03 червня 2024 р.Справа № 520/6776/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у м. Харкові заяву військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі № 520/6776/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі № 520/6776/23 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В матеріалах справи містяться докази направлення оскаржуваного рішення засобами електронної пошти.
Докази отримання військової частини НОМЕР_1 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 в матеріалах справи відсутні.
25.05.2024 через підсистему «Електронний суд» відповідачем подана апеляційна скарга на судове рішення в частині задоволення позовних вимог. Одночасно з вимогами апеляційної скарги, скаржник просить про поновлення процесуального строку.
В обґрунтування заявленої заяви скаржник вказує, що в матеріалах справи відсутні докази того що на адресу відповідача надсилалися будь-які повідомлення про відкриття провадження у даній справі та виклики до суду. Також, відсутні докази того, що відповідач проінформований про сам факт подання позовної заяви. Так само й не надходила копія рішення першої інстанції. Повідомляє що відповідач входить до складу Командування Повітряних Сил Збройних Сил України, та здійснює передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Вказує, що через виконання вищевказаних обов'язків навантаження на одну особу юридичного радника дуже велике. На час правового режиму воєнного стану юридична група військової частини НОМЕР_1 має лише 3 (три) посади юристів юридичної служби, з якої дві посади вакантні, про те навантаження дуже велике та припадає все на одного юридичного радника. Так, про рівень виконання поставлених завдань та професійного навантаження під час воєнного стану значно збільшилось, про що також визначається в листі вищого штабу Командування Повітряних Сил Збройних Сил України від 17 травня 2022 року за №2423. Юридична група військової частини НОМЕР_1 , у зв'язку із запровадженням правового режиму воєнного стану (з 24 лютого 2022 року), який продовжено згідно Закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", задіяна в несенні постійного чергування (у складі маневрених вогневих груп, відпрацювання наказів, розпоряджень, договорів, проведення закупівель, списання втраченого майна від ракетного обстрілу, облік отриманого військового майна, надання правової допомоги начальникам структурних підрозділів, розроблення функціональних обов'язків, положень груп/відділів/служб/ управлінь, претензійно-позовна робота, тощо), по захисту повітряного простору та територіальної цілісності нашої Держави. Тому, на думку апелянта, в/ч НОМЕР_1 має право на поновлення строку на апеляційне оскарження у зв'язку з пропуском через вищезазначені поважні причини. Апелянт просить суд врахувати норму ч. 3 ст. 295 КАС України та відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 .
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Матеріали справи свідчать, що 26.06.2023 в порядку спрощеного провадження винесено оскаржуване рішення, 25.05.2024 на зазначене рішення військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу.
В матеріалах справи містяться докази направлення оскаржуваного рішення засобами електронної пошти.
Докази отримання військової частини НОМЕР_1 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 в матеріалах справи відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановленний законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Так, Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася та триває й досі.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
Колегія суддів зазначає, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Разом з тим, суд враховує, що за змістом статті 1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно статті 1 Закону України “Про Збройні Сили України”, Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч, охорону повітряного простору держави та підводного простору в межах територіального моря України, у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
Відповідно до статті 3 Закону, військові частини входять до структури Збройних Сил України.
Тобто, скаржник входить до складу Збройних Сил України, яка переведена на воєнний стан.
Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 по справі № 500/1912/22 зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також Верховним Судом у вказаній постанові зазначено, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.
Суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апелянт, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, не допустив затягування процесуальних строків, вчинив усі можливі та залежні від нього дії, використовував у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, а тому суд доходить висновку про можливість поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ст. 129 Конституції України та пункту 7 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, згідно ч. ст. 6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Враховуючи вказані скаржником обставини, направленість дій апелянта на оскарження рішення, відсутність в матеріалах справи доказів отримання апелянтом оскаржуваного рішення, підстави, викладені апелянтом в клопотанні щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення знаходять своє підтвердження, тому суд вважає за можливе поновити апелянту строк на апеляційне оскарження рішення суду по даній справі.
Так, апеляційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам ст. 296 КАС України, подана з дотриманням порядку, визначеного ст. 297 КАС України, і строків апеляційного оскарження, передбачених ст. 295 КАС України, підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження (ст. 299 КАС України) відсутні.
За положеннями п.п. 15.3) п. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, - до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до п.п. 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджених рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21(зі змінами), до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.
Підпунктом 124 розділу VI «Перехідні положення» означеного Положення визначено, що у разі надходження заяви учасника справи про ознайомлення з матеріалами справи чи окремими документами в електронному вигляді через систему Електронний суд, суд, який отримав таку заяву, забезпечує сканування відповідних матеріалів справи у паперовій формі, що перебуває в такому суді, та долучення їх до матеріалів електронної судової справи.
У разі відсутності відповідного клопотання учасника справи суд забезпечує сканування матеріалів справи в паперовій формі та долучення їх до матеріалів електронної судової справи з урахуванням наявних у суді можливостей та в разі передання справи до суду іншої інстанції.
Згідно до ч. 6 ст. 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.
Учасники судового процесу зареєстровані в підсистемі «Електронний суд».
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІСТ, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі у порядку, визначеному цим Кодексом.
Інструкція користувача Електронного суду розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.
Керуючись ст. ст. 18, 44, 121, 293, 295, 292, 293, 295-297, 300, 301, ч. 2 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі № 520/6776/23 - задовольнити.
Поновити військової частини НОМЕР_1 пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі № 520/6776/23.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі № 520/6776/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття апеляційного провадження (разом з копією апеляційної скарги).
Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Зупинити дії рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 у справі № 520/6776/23.
Витребувати із Харківського окружного адміністративного суду справу № 520/6776/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і не оскаржується.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді Л.В. Курило А.О. Бегунц