Головуючий І інстанції: Бідонько А.В.
03 червня 2024 р. Справа № 520/32408/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024, по справі № 520/32408/23
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції «Про застосування до працівника УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення» від 17.10.2023 № 563 щодо притягнення інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Департаменту патрульної поліції «По особовому складу» від 31.10.2023 № 1487 о/с щодо звільнення інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції;
- поновити інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді з 31.10.2023;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 31.10.2023 по день винесення судом рішення про поновлення на службі.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду з підстав порушення судом норм матеріального, процесуального права та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що дисциплінарна комісія повністю складалась з працівників відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області ДПП, що свідчить про конфлікт інтересів, а тому, зазначені особи не могли неупереджено здійснювати службове розслідування. Стосовно суті порушень позивач зазначив, що його було спровоковано вжити ненормативне висловлювання на камеру, що чітко вбачається із відеозапису. Всупереч вимог Інструкції Дисциплінарною комісією не виявлено та не досліджено причини і умови, що сприяли скоєному дисциплінарному проступку, а відповідно, відсутні, і будь-які пропозиції щодо їх усунення. Також позивач вважав, що у даному випадку застосуванню підлягало дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, тобто в порядку зростання, а призначення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є неспівмірним з вчиненим діянням та не може підлягати застосуванню, оскільки позивач не здійснив суспільно небезпечне діяння, не завдав значної шкоди правоохоронюваним відносинам.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 проходив службу в органах Головного управління Національної поліції в Полтавській області.
Наказом начальника ДПП УПП в Харківській області Національної поліції України від 22.08.2023 № 444 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" з метою з'ясування всіх обставин, пов'язаних з порушенням службової дисципліни інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 під час несення служби 06.06.2023, що виразились недотриманні вимог посадової інструкції інспектора УПП в Харківській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 22.11.2018 № 5217, та Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016 № 70, про що стало відомо з рапорту командира роти № 4 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП капітана поліції ОСОБА_2 від 22.08.2023 № 1401 вн/41/14/01-2023.
Також про можливі прояви порушення службової дисципліни з боку старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 під час несення служби 06.06.2023, що виразились порушенні вимог посадової інструкції інспектора УПП в Харківській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 22.11.2018 № 5217, та Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016 № 70, 22.08.2023 Заступником начальника управління-начальником відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківської області ОСОБА_3 складено доповідну записку на ім'я Начальника управління ПП в Харківській області ДПП майору поліції.
Наказом начальника ДПП УПП в Харківській області Національної поліції України № 465 від 31.08.2023 продовжено на п'ятнадцять календарних днів строк проведення службового розслідування.
20.09.2023 складено висновок службового розслідування, який затверджений начальником Управління патрульної поліції в Харківській області, пунктом 3 якого ухвалено - порушити перед начальником Департаменту патрульної поліції генералом третього рангу поліції ОСОБА_4 клопотання про застосування відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 2, 6, 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції», абзаців другого, третього, шостого, восьмого та одинадцятого п. 1 розд. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 3 розд. IV Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016 № 70, підп. 1, 10, 13 п. 3.1 розд. ІІІ посадової інструкції інспектора УПП в Харківській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 22.11.2018 № 5217.
Наказом начальника Департаменту патрульної поліції генералом третього рангу поліції ОСОБА_5 від 17.10.2023 № 563 «Про застосування до працівника УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення» вирішено відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом начальника Департаменту патрульної поліції генералом третього рангу поліції Жукова Є. від 31.10.2023 № 1487 о/с старшого лейтенанта ОСОБА_1 звільнено із служби в поліції за п. 6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Не погодившись із вказаними наказами позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем вчинено діяння, несумісне з його посадою.
Колегія суддів погоджується із такими висновками з огляду на наступне.
Спірні правовідносини щодо проходження публічної служби в поліції врегульовані положеннями Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII.
Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Положення ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" зобов'язують поліцейського неухильно дотримуватися положень Конституції України, Законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Отже, інститут Присяги поліцейського вже сам по собі забезпечує дотримання публічним службовцем закону як у повсякденній службовій, так і позаслужбовій діяльності.
Частиною 1 ст. 1 Статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Статуту до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов'язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
У свою чергу, з метою урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських, які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Правил № 1179 під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.
Пунктом 5 р. І Правил № 1179 передбачено, що поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України "Про Національну поліцію", інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.
Згідно з п. 3 р. IV Правил № 1179 поліцейський зобов'язаний за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час дотримуватися норм професійної етики.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов'язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.
Згідно з підп. 2 п. 4 розд. І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016 № 70, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.02.2016 № 250/28380, кожен поліцейський повинен знати та точно виконувати встановлені цією Інструкцією заходи безпеки при поводженні зі зброєю та боєприпасами.
Підпунктом 6 п. 10 розд. І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю категорично забороняється залишати зброю без нагляду, а також передавати її іншим особам.
Відповідно до п. 1 розд. IV Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю вогнепальна зброя та боєприпаси до неї видаються поліцейському під його особисту відповідальність, який зобов'язаний берегти і підтримувати в належному стані передану йому в користування вогнепальну зброю (боєприпаси) та обачливо поводитися з нею (ними) відповідно до вимог цієї Інструкції.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, у розумінні ч. 1 ст. 12 Статуту визнається дисциплінарним проступком.
З метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків ч. 2 ст. 14 Статуту передбачено проведення службового розслідування, під яким відповідно до ч. 1 ст. 14 цього ж статуту розуміється діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України встановлено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (ч. 15 ст. 15, ст. 19 Дисциплінарного статуту).
Пунктом 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» за вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до наказу від 17.10.2023 № 563 дисциплінарний проступок, скоєний позивачем, виразився у порушенні ним вимог п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 2, 6, 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції», абзаців другого, третього, шостого, восьмого та одинадцятого п. 1 розд. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 3 розд. IV Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016 № 70, підп. 1, 10, 13 п. 3.1 розд. ІІІ посадової інструкції інспектора УПП в Харківській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 22.11.2018 № 5217.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, яким визначена процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Відповідно до п. 1, 2 розд. ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до вимог п. 4 розд. V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: - наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; - наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; - ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; - обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; - відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; - вид і розмір заподіяної шкоди; - причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно п. 2 розд. VІ Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
22.08.2023 наказом начальника ДПП УПП в Харківській області Національної поліції України № 444 призначено службове розслідування з метою з'ясування всіх обставин, пов'язаних з порушенням службової дисципліни інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 під час несення служби 06.06.2023.
Підставою для проведення службового розслідування у даному випадку стала інформація, викладена у рапорті командира роти № 4 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП капітана поліції ОСОБА_2 від 22.08.2023 № 1401 вн/41/14/01-2023, доповідній записці на ім'я Начальника управління ПП в Харківській області ДПП майору поліції.
У ході проведення службового розслідування встановлено, що інспектор взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДІІ старший лейтенант поліції ОСОБА_1 під час несення служби 06.06.2023 в період з 15:30 до 15:32, зняв автоматичну зброю, автомат АКС74У з плеча, покинувши службовий транспортний засіб указану зброю залишивши у службовому транспортному засобі TOYOTA PRIUS - на задньому сидінні, допустив використання ненормативної лексики, після ввімкнення портативного відеореєстратора повторив вислів із ненормативною лексикою.
На підтвердження зазначених обставин було досліджено відеозапис, здійснений за допомогою портативного відеореєстратора № 475017, отриманого ОСОБА_1 відповідно до роздавальних відомості відеореєстраторів та рацій від 06.06.2023 № 313/6, № 313/7
Також під час службового розслідування дисциплінарною комісією після дослідження інших відеозаписів, здійснених під час несення служби за участю старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , встановлено знаходження автоматичної зброї автомату АКС74У, який було під час несення служби закріплений за позивачем, на підлозі біля заднього сидіння службового транспортного засобу.
Такими діями, за висновками службового розслідування, 06.06.2023 під час несення служби старший лейтенант ОСОБА_1 допустив порушення Інструкції із заходів безпеки при поводження зі зброєю, а саме: знімання автоматичної зброї АКС74У (виданої перед заступанням на зміну) з плеча та залишення за задньому сидінні службового транспортного засобу, посадової інструкції інспектора та Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, що виразилось у вживанні ненормативної лексики, як наслідок поведінці, що підриває авторитет Національної поліції.
Результати проведеного службового розслідування оформлені висновком службового розслідування від 20.09.2023, яким за порушення службової дисципліни, вимог п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 1, 2, 6, 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції», абзаців другого, третього, шостого, восьмого та одинадцятого п. 1 розд. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, п. 3 розд. IV Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016 № 70, підп. 1, 10, 13 п. 3.1 розд. ІІІ посадової інструкції інспектора УПП в Харківській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 22.11.2018 № 5217, до інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 вирішено застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Стосовно доводів позивача щодо суті вчиненого дисциплінарного проступку колегія суддів зазначає наступне.
Так, в апеляційній скарзі позивач не заперечуючи проти факту вживання ненормативної лексики, зазначає, що був спровокований іншими працівниками поліції вжити таке висловлювання під запис відеореєстратора.
Втім такі посилання, на думку колегії суддів, не спростовують встановленого факту недотримання поліцейським службової дисципліни, крім того на їх підтвердження не надано жодного доказу.
Стосовно факту залишення автоматичної зброї на задньому сидінні службового транспортного засобу апелянт пояснював, що зняв видану зброю з плеча, щоб заправити формений одяг, з полю зору автомат не залишав.
Із дослідженого відеозапису відеореєстратора № 475017 встановлено, що ОСОБА_1 зняв автоматичну зброю з плеча, залишив її на задньому сидінні службового транспортного засобу та вийшов із автомобіля, закривши за собою двері.
Отже, вказані посилання позивача не спростовують факт залишення зброї без нагляду, а відповідно і порушення правил поводження зі зброєю, встановлених Інструкцією № 70.
Крім того, матеріали справи містять відеозапис, здійснений під час несення служби за участю старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , яким зафіксовано знаходження автоматичної зброї автомату АКС74У, що закріплений за позивачем, на підлозі біля заднього сидіння службового транспортного засобу.
При цьому, із матеріалів справи встановлено проходження ОСОБА_1 відповідного інструктажу 01.06.2023, 05.06.2023, 06.06.2023, що підтверджено особистим підписом в журналі реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю відділу чергової служби УПП в Харківській області ДПП, інвентарний номер № 7178.
Таким чином, наведені вище доводи не спростовують висновків службового розслідування щодо фактів вчинених позивачем порушень.
Також у апеляційній скарзі позивач посилався на наявність конфлікту інтересів, обумовленого тим, що до складу дисциплінарної комісії призначено співробітників відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області ДПП, які у висновку службового розслідування надавали оцінку подіям, які у тому числі стосувались вжиття позивачем ненорматичної лексики, зокрема фрази, що містила слово «моніторинг».
З цього приводу колегія суддів зазначає, що за інформацією відповідача згідно з наказом Національної поліції України від 06.11.2015 № 12 «Про затвердження штату Департаменту патрульної поліції» до структурних підрозділів УПП в Харківській області ДПП відноситься відділ моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області ДПП, одним із основним завдань якого є вживання заходів щодо проведення службових розслідувань за зверненнями в яких викладена інформація, що може викликати суспільний резонанс або негативно вплинути на імідж поліції, виявлення, припинення та запобігання правопорушенням у службовій діяльності поліцейських патрульної поліції, в тому числі працівників структурних підрозділів Управління, контроль дотримання правил службового етикету, дисципліни.
При цьому, Департамент патрульної поліції складається з апарату та 25 відокремлених територіальних підрозділів, кожен з яких має відділ моніторингу та аналітичного забезпечення.
Дослідивши відеозапис подій 06.06.2023 слід вказати, що вжитий позивачем вислів містить слово «моніторинг», втім не є конкретизованим контекст його застосування, коло працівників чи певний підрозділ, яким він міг бути адресований.
Отже, виходячи із визначення конфлікту інтересів як суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, враховуючи викладені вище обставини, колегія суддів не вбачає підстав для сумнівів у неупередженості членів дисциплінарної комісії та висновків про наявність конфлікту інтересів.
Таким чином, з огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку.
Колегія суддів вказує, що однією із загальних рис дисциплінарної відповідальності є те, що її застосування завжди пов'язане із порушенням встановленої організації праці або порушення загальновстановлених зобов'язань, які можуть бути передбачені службовими обов'язками суб'єкта проступку.
Колегія суддів наголошує, що поведінка працівника поліції має підпорядковуватись певним етичним, правовим та службово-дисциплінарним нормам поведінки, порушення яких утворює факт порушення присяги.
У ході судового розгляду позивачем не спростовані встановлені обставини допущення порушення Дисциплінарного статуту, Правил етичної поведінки поліцейських, Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, посадової інструкції інспектора УПП в Харківській області ДПП, що призвело до вчинку, який дискредитує звання поліцейського та несумісний з подальшим проходженням служби в поліції.
У свою чергу, під порушенням присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Судовим розглядом підтверджено вчинення позивачем діяння, несумісного з його посадою, порушення Дисциплінарного статуту, Правил етичної поведінки поліцейських, Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю.
Отже, ОСОБА_1 скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Стосовно доводів апелянта про безпідставне застосування до нього найсуворішого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки повноваженнями стосовно встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку, вини особи та визначення виду стягнення наділений відповідний орган, до компетенції якого належать питання притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.
Зокрема, відповідач може дійти висновку щодо застосування більш м'якого чи жорсткого виду стягнення з урахуванням певних обставин.
Так, при обранні виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховано тяжкість вчиненого проступку у період воєнного стану, наслідки, які фактично підривають довіру та авторитет органів Національної поліції, оскільки дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських.
Також при обранні виду стягенння враховано наявність діючого дисциплінарного стягнення у вигляді догани, застосованого до позивача наказом УПІ в Харківській області ДПП від 17.08.2023 № 93.
Таким чином, у ході судового розгляду не встановлено наявність підстав для висновку про невідповідність застосованого відповідачем стягнення у вигляді звільнення обставинам вчиненого позивачем дисциплінарного проступку.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність прийняття спірних наказів, оскільки матеріалами службового розслідування встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування спірних наказів.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату грошового забезпечення та додаткової винагороди в період воєнного стану за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, відтак підстави для їх задоволення також відсутні.
З огляду на викладене, колегія суддів за наслідком розгляду апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 по справі № 520/32408/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов