21 травня 2024 року справа № 580/9864/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Каліновської А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Шапошник Я.О.,
представника позивача - Петруніної В.В. (згідно з ордером),
представників відповідача - Обьортишевої В.О. та Чущевої А.В. (у порядку самопредставництва),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Черкаської митниці (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA902000/2023/000017/2 від 27.09.2023 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA902020/2023/000128;
- зобов'язати Черкаську митницю повернути на користь ОСОБА_1 сплачену доплату за митне оформлення, в розмірі 85098,01 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що у відповідача були відсутні жодні підстави для відмови у митному оформленні товарів, оскільки наданими документами повністю підтверджується і числове значення митної вартості і відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Позивач зазначив, що надані ним документи не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів, не містять ознаки підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, зазначених вище.
Відповідач надав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначив, що під час розгляду поданих позивачем документів для митного оформлення товарів встановлено, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті, а саме інформація щодо включення до митної вартості товарів вартості його пакування, навантаження та переміщення.
Представники відповідача, у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено наступне.
25.09.2023 до підрозділу митного оформлення Черкаської митниці було подано митну декларацію типу ІМ-40 ДЕ (далі - МД) №23UA902020207147U8, за якою в режимі імпорт задекларовано товари: - товар № 1 «Автомобіль вантажний фургон марки "PEUGEOT", модель "EXPERT" 1шт, б/в, календарний рік виготовлення 2023, модельний рік виготовлення 2023», задекларована позивачем митна вартість за одиницю товару 5689 EUR/шт.
Митна вартість товарів заявлена декларантом за основним методом відповідно до відомостей купчої від 18.09.2023 GA №2023-03292.
Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів заявлених, за МД від 25.09.2023 23UA902020207147U8, митницею зазначено, що декларантом заявлено митниці неповні відомості про митну вартість, в наданих документах відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості та щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а саме:
1) митну вартість декларантом визначено та заявлено митниці за основним методом відповідно до відомостей купчої від 18.09.2023 GA №2023-03292, в якій відомості щодо істотних умов угоди, у тому числі щодо транспортного засобу, зазначені литовською мовою, переклад митниці не надано. Таким чином неможливо ідентифікувати у повному обсязі заявлені митниці відомості щодо оцінюваного товару;
2) в наданих декларантом документах відсутні відомості про умови оплати, у зв'язку з чим у митниці відсутні всі відомості про фактично сплачену ціну оцінюваного товару (або яка підлягає сплаті). Відповідно наданих декларантом відомостей, продажу на експорт оцінюваного транспортного засобу в Україну передував його продаж через аукціон з місцем знаходження в Бельгії. Декларантом не надано митниці відомості, які б підтверджували фактично сплачену ціну товару (або яка підлягає сплаті) в результаті продажу оцінюваного товару на аукціоні.
3) відсутнє документальне підтвердження технічного стану оцінюваного транспортного засобу під час його пропуску на митну територію України (комплектація, наявність/відсутність пошкоджень, наявність/відсутність додаткового обладнання тощо);
4) в наданих декларантом документах, на підставі яких визначалась декларантом митна вартість товару за основним методом, відсутні відомості про технічні характеристики транспортного засобу, його технічний стан, комплектацію, наявність/відсутність пошкоджень, наявність/відсутність додаткового обладнання, їх кількісного визначення, а також відсутні відомості про числові значення їх вартості, що значною мірою впливає на вартість оцінюваного транспортного засобу, та відповідно, на числове значення митної вартості;
5) в наданих декларантом документах відсутні відомості про числові значення складової митної вартості - витрат на транспортування оцінюваного товару до ввезення на митну територію України (відсутні відомості про відстань за якою здійснювалось транспортування оцінюваного товару, вартість палива та витрати палива та інші витрати), чим порушено вимоги наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення» яким визначено, що в разі якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу, для підтвердження транспортних витрат до митного оформлення надається калькуляція транспортних витрат.
Декларантом не надано калькуляцію транспортних витрат, яку декларант надає митниці відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України та є основним документом, який підтверджує заявлені митниці відомості про вартість витрат на транспортування.
26.09.2023 декларантом додатково надано: купчу від 18.09.2023 № GA №2023-03292 та її переклад, копію супровідного перевізного документа від 20.09.2023 № 23LTLC0100EK298040 з перекладом, висновок експертного авто товарознавчого дослідження від 26.09.2023 № 81.
26.09.2023 о 17 год. 45 хв. декларант повідомив митницю, що надати інші додаткові документи не має можливості.
За результатом перевірки наданих декларантом додаткових документів та відомостей, які в них містяться, встановлено наступне.
Наданий митниці документ від 20.09.2023 № 23LTLC0100EK298040 не завірений уповноваженим органом, який його видав та є транспортним перевізним документом.
В наданій купчій від 18.09.2023 № GA №2023-03292, з урахуванням перекладу, відсутні відомості про умови оплати, у зв'язку з чим у митниці відсутні всі відомості про фактично сплачену ціну оцінюваного товару (або яка підлягає сплаті). Також продажу оцінюваного транспортного засобу на експорт в Україну передував його продаж через аукціон з місцем знаходження в Бельгії.
Декларантом не надано митниці відомості, які б підтверджували фактично сплачену ціну товару (або яка підлягає сплаті) в результаті продажу оцінюваного товару на аукціоні.
Декларантом не надано митниці банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, чим порушено норми ч. 2 статті 53 Митного кодексу України.
Відповідно відомостей висновку автотоварознавчого дослідження від 26.09.2023 № 81 (далі - Висновок) технічний стан оцінюваного транспортного засобу, який є об'єктом оцінки висновку, визначений як «після ДТП» із зазначенням пошкоджень, для усунення яких необхідний відновлювальний ремонт згідно калькуляції, яка додається до висновку. Експерт у висновку визначає вартість транспортного засобу - об'єкта оцінки відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 N 142/5/2092 (зі змінами) (далі - Методика).
Для визначення вартості об'єкта оцінки експерт використовує вартість КТЗ та його складових частин, що ввозяться на митну територію України, яка визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах без врахування витрат на навантаження, вивантаження, перевантаження КТЗ (його складників), вартості транспортування; страхових сум; комісійних та брокерських винагород, інших витрат. До середньої ціни транспортного засобу - об'єкта оцінки експерт застосовує від'ємний коефіцієнт витрат на відновлювальний ремонт (згідно калькуляції, яка додається до висновку).
Експерт робить висновок, що вартість транспортного засобу - об'єкта оцінки номер кузова НОМЕР_1 , на дату оцінки становить 9320,05 Євро, яка є вищою ніж визначена за ціною угоди та заявлена декларантом митна вартість на рівні 5689 Євро/шт. Таким чином, наданий висновок автотоварознавчого дослідження від 26.09.2023 № 81 про визначену вартість транспортного засобу у 9320,05 Євро, не підтверджує заявлені митниці відомості про вартість транспортного засобу у 5689 Євро, які містяться в купчій від 18.09.2023 № GA №2023-03292 та не підтверджує визначену декларантом за основним методом та заявлену митниці митну вартість оцінюваного товару у 5889 Євро.
В наданих декларантом документах (з урахуванням додатково наданих станом на 27.09.2023) відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості та щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті).
Декларантом під час визначення митної вартості за основним методом не додано у повному обсязі обов'язкові складові митної вартості, передбачені п.1,5,6 ч.10 статті 58 Митного кодексу України, тим самим митниці заявлено неповні відомості про митну вартість та обраний метод її визначення, чим порушено вимоги ч.2 ст.52, ч.21 ст.58 та ч.1 ст. 53, ст. 368 Митного кодексу України.
Декларантом було надано до митного оформлення довідку від 25.09.2023 б/н, яка містить відомості про вартість витрат на транспортування оцінюваного транспортного засобу у сумі 200 Євро, витяг з аукціону, який містить відомості щодо числових значень витрат у сумі 1689 Євро (аукціонний збір, операційний збір, оформлення автомобіля, перевезення до HUB-LT).
Враховуючи відомості висновку автотоварознавчого дослідження від 26.09.2023 № 81 та положення Методики, вартість оцінюваного транспортного засобу у 9320,05 Євро, який ввозиться на митну територію України, обрахована на основі середніх цін продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах із застосуванням від'ємного коефіцієнту витрат на відновлювальний ремонт, не включає витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження КТЗ (його складників), вартість транспортування; страхові суми; комісійні та брокерські винагороди, інші витрати, які є обов'язковими складовими митної вартості та при визначенні митної вартості підлягають додаванню до ціни (вартості) товару. Відповідно відомостей документів, а саме довідки від 25.09.2023 б/н, витягу з аукціону, для оцінюваного транспортного засобу загальна сума таких витрат становить 1889 Євро. Таким чином, з урахування наявних у митниці відомостей, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, митна вартість оцінюваного товару (транспортного засобу), визначена відповідно до положень статей 58-64 Митного кодексу України має становити не нижче 11209,05 Євро за штуку.
Враховуючи вищевикладене, митниця визначає митну вартість товару за резервним методом відповідно до умов статті 64 Митного кодексу України, використовуючи наявну у митниці інформацію про вартість транспортного засобу з подібними характеристиками (враховуючи марку, модель, календарний та модельний роки виробництва, технічний стан «після ДТП»), який продавався на експорт в Україну у максимально наближений період до ввезення оцінюваного товару, митну вартість якого було визнано митницею на рівні 12771,041 Євро за штуку за МД від 16.08.2023 № 23UA204040004242U7.
Декларанту запропоновано визначити митну вартість товару за резервним методом, використовуючи наявну у митниці інформацію. Джерело інформації: МД від 16.08.2023 № 23UA204040004242U7.
Декларанту було повідомлено, що відповідно до п.2 ч. 3 ст. 52 МКУ декларант має право письмово звернутись до митниці щодо випуску товару у вільний обіг під надання гарантій у порядку встановленому законодавством України. Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 52 Митного кодексу України, декларант має право у порядку визначеному главою 4 МКУ оскаржити рішення митниці щодо коригування митної вартості.
Товари випущені у вільний обіг за митною декларацією від 27.09.2023 23UA902020207222U0 шляхом надання гарантій на підставі частини 7 статті 55 Митного кодексу України та відповідно до розділу Х Митного кодексу України.
У зв'язку з чим відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA902000/2023/000017/2 від 27.09.2023 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA902020/2023/000128.
Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд керується приписами Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також бере до уваги положення законів та підзаконних нормативно-правових актів у відповідних редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно з частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України.
Згідно статті 1 МК України, правовідносини з питань державної митної справи регулюються Конституцією України, Митним кодексом України, іншими законами України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правовими актами, виданими на основі та на виконання Митного кодексу України та інших законодавчих актів. Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Це безпосередньо стосується таких норм міжнародного права, як стаття VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Пунктом 2 (а) статті VII ГАТТ визначено, що оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару.
Відповідно до пункту 2 (b) статті під «дійсною вартістю» повинна розумітися ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.
Згідно статті 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року ніщо не повинно тлумачитись так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митного оцінювання.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно з приписами ст.ст. 49, 50 МК України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються серед іншого для нарахування митних платежів. При цьому, митна вартість товарів визначається безпосередньо декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 МК України.
Зокрема декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 54 МК України, на митні органи законодавцем покладено прямий обов'язок щодо контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Метою такого контролю відповідно до чинного законодавства серед іншого є забезпечення справляння митних платежів, запобігання та протидія порушенням митних правил, дотримання принципів рівності інтересів усіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності (ст. 7, 8 МК України).
Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 МК України.
При цьому, згідно положень ч. 2 ст. 58 МК України, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Частиною 6 статті 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою ст. 54 МК України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.
У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, до якої приєдналася Україна. Так, за цією угодою первинною основою для митної вартості "контрактна вартість", визначена в статті 1.
Як вбачається з матеріалів справи, посадовою особою відповідача, яка здійснювала митне оформлення МД, під час виконання митних процедур, було встановлено, що декларантом не підтверджено заявлену митну вартість товару та не надано відомостей щодо усіх складових митної вартості, надані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України здійснюється відповідно до статті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю.
Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476, закріплена послідовність дій посадових осіб митних органів при роботі з аналізу, виявлення та оцінки ризиків.
Зазначені Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України (далі - Методичні рекомендації), розроблено відповідно до положень розділів III, XI Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі - Кодекс), Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.07.2015 № 684, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.08.2015 за № 1021/27466 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 січня 2021 року N 32, далі - Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків), та Керівництва з контролю митної вартості Всесвітньої митної організації.
Відповідно до пункту 2 Розділу 2 Методичних рекомендацій, робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється посадовою особою митного органу, яка здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості товарів.
Аналіз, виявлення та оцінка ризиків здійснюється шляхом: перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення; перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларуються, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення; перевірки пов'язаності продавця і покупця та чи вплинули їх взаємовідносини на ціну товарів, які подаються до митного оформлення; вивчення обставин продажу товарів між пов'язаними особами, якщо існують сумніви щодо прийнятності ціни оцінюваних товарів.
При цьому необхідно розглянути відповідні аспекти операції, зокрема спосіб, у який покупець і продавець організовують свої торговельні відносини, і спосіб, у який була визначена ціна, про яку йдеться, щоб визначити, чи ці відносини вплинули на ціну; перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов'язаними особами щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом, до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу; перевірки наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну; перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; перевірки документів, що містять відомості про вартість страхування (страхувальник, вигодонабувач, розмір страхового покриття, розмір витрат на страхування, наявність додаткового покриття, валюта); перевірки включення/невключення складових митної вартості, у тому числі, на підставі наявної в митного органу інформації щодо наявності таких складових митної вартості (результати документальних перевірок, відповіді на запити для встановлення автентичності тощо); перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів; перевірки наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість товарів; вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
При встановленні, чи є одна вартість близькою щодо іншої, необхідно врахувати різні фактори, наприклад, характеристики товарів, що імпортуються, характерні риси галузі чи сектору промисловості, яка виготовляє такі товари, період року, спосіб та умови продажу, чи є відмінності у вартості комерційно важливими тощо.
При порівнянні вартостей не використовуються вартості угод тих ідентичних чи подібних товарів, вартість яких перевіряється додатково; перевірки особливостей формування вартості окремих видів товарів відповідно до розділу 3 Методичних рекомендацій; перевірки рівня заявленої митної вартості товарів при наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів та їх обґрунтування і документального підтвердження; перевірки наявності прийнятих митницями рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору (контракту) або документа, який його замінює, що й оцінювані товари, або від цього ж продавця (контрагента) для продажу в Україну; перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до статті 53 Кодексу; порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор»; перевірки способу, умов та терміну оплати за товари; перевірки наявності виплат за посередницькі послуги на користь третіх осіб.
Питання, чи повинні додаватись до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті, платежі, здійснені покупцем посередникам, залежить від ролі, яку відіграє посередник, а не від терміну («агент» або «брокер»), який йому надано; перевірки наявності договору (контракту, угоди) покупця з третіми особами, які можуть вплинути на визначення митної вартості товарів (посередництво, ліцензійні платежі, виплати за патенти, наявність безоплатно переданих покупцем або за зниженими цінами товарів та послуг, сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів, інструментів, штампів, шаблонів, мастильних матеріалів, палива, інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, монтажу тощо).
При здійсненні заходів, зазначених у попередньому пункті, дозволяється змінювати їх послідовність та обсяг залежно від характеру зовнішньоекономічної операції та результатів аналізу, виявлення та оцінки ризиків за вже проведеними заходами.
За результатами роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадова особа здійснює заходи, передбачені статтею 54 Кодексу.
Посадова особа здійснює перевірку відповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товарів умовам, наведеним у главі 9 Кодексу.
При перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх витрат (складових митної вартості), зазначених у частині десятій статті 58 Кодексу; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ); наявність арифметичних помилок у митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні обчислень (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.
При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей у кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ яка подається у встановлених випадках; митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару.
Як вбачається з матеріалів справи за результатом перевірки наданих декларантом додаткових документів та відомостей, які в них містяться, встановлено наступне.
Наданий митниці документ від 20.09.2023 № 23LTLC0100EK298040 не завірений уповноваженим органом, який його видав та є транспортним перевізним документом.
В наданій купчій від 18.09.2023 № GA №2023-03292, з урахуванням перекладу, відсутні відомості про умови оплати, у зв'язку з чим у митниці відсутні всі відомості про фактично сплачену ціну оцінюваного товару (або яка підлягає сплаті). Також продажу оцінюваного транспортного засобу на експорт в Україну передував його продаж через аукціон з місцем знаходження в Бельгії. При цьому, декларантом не надано митниці відомості, які б підтверджували фактично сплачену ціну товару (або яка підлягає сплаті) в результаті продажу оцінюваного товару на аукціоні. Декларантом не надано митниці банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, чим порушено норми ч. 2 статті 53 Митного кодексу України.
Відповідно відомостей висновку автотоварознавчого дослідження від 26.09.2023 № 81 технічний стан оцінюваного транспортного засобу, який є об'єктом оцінки висновку, визначений як «після ДТП» із зазначенням пошкоджень, для усунення яких необхідний відновлювальний ремонт згідно калькуляції, яка додається до висновку. Експерт у висновку визначає вартість транспортного засобу - об'єкта оцінки відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092.
Для визначення вартості об'єкта оцінки експерт використовує вартість КТЗ та його складових частин, що ввозяться на митну територію України, яка визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах без врахування витрат на навантаження, вивантаження, перевантаження КТЗ (його складників), вартості транспортування; страхових сум; комісійних та брокерських винагород, інших витрат. До середньої ціни транспортного засобу - об'єкта оцінки експерт застосовує від'ємний коефіцієнт витрат на відновлювальний ремонт (згідно калькуляції, яка додається до висновку).
Експерт зробив висновок, що вартість транспортного засобу - об'єкта оцінки номер кузова НОМЕР_1 , на дату оцінки становить 9320,05 Євро, яка є вищою ніж визначена за ціною угоди та заявлена декларантом митна вартість на рівні 5689 Євро/шт. Таким чином, наданий висновок автотоварознавчого дослідження від 26.09.2023 № 81 про визначену вартість транспортного засобу у 9320,05 Євро, не підтверджує заявлені митниці відомості про вартість транспортного засобу у 5689 Євро, які містяться в купчій від 18.09.2023 № GA №2023-03292 та не підтверджує визначену декларантом за основним методом та заявлену митниці митну вартість оцінюваного товару.
В наданих декларантом документах (з урахуванням додатково наданих станом на 27.09.2023) відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості та щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті).
Декларантом під час визначення митної вартості за основним методом не додано у повному обсязі обов'язкові складові митної вартості, передбачені п.1,5,6 ч.10 статті 58 Митного кодексу України, тим самим митниці заявлено неповні відомості про митну вартість та обраний метод її визначення, чим порушено вимоги ч.2 ст.52, ч.21 ст.58 та ч.1 ст. 53, ст. 368 Митного кодексу України.
Декларантом було надано до митного оформлення довідку від 25.09.2023 б/н, яка містить відомості про вартість витрат на транспортування оцінюваного транспортного засобу у сумі 200 Євро, витяг з аукціону, який містить відомості щодо числових значень витрат у сумі 1689 Євро (аукціонний збір, операційний збір, оформлення автомобіля, перевезення до HUB-LT).
Враховуючи відомості висновку автотоварознавчого дослідження від 26.09.2023 № 81 та положення Методики, вартість оцінюваного транспортного засобу у 9320,05 Євро, який ввозиться на митну територію України, обрахована на основі середніх цін продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах із застосуванням від'ємного коефіцієнту витрат на відновлювальний ремонт, не включає витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження КТЗ (його складників), вартість транспортування; страхові суми; комісійні та брокерські винагороди, інші витрати, які є обов'язковими складовими митної вартості та при визначенні митної вартості підлягають додаванню до ціни (вартості) товару. Відповідно відомостей документів, а саме довідки від 25.09.2023 б/н, витягу з аукціону, для оцінюваного транспортного засобу загальна сума таких витрат становить 1889 Євро. Таким чином, з урахування наявних у митниці відомостей, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, митна вартість оцінюваного товару (транспортного засобу), визначена відповідно до положень статей 58-64 Митного кодексу України має становити не нижче 11209,05 Євро за штуку.
Враховуючи вищевикладене, митниця визначила митну вартість товару за резервним методом відповідно до умов статті 64 Митного кодексу України, використовуючи наявну у митниці інформацію про вартість транспортного засобу з подібними характеристиками (враховуючи марку, модель, календарний та модельний роки виробництва, технічний стан «після ДТП»), який продавався на експорт в Україну у максимально наближений період до ввезення оцінюваного товару, митну вартість якого було визнано митницею на рівні 12771,041 Євро за штуку за МД від 16.08.2023 № 23UA204040004242U7.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 27.09.2023 № UA902000/2023/000017/2 та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.09.2023 № UA902020/2023/000128 прийняті відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства, є законними та обґрунтованими, а тому підстави для визнання їх протиправними та скасування відсутні.
Разом з тим інша позовна вимога є похідною і також не підлягає до задоволення.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За таких обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов слід залишити без задоволення.
Зважаючи на те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, то відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 2, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Повний текст рішення виготовлено 31.05.2024.
Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА