03 червня 2024 року № 320/15739/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київський області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, починаючи з 10.10.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київський області перерахувати та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 на підставі ч.2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, починаючи з 10.10.2023, з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідач безпідставно не здійснив обчислення пенсії позивача з урахуванням доплати за понаднормовий стаж в розмiрi, встановленому ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Вважає такі дії неправомірними та необґрунтованими, а тому просить позов задовольнити повністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 320/15739/24 передано 10.04.2024 на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №320/15739/24 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, яку отримано відповідачем в системі «Електронний суд» відповідно, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
В матеріалах справи відсутній відзив на позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3, що підтверджується копією відповідного посвідчення.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію. В березні 2024 року позивач звернулась до відповідача з заявою про здійснення перерахунку та виплаті пенсії із збільшенням розміру пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи понад стаж 15 років, згідно ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Своїм листом відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії із збільшенням розміру пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи, посилаючись на те, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено перерахунок пенсії із збільшенням розміру пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи у відповідності до положень ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" без застосування двоскладової формули при її обчисленні.
Позивач вважає вказану відмову у здійсненні позивачу перерахунку та виплаті пенсії із збільшенням розміру пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи протиправною та звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Приписами ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначено в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII (далі Закон №796-XII).
В ст. 56 Закону №796-XII визначені пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) для осіб, на яких розповсюджується дія цього Закону.
Положеннями п. 2 ст. 56 Закону №796-XII (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії серпень 2015 року) встановлено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Законом України від 03.10.2017 року №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі Закон №2148-VIII) пункт 2 доповнено словами і цифрами «у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За приписами ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (чинна редакція з 01.01.2004) розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де:П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно достатті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Положеннями ч. 2 ст. 27 Закону №1058-IV передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Отже, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV передбачено два варіанти обчислення розміру пенсії за віком у солідарній системі, з яких особа може обирати найбільш вигідний для себе. Перший варіант за новою формулою, другий за так званою «двоскладовою формулою». Основою для обчислення розміру пенсії за новою формулою є скоригована заробітна плата та коефіцієнт страхового стажу. Другий варіант за «двоскладовою формулою» передбачає визначення розміру пенсії, яка складається із двох частин, які сумуються: одна частина припадає на період стажу до набрання чинності Законом №1058-IV(стаж до 01.01.2004) і визначається відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а друга частина пенсії - на період страхового стажу після набрання чинності вказаним Законом.
Приписами ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV (в первинній редакції) було визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Положеннями ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV (в чинній редакції) передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
В абзаці 4 ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV зазначено, що для визначення розміру пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV прийнятий 09.07.2003 та набрав чинності 01.01.2004.
До набрання чинності Законом №1058-IV, тобто до 01.01.2004, порядок обчислення пенсії із заробітної плати визначався Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII.
В ст.19 Закону № 1788-XII (в редакції до 01.01.2004), зазначено, що пенсії за віком призначаються в розмірі 55 процентів заробітку (стаття 64), але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії. Працівникам, зайнятим на роботах, передбачених пунктом «а» статті 13 і статтею14 цього Закону, за кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах, пенсія збільшується на 1 процент заробітку.
Статтею 64 Закону № 1788-XII визначено, що пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65-67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.
У відповідності до ст. 65 Закону №1788-XII за правилами про визначення середньомісячного фактичного заробітку, для обчислення пенсій брався заробіток (за вибором того, хто звернувся за пенсією): за 24 останніх календарних місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом всієї трудової діяльності перед зверненням за пенсією, незалежно від наявних перерв у роботі. Середньомісячний заробіток за 24 календарних місяці і за 60 календарних місяців визначався шляхом ділення загальної суми заробітку за 24 календарних місяці роботи підряд (перед зверненням за пенсією) чи за 60 календарних місяців роботи підряд (протягом всієї трудової діяльності) відповідно на 24 чи 60. При цьому за бажанням того, хто звернувся за пенсією, місяці з неповним числом робочих днів у зв'язку з їх влаштуванням на роботу або звільненням враховувалися як повні календарні місяці роботи. У тих випадках, коли той, хто звернувся за пенсією, пропрацював менше 24 календарних місяців, середньомісячний заробіток визначався шляхом ділення загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на число цих місяців.
З урахуванням зазначених правових норм вбачається, що п. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ застосовується з урахуванням ст.19 Закону № 1788-XII, саме завдяки приписам ч.2 ст.27 Закону № 1058-IV.
Оскільки, саме за загальними правилами, визначеними у статті 19 Закону №1788-XII (тобто за раніше діючим законодавством), пенсії за віком призначаються в розмірі 55 процентів заробітку, а за кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, то відповідно, що з урахуванням п. 2 ст. 56 Закону №796-ХІІ громадянам, що мають статус постраждалих від Чорнобильської катастрофи категорій 1, 2, 3, 4, пенсія збільшується на 1 відсоток заробітку на пільгових умовах, тобто за кожний повний рік роботи понад 20 років чоловікам і 15 років жінкам.
Враховуючи, що ч.1 ст.27 Закону № 1058-IV не передбачає обрахунку пенсії у відсотках до заробітку, тому й можливість збільшення пенсії на 1 відсоток заробітку за понаднормативний стаж за цією правовою нормою виключена. Відповідно перерахунок пенсії на умовах, визначених у п. 2 ст. 56 Закону №796-ХІІ, є неможливим.
При цьому ч.2 ст.27 Закону № 1058-IV дає можливість особі скористатися своїм правом на те, щоб частину розміру її пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, було визначено відповідно до раніше діючого законодавства, тобто із відсоткового відношення до заробітку.
Саме тому Законом № 2148-VIII, що набрав чинності 11.10.2017, п. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ було доповнено словами і цифрами «у разі призначення пенсії на умовах ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Оскільки, позивачу пенсія обрахована на умовах, визначених у ч.1 ст.27 Закону № 1058-IV, і позивач не виявив бажання перейти на пенсію за віком на умовах ч.2 цієї статті (у заяві від 11.03.2024 позивач просить провести перерахунок пенсії), відповідно правові підстави для застосування п. 2 ст. 56 Закону №796-ХІІ відсутні.
При вирішенні даної справи судом враховано правові висновки Верховного Суду, зокрема, у постановах від 29.08.2022 у справі № 300/1390/19 від 12.12.2022 у справі № 280/656/20, за змістом яких Законом № 2148-VIII змінено правове регулювання відносин в частині збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений пунктом 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ і таке збільшення є можливим лише на умовах, визначених ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV.
Верховний Суд зробив висновок, що оскільки позивач не виявив бажання перейти на пенсію за віком на умовах ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV, а наголошував на збереженні визначених частиною першою ст. 27 Закону № 1058-IV умовах пенсійного забезпечення, то відповідач правомірно відмовив у перерахунку пенсії позивачу зі збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років (для чоловіків).
З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії 11.03.2024.
Зміни внесені Законом № 2148-VIII до п.2 ст.56 Закону № 796-ХІІ розповсюджуються на правовідносини, які виникли або тривали на час набрання ними чинності.
Відповідно до чинної на час реалізації норми п. 2 ст. 56 Закону №796-ХІІ умовою призначення надбавки за понаднормативний стаж є призначення пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 Закону №1058-IV.
Зважаючи на те, що надбавки за понаднормативний стаж відповідно до п.2 ст.56 Закону № 796-ХІІ позивач раніше не мала, питання щодо її призначення повинно вирішуватися за законодавством, що діє на час подання заяви (19.09.2023), тобто на підставі п.2 ст.56 Закону № 796-ХІІ з урахуванням змін, внесених Законом № 2148-VIII.
Позивачу, яким не дотримано цієї умови (адже пенсію їй призначено згідно з частиною першою статті 27 Закону №1058-IV) не може бути нараховано доплату за понаднормативний стаж на підставі п.2 ст.56 Закону № 796-ХІІ.
Аналогічний висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 06.09.2023 у справі №300/2091/21, а тому суд враховує їх при розгляді цієї справи відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.
Суд вважає необґрунтованим посилання позивача в позовній заяві на правовий висновок в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі №560/675/17, оскільки у ній висвітлені правовідносини, що мали місце до внесення змін Законом №2148-VIII.
Відповідно до правових положень зазначених в постанові Верховного Суду по справі № 300/2000/20 суд повинен враховувати останню правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у цій категорії спорів.
Таким чином, у суду відсутні будь-які правові підстави для застосування до спірних, наразі триваючих, правовідносин положень ч.2 ст.56 Закону №796-ХІІ в редакції, яка діяла до 01.10.2017.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є не обґрунтованими, та не підлягають задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.