про закриття провадження у справі
31 травня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1308/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (25015, м. Кропивницький, вул. Пашутінська, 1, код ЄДРПОУ 38613719)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Кіровоградській області щодо не застосування мінімальної розрахункової величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним званням - 50 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, при встановленні йому з 29.01.2020 року по 30.09.2020 року розміру грошового забезпечення, виходячи з посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704, на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року);
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій України у Кіровоградській області з 29.01.2020 року по 30.09.2020 року включно, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", перерахувати та виплатити (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом 01.01.2020 року, збільшений до розміру мінімальної розрахункової величини 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2020 року - 2361,50 грн.
Ухвалою судді від 04.04.2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, суд дійшов до таких висновків.
Цей спір виник з приводу розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження ним служби в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області з 29.01.2020 року по 30.09.2020 року. Позивач стверджує, що у цей період відповідач вплачував йому грошове забезпечення у заниженому розмірі, оскільки не застосовував для визначення його окладів (посадового окладу та окладу за спеціальним званням) належну розрахункову величину, установлену пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Суд установив, що у травні 2023 року позивач вже звертався до суду за вирішення такого спору та просив у своєму позові:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області щодо непроведення йому з 29.01.2020 року перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року.
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області з 29.01.2020 року по 30.09.2020 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", перерахувати та виплатити йому грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 року у справі №340/3146/23, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.11.2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області щодо не застосування з 29.01.2020 року по 30.09.2020 року при обчисленні ОСОБА_1 грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та одноразову грошову допомогу при звільненні за період з 29.01.2020 року по 30.09.2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до Постанови КМУ "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У цьому рішенні суд вказав, що позивачу мали бути проведені нарахування та виплати за період з 29.01.2020 року по 30.09.2020 року грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року.
На виконання цього судового рішення Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області здійснило перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 року по 30.09.2020 року, застосувавши для обчислення окладів (посадового окладу та окладу за спеціальним званням) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року - 2102 грн. Донараховане грошове забезпечення в сумі 59 529, 47 грн. виплачене позивачу у січні 2024 року.
Позивач не погоджується з таким нарахуванням та стверджує, що для обчислення окладів (посадового окладу та окладу за спеціальним званням) відповідач повинен був застосувати більшу розрахункову величину - 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року у розмірі 4723 грн., що складає 2316, 50 грн. Тому звернувся до суду з цим новим позовом.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України також передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.
Згідно з частинами 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною 8 статті 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Аналіз зазначених норм свідчить, що КАС України передбачає такі види судового контролю за виконанням судового рішення: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України), визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України), оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, вчинених при примусовому виконанні рішення суду (стаття 287 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 року у справі №806/2143/15 вказав, що зазначені правові норми КАС України (статті 382, 383) мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, установленому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення або стягнення заборгованості за іншим судовим рішенням.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в іншому (новому) судовому провадженні не розглядаються.
Зазначена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 03.04.2019 року (справа №820/4261/18), від 09.07.2019 року (справа №826/17587/18), від 22.08.2019 року (справа №522/10140/17), від 22.12.2020 року (справа №440/1810/19), від 25.02.2021 року (справа №640/13599/20), від 30.03.2021 року (справа №580/3376/20), від 27.04.2021 року (справа №460/418/20), від 13.09.2021 року (справа №20/3888/21), від 02.12.2021 року (справа №808/1156/18), від 10.08.2023 року (справа №826/17784/18).
Порівнюючи вимоги у справі №340/3146/23 з вимогами, які розглядаються у даній справі, суд з'ясував, що позивач в обох справах вимагав від відповідача врахування при обчисленні його окладів за період з 29.01.2020 року по 30.09.2020 року належної розрахункової величини - розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Суд у справі №340/3146/23 вже вирішив спір між сторонами щодо розміру грошового забезпечення позивача за період з 29.01.2020 року по 30.09.2020 року, зокрема щодо розрахункової величини для визначення розмірів окладів позивача, яку слід застосовувати у ці періоди відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Суд вважає, що спір у справі, що розглядається, є тотожним спору в адміністративній справі №340/3146/23, оскільки він виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Відтоді правове регулювання спірних правовідносин та фактичні обставини не змінилися, а підстави для нового позову не виникли.
Позивач, який не погоджується із рішеннями/діями/бездіяльністю відповідача, вчиненими при виконанні у січні 2024 року рішення суду у справі №340/3146/23, вправі ініціювати перевірку їх законності в порядку статті 383 КАС України.
У постанові від 29.07.2020 року (справа №580/1264/19) Верховний Суд вказав, що у разі порушення зазначеного порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду - провадження у справі належить закривати з посиланням на те, що спір вирішений судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Керуючись статтями 238, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд -
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ