Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питань зміни способу і порядку виконання судового рішення
03 червня 2024 року справа № 520/6752/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Супрун Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. Чернишевська, буд. 51, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 03195694), Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради (вул. Благовіщенська, буд. 34, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 03196647) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду подано заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду, в якій просить суд змінити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 року по справі №520/6752/22 та встановити спосіб виконання рішення шляхом стягнення з Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня 2022 року ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій за 2022 роки відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум, в розмірі 8179,00 грн. (вісім тисяч сто сімдесят дев'ять гривень 00 коп.).
В обґрунтування поданої заяви вказано, що на теперішній час рішення суду в частині виплати відповідачем заборгованості позивачу в сумі 8179,00 грн. не виконано. Зазначено, що з метою виконання судового рішення, державним виконавцем вжито заходи з примусового виконання рішення як то направлення вимоги на адресу Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про надання інформації про стан виконання судового рішення, прийняття постанов про накладення штрафів на боржника у зв'язку із невиконанням рішення. Однак, рішення суду залишається невиконаним.
В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Заявник просив розглянути заяву за його відсутності.
Крім того, 03.06.2024 до канцелярії суду надійшло клопотання представника Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради, в якій просив суд розглянути заяву з питань зміни способу і порядку виконання судового рішення за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вищевказане подання про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності прийшов до висновку про відмову в задоволенні вказаної заяви з наступних підстав.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 у справі №520/6752/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язано Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Вказане судове рішення у справі набрало законної сили.
На виконання вищезазначеного рішення суду Харківським окружним адміністративним судом 27.06.2023 видано виконавчий лист.
З наданих разом із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення документів встановлено, що постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 07.07.2023 відкрито виконавче провадження ВП №72201685 з примусового виконання виконавчого листа від 27.06.2023 №520/6752/22 про зобов'язання Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
В подальшому, 10.10.2023 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ждановою О.В. винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», та скеровано, на виконання вимог ст. 63, 75 Закону України «про кримінальне провадження», до Головного Управління НПУ у Харківській області повідомлення про вчинення кримінального правопорушення для направлення до виконання.
Стаття 129-1 Конституції України та стаття 370 КАС України встановлюють, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення (частина третя статті 33 Закону № 1404-VIII).
Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Відповідно до частини першої статті 25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Відповідно до підпунктами 3, 4, 6 частини другої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суд зазначає, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії зі сплати заборгованості по соціальним виплатам і стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів за конкретний період є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.
Зі змісту рішення суду від 21.11.2022 року у справі №520/6752/22 встановлено, що суд захистив порушене право позивача визнавши бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язавши останнього нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Відповідно до приписів частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України слід зробити висновок, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин. Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом.
Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.
Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 800/203/17.
Заявником таких обставин у заяві не наведено
При цьому суд зазначає, що грошові кошти у вигляді заборгованості по виплаті допомоги до 5 травня, які належать стягувачу, не є власністю відповідача, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України, постанови КМУ від 26.08.2021 № 902 «Про затвердження порядку використання коштів, передбачених у Державному бюджеті для забезпечення виконання рішення суду».
Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Крім того, вимога про стягнення коштів у даній справі не заявлялася, така вимога не розглядалась і не вирішувалась судом, розмір наявної заборгованості з виплати пенсії не був предметом розгляду у справі та не встановлений в ході такого розгляду.
Отже, за вказаних умов заміна способу захисту права особи у формі зобов'язання вчинити певні дії на спосіб захисту права у формі стягнення коштів означає зміну предмету позову, що є неможливим після завершення розгляду справи по суті.
Верховний Суд в Постанові від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18 зазначив:
"49. Суд звертає увагу на те, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.
50. Так, у постанові від 24 грудня 2014 року у справі №21-506а14 Верховний Суд України дійшов висновку, що зміну способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.
51. Подібного підходу дотримується і Верховний Суд, зокрема у постановах від 7 березня 2018 року у справі № 456/953/15-а, від 16 липня 2020 року у справі №130/2176/17, від 11 листопада 2020 року у справі №817/628/15 та від 17 лютого 2021 року у справі №295/16238/14-а.
52. Окрім того, Верховним Судом у постанові від 10 липня 2018 року у справі № 490/9519/16-а сформульовано наступний правовий висновок: «Змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов'язання виплатити зазначені соціальні виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті». Подібний висновок також було зроблено Верховним Судом у постанові від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а.
53. Таким чином, оскільки у справі, що розглядається встановлено, що способом відновлення порушеного права позивачки у цій справі судом обрано зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум невиплаченої пенсії не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, то колегія суддів доходить висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просив державний виконавець, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі № 420/6671/18.
54. При цьому колегія суддів зазначає, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України та відповідно до Порядку № 1165. Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
55. Таким чином, оскільки виконання рішення суду у справі №420/6671/18 залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не може призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по пенсії позивачці як внутрішньо переміщеній особі.
56. З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті пенсії, то Суд вважає безпідставними аргументи державного виконавця, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі №420/6671/18.
57. При цьому Суд враховує те, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголошує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивачки на отримання сум заборгованості по пенсії, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань."
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що інститут зміни порядку та способу виконання рішення суду має своєю метою саме забезпечення завершення судової процедури та отримання стягувачем реального судового захисту у інший, ніж визначений у рішенні суду, спосіб, за умови існування перешкод для виконання судового рішення.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що надання гарантій держави при виконанні судових рішень, боржником за якими є державний орган, не залежить від визначеного судом способу виконання такого рішення, подана заява не підлягає задоволенню, як така, що зокрема, не доводить можливість реального виконання рішення суду в разі зміни порядку та способу його виконання.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297, ст. 378 КАС України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. Чернишевська, буд. 51, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 03195694), Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради (вул. Благовіщенська, буд. 34, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 03196647) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.О. Супрун