Справа № 560/4807/24
іменем України
03 червня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиконання наказу начальника Генерального штабу Збройних сил України від 25.01.2024 року №113-РС в частині звільнення ОСОБА_1 з посади водія-санітара медичного відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виконати наказ начальника Генерального штабу Збройних сил України від 25.01.2024 року №113-РС в частині звільнення ОСОБА_1 з посади водія-санітара медичного відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 25 січня 2024 року №113-РС старшого солдата ОСОБА_1 , водія - санітара медичного відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 звільнити з займаної посади та призначити молодшою медичною сестрою фізіотерапевтичного відділення військової частини НОМЕР_2 . Однак, з невідомих причин, командування військової частини НОМЕР_1 не виконує наказ начальника Генерального штабу Збройних сил України від 25.01.2024 року №113-РС щодо звільнення ОСОБА_1 з посади водія-санітара медичного відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 04 квітня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що станом на день звернення до суду ОСОБА_1 звільнений з посади водія - санітара медичного відділення військової частини НОМЕР_1 , а пункт 5 наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 25 січня 2024 року № 113-РС про призначення старшого солдата ОСОБА_1 молодшою сестрою фізіотерапевтичного відділення військової частини НОМЕР_2 скасовано як нереалізовний.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до довідки ВЛК №890 від 25.07.2023 року ОСОБА_1 на підставі статті 76 «б», 78 «в» графи ІІ Розладу хвороб та таблиці додаткових вимог обмежено придатний до військової служби, непридатний до служби у десантно-штурмових військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах; придатний до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, РТЦК та СП, установах, організаціях, навчальних закладах.
Відповідно до наказу начальника Генерального штабу Збройних сил України від 25.01.2024 року №113-РС «Відповідно до пунктів 82, 83 та 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України нищепойменованих осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України звільнити з займаних посад і призначити: 5. Старшого солдата ОСОБА_1 , водія-санітара медичного відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 - молодшою медичною сестрою фізіотерапевтичного відділення військової частини НОМЕР_2 .
Однак, командування військової частини НОМЕР_1 не виконує наказ начальника Генерального штабу Збройних сил України від 25.01.2024 року №113-РС щодо звільнення ОСОБА_1 з посади водія-санітара медичного відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 .
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про військову службу і військовий обов'язок" здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про військову службу і військовий обов'язок" захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військову службу і військовий обов'язок" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Пунктом 6 ст. 2 Закону України "Про військову службу і військовий обов'язок" передбачені наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Відповідно до пункту 1.5 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170 (далі - Інструкція) для встановлення, зміни, призупинення, або припинення правових відносин з громадянами України, які реалізуються наказами посадових осіб по особовому складу, у Генеральному штабі Збройних Сил України, Командуванні об'єднаних сил Збройних Сил України, видах Збройних Сил України, окремих родах сил Збройних Сил України, окремих родах військ Збройних Сил України, органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах, організаціях, (далі - військові частини), оформляються:
- подання (додаток 1), рішення колегіальних органів, утворених і діючих відповідно до законодавчих актів і актів Міністерства оборони України, Резерв кандидатів для просування по службі (додаток 2), План переміщення військовослужбовців на посади номенклатури посад (далі - План переміщення на посади) (додаток 16): на військовослужбовців крім тих, які проходять строкову військову службу щодо: призначення на посади; переміщення; звільнення з військової служби; залишення на військовій службі понад граничний вік; прикомандирування до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи місцевих рад у разі обрання їх на виборні посади, на яких вони працюватимуть на постійній основі, із залишенням на військовій службі; направлення до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, розвідувальних органів та державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, а також Державної спеціальної служби зв'язку та захисту інформації України (далі - інших військових формувань) для дальшого проходження військової служби з виключенням зі списків особового складу Збройних Сил України.
Підготовка, подання на підпис, реєстрація, розсилка і доведення наказів по особовому складу здійснюються в службах персоналу (структурних підрозділах), підпорядкованих посадовим особам, які відповідно до пункту 12 Положення мають право видавати накази по особовому складу.
Встановлення, зміна, призупинення або припинення правових відносин з громадянами України, які реалізуються наказами по особовому складу у військових частинах, здійснюються за рішеннями судів, що набрали законної сили, та наказами посадових осіб про накладення дисциплінарних стягнень, виданих згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Накази по особовому складу щодо встановлення правових відносин з громадянами України видаються з урахуванням їх відповідності вимогам до кандидатів на посади, визначеним Міністерством оборони України.
Пунктом 12 Інструкції передбачено, що встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Відповідно до пункту 83 Положення про проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України військовослужбовці призначаються на посади і переміщуються по службі за основною або спорідненою спеціальністю з урахуванням досвіду служби, рівня їх професійної компетентності, особистих якостей і досягнень та відповідності характеристикам посад, визначених Міністерством оборони України. У разі коли є потреба призначення військовослужбовців на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади має передувати відповідна підготовка (перепідготовка). Для доукомплектування Збройних Сил України в умовах особливого періоду військовослужбовці можуть призначатися на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду.
Згідно з пунктом 110 Положення про проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України переміщення військовослужбовців здійснюється в разі, коли звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних посадових осіб.
Переміщення осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу за наявності обґрунтованих підстав з урахуванням висновків атестування, рекомендацій їх безпосередніх і прямих начальників на підставі клопотань командирів (начальників), які порушили питання про переміщення, здійснюється:
між видами Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані начальникам структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил України, - наказом Головнокомандувача Збройних Сил України. У період дії - воєнного стану таке переміщення здійснюється наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
У позовній заяві представник позивача стверджує про протиправну бездіяльність відповідача, щодо невиконання наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України та незвільнення позивача з займаної посади.
Щодо цього, суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 07.07.2021 у справі № 9901/345/20 дійшла до наступних висновків: «Право на захист виникає у випадку порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод та інтересів особи, яка звертається за захистом порушеного її права. При цьому протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень має місце в тому випадку, коли в межах повноважень суб'єкта владних повноважень існує обов'язок вчинити конкретні дії, але він не виконаний».
Наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 25.01.2024 113-РС відповідно до пунктів 82, 83 та 257 Положення про проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України старшого солдата ОСОБА_1 водія - санітара медичного відділення військової частини НОМЕР_1 звільнено від займаної посади і призначено на посаду молодшої медичної сестри фізіотерапевтичного відділення військової частини НОМЕР_2 .
У зв'язку із недостатньою укомплектованістю особовим складом військової частини НОМЕР_1 , що ускладнює можливість виконання бойових завдань на лінії зіткнення з противником військовою частиною НОМЕР_1 було підготовлено клопотання від 19.02.2024 № 1134 до вищого командування про скасування пункту 5 наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 25.01.2024 № 113-РС.
За результатами розгляду даного клопотання наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 19 березня 2024 року №461-РС пункт 5 наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 25 січня 2024 року №113-РС скасовано як нереалізований.
Таким чином наказ начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 25 січня 2024 року № 113-РС був скасований як не реалізований, а тому законні підстави виконувати даний наказ у військової частини НОМЕР_1 відсутні.
Виходячи з вищеописаного, випливає, що у спірних правовідносинах відсутня протиправна бездіяльність відповідача, щодо невиконання наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 25.01.2024 № 113-РС в частині звільнення ОСОБА_1 з посади водія-санітара медичного відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 , оскільки наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 19 березня 2024 року № 461-РС пункт 5 наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 25 січня 2024 року № 113-РС про призначення старшого солдата ОСОБА_1 молодшою медичною сестрою фізіотерапевтичного відділення військової частини НОМЕР_2 скасовано як нереалізований.
Також суд зазначає, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №94 від 31.03.2024 старшого солдата ОСОБА_1 , звільнено з посади водія-санітара 2 медичного відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 та з 01.04.2024 відповідно до витягу з наказу №95 призначено на посаду водія-заправника 1 автомобільного взводу підвозу пального та мастильних матеріалів груп матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 31-РС від 29.03.2024, рапорту старшого солдата ОСОБА_1 (Вх. №10915 від 01.04.2024).
Виходячи з аналізу наведених норм у сукупності суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо зобов'язання військової частини НОМЕР_1 виконати наказ начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 25.01.2024 № 113- РС в частині звільнення ОСОБА_1 з посади водія-санітара медичного відділення медичної роти військової частини НОМЕР_1 не підлягає задоволенню, оскільки у військової частини НОМЕР_1 відсутні підстави для виконання данного наказу.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про необґрунтованість позову та відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, а також відсутність підстав для задоволення позовних вимог, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволені позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )
Головуючий суддя П.І. Салюк