Справа №380/625/24
про залишення позовної заяви в частині позовних вимог без руху
30 травня 2024 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді О.Желік, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 із вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення повного розрахунку із ОСОБА_1 із виплати грошового забезпечення, компенсації за невикористану додаткову відпустку, передбачену п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», індексації грошового забезпечення 31.05.2017 у зв'язку із звільненням з військової служби;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за період із 01.06.2017 по 30.11.2017.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 в справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
Після відкриття провадження у справі суд встановив пропуск позивачем строку звернення до суду в частині позовних вимог.
Згідно частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без руху суддя керується таким.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Як слідує з позовної заяви, позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Таким чином, за характером спірних правовідносин і їх суб'єктним складом цей спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Предметом спору в межах даного адміністративного позову є, зокрема, нарахування та виплата на користь позивача середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
У цій категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
При цьому, юридично значимими обставинами в межах спірних правовідносин є невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Судом з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №126 від 31.05.2017 встановлено, що позивача було виключено зі списків частини та всіх видів грошового забезпечення з 31.05.2017.
Також судом встановлено, що відповідачем після виключення позивача зі списків особового складу частини нараховувались та виплачувались позивачу наступні суми:
- 09.06.2017 - доплата 7023,05 грн. суми грошового забезпечення;
- 30.09.2020 - виплата компенсації за невикористану додаткову відпустку в розмірі 8969,93 грн.
Суд звертає увагу на те, що позивач, заявляючи позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивача середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні посилається на несвоєчасну виплату відповідачем сум грошового забезпечення та компенсації за невикористану додаткову відпустку, здійснених як 09.06.2017, так і 30.09.2020.
Разом з тим, враховуючи те, що про порушення свого права позивач міг дізнатись саме з моменту отримання кожної із сум вищевказаних складових грошового забезпечення, строк звернення до суду з позовом щодо стягнення середнього грошового забезпечення за затримку розрахунку при звільненні щодо сум, виплачених 09.06.2017 (7023,05 грн.) та 30.09.2020 (8969,93 грн.) сплив у 08.07.2017 та 29.10.2020 відповідно.
До Львівського окружного адміністративного суду позивач звернувся 11.01.2024, що свідчить про пропуск ним місячного строку звернення до суду щодо позовних вимог про нарахування та виплату на користь позивача середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні в частині виплачених сум 09.06.2017 (7023,05 грн.) та 30.09.2020 (8969,93 грн.).
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини 1 та 2 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, №22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Таким чином, зважаючи на висновок судді щодо пропуску позивачем місячного строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про нарахування та виплату на користь позивача середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні в частині виплачених сум у 09.06.2017 (7023,05 грн.) та 30.09.2020 (8969,93 грн.), позовна заява підлягає залишенню без руху в частині позовних вимог із одночасним встановленням позивачу строку для усунення її недоліку шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог із зазначенням причин пропуску такого строку.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 243 та 248 КАС України, суд, -
позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху в частині позовних щодо нарахування та виплату на його користь середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні в частині виплачених сум 09.06.2017 (7023,05 грн.) та 30.09.2020 (8969,93 грн.).
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальні частині ухвали, з дня вручення копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Желік О.М.