03 червня 2024 року м. ДніпроСправа № 360/125/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі № 360/125/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
24 травня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшла заява адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича (далі - заявник) про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Київській області) при виконанні рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі № 360/125/24 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, в якій представник заявник просить визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Київській області на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі № 360/125/24 щодо визначення розміру пенсії позивача у розмірі меншому, ніж визначено статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Вказана заява мотивована тим, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі № 360/125/24 визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Київській області щодо нездійснення ОСОБА_1 розрахунку розміру пенсії із застосуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов'язано ГУ ПФУ у Київській області здійснити розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дати її призначення, тобто з 01 лютого 2023 року, із виплатою різниці суми недоотриманої пенсії.
На виконання вказаного рішення суду відповідач своїм рішенням від 23 травня 2024 року № 122950002458 перерахував пенсію, здійснивши визначення розміру пенсії у розмірі 20930,00 грн. При цьому визначений відповідачем середній заробіток для розрахунку пенсії склав 28782,46 грн. Тобто 80 % від заробітку складає 23025,97 грн.
На думку заявника, в результаті здійсненого відповідачем перерахунку пенсії на виконання рішення суду її розмір не відповідає статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», тобто відповідач рішення суду не виконав, а його дії щодо визначення розміру пенсії позивача, який не відповідає статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» на виконання рішення суду є неправомірними.
На підставі вказаного заявник просить задовольнити заяву.
31 травня 2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшли пояснення на заяву представника ОСОБА_1 від 30 травня 2024 року № 1000-0905-7/92192, в яких відповідач зазначив наступне.
Відповідно до рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі № 360/125/24 ГУ ПФУ у Київській області призначено позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 % його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Заробітна плата ОСОБА_1 обчислена за періоди страхового стажу з 01 липня 2000 року по 30 вересня 2021 року становить 28782,46 грн.
Розрахунковий розмір пенсії становить 12948,50 грн, де: 12760,13 - розмір пенсії за віком (28782,46 х 0,44333 - коефіцієнт стажу), 188,37 - доплата за понаднормовий стаж років (2093,00 (прожитковий мінімум) х 9 %).
Сума пенсії з урахуванням вимог Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» становить 23025,97 грн (28782,46 х 80 %). Оскільки, розрахунковий розмір пенсії менший ніж визначений Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці», проводиться доплата у розмірі 10077,47 грн.
Відповідно до частини третьої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Прожитковий мінімум, встановлений для осіб, які втратили працездатність на 01 січня 2023 року становить 2093,00 грн. Оскільки, призначений розмір пенсії 23025,97 грн перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, розмір пенсії на 01 лютого 2023 року встановлений у розмірі 20930,00 грн.
З урахуванням вказаного, відповідач просить відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Галкіна В. Л.
Заявником надані заперечення на заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 30 травня 2024 року № 1000-0905-7/92192, в яких зазначено, що прожитковий мінімум, встановлений для осіб, які втратили працездатність на 01 січня 2023 року становить 2093,00 грн. Оскільки, призначений розмір пенсії 23025,97 грн перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, розмір пенсії на 01 лютого 2023 року встановлений у розмірі 20930,00 грн.
Водночас відповідач свідомо ігнорує, що пенсія не є сталою і вона не може призначатися у твердій грошовій сумі.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність у розмірі 2361,00 грн.
Відповідно до частини восьмої Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, який здійснюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року, проводиться з 01 березня 2024 року разом із здійсненням щорічної індексації пенсій, передбаченої частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з частиною третьою статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тобто з 01 березня 2024 року максимальний розмір пенсії складає 23610,00 грн.
Окрім іншого судом покладено ще й обов'язок здійснення виплати різниці в недоотриманій пенсії, відповідач для належного виконання рішення мав здійснити розрахунок розміру пенсії із застосуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з урахуванням усіх масових перерахунків, індексації та законодавчих змін, які відбулися з моменту призначення пенсії і до фактичної дати виконання рішення суду і таким чином визначити вірну суму заборгованості. Однак відповідач цього не зробив, бо не врахував, що з 01 березня 2024 року змінився граничний розмір максимальної пенсії.
На підставі вказаного просить задовольнити заяву про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі № 360/125/24 щодо визначення розміру пенсії позивача у розмірі меншому, ніж визначено статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви (абзац перший частини п'ятої статті 383 КАС України).
Ухвалою суду від 27 травня 2024 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Галкіна В. Л. про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 03 червня 2024 року.
Вирішуючи заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Галкіна В. Л.про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, суд виходить з наступного.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі № 360/125/24 задоволено адміністративний позов представника ОСОБА_1 - адвоката Галкіна В. Л. до ГУ ПФУ у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Київській області щодо нездійснення ОСОБА_1 розрахунку розміру пенсії із застосуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов'язано ГУ ПФУ у Київській області здійснити розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дати її призначення, тобто з 01 лютого 2023 року, із виплатою різниці суми недоотриманої пенсії. Стягнуто на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Київській області судовий збір у розмірі 968,96 грн. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Київській області судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
26 квітня 2024 року заявнику на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі № 360/125/24, яке набрало законної сили 17 квітня 2024 року, видано виконавчий лист.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 03 травня 2024 року відкрито виконавче провадження ВП № 74911296 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 26 квітня 2024 року у справі № 360/125/24, про зобов'язання ГУ ПФУ у Київській області здійснити розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дати її призначення, тобто з 01 лютого 2023 року, із виплатою різниці суми недоотриманої пенсії.
Згідно з протоколом розрахунку пенсії від 01 травня 2024 року на виконання рішення суду ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01 лютого 2023 року з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», яка складається з: розмір пенсії за віком (ст. 27) (28782,46 х 0,44333 - коефіцієнт стажу) - 12760,13 грн; доплата за понаднормовий стаж років (ст. 28 ч. 1 аб. 2) (за 9 років) - 188,37 грн; загальний розмір пенсії - 12948,40 грн; доплата до пенсії по Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» - 10077,47 грн; сума пенсії по Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (80 % від 28782,46 грн) - 23025,97 грн; розмір пенсії з надбавками - 23025,97 грн; з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії - 20930,00 грн.
Відповідно до рішення ГУ ПФУ у Київській області від 23 травня 2024 року № 122950002458 «Про перерахунок пенсії» ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01 березня 2024 року, розмір якої складається з: розмір пенсії за віком (ст. 27) (28782,46 х 0,44333 - коефіцієнт стажу) - 12760,13 грн; доплата за понаднормовий стаж років (ст. 28 ч. 1 аб. 2) (за 9 років) - 188,37 грн; загальний розмір пенсії - 12948,40 грн; надбавка 100,00 грн на індексації 01 березня 2024 року - 100,00 грн; доплата до пенсії по Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» - 10077,47 грн; сума пенсії по Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (80 % від 28782,46 грн) - 23025,97 грн; розмір пенсії з надбавками - 23125,97 грн; з урахуванням обмеження максимального розміру пенсії - 20930,00 грн.
Надаючи правову оцінку діям ГУ ПФУ у Київській області у межах поданої заяви, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з статтею 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд”, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається, що однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Згідно з частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - це певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - це певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - це нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Бездіяльністю визнається пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах.
Як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Згідно з частиною шостою статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Частинами першою, другою, четвертою статті 249 КАС України визначено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Системний аналіз зазначених вище норм права свідчить, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача. Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Застосування судом до суб'єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Судом установлено, що відповідачем на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі № 360/125/24 здійснено розрахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дати її призначення, тобто з 01 лютого 2023 року.
Однак ГУ ПФУ у Київській області при перерахунку пенсії ОСОБА_1 застосовані обмеження максимального розміру пенсії на підставі частини третьої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність), з прожитковим мінімумом, встановленим для осіб, які втратили працездатність на 01 січня 2023 року - 2093,00 грн, розмір пенсії на 01 лютого 2023 року встановлений у розмірі 20930,00 грн.
Отже, у спірних правовідносинах відсутні обставини протиправності дій ГУ ПФУ у Київській області при виконанні рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у справі № 360/125/24, а застосування відповідачем при перерахунку пенсії позивачу обмеження максимального розміру пенсії не може бути вирішено в порядку статті 383 КАС України, оскільки таке рішення може бути предметом спору в іншому позовному провадженні.
З урахуванням вказаного, підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Галкіна В. Л. про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі № 360/125/24, немає.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 383 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі № 360/125/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Кисіль