про залишення позовної заяви без руху
03 червня 2024 року справа № 580/5407/24
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення коштів,
29.05.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області(далі відповідач), в якій просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області від 27 лютого 2024 року № 57-76/VIII в частині оголошення догани старості Городецького старостинського округу ОСОБА_1 ;
- стягнути з Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області відшкодування моральної шкоди в розмірі 180 000,00 гривень на користь ОСОБА_1 ;
- стягнути з Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області на користь ОСОБА_1 недоплачену премію за січень - квітень 2024 року в розмірі 30 000,00 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України і підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Так, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно з п. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Однак, позивач не надав до суду копію паспорта для встановлення його особи та підтвердження реєстрації місця його проживання.
Також не надав до суду копії реєстраційного номера облікової картки платника податків позивача.
Крім того, відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працює на посаді старости Городецького старостинського округу, яка відноситься до публічної служби.
Відповідно до рішення Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області від 27.02.2024 № 57-76/VIII “Про розгляд звернення жителів села Городецьке” старості Городецького старостинського округу ОСОБА_1 оголошено догану за порушення загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.
Суддя врахував, що відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з прийняттям відповідачем спірного рішення, яким позивачу оголошено догану під час перебування на публічній службі.
Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Позивач у позовній заяві щодо строку звернення до суду посилається на те, що до спірних правовідносин слід застосовувати положення статті 233 Кодексу законів про працю України, тобто тримісячний строк звернення.
Частиною першою статті 233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено норму про те, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Суддя врахував, що відповідно до статей 3 та 221 КЗпП України в порядку, передбаченому главою XV цього Кодексу, підлягають розгляду індивідуальні трудові спори працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої приналежності.
За приписами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Виходячи з цього, встановлений у частині першій статті 233 КЗпП України тримісячний строк є скороченим строком позовної давності, в межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору.
Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п'ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.
Усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.
Отже, з огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо прийняття спірного рішення, яким позивачу оголошено догану під час проходження ним публічної служби, охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах частини першої статті 233 КЗпП України.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 240/532/20.
Отже, цей позов має бути поданий до суду протягом місячного строку з дня прийняття спірного рішення, тобто до 27.03.2024.
Тож, звернувшись до суду з позовною вимогою щодо визнання незаконним та скасування оскаржуваного рішення відповідача, 29.05.2024, позивач пропустив місячний строк звернення до суду з цим позовом.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої премії за січень - квітень 2024 року в розмірі 30 000,00 гривень суддя зазначає наступне.
Як вказує позивач у позовній заяві, з відповіді на запит позивача щодо розміру заробітних плат старост та діловодів Паланської сільської ради від 22.05.2024 № 02-10/518 вбачається, що за 4 місяці 2024 року позивачу було нараховано доплати премії в розмірі 6 000,00 грн.
Суддя зауважує, що премія виплачується у відповідному місяці її нарахування, тому про виплату премії у неналежному розмірі, на думку позивача, останній повинен був дізнатися при її отриманні за відповідний місяць.
Тому, звернувшись до суду із позовними вимогами про стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої премії за січень - березень 2024 року в розмірі 30 000,00 гривень 29.05.2024, позивач пропустив місячний строк звернення до суду з цим позовом.
Відповідно з позовною вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої премії за квітень 2024 року в розмірі 30 000,00 гривень строк звернення до суду позивачем не пропущено.
Також, згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон України № 3674-VI).
Стаття 2 вказаного Закону передбачає, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Частиною 2 статті 4 Закону України № 3674-VI визначено таке:
за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня - 3 028 грн.
Оскільки адміністративний позов містить одну вимогу немайнового характеру (визнання незаконним та скасування спірного рішення відповідача), тому за подання позовної заяви в цій частині позивачеві необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1 211,20 (3028*0,4) грн.
Також адміністративний позов містить дві вимоги майнового характеру, тому за їх подання (за кожну окремо) має бути сплачений судовий збір в загальній сумі 3 011,20 грн, а саме за:
- стягнення з відповідача відшкодування моральної шкоди в розмірі 180 000,00 грн на користь позивача - 1 800,00 грн судового збору (180 000,00 грн х 1% ціни позову (але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб);
- стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої премії за січень - квітень 2024 року в розмірі 30 000,00 грн - 1 211,20 грн судового збору (30 000,00 грн х 1% ціни позову (але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Таким чином, позивачу необхідно сплатити за подання до суду цього позову судовий збір в загальній сумі 4 222,40 грн.
До адміністративного позову позивач додав дві квитанції ПриватБанку від 27.05.2024 про сплату судового збору на загальну суму 3 311,20 грн, недоплата складає 911,20 грн.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання дій протиправними та стягнення коштів залишити без руху.
2. Надати позивачу десять днів з дня, наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску;
- доказів сплати судового збору в сумі 911,20 грн;
- копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків позивача.
3. Копію ухвали направити позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Алла РУДЕНКО