1. Предмет контракту, передбачено, що товар поставляється в асортименті зазначеному в Інвойсі, який є невід'ємною частиною договору. У розділі 2. даного контракту визначено, що Сторонами у такому Інвойсі вказується назва, загальна кількість Товару, що поставляється а також його вартість. Наступним зазначається, що весь вказаний в Інвойсі Товар поставляється партіями, і при погодженні кожної партії товару ціна може змінюватись, але не перевищувати вартість узгоджену в такому Інвойсі. Ціна за одиницю Товару може варіюватись в діапазоні вказаному \і Інвойсі. До митного оформлення такий документ (Інвойс на загальну кількість та діапазон вартості товару) не надано;

у розділі 6 контракту - порядок оплати обумовлено, що оплата товару здійснюється на умовах Проформи-інвойсу, а у розділі 5 зазначено, що товар поставляється протягом 30 днів з моменту передоплати, або 30 днів з моменту підписання Сторонами Проформи-інвойсу, але такі документи не надано;

згідно договору купівлі-продажу одержувачем товару є ТОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС», 43023, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Лідавська, будинок 1, проте у графі 2 автотранспортної накладної - «отримувач», та у рахунку-фактурі зазначено адресу ТОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС», м. Київ, вул. Січових Стрільців 21/501;

в рахунку-фактурі (інвойсі) від 02.03.2023 № FV2023/03/0188 відсутні реквізити (дата, номер) зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу, згідно з умовами якого ввозиться оцінюваний товар;

виявлено розбіжності в експортній декларації країни відправлення від 04.03.2012 № MRN 23PL301010E0277764, у графі вартість товару зазначено 69232 пол. злотих, а вартість товару відповідно до рахунку фактури 68729,12 пол. злотих (згідно курсу пол. злотого до євро, який зазначено у даному рахунку-фактурі).

На вимогу декларантом надано: прайс-лист; сертифікат якості; відповідь на вимогу. Додатково доданий Прайс-лист від 01.03.2023 № б/н, має суб'єктивний характер, оскільки містить інформацію лише по товару, який зазначено у рахунку-фактурі, тому не відповідає визначенню документа за кодом 3014 - Прайс-лист виробника товару, оскільки виданий не виробником товару ANIMEX FOODS SP. Z О. О. ODDZIAL W ELKU, а третьою стороною - Techno Group Spolka zо.о., та відомості у даному документі не ( систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продажу необмеженій кількості потенційних покупців, як передбачено визначенням поняття) Прайс-лист (прейскурант).

Документи, що були подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності. Інші додаткові документи не надано;

щодо Товару № 2 було винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/800019/2 та складено картку відмови у прийнятті митої декларації № UA209160/2023/000066, оскільки заявлена декларантом митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

у поданій до митного оформлення автотранспортній накладній СМR від 03.03.2023 № б/н відсутні відомості у графах 14 та 15 (оплата перевезення товару), та

у графі 21 (місце і дата складання), що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) та ЗУ «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 №57-V. Складова митної вартості за умовами поставки СРТ- UA- Луцьк - перевезення, не підтверджено у CMR;

за умовами зовнішньоекономічного договору від 01.12.2022 № 01122022 розділом 1. Предмет контракту. Передбачено, що товар поставляється в асортименті зазначеному в Інвойсі, який є невід'ємною частиною договору. У розділі 2 даного контракту визначено, що Сторонами у такому Інвойсі вказується назва, загальна кількість Товару, що поставляється а також його вартість. Наступним зазначається, що весь вказаний в Інвойсі Товар поставляється партіями, і при погодженні кожної партії товару ціна може змінюватись, але не перевищувати вартість узгоджену у такому Інвойсі. Ціна за одиницю Товару може варіюватись в діапазоні вказаному в Інвойсі. До митного оформлення такий документ (Інвойс на загальну кількість та діапазон вартості товару) не надано;

у розділі 6 - порядок оплати зовнішньоекономічного контракту обумовлено, ще оплата товару здійснюється на умовах Проформи-інвойсу, а в розділі 5 зазначено, ще товар поставляється протягом 30 днів з моменту передоплати, або 30 днів з моменту підписання Сторонами Проформи-інвойсу, але такі документи (проформа, платіжна інструкція) не надано. Таким чином не дотримано умов зовнішньоекономічної угоди;

виявлено розбіжності в адресі суб'єкта, згідно договору купівлі-продажу одержувачем товару є ТОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС», 43023, Волинська обл., місто Луцьк вул. Лідавська, будинок 1, проте у міжнародному ветеринарному сертифікаті -«вантажоодержувач», зазначено адресу ТОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС», м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21/501;

в рахунку-фактурі (інвойсі) від 03.03.2023 № FV2023/03/0193 відсутні реквізити (дата, номер) зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу, згідно з умовами якого ввозиться оцінюваний товар.

На вимогу декларантом надано: прайс-лист; сертифікат якості; відповідь на вимогу. Додатково доданий Прайс-лист від 03.03.2023р. № б/н, має суб'єктивний характер, оскільки містить інформацію лише по товару, який зазначено у рахунку фактурі тому не відповідає визначенню документа за кодом 3014 - Прайс-лист виробника товару, оскільки виданий не виробником товару Crolleman Vrieshuis B.V а відправником - Techno Group Spolka zo.o., та відомості у даному документі не є систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продажнеобмеженій кількості потенційних покупців, як передбачено визначенням поняття Прайс-лист (прейскурант).

щодо Товару № 3 було винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/800020/2 та складено картку відмови у прийнятті митої декларації № UA209160/2023/000067, оскільки заявлена декларантом митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

у поданій до митного оформлення автотранспортній накладній CMR від 03.03.2023 № NL2323507 відсутні відомості у графах 14 та 15 (оплата перевезення товару), тобто складова митної вартості за умовами поставки СРТ-ПА-Луцьк - перевезення, не підтверджена у CMR;

за умовами зовнішньоекономічного договору від 01.12.2022 № 01122022 розділом 1.Предмет контракту - передбачено, що товар поставляється в асортименті зазначеному в Інвойсі, який є невід'ємною частиною договору. У розділі 2. даного контракту визначено, що Сторонами у такому Інвойсі вказується назва, загальна кількість Товару, що поставляється, а також його вартість. Наступним зазначається, що весь вказаний в Інвойсі Товар поставляється партіями, і при погодженні кожної партії товару ціна може змінюватись, але не перевищувати вартість узгоджену в такому Інвойсі. Ціна за одиницю Товару може варіюватись в діапазоні вказаному в Інвойсі. До митного оформлення такий документ (Інвойс на загальну кількість та діапазон ціни товару) не надано;

у розділі 6 - порядок оплати зовнішньоекономічного контракту Обумовлено, що оплата товару здійснюється на умовах Проформи-інвойсу, а у розділі 5 зазначено, що товар поставляється протягом 30 днів з моменту передоплати, або 30 днів з моменту підписання Сторонами Проформи-інвойсу, але такі документи не надано. Таким чином не дотримано умов зовнішньоекономічної угоди;

виявлено розбіжності у відомостях про отримувача товару - згідно договору купівлі- продажу одержувачем товару є ТОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС», 43023, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Лідавська, будинок 1, проте у графі 2 автотранспортної накладної (отримувач), та у міжнародному ветеринарному сертифікаті -«вантажоодержувач», зазначено адресу ТОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС», м. Київ, вул. Січових Стрільців, 21/501;

в рахунку-фактурі (інвойсі) від 03.03.2023 № FV2023/03/0192 відсутні реквізити (дата, номер) зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу, згідно з умовами якого ввозиться оцінюваний товар, - в експортній декларації країни відправлення від 05.03.2023 № MRN 23PL301010E0281325 задекларовано вартість товару 108851 пол. злотий, що не відповідає вартості товару у рахунку-фактурі - 107390,83 пол. злотих (в перерахунку на курс злотого зазначеного в даному рахунку-фактурі).

На вимогу декларантом документів надано: прайс-лист; сертифікат якості; відповідь на вимогу. Додатково доданий Прайс-лист від 03.03.2023р. № б/н, має суб'єктивний характер, оскільки містить інформацію лише по товару, йкий зазначено у рахунку-фактурі, тому не відповідає визначенню документа за кодом 3014 - Прайс- лист виробника товару, оскільки виданий не виробником товару Grolleman Vrieshuis B.V. а відправником - Techno Croup Spolka z o.o., та відомості у даному документі не є систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продажу необмеженій кількості потенційних покупців, як передбачено визначенням поняття Прайс-лист (прейскурант).

щодо Товару № 4 було винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/800025/l та складено картку відмови у прийнятті митої декларації № UA209160/2023/000076, оскільки заявлена декларантом митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

у поданій до митного оформлення автотранспортній накладній CMА Від 18.03.2023 № 459230 відсутні відомості у графах 14 та 15 (оплата перевезення товару), тобто такі складові митної вартості як перевезення за умовами поставки СРТ-UA-Луцьк, не підтверджено;

у наданій до митного оформлення CMR відсутні відомості у графах 5 (документи), 16 (перевізник), 22 (підпис і штамп відправника), що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) та ЗУ «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 № 57-V;

у графі 3 «місце розвантаження товару» наявні реквізити суб'єкта - SPE «Winter», м. Луцьк, тобто підприємство яке не є стороною даної зовнішньоекономічної угоди, документ, що визначає договірні відносини між цими суб'єктами відсутній;

дата даної CMR 18.03.2023, а дата рахунку-фактури 21.03.2023, тобто рахунок оформлений пізніше ніж товар завантажено на ТЗ;

за умовами зовнішньоекономічного договору від 23.02.2023 № 0325012023 розділом 1.Предмет контракту - передбачено, що товар поставляється в асортимент зазначеному в Інвойсі, який є невід'ємною частиною договору. У розділі 2. даного контракту визначено, що Сторонами у такому Інвойсі вказується назва, загальна кількість Товару, що поставляється а також його вартість. Наступним зазначається; що весь вказаний в Інвойсі Товар поставляється партіями, і при погодженні кожна партії товару ціна може змінюватись, але не перевищувати вартість узгоджену \в такому Інвойсі. Ціна за одиницю Товару може варіюватись в діапазоні вказаному у Інвойсі. До митного оформлення такий документ (Інвойс на загальну кількість та діапазон ціни товару) не надано;

у розділі 6 зовнішньоекономічного контракту - порядок оплати обумовлено, ще оплата товару здійснюється на умовах Проформи-інвойсу, а у розділі 5 зазначено, ще товар поставляється протягом 30 днів з моменту передоплати, або 30 днів з моменту підписання Сторонами Проформи-інвойсу, але такі документи не надано;

в експортній декларації країни відправлення від 22.03.2023 № MRN 23PL301010E0366541 задекларовано вартість товару 32875 пол. злотиий, що не відповідає вартості товару у рахунку-фактурі - 33011,77 пол.злотих (в перерахунку на курс злотого зазначеного в даному рахунку-фактурі).

На вимогу декларантом документів надано: Прайс-лист; сертифікат якості, відповідь на вимогу. Додатково доданий Прайс-лист від 21.03.2023р. № б/н, має суб'єктивний характер, оскільки містить інформацію лише по товару, який зазначене у рахунку-фактурі, тому не відповідає визначенню документа за кодом 3014 - Прайс лист виробника товару, оскільки виданий не виробником товару Groupe Bigard SA, а відправником - Techno Group Spolka z о.о., та відомості у даному документі не систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продажу необмеженій кількості потенційних покупців, як передбачено визначенням поняття Прайс-лист (прейскурант). Банківський платіжний документ від 16.03.2023 № 9 містить посилання на документ який не надано.

щодо Товару № 5 було винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/800041/l та складено картку відмови у прийнятті митої декларації № UA209160/2023/000099, оскільки заявлена декларантом митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

у поданій до митного оформлення автотранспортній накладній CMR від 06.04.2023 № 459264 відсутні відомості у графі 15 (умови оплати), тобто такі складові митної вартості як перевезення за умовами поставки СРТ- UA- Луцьк, не підтверджено;

у даній CMR відсутні відомості у графах 5 (документи) і 22 (підпис і штамп відправника), що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) та ЗУ "Пре приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів " від 01.08.2006 № 57-У;

дата даної CMR 06.04.2023, а дата рахунку-фактури 12.04.2023, тобто рахунок оформлений вже після завантаження товару;

за умовами зовнішньоекономічного договору від 23.02.2023 № 0325012023 розділом 1.Предмет контракту - передбачено, що товар поставляється в асортименті зазначеному в Інвойсі, який є невід'ємною частиною договору. У розділі 2 даного контракту визначено, що Сторонами у такому Інвойсі вказується Назва, загальна кількість Товару, що поставляється а також його вартість. Наступним зазначається, що весь вказаний в Інвойсі Товар поставляється партіями, і при погодженні кожної партії товару ціна може змінюватись, але не перевищувати вартість узгоджену в такому Інвойсі. Ціна за одиницю Товару може варіюватись лише в діапазоні вказаному в Інвойсі. До митного оформлення такий документ (Інвойс на загальну кількість та діапазон ціни товару) не надано;

у розділі 6 зовнішньоекономічного контракту - порядок оплати обумовлено, що оплата товару здійснюється на умовах Проформи-інвойсу, а у розділі 5 Зазначено, що товар поставляється протягом 30 днів з моменту передоплати, або 30 днів з моменту підписання Сторонами Проформи-інвойсу, але такі документи (проформа-інвойс, платіжна) не надано;

в експортній декларації країни відправлення від 14.04.2023 № MRN 23PL301010E0489859 задекларовано вартість товару 25125 пол. злотих, яка не відповідає вартості товару у рахунку-фактурі - 25551,2385 пол. злотих (в перерахунку на курс злотого до євро, зазначеного в даному рахунку-фактурі).

На вимогу декларантом надано: прайс-лист, платіжну інструкцію від 12.04.2023 (не надану одночасно з ЕМД в порушення вимог частини 2 статті 53 МКУ) і відповідь на вимогу. Додатково доданий Прайс-лист від 12.04.2б23р. №б/н має суб'єктивний характер, оскільки містить інформацію лише по товару, який зазначено у рахунку-фактурі, тому не відповідає визначенню Прайс-лист (Прейскурант), оскільки виданий не виробником товару Groupe Bigard SA, а відправником - Techno Group Spolka z o.o., та відомості у даному документі не є систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продажу необмеженій кількості потенційних покупців.

щодо Товару №6 було винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/800042/l та складено картку відмови у прийнятті митої декларації №UA209160/2023/000100, оскільки заявлена декларантом митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

у поданій до митного оформлення автотранспортній накладній СМR від 06.04.2023 №459266 відсутні відомості у графі 15 (умови оплати), тобто такі Складові митної вартості як перевезення (СРТ- UA- Луцьк), не підтверджено;

у даній CMR відсутні відомості у графах 5 (документи) і 22 (підпис і штамп відправника), що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) та ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 № 57-V;

у графі 3 «місце розвантаження товару» наявні реквізити суб'єкта - SPE «Winter» м. Луцьк, тобто підприємство яке не є стороною даної зовнішньоекономічної угоди, документ, що визначає договірні відносини між цими суб'єктами відсутній;

дата даної CMR 06.04.2023, а дата рахунку-фактури 12.04.2023, рахунок оформлений після завантаження;

за умовами зовнішньоекономічного договору від 23.02.2023 № 0325012023 розділом 1.Предмет контракту - передбачено, що товар поставляється в асортимент зазначеному в Інвойсі, який є невід'ємною частиною договору. У розділі 2. даного контракту визначено, що Сторонами у такому Інвойсі вказується назва, загальна кількість Товару, що поставляється а також його вартість. Наступним зазначається, що весь вказаний в Інвойсі Товар поставляється партіями, і при погодженні кожної партії товару ціна може змінюватись, але не перевищувати вартість узгоджену в такому Інвойсі. Ціна за одиницю Товару може варіюватись лише в діапазон, вказаному в Інвойсі. До митного оформлення такий документ (Інвойс на загальну кількість та діапазон ціни товару) не надано,

у розділі 6 зовнішньоекономічного контракту - порядок оплати обумовлено, що оплата товару здійснюється на умовах Проформи-інвойсу, а у розділі 5 зазначено, ще товар поставляється протягом 30 днів з моменту передоплати, або 30 днів з моменту підписання Сторонами Проформи-інвойсу, але такі документи (оплата, проформа інвойс) не надано;

в експортній декларації країни відправлення від 14.04.2023 № MRN 23PL301010E0494770 задекларовано вартість товару 28729 польських злотих, що не відповідає вартості товару у рахунку-фактурі - 29149,52 польських злотих (і перерахунку на курс злотого до євро, зазначеного в даному рахунку-фактурі).

На вимогу декларантом надано: Прайс-лист, платіжну інструкцію від 12.04.2023 (не надану одночасно з ЕМД в порушення вимог частини 2 статті 53 МКУ, і відповідь на вимогу. Додатково доданий Прайс-лист від 12.04.2023р. № б/н має суб'єктивний характер, оскільки містить інформацію лише щодо товару зазначеного у рахунку-фактурі, тому не відповідає визначенню Прайс-лист (прейскуранті оскільки виданий не виробником товару Croupe Bigard SA, а відправником - Techno Croup Spolka z o.o., та відомості у ньому не є систематизованим переліком товари (послуг) із зазначенням цін та умов продажу необмеженій кількості потенційних покупців.

щодо Товару № 7 було винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/800043/l та складено картку відмови у прийнятті митої декларації № UA209160/2023/000101, оскільки заявлена декларантом митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

в СМR від 12.04.2023 № 459273 відсутні відомості у графі 15 (умови оплати), тобто такі складові митної вартості як перевезення, не підтверджено;

у даній CMR відсутні відомості у графах 5 (документи) і 22 (підпис і штамп відправника), що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) та ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 № 57-V;

дата даної CMR 12.04.2023, а дата рахунку-фактури 14.04.2023;

за умовами зовнішньоекономічного договору від 23.02.2023 № 0325012023 розділом 1.Предмет контракту - передбачено, що товар поставляється в асортименті, зазначеному в Інвойсі, який є невід'ємною частиною договору. У розділі 2. даного контракту визначено, що Сторонами у такому Інвойсі вказується назва, загальна кількість Товару, що поставляється а також його вартість. Наступним зазначається, що весь вказаний в Інвойсі Товар поставляється партіями, і при погодженні кожної партії товару ціна може змінюватись, але не перевищувати вартість узгоджену в такому Інвойсі. Ціна за одиницю Товару може варіюватись лише в діапазоні вказаному в Інвойсі. До митного оформлення такий документ (Інвойс на загальну кількість та діапазон ціни товару) не надано;

у розділі 6 зовнішньоекономічного контракту - порядок оплати обумовлено, що оплата товару здійснюється на умовах Проформи-інвойсу, а у розділі 5 зазначено, що товар поставляється протягом 30 днів з моменту передоплати, або 30 днів з моменту підписання Сторонами Проформи-інвойсу, але такі документи не надано, - в експортній декларації країни відправлення від 17.04.2023 № MRN 23PL301010E0501460 задекларовано вартість товару 30861 польських злотих, проте вартість товару у рахунку-фактурі становить 31078,28 польських злотих (в перерахунку на курс злотого до євро, зазначеного в даному рахунку-фактурі).

На вимогу декларантом надано: Прайс-лист, платіжну інструкцію від 14.04.2023 (не надану одночасно з ЕМД в порушення вимог частини 2 Статті 53 МКУ) і відповідь на вимогу. Додатково доданий Прайс-лист від 14.04.2023р. № б/н має суб'єктивний характер, оскільки містить інформацію лише щодо товару зазначеного у рахунку-фактурі, тому не відповідає визначенню Прайс-лист (Прейскурант), оскільки виданий не виробником товару Groupe Bigard SA, а відправником - Techno Group Spolka z o.o., та відомості у ньому не є систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продажу необмеженій кількості потенційних покупців.

Документи, що були подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності. Інші додаткові документи не надано.

Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно з статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари за ЄАІС Держмитслужби, а саме:

(МД № 23UA209160002493U9 від 06.03.2023) - МД № UA209160/2023/000375 від 12.01.2023, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 1,35 дол. США за кг;

(МД № 23UA209160002494U8 від 06.03.2023) - Застосовано метод 26 (ст. 60 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 02.01.2023 № UA209160/2023/000038, де митна вартість подібного товару становить 1,76 дол. США за кг;

(МД № 23UA209160002539U3 від 06.03.2023) - Застосовано метод 26 (ст. 60 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 02.01.2023 № UA209160/2023/000038, де митна вартість подібного товару становить 1,76 дол. США за кг;

(МД № 23UA209160003337U4 від 23.03.2023) - МД № UA205140/2023/007871 від 01.02.2023, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 0,6172 дол. США за кг;

(МД № 23UA209160004331U3 від 18.04.2023) - МД № UA205140/2023/027866 від 07.04.2023, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 0,6222 дол. США за кг;

(МД № 23UA209160004332U2 від 18.04.2023) - МД № UA205140/2023/027866 від 07.04.2023, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 0,6222 дол. США за кг;

(МД№23UA209160004333U1 від 18.04.2023) - МД №UA205140/2023/027866 від 07.04.2023, де митна вартість товару зі схожими характеристиками становить 0,6222 дол. США за кг.

Позивач, не погоджуючись із оскаржуваними рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що відповідач належними та допустимими доказами не довів факт порушення позивачем вимог митного законодавства при визначенні митної вартості товару.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України від 13.03.2012 №4495-VІ.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Судом апеляційної інстанції встановлено і з матеріалів справи слідує, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару, а саме: Товар № 1 «м'ясо свійських свиней, морожене, обвалене (без кісток, у вигляді фрагментів, з шкірою, отримане з переднього краю і подане окремо: м'ясо з голів свиней (щоковина) подрібнене, зі шкірою без теплової кулінарної обробки, не консервоване, без харчових добавок, спецій, солі приправ, придатне для споживання людиною, вагою 20629, 00 кг»; Товар № 2 «м'ясо свійських свиней, морожене, обвалене (без кісток, у вигляді фрагментів, з шкірою, отримане з переднього краю і подане окремо: м'ясо з голів свиней (щоковина) подрібнене, зі шкірою без теплової кулінарної обробки, не консервоване, без харчових добавок, спецій, солі приправ, придатне для споживання людиною; тримінг 70/30 (загальний вміст жиру 30% маси, вагою 20778, 00 кг»; Товар № 3 «м'ясо свійських свиней, морожене, обвалене (без кісток, у вигляді фрагментів, з шкірою, отримане з переднього краю і подане окремо: м'ясо з голів свиней (щоковина) подрібнене, зі шкірою без теплової кулінарної обробки, не консервоване, без харчових добавок, спецій, солі приправ, придатне для споживання людиною; тримінг 70/30 (загальний вміст жиру 30% маси, вагою 20883, 00 кг»; Товар № 4 «Жир яловичий заморожений, без теплової кулінарної обробки, не консервований, без харчових добавок, спецій, солі приправ, придатний для споживання людиною, вагою 20021,5 кг»; Товар № 5 «Жир яловичий заморожений, без теплової кулінарної обробки, не консервований, без харчових добавок, спецій, солі, приправ, придатний для споживання людиною, вагою 17057,82 кг»; Товар № 6 «Жир яловичий заморожений, без теплової кулінарної обробки, не консервований, без харчових добавок, спецій, солі приправ, придатний для споживання людиною, вагою 19460, 00 кг»; № 7 «Жир яловичий заморожений, без теплової кулінарної обробки, не консервований, без харчових добавок, спецій, солі приправ, придатний для споживання людиною, вагою 20881 кг».

Товару № 1 (сертифікат якості від 02 березня 2023 року; рахунок-фактура № FV2023/03/0188 від 02 березня 2023 року, автотранспортна накладна від 02 березня 2023 року; міжнародний ветеринарний сертифікат № 269159331 від 02 березня 2023 року, сертифікат з перевезення від 04 березня 2023 року, зовнішньоекономічний контракт № 01122022 від 01 грудня 2022 року, договір про надання послуг митного брокера № 34/2022 від 21 вересня 2022 року, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів; експортна митна декларація № 23PL301010E0277764 від 04 березня 2023 року);

Товару № 2 (сертифікат якості від 03 березня 2023 року; рахунок-фактура № FV2023/03/0193 від 03 березня 2023 року; автотранспортна накладна; сертифікат з перевезення (походження) від 03 березня 2023 року; міжнародний ветеринарний сертифікат від 03 березня 2023 року; зовнішньоекономічний контракт № 01122022 від 01 грудня 2022 року; договір про надання послуг митного брокера № 34/2022 від 21 вересня 2022 року; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів);

Товару № 3 (сертифікат якості від 03 березня 2023 року; рахунок-фактура № FV2023/03/0193 від 03 березня 2023 року; автотранспортна накладна; сертифікат з перевезення (походження) від 03 березня 2023 року; міжнародний ветеринарний сертифікат від 03 березня 2023 року; зовнішньоекономічний контракт № 01122022 від 01 грудня 2022 року; договір про надання послуг митного брокера № 34/2022 від 21 вересня 2022 року; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів);

Товару № 4 (сертифікат якості; рахунок-фактура № FV2023/03/0252 від 21 березня 2023 року; автотранспортна накладна від 18 березня 2023 року; міжнародний ветеринарний сертифікат від 15 червня 2023 року; зовнішньоекономічний контракт № 0325012023 від 23 лютого 2023 року; договір про надання послуг митного брокера № 34/2022 від 09 21 вересня 2022 року; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами; митна декларація країни експорту № 23PL301010Е0366541);

Товару № 5 (сертифікат якості від 06 квітня 2023 року; рахунок-фактура № FV2023/04/0289 від 12 квітня 2023 року; автотранспортна накладна № 4592644 від 06 квітня 2023 року; міжнародний ветеринарний сертифікат від 06 квітня 2023 року, зовнішньоекономічний контракт № 0325012023 від 23 лютого 2023 року; договір про надання послуг митного брокера № 05/2022 від 31 січня 2022 року; інформація про позитивні результати держаних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами; митна декларація країни експорту № 23PL301010Е0489859);

Товару № 6 (сертифікат якості; рахунок-фактура № FV2023/04/0290 від 12 квітня 2023 року; автотранспортна накладна від 06 квітня 2023 року; міжнародний ветеринарний сертифікат віл 06 квітня 2023 року; сертифікат з перевезення (походження товару) від 12 квітня 2023 року; прейскурант (прайс-лист) від 09 червня 2023 року; зовнішньоекономічний контракт № 0325012023 від 23 лютого 2023 року; договір про надання послуг митного брокера № 05/2022 від 31 січня 2022 року; інформація про позитивні результати держаних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами; митна декларація країни експорту № 23PL301010E0494770;

Апеляційний суд не заперечує, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника ( Постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 року у справі № 820/6315/15).

Відповідач не визнав митну вартість імпортованих позивачем товарів, з тих підстав, що подані документи містять розбіжності та неточності.

Щодо зазначення у експортних митних деклараціях митної вартості товарів у валюті Польський злотий, що на думку митного органу, не кореспондується із вартістю згідно рахунків-фактур у Євро.

Суд першої інстанції вірно зауважив, що в експортних митних деклараціях вказано примірний показник конвертованої вартості товару у польський злотий з врахуванням курсу валют, що існував на день заповнення експортних митних декларацій. Будь-яка курсова різниця у експортній митній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням декларантом ціни товару згідно з документами, виданими продавцем.

Натомість долучені до митного оформлення експортні митні декларації в розумінні норм митного законодавства (ст. 53 МК України) підтверджують факт проходження товарами (вантажами) митного оформлення в країні відправлення, та не можуть слугувати підтвердженням ціни у країні експорту. Єдиним документом, що підтверджує ціну товару у країні експорту є зовнішньоекономічний контракт або рахунок-фактура, в якому сторони погодили вартість товару, та яку позивач сплатив. Митний орган безпідставно розрахував статистичну вартість товару у експортній декларації та дійшов висновку, що заявлена декларантом митна вартість товару є нижчою. Крім того, саме лише посилання на норми європейського законодавства щодо визначення статистичної вартості без наведення конкретних законодавчих норм є припущенням, на якому не може ґрунтуватися визначення митної вартості.

Окрім цього, судом враховуються і інші товаросупровідні документи, які підтверджують числовий показник митної вартості ввезених в адресу ТОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» товарів.

З приводу сумнівів митного органу про те, що у автотранспортних накладних є відомості про компанію SPE «WINER» взаємовідносини з якою, на думку відповідача, не підтверджені, з матеріалів позовної заяви вбачається, що компанія SPE «WINER» (Приватне мале підприємство «ВІНТЕР») є орендарем приміщення за адресою: м. Луцьк, вул. Лідавська, 1, за якою знаходиться і юридична адреса ТОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС».

Взаємовідносини між ТОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» підтверджуються Договором суборенди №20 від 01 жовтня 2022 року.

Таким чином, зазначення компанії SPE «WINER» (Приватне мале підприємство «ВІНТЕР») у автотранспортній накладній не суперечить нормам митного законодавства, адже сам товар поставлявся на адресу знаходження суборендованих холодильних камер позивача, які знаходяться за адресою: м. Луцьк, вул. Лідавська, 1, що є юридичною адресою компанії ТОВ ««ФУДЛАЙФ ПЛЮС».

Суд першої інстанції вірно висновував, що компанія-експортер вправі відвантажувати товари зі своїх складів, орендованих морозильних камер, котрі знаходяться не тільки на території Польської Республіки, а й у інших країнах Європейського Союзу. Надання будь-яких договорі на право користування експортером холодильних камер на території країн Європейського Союзу чинним законодавством України не передбачено, окрім того, така інформація ніяким чином не впливає на рівень заявленої митної вартості товарів.

При цьому, умови доставки, що використовуються, передбачають, що вартість доставки включається безпосередньо до митної вартості товарів, тому окремо позивачем не сплачуються.

З приводу сумнівів митного органу щодо долучених прайс-листів, суд апеляційної інстанції враховує, що код документу 3014 (прайс-лист) передбачає, що такий документ має бути виданий виробником товару, однак наданий декларантом прайс-лист виданий експортером. Важливо звернути увагу, що відображена у прайс-листі вартість товарів, в повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у рахунку-фактурі.

У той же час, апелянтом не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином наданий позивачем прайс-лист, виданий саме експортером, ставить під сумнів достовірність визначеної митної вартості товару.

Крім цього, колегія суддів зауважує, що прайс-лист не є обов'язковим документом, який в розумінні норм Митного кодексу визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару.

Таким чином, на думку колегії суддів, позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для визначення митної вартості товару. Натомість відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що до кожної партії товарів позивач надавав і сертифікати якості і міжнародні ветеринарні сертифікати, вагові та вартісні показники у всіх товаросупровідних документах узгоджуються між собою, відомості про відправника та отримувача також кореспондуються між собою, тому не повинні викликати ніяких сумнівів.

Водночас, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів, що надані ТОВ «ФУДЛАЙФ ПЛЮС» документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Натомість наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю не може бути єдиною та достатньою підставою для витребування додаткових документів та відмови у прийнятті заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту.

Суд апеляційної інстанції додатково звертає увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Апеляційний суд зауважує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Вказані правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 08.09.2020, адміністративне провадження №К/9901/19054/18.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 21.05.2021 у справі № 820/307/17, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності. Наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Аналізуючи доводи апелянта та матеріали справи колегія суддів враховує, що до митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме, зовнішньоекономічний контракт, рахунки-фактури (інвойс), та інші.

Апеляційний суд погоджується із висновкам суду першої інстанції, що подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікували оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Натомість, відповідач не надав жодних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, суд апеляційної інстанції не вбачає розбіжностей у наданих позивачем під час декларування документах.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, а вказані митним органом розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Суд наголошує, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, відповідач митну вартість визначив за другорядним методом резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Таким чином, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що в спірних рішеннях митний орган лише вказав номери та дати митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими.

На думку суду апеляційної інстанції, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Щодо митних декларацій, де митна вартість такого товару є більшою, то суд апеляційної інстанції зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв'язків та не суперечить нормам національного та міжнародного права. При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірних рішень відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а опирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта на те, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Колегія суддів наголошує, що сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі № 815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що будь-яка інформація, отримана від юридичних осіб носить виключно інформативний характер та не є безумовною рекомендацією митному органу визначати митну вартість інших аналогічних/подібних товарів саме за такою вартістю. Кожна зовнішньоекономічна угода містить свої умови, які погоджуються сторонами. Принцип свободи договорів чітко передбачає, що сторони можуть самостійно визначити вартість товару.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості товару.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до частини третьої статті 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості товарів за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятих відповідачем рішення згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що такі вказаним вище критеріям не відповідають, тому рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/800018/2 від 06 березня 2023 року, № UA209000/2023/800019/2 від 06 березня 2023 року, № UA209000/2023/800020/2 від 07 березня 2023 року, № UA209000/2023/800025/1 від 23 березня 2023 року, № UA209000/2023/800041/1 від 18 квітня 2023 року, № UA209000/2023/800042/1 від 18 квітня 2023 року, № UA209000/2023/800043/1 від 18 квітня 2023 року є протиправними та підлягають скасуванню, а позов слід задовольнити.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29) .

Щодо аргументів апелянта про завищені розміри витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн., суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами четвертою, п'ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У пункті 269 Рішення у справі/West Alliance Limited проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Як вбачається із доданих письмових доказів, а саме: договору про надання правової допомоги від 01.02.2023 № 53-ЮП, рахунку-фактури № 462 від 07.08.2023, попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу від 07.08.2023 № 07/08-01, акту приймання-передачі наданих послуг №462, позивач сплатив АБ «Крючкова» кошти в загальній сумі 15 000,00 грн. на оплату правової допомоги, яка відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу складається з: ознайомлення керівника Позивача із процесуальними правами та обов'язками щодо захисту прав та інтересів порушеного права (30 хв); ознайомлення з рішеннями про коригування митної вартості товарів (1,5 год); подання письмових пояснень на вимогу митного органу щодо кожної поставки (2 год.); пошук інформації щодо контрагента у мережі Інтернет та перевірка правосуб'єктності учасників зовнішньоекономічної операції (1 год); складання стратегії представництва у суді щодо зазначеної справи (1 год); вивчення судової практики з відповідних правовідносин (2 год); складання та подання позовної заяви (3 год). Орієнтовна сума витрат на правову допомогу становить 15 000,00 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Крім того, враховуючи вимоги статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев'ятою статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Таким чином, з наведеної правової позиції слідує, що суд вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката як за клопотанням сторони, так і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев'ятою статті 139 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що ознайомлення з оскаржуваними рішеннями про коригування митної вартості товарів, з товаросупровідними документами, пошук інформації, аналіз та вивчення фактичних обставин справи, судової практики включається до витрат пов'язаних зі складанням адміністративного позову, охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, а тому дані витрати повинен понести позивач.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлена сума витрат на правову допомогу у розмірі 15000 є завищеною, а тому, враховуючи предмет спору, незначну складність справи, заявлене представником відповідача клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.12.2023 року у справі №140/21936/23 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська

судді І. І. Запотічний

С. М. Кузьмич

Попередній документ

119465553

Наступний документ

119465555

Інформація про рішення:

№ рішення:	119465554
№ справи:	140/21936/23
Дата рішення:	31.05.2024
Дата публікації:	05.06.2024
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відкрито провадження (04.09.2023)
Дата надходження:	08.08.2023
Предмет позову:	про визнання протиправними та скасування рішень

Учасники справи:

суддя-доповідач:

СОРОКА ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ

відповідач (боржник):

Львівська митниця

позивач (заявник):

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФУДЛАЙФ ПЛЮС"

представник позивача:

Адвокат Крючкова Олена Богданівна