03 червня 2024 року справа № 580/2766/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області (далі - позивач) з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь Державного бюджету 3 400,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що у зв'язку з недотриманням встановлених законом вимог щодо змісту реклами на відповідача накладено штраф, який у добровільному порядку ним не сплачений, тому позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду для стягнення з відповідача в судовому порядку штрафу у сумі 3 400,00 грн.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Черкаській області здійснено державний контроль за дотриманням законодавства про рекламу у сфері захисту споживачів реклами, за результатами якого встановлено, що на фасаді магазину-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (ФОП ОСОБА_1 ), розміщено рекламу алкогольних напоїв з ознаками порушень вимог пункту 8 частини другої статті 22 Закону України «Про рекламу», а саме: «реклама алкогольних напоїв, торговельних марок, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється засобами зовнішньої реклами».
Позивачем 30.10.2023 за № 7.5-04-23-04/2823-23 відповідачу направлено вимогу про надання інформації до 17.11.2023 щодо вартості розповсюдженої реклами, встановлення і розміщення (в т.ч. договір на виготовлення), копії актів виконаних робіт та документів щодо оплати встановлення, розміщення та розповсюдження реклами (макета, квитанції, платіжні доручення про сплату, тощо), свідоцтва (витягу, виписки) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пояснення, іншу інформацію, що може мати істотне значення для прийняття рішення.
03.11.2023 відповідачем вимога була отримана, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1802808374288.
Оскільки, відповідачем інформації на вимогу позивача не було надано, 20.11.2023 за № 7.2-04-23-04/3012-23 позивачем направлено повторну вимогу про надання інформації до 04.12.2023.
В ході здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу 05.12.2023 складено протокол № 28 про порушення законодавства про рекламу, в якому вказано про порушення відповідачем вимог частини другої статті 22 Закону.
05.12.2023 позивачем прийнято рішення № 28 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно відповідача.
Відповідач на вимоги позивача не надала запитувану інформацію.
06.12.2023 позивачем складено протокол № 31 про порушення законодавства про рекламу, в якому вказано про порушення відповідачем вимог частини другої статті 26 Закону.
Позивачем 06.12.2023 за № 7.2-04-23-04/3199-23 відповідачу направлено повідомлення про розгляд справи про правопорушення законодавства про рекламу, в якому адресата поінформовано про те, що розгляд справи відбудеться 26.12.2023 об 11 год.
11.12.2023 повідомлення про розгляд справи про правопорушення законодавства про рекламу було особисто вручено відповідачу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1802808417700 за місцем провадження діяльності за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, 12.12.2023 повідомлення про розгляд справи про правопорушення законодавства про рекламу було особисто вручено відповідачу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1802808417718 за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .
26.12.2023 об 11.00 годині відбулося засідання стосовно порушення відповідачем законодавства про рекламу. Відповідач на розгляд справи не з'явилась, що підтверджується протоколом засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 26.12.2023 № 28/23.
За результатом розгляду встановлено, що відповідачем порушено вимоги частини другої статті 22 Закону України «Про рекламу», а саме: реклама алкогольних напоїв, торговельних марок, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється засобами зовнішньої реклами.
26.12.2023 на підставі матеріалів справи та протоколу засідання від 26.12.2023 № 28/23 за порушення відповідачем вимог частини другої статті 22 Закону України «Про рекламу», керуючись частиною шостою статті 27 Закону України «Про рекламу» позивачем прийнято рішення № 28/23 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в сумі 1 700 грн.
26.12.2023 на підставі матеріалів справи та протоколу засідання від 26.12.2023 № 28/23 за порушення відповідачем вимог частини другої статті 22 Закону України «Про рекламу», керуючись частиною сьомою статті 27 Закону України «Про рекламу» позивачем прийнято рішення № 29/23 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в сумі 1700 грн.
Позивач зазначає, що оскільки штрафні санкції відповідач не сплатив, тому у позивача виникли підстави для їх стягнення в судовому порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами врегульовані Законом України від 03.07.1996 № 270/96-ВР “Про рекламу” (далі - Закон № 270/96-ВР).
Відповідно до абз. 12 ст. 1 Закону № 270/96-ВР визначено, що реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Згідно з абз. 6 ст. 1 Закону № 270/96-ВР зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Споживачами реклами є невизначене коло осіб, на яких спрямовується реклама (абз. 20 ст. 1 Закону № 270/96-ВР).
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону № 270/96-ВР реклама алкогольних напоїв, торговельних марок, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється:
1) у будь-яких аудіовізуальних медіа незалежно від технології їх розповсюдження з 6 години до 23 години;
2) на перших і останніх сторінках друкованих медіа, у всіх друкованих медіа для дітей та юнацтва, на сторінках для дітей та юнацтва усіх друкованих медіа;
3) у всіх виданнях для дітей та юнацтва, на сторінках для дітей та юнацтва усіх друкованих видань;
4) в усіх друкованих медіа (крім спеціалізованих видань);
5) засобами внутрішньої реклами;
6) за допомогою заходів рекламного характеру (крім спеціальних виставкових заходів щодо алкогольних напоїв);
7) на зовнішніх та внутрішніх поверхнях транспортних засобів загального користування та метрополітену;
8) засобами зовнішньої реклами.
Судом встановлено, що відповідачем порушено вимоги частини другої статті 22 Закону України «Про рекламу», а саме: реклама алкогольних напоїв, торговельних марок, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється засобами зовнішньої реклами. Вартість розповсюдженої реклами не встановлено.
У силу норм, покладених в основу частини шостої статті 27 Закону, за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами частини сьомої статті 27 Закону у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що відповідач до відповідальності за аналогічні порушення законодавства про рекламу позивачем протягом року не притягувалась.
Оскільки, відповідач не надала інформацію щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення повноважень, у відповідності до частини шостої статті 27 Закону за виявлені порушення вимог чинного законодавства України про рекламу на розповсюджувачів реклами та рекламодавців накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону №270/96-ВР на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю. Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами. Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.
Згідно ч.ч. 1-2 ст. 27 Закону № 270/96-ВР особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Норми цієї статті не поширюються на порушення, зазначені у статті 24-1 цього Закону. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Механізм накладення Держпродспоживслужбою та її територіальними органами на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами штрафів за порушення законодавства про рекламу врегульовано Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2023 № 1178).
Відповідно до пункту 17 Порядку рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу оформлюється у двох примірниках, один з яких залишається в уповноваженої особи, що розглядала справу, другий - вручається суб'єкту реклами або його представникові, про що на першому примірнику такого рішення робиться відповідна позначка, засвідчена підписом суб'єкта реклами або його представника. У разі розгляду справи без участі суб'єкта реклами або його представника рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу надсилається суб'єкту реклами поштовим відправленням, технічними засобами електронних комунікацій протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
З урахуванням норм, встановлених пунктом 17 Порядку, рішення № 28/23 та № 29/23 від 26.12.2023 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу направлені відповідачу 28.12.2023, про що свідчить фіскальний чек АТ «Укрпошта», який міститься в матеріалах справи.
Оскільки рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Черкаській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 28/23 та № 29/23 від 26.12.2023, якими на відповідача накладено штраф у сумі 3 400,00 грн, які станом на час розгляду справи по суті є чинними та не скасованими, доказів сплати відповідачем визначеної суми штрафу суду не надано, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача визначених вказаними постановами сум штрафів, що становить 3 400,00 грн.
З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295, 370 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь державного бюджету України штраф у сумі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок за порушення законодавства про рекламу.
Копію рішення направити учасникам справи.
Повний текст рішення складено та підписано, з урахуванням перебування головуючого судді у щорічній основній відпустці у період з 13.05.2024 до 31.05.2024, у перший робочий день після виходу з відпустки - 03.06.2024.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ