Справа № 320/7244/21 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.
03 червня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Боярської ОТГ про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправними бездіяльність Боярської ОТГ щодо невинесення протягом місяця на пленарне засідання сесії Боярської міської ради питання стосовно надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0.8 га в с. Тарасівка Фастівського району Київської області відповідно до графічного матеріалу;
- зобов'язати Боярську ОТГ винести клопотання позивача за вх. №02-5 Ч 3/49-815.2 від 02.04.2021 на найближчу сесію Боярської міської ради.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати в частині відстрочення виконання рішення суду у зобов'язальній частині до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.
Частиною 2 ст.311 КАС України визначено, якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів не вбачає підстав для здійснення розгляду даної справи у відкритому судовому засіданні.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 виданий Солом'янським РВ ГУ ДМС України в м. Києві 05.10.2012 та має посвідчення громадянки яка евакуйована із зони відчуження у 1986 році (категорія 2) серії НОМЕР_2 .
30.03.2021 року позивачка звернулася до Боярської ОТГ із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0.8 га в с. Тарасівка Фастівського району Київської області;
До клопотання були додані усі відповідні документи: копію паспорта громадянина України, копію ідентифікаційного коду, посвідчення ЧАЕС, викопіювання з публічної кадастрової карти України з позначеним бажаним місцем розташування земельної ділянки.
Боярською ОТГ 20.04.2021 було надіслано лист-відповідь №02-5 Ч 3/49-815.2, в якому відповідач повідомив позивача, що на засіданні постійної депутатської комісії з питань стратегічного сталого розвитку, містобудування архітектури, організації публічного простору, земельних відносин, охорони навколишнього середовища, зеленого будівництва та рекреаційних зон Боярської міської ради не рекомендовано до розгляду на черговій сесії Боярської міської ради питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою позивачу, оскільки у с. Тарасівка відсутній план зонування території.
Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, звернулася до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами 2 та 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Питання відстрочення виконання судового рішення регульовано статтею 378 КАС України.
За приписами частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до частини 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з частиною 4 статті 378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 06 грудня 2019 року у справі № 2а/0570/6531/2011, відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
При розгляді питання щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30 січня 2020 року у справі № 819/150/17.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року в даній справі, зокрема зобов'язано Боярську ОТГ на найближчому пленарному засіданні сесії Боярської міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.03.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0.8 га в с. Тарасівка Фастівського району Київської області з урахуванням висновків суду.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому воєнний стан продовжувався неодноразово відповідними Указами Президента України і діє по теперішній час.
Таким чином, в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24 березня 2022 року № 2145-XI, який набрав чинності 07 квітня 2022 року, внесені зміни до Земельного кодексу України.
Вказаним законом розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:
5) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Приймаючи цей Закон законодавець з метою недопущення зловживань переслідував ціль заборонити прийняття рішення про безоплатну передачу земель та надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі.
Враховуючи вищенаведені норми, що регулюють спірні правідносини, надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під час дії воєнного стану та реальними можливостями Відповідача виконати судове рішення у відповідній частині враховуючи заборону встановлену Законом, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відстрочення виконання судового рішення до припинення воєнного стану в Україні, або до внесення відповідних змін у законодавство, що регулює дані правовідносини.
Закон України № 2145-XI встановлює визначене імперативне правило, зміст якого полягає у забороні органам місцевого самоврядування під час дії воєнного стану приймати рішення про безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі.
Враховуючи викладене, колегія суддів зауважує, що запроваджений в Україні воєнний стан та заборона встановлена Законом № 2145-XI є обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.
Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання розумного балансу між інтересами Позивача та реальною відсутністю можливості під час дії воєнного стану у Боярської ОТГ у встановленому законом порядку на черговій сесії сільської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.03.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0.8 га в с. Тарасівка Фастівського району Київської області , колегія суддів дійшла висновку, що слід відстрочити виконання рішення суду до припинення воєнного стану в Україні, або до внесення відповідних змін у законодавство, що регулює дані правовідносини.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма