03 червня 2024 року № 580/9931/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним дискримінаційне рішення від 04.05.2023 щодо відмови Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у призначенні пенсії за вислугу років, у зв'язку досягненням 45-річного віку і з наявністю страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію за вислугу років, у зв'язку досягненням 45-річного віку і з наявністю страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що стаття 12 Закону №2262-XII встановлює право на пенсію за вислугу років, за наявності страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба по досягненні 45-річного віку. Ця норма є імперативною і становить загальну підставою для отримання пенсії за вислугу років по досягненні 45-річного віку а наявності страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба. Позивач вказує, що він відповідає вищевказаним критеріям і 30.04.2023 звернувся до відповідача щодо призначення пенсії, проте отримав відмову. Позивач вважає протиправним рішення від 04.05.2023 щодо відмови Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у призначенні пенсії за вислугу років, у зв'язку досягненням 45-річного віку і з наявністю страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 .
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30.10.2023 адміністративну справу №580/9931/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - передано до Київського окружного адміністративного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №580/9931/23 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, яку отримано відповідачем в системі «Електронний суд» відповідно, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою
З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
В матеріалах справи відсутній відзив на позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковник за проходив військову службу в Службі Зовнішньої Розвідки України на посаді начальника напрямку, наказом Голови Служби зовнішньої розвідки Україні від 29.08.2013 № 141-oc/д був звільнений з військової служби за підпунктом «є» пункту 66 (за станом здоров'я), вислуга складає 18 років 3 місяці 16 днів.
02.10.2019 року позивач досягнув 45 річного віку.
Згідно зі статтею 12 Закону №2262-XII, право на пенсію за вислугу років, за наявності страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба по досягненні 45-річного віку. Ця норма є імперативною і становить загальну підставою для отримання пенсії за вислугу років по досягненні 45-річного віку а наявності страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба.
Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо призначення пенсії за вислугу років.
25.05.2023 відповідач рішенням від 04.05.2023 відмовив позивачу в призначенні пенсії за вислугу років.
Позивач звернувся зі скаргою, щодо призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 12 Закону N2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», як пенсіонеру Служби Зовнішньої Розвідки України та запросити в Службі Зовнішньої Розвідки України довідку про грошове забезпечення за посадою, що відповідає посаді ОСОБА_1 та його військовому званню, станом на 30.04.2023 року, проте 02.06.2023 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії.
Вважаючи протиправним рішення від 04.05.2023 щодо відмови Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у призначенні пенсії за вислугу років, у зв'язку досягненням 45-річного віку і з наявністю страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 , позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до пункту «а» статті 1-2 Закону №2262-XII, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу.
Частиною 2 статті 2 Закону №2262-XII визначено, що пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу при наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.
Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону №2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 01.10.2014р. по 30.09.2015р. і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше.
Згідно з частиною 4 статті 17 Закону №2262-XII при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше.
Згідно із п. "б" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України.
Згідно з матеріалами справи, що не заперечується позивачем, його вислуга років на 30 серпня 2013 року складає: календарна - 15 років 03 дні, навчання у ВНЗ - 02 роки 05 місяців, пільгова - 10 місяців 13 днів, всього - 18 років 03 місяці 16 днів. Календарна вислуга років для виплати одноразової винагороди при звільненні складає 15 років.
Отже, при призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" мають бути дотримані умови:
1) відповідно до п."а" ст. 12 Закону - якщо особи звільнені зі служби по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;
2) відповідно до п. "б" ст. 12 Закону - в разі досягнення на день звільнення зі служби 45-річного віку, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ та ін.
Враховуючи те, що стаж служби позивача в органах внутрішніх справ становить менше 20 років (18 років 03 місяці 16 днів), та на день звільнення зі служби ОСОБА_1 не досяг 45-річного віку (позивач досягнув 45 річного віку лише 02.10.2019 року), то підстав для призначенні йому пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" немає.
Таким чином, відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, а отже задоволенню не підлягають.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову, у відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.