23 травня 2024 р.Справа № 440/15861/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції С.С. Бойко) від 18.01.2024 року (повний текст складено 24.01.24 року) по справі № 440/15861/23
за позовом Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод"
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, ДП "Жовтневий спиртовий завод", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0032910903 від 24.04.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення вважає прийнятим безпідставно, з порушенням процедури податкової перевірки та невірним застосування закону. Зазначив, що Оскаржуваним рішенням податковий орган збільшив позивачу грошові зобов'язання з акцизного податку внаслідок того, що за наслідками камеральної перевірки позивача прийшов до висновку про безпідставне застосування позивачем пільги з цього податку. Висновок про відсутність у платника права на відповідну пільгу податковий орган зробив тому, що платник застосував нульову ставку з акцизного податку щодо господарської операції з передачі підакцизного товару (спирту етилового) без дотримання умов включення платника до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини. Позивач, платник, наполягав на тому, що пільга з акцизного податку була ним застосована правомірно, оскільки хоч ДП «Жовтневий спиртовий завод» і не було включено до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, але передача підакцизного товару як господарська операція платником не вчинялася. Відбувалася передача спирту в межах одного підприємства між виробничими підрозділами. Крім того позивач стверджував, що при проведення камеральної перевірки податковий орган порушив процедуру її проведення. Зокрема, відповідач вийшов за межі своїх повноважень, оскільки під час проведення камеральної перевірки ДП "Жовтневий спиртовий завод" використовував не тільки дані податкових декларацій а й інші документи; при цьому, не перевірив Єдиний реєстр акцизних накладних, Систему електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, Систему автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишку пального показників обсягів обігу спирту етилового.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 по справі № 440/15861/23 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на те, що судом першої інстанції не враховано, що підприємство не отримує спирт етиловий денатурований від інших суб'єктів господарювання, а є його виробником (тобто власником), здійснюючи діяльність по його виготовленню на підставі ліцензії, а відтак згідно норм ПК України для застосування податкової пільги, передбаченої абзацом “д” п.п. 229.1.1 п. 229.1 статті 229 ПК України, дотримання вимоги про включення Підприємства до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, не є обов'язковою. Така вимога, на переконання апелянта, є обов'язковою лише у випадку отримання спирту етилового денатурованого від інших суб'єктів господарювання (контрагентів). Також вказує, що у разі порушення абз. 12 п.п. 229.1.1 п. 229.1 ст. 229 ПК України ГУ ДПС у Полтавській області, що здійснюють контроль на акцизному складі (постійно діючому податковому пості) не направляли б пропозиції, а ініціювали притягнення посадових осіб ДП “Жовтневий спиртзавод” до відповідальності, згідно вимог Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального”. Водночас, податковим органом встановлено порушення позивачем саме абз. 12 пп. 229.1.1 п. 229.1 ст. 229 ПК України. Крім того зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою неможливість перевірки контролюючим органом своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів суб'єктом господарювання в рамках проведення камеральних перевірок.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ДП "Жовтневий спиртовий завод" (код ЄДРПОУ 00374829) зареєстровано 29.07.1994, взято на податковий облік 24.04.1997 у Головному управлінні ДПС у Полтавській, Карлівська ДПІ. Основний вид діяльності підприємства 20.14 «Виробництво інших основних органічних хімічних речовин».
Також судом встановлено, що 20.03.2023 ДП "Жовтневий спиртовий завод" подано за лютий 2023 року декларацію акцизного податку за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (із змінами): звітна реєстраційний № 9054768905. Згідно з даними вищезазначеної декларації ДП "Жовтневий спиртовий завод" задекларовано нульове зобов'язання з акцизного податку за лютий 2023 року.
29.03.2023 р. головним державним інспектором відділу адміністрування акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Полтавській області проведено камеральну перевірку податкової декларації з акцизного податку за лютий 2023 року ДП "Жовтневий спиртовий завод", за наслідками якої складено акт від 29.03.2023 № 3033/16-31-16-03/00374829.
Відповідно до акту камеральної перевірки, проведеної за результатами перевірки даних податкової декларації з акцизного податку за лютий 2023 року встановлено порушення ДП "Жовтневий спиртовий завод":
вимог пп. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 та пп. 214.4 ст. 214 ПК України, в частині невключення до об'єкту оподаткування обсягів передачі в межах одного підприємства з метою промислової переробки підакцизної продукції - спирту етилового денатурованого в обсязі 353074,90 літрів 100-відсоткового спирту;
вимог пп. 229.1.1 п. 299.1 ст. 299 ПК України, вимог статті 71 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (із змінами і доповненнями), а саме, здійснення передачі (відпуску та отримання) спирту етилового для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, без дотримання умови внесення ДП "Жовтневий спиртовий завод" до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини.
У зв'язку з неправомірним застосуванням пільги на сплату податкового зобов'язання з акцизного податку, сума заниження податкових зобов'язань відповідно обсягів спирту етилового денатурованого, переданого на переробку з порушенням умов оподаткування акцизним податком та чинної ставки акцизного податку в розмірі 133,31 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту, складає 47068414,92 грн.
Розмір штрафної санкції, відповідно до пп. 123.4, пп. 123.5 ст. 123 ПК України становить 200 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання - 94136829,84 грн.
Загальна сума зобов'язань з акцизного податку, що визначена податковим повідомленням-рішенням від 24.04.2023 р. № 0032910903, складає 141205244,76 грн.
Позивач не погодився із внесеним контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням та звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність у позивача обов'язку, встановленого підпунктом 213.1.1 пункту 213.1 статті 213 та пунктом 214.4 статті 214 Податкового кодексу України, а тому контролюючим органом правомірно включено до об'єкту оподаткування акцизний податок за ставкою - 133,31 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту етилового денатурованого, передбачений підпунктом 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 67 Конституції України, закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України від 19.12.1995 № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального” (далі - Закон № 481/95-ВР, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За визначеннями, наведеними в абзацах 2 та 34 ст. 1 Закону № 481/95-ВР:
- спирт етиловий спирт етиловий-сирець, спирт етиловий ректифікований технічний, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), спирт етиловий технічний, спирт етиловий ректифікований, що відповідають кодам 2207 і 2208 згідно з УКТ ЗЕД та виготовлені з крохмале- і цукровмісної сировини або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями;
- спирт етиловий денатурований спирт етиловий ректифікований денатурований та інші види спирту етилового будь-якої міцності, змішані з іншими речовинами (денатуруючими добавками), які роблять його непридатним для пиття, але не перешкоджають його використанню для промислових цілей. Перелік денатуруючих добавок для денатурації спирту етилового, призначеного для використання на митній території України, затверджується Кабінетом Міністрів України. Денатуруючі добавки для денатурації спирту етилового, призначеного для використання поза межами митної території України, визначаються умовами відповідної угоди на експорт.
Відповідно до ст. 2 Закону № 481/95-ВР представник (представники) податкового органу здійснює (здійснюють) постійний безпосередній контроль за дотриманням встановленого порядку відпуску спирту етилового та сплати акцизного податку з нього.
Згідно зі ст. 7-1 Закону № 481/95-ВР відпуск спирту етилового його виробниками та отримання спирту етилового суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують його для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, здійснюється за умови внесення таких суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини (далі - Електронний реєстр).
Ведення Електронного реєстру здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Для включення до Електронного реєстру суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає заяву, до якої додаються: копії документів, що підтверджують наявність власних та/або орендованих приміщень та технологічного обладнання для виробництва продукції з використанням спирту етилового; копії технічної документації (технічні регламенти, стандарти, технічні умови на продукцію, що виробляється з використанням спирту етилового); копії технологічних інструкцій (рецептур) на всю номенклатуру продукції, що виробляється з використанням спирту етилового (із зазначенням норм витрат на одиницю продукції); перелік технологічного обладнання, що забезпечує виробництво продукції з використанням спирту етилового.
Включення суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, до Електронного реєстру здійснюється за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви, за умови: внесення витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового, встановлених на кожному місці отримання та місці відпуску у виробництво спирту етилового неденатурованого, внесення масових витратомірів, встановлених на кожному місці отримання та місці відпуску у виробництво спирту етилового денатурованого, а також внесення масових витратомірів, встановлених відповідно до технологічної схеми на кожному місці відпуску продукції, для виробництва якої використовується отриманий спирт етиловий, до Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового; кількості працюючих не менше 10 осіб; відсутності податкового боргу на момент прийняття рішення про включення до Електронного реєстру; внесення місць зберігання спирту до Єдиного реєстру місць зберігання спирту.
Колегія суддів зазначає, що до 31.05.2022 р. норми щодо діяльності вказаного Електронного реєстру не були включені до змісту Податкового кодексу України, а такі норми включені Законом України від 31.05.2022 р. № 2284-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання виробництва спирту етилового денатурованого", який набрав чинності 17.06.2022 р.
В свою чергу, Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Порядок справляння акцизного податку урегульовано Розділом VI ПК України.
Згідно з пп. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 ПК України платником акцизного податку є, зокрема, особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.
Відповідно до пп. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 ПК України об'єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу, Ця норма не поширюється на операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на об'єктах електроенергетики.
Положеннями п. 215.1 ст. 215 ПК України визначено, що до підакцизних товарів віднесено спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу "живого" бродіння).
Ставки податку та перелік товарів, з яких справляється податок, визначено п. 215.2 ст. 215 ПК України.
Датою виникнення податкових зобов'язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, згідно з пунктом 216.1 статті 216 ПК України є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у статтях 225 та 229 цього Кодексу.
Особливості оподаткування спирту етилового визначено п. 229.1 ст. 229 ПК України.
Так, приписами абз. “д” пп. 229.1.1 п. 229.1 ст. 229 ПК України (в редакції, чинній станом на лютий 2023 р.) передбачено, що податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із: спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Спирт етиловий за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту для виробництва продукції, зазначеної у підпунктах "д", "е", "є" цього підпункту, дозволяється отримувати лише суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), внесеним до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини (далі - Електронний реєстр), ведення якого здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (пп. 229.1.1 п. 229.1 ст. 229 ПК України).
Відповідно до пп. 229.1.2 п. 229.1 ст. 229 ПК України до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (спирту технічного), біоетанолу, що використовуються для виробництва окремих видів продукції та на які підпунктом 229.1.1 цієї статті встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, видається податковий вексель на суму податку, нарахованого на обсяг спирту, що отримується виходячи із ставки, визначеної у пункті 215.3 статті 215 цього Кодексу.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що умовою для використання пільги, встановленої зокрема абз. “д” пп. 229.1.1 п. 229.1 ст. 229 ПК України є внесення суб'єкта господарювання до Електронного реєстру.
При цьому, положеннями статті 7-1 № 481/95-ВР та пп. 229.1.1 п. 229.1 ст.229 ПК України не передбачено виключень, зокрема і тих, на яких наголошує апелянт - передача спирту на переробку в межах одного підприємства.
Отже, така вимога є обов'язковою й для суб'єктів господарювання, які здійснюють передачу в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу.
За визначенням п. 215.1 ПК України спирт етиловий належить до підакцизних товарів.
Судовим розглядом встановлено, що за наслідками проведення податкової перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про порушення платником вимог пп. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 та п. 214.4 ст. 214 ПК України.
Відповідно до пп. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 ПК України об'єктом оподаткування акцизним податком, з-поміж іншого, є операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу.
Згідно з п. 214.4 ст. 214 ПК України у разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару (продукції), об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках.
Колегія суддів зазначає, що позивач як в суді першої, так і під час апеляційного перегляду справи не оспорює того, що переданий для виробництва власної хімічної продукції етиловий спирт є підакцизним товаром і операція з його передачі є об'єктом оподаткування акцизним податком, проте стверджує, що має право на пільгове оподаткування за правилами абз. “д” пп. 229.1.1 п. 229.1 ст. 229 ПК України: за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
При цьому, оскільки не відбувалася передача етилового спирту від іншого контрагента, а на виробництво був переданий спирт етиловий власного виробництва, на думку позивача на нього не поширюється умова застосування ставки податку 0 грн за 1 літр спирту, передбачена п.п. 229.1.1 ПК України щодо необхідності внесення підприємства до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, ведення якого здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Положеннями пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки…;
Поняття "реалізація спирту етилового" застосовується виключно для суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва спирту етилового.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ПК України передбачає будь-яку передачу з акцизного складу (як і відбулося в межах цих правовідносин) для промислової переробки у т.ч. без переходу права власності як реалізацію підакцизного товару, що у свою чергу є об'єктом оподаткування за правилом пп. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 ПК України.
Оскільки “отримання” є складовою частиною (наслідком) операції фізичної передачі спирту, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що отримання спирту підрозділом від акцизного складу в межах одного підприємства має обов'язковою умовою внесення цього підприємства до Електронного реєстру для застосування ставки податку 0 грн за 1 л.
В свою чергу, оскільки в лютому 2023 року позивач не був внесений до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, то у останнього виник обов'язок, встановлений пп. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 та п. 214.4 ст. 214 ПК України, включити до об'єкту оподаткування за ставкою - 133,31 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту етилового денатурованого, передбаченою пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПК України, операцію з передачі в межах одного підприємства підакцизної продукції (спирту етилового денатурованого) з метою його промислової переробки.
При цьому, висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені в постанові Верховного Суду, викладені в постанові від 11.04.2024 р. у справі № 440/907/23.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, враховує вказані висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.
Крім того, згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 11.04.2024 р. у справі № 440/907/23.
Зважаючи на вказане судове рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною.
Що стосується доводів позивача про неврахування судом першої інстанції порушення відповідачем пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України під час проведення камеральної перевірки та вихід за межі наданих повноважень, колегія суддів зазначає наступне.
Так, апелянт зазначає, що податковий орган не може перевіряти своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків та зборів суб'єктом господарювання в рамках проведення камеральних перевірок.
Колегія суддів зазначає, що пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.
За висновками Верховного Суду у постановах від 23.06.2018 р. у справі № 803/552/17, від 21.06.2018 р. у справі № 813/448/17, від 19.04.2022 р. у справі № 816/687/16 у подібних правовідносинах: метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування арифметичних та/або методологічних помилок, інших відомостей, які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання, або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення.
Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, перевірка правильності застосування ставок податків, податкових пільг, відображення у податковій звітності показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.
Камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, Єдиного реєстру акцизних накладних та даних електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних системи обліку даних реєстратора розрахункових операцій.
Виявлене за результатами камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) заниження платником податку суми податкового зобов'язання внаслідок застосування ставки податку іншої, ніж встановлено нормою ПК, є достатньою підставою для визначення контролюючим органом відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК суми грошових зобов'язань.
За змістом акту перевірки, контролюючий орган за наслідками перевірки податкової звітності встановив заниження ДП "Жовтневий спиртовий завод" суми грошового зобов'язання за платежем “Акцизний податок на спирт” внаслідок невірного застосування ставки акцизного податку, що входить до предмету камеральної перевірки.
Що стосується доводів позивача про використання податковим органом під час камеральної перевірки не тільки податкових декларацій, а й інших документів, колегія суддів зазначає наступне.
Так, в ході проведення камеральної перевірки відповідачем використана інформація з декларації акцизного податку ДП "Жовтневий спиртовий завод" за лютий 2023 р., дані ІТС "Податковий блок", "Облік платежів", ІКП "Акцизний податок на спирт", Електронний реєстр суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини.
Положеннями п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах податкового органу.
Отже, податковим органом опрацьовано джерела інформації, які не заборонено використовувати під час проведення камеральної перевірки.
В свою чергу, позивачем не зазначено, які саме документи використано відповідачем, що не входять до джерел інформації в ході проведення камеральної перевірки.
Враховуючи вищевикладені положення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що контролюючий орган під час прийняття оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення-рішення не порушив процедури його прийняття.
Отже, у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що прийняте ГУ ДПС у Полтавській області податкове повідомлення-рішення № 0032910903 від 24.04.2023 р. відповідає вимогам чинного законодавства та підстави для його скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню у зв'язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, апелянтом у скарзі не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 по справі № 440/15861/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко
Повний текст постанови складено 03.06.2024.