03 червня 2024 року м.Кропивницький Справа № 340/2750/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області, (площа Соборна, буд.3, м.Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул.Соборна, 7А, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі - відповідач 1), третя особа на стороні відповідача ГУ ПФУ в Кіровоградській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 № НОМЕР_2 від 08.04.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу для пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди її роботи з 23.09.1993 по 02.02.1998 згідно записів трудової книжки НОМЕР_3 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. «а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року за №1-р/2020 за її заявою від 01.04.2024.
Ухвалою суду від 02.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що у зв'язку з досягнення віку 48 років, маючи трудовий стаж без урахування кратності 29 років 08 місяців, а з додаванням 11 повних років додатково за роботу по списку №1 страховий стаж становить 40 років 8 місяців, 01.04.2024 звернулась через веб-портал ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, яка за принципом екстериторіальності розглянута відповідачем та прийнято рішення №110130015454 від 08.04.2024 про відмову у призначенні пенсії. Відмова мотивована відсутністю необхідного пенсійного віку - 50 років, який передбачений ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідачем та третьої особою надано відзив на позов та пояснення відповідно, вимоги позову не визнаються та зазначається про правомірність оскаржуваного рішення зважаючи на те, що позивачка, на момент звернення за призначенням пенсії, не досягла необхідного пенсійного віку (50 років) передбаченого ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.28-30,35-38).
Позивачем надано відповідь на відзив, якою, на переконання позивача, спростовуються доводи відповідача наведені у відзиві на позов (а.с.63-66).
Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до паспорту позивачки станом на квітень 2024р. вона досягла віку 49 року (а.с.8).
В квітні 2024 позивач через веб-портал звернулась до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Заява за принципом екстериторіальності розглянута відповідачем та прийнято рішення №110130015454 від 08.04.2024 про відмову в призначені пенсії з посиланням на п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки заявниця не досягла пенсійного віку (50 років) (а.с.18). При цьому згідно обрахунків відповідача зазначеним у вказаному рішенні страховий стаж складає 25 років 4 місяці 14 днів, із них стаж роботи за Списком №1 - 11 років 5 місяців 2 дні.
Вважаючи рішення про відмову у призначенні пенсії протиправним позивачка звернулась до суду з даними позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Щодо пенсійного віку, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 1, суд зазначає наступне.
У преамбулі Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно з п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», який набрав чинності з 01.04.2015 року, збільшено раніше передбачений п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вік набуття права на пенсію на пільгових умовах збільшено до 50 років і при стажі роботи не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
03.10.2017 року набрав чинності Закон України № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV доповнено розділом XIV-1, зокрема частинами 1, 2 ст.114 такого змісту: право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. На пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року у справі №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), ст.13, ч.2 ст.14, пункти б - г ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII.
Відповідно до п.2 вищевказаного рішення Конституційного Суду України застосуванню підлягають ст.13, ч.2 ст.14, пункти б - г ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме (п. «а»): працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення п. «а» ст. 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», яким передбачено наявність трьох складових, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах:
- досягнення віку 45 років;
- стаж роботи не менше 20 років;
- пільговий стаж роботи за Списком №1 не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
В даному випадку на дату (квітень 2024) звернення позивачки із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, вона досягла необхідного віку - 49 років, а згідно обрахунку страхового стажу, здійсненого відповідачем (а.с.53), стаж становить 25 років 4 місяці 14 днів. Згідно записів в трудовій книжці позивачки НОМЕР_3 за період з 01.03.2005 по 02.08.2016, вона виконувала роботу, яка передбачена Списком №1, в редакції ПКМУ від 16.01.2003 №36, що також підтверджується довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 21.09.2020 №138, пільговий стаж роботи позивачки за Списком №1 складає - 11 років 5 місяців 5 днів (а.с.13,15-17).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність трьох необхідних складових (вік, стаж, пільговий стаж), які дають право позивачці на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
Разом з тим, положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (ст. 114) в редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017 року перешкоджають особам у реалізації права на пенсію на пільгових умовах за Законом України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, чинній до внесення змін Законом №213-VII.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається ЄСПЛ не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави та верховенства права. Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв і, якщо людина очевидно підходить під ці критерії, це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу. Неправомірне позбавлення особи пенсії не узгоджується з принципом правової визначеності. Позбавлення права на пенсію або звуження обсягу цього права має здійснюватися на підставі принципу верховенства права (закону, який не повинен суперечити принципам верховенства права має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм), а збільшення пенсійного віку для отримання пенсії на пільгових умовах для осіб, які відпрацювали в особливих умовах, набули на момент підвищення пенсійного віку необхідний стаж, який передбачав право на пільгову пенсію, є звуженням цього права.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню більш сприятливий закон, який передбачає право позивачки на пільгову пенсію, проте відповідачами застосовано закон, який позбавляє зазначеного права, отже відповідачі діяли всупереч вимог верховенства права.
Аналізуючи обставини справи та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що на дату звернення позивачки за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах, вона досягла необхідного пенсійного віку.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу для пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди її роботи з 23.09.1993 по 02.02.1998 згідно записів трудової книжки НОМЕР_3 , суд зазначає наступне.
Записи в трудовій книжці НОМЕР_3 з 1 (23.09.1993) по 4 (02.02.1998) свідчать про виконання позивачкою трудових обов'язків в Кіровоградському державному виробничо-торговому взуттєвому підприємстві.
Натомість обрахунок страхового стажу, здійснений відповідачем (а.с.53) не містить взагалі вказаного періоду у розрахунку і при цьому рішення №110130015454 від 08.04.2024 також не містить правових обґрунтувань чому, період роботи з 23.09.1993 по 02.02.1998, не зараховано до страхового стажу, а тому позовна вимога в цій частині також підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 , п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (а.с.6), який, зважаючи на вимоги ст.139 КАС України належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 № НОМЕР_2 від 08.04.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу для пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди її роботи з 23.09.1993 по 02.02.1998 згідно записів трудової книжки НОМЕР_3 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. «а» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року за №1-р/2020 за її заявою від 01.04.2024.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК