Справа № 560/3892/24
іменем України
03 червня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області , Державної судової адміністрації України , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок та виплату суддівської винагороди відповідно до вимог статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлений на 01 січня 2024. В обґрунтування позову зазначає, що Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області у період з 01.01.2024 по 31.03.2024 нараховувало та виплачувало їй суддівську винагороду та інші належні виплати, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді (2102 грн.), що вважає протиправним.
Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області у відзиві зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, починаючи з 01.01.2021 становить 2102 грн. і у подальшому не змінювався. Вказує на те, що суддівську винагороду за спірний період позивачці нараховано та виплачено відповідно до штатного розпису на 2024 рік.
Державна судова адміністрація України правом на відзив не скористалась. Третя особа без самостійних вимог пояснень по суті спору не надала.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 указом Президента України №620/2013 від 07.11.2013 призначена суддею Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області, та у подальшому призначена на цю посаду безстроково. З 26.09.2022 позивачка була відряджена для здійснення правосуддя до Хмельницького міськрайонного суду та наказом голови суду зарахована до штату Хмельницького міськрайонного суду з 05.10.2022.
Встановлено, що у період з 01.01.2024 по 31.03.2024 ТУ ДСА в Хмельницькій області нараховувало та виплачувало позивачці суддівську винагороду, для обчислення якої використовувався розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: 2102 гривень.
Не погодившись із способом нарахування суддівської винагороди із застосуванням зазначеної величини прожиткового мінімуму, ОСОБА_1 звернулась до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Згідно з частиною 2 статті 4 Закону №1402-VIII зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до частини 1 статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 1 частини 3 статті 135 Закону №1402-VIII передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.
Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 01 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013, а також від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018.
30 вересня 2016 набрали чинності зміни, внесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02 червня 2016 №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)". Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", серед іншого, статтю 130 Конституції України викладено в новій редакції, та закріплено, що розмір суддівської винагороди встановлюється законом про судоустрій.
Отже, нормативно-правовим актом, який повинен і може визначати розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.
Розмір суддівської винагороди визначений у статті 135 Закону №1402-VIII, який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі), є законом про судоустрій в значенні частини другої статті 130 Конституції України.
Пунктом 1 частини третьої та пунктом 1 частини четвертої статті 135 Закону №1402-VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1, якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб.
Таким чином, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, такий вид прожиткового мінімуму, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді прямо не передбачений у Законі України "Про Державний бюджет України на 2024 рік". Крім того, вказаним Законом судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно якої прожитковий мінімум повинен встановлюватись окремо.
Закріплення відповідною статтею Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розміру прожиткового мінімуму для визначення базового розміру посадового окладу судді не обумовлює зміну підходу до обчислення розміру суддівської винагороди, що визначений законом про судоустрій. До того ж законодавцем не внесені зміни до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірний період, як і до Закону №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму.
Оскільки Законом №1402-VIII передбачено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братись лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, і вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватись або змінюватись без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, дії відповідача є необґрунтованими і протиправними.
Враховуючи зазначене суд вважає, що позивачка має право на нарахування та виплату суддівської винагороди, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня 2024 року (3028 грн.)
Відповідачі не спростували доводи позивача і протилежне суду не довели, відтак позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Оскільки судом не вирішується питання щодо стягнення конкретного розміру суддівської винагороди, натомість вона повинна бути перерахована та виплачена відповідачем у подальшому, підстави для негайного виконання рішення ( в частині стягнення коштів) відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 31.03.2024 виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді (у розмірі 2102 грн.)
Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 31.03.2024 включно на підставі статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 03 червня 2024 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області (вул. Соборна, 75,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 26293548) Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5,м. Київ,01021 , код ЄДРПОУ - 26255795)
Головуючий суддя І.С. Козачок