31 травня 2024 року справа №640/12660/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду у місті Києві № 14166-13579/Г-02/8-2600/22 від 07.07.2022 про відмову у врахуванні ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), періоду навчання в Донецькому інституті радянської торгівлі у період з 01.09.1980 по 15.06.1984;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду у місті Києві зарахувати періоди навчання в Донецькому інституті радянської торгівлі у період з 01.09.1980 по 15.06.1984 до загального стажу та перерахувати пенсію ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), та провести виплату перерахованої пенсії з дня виникнення права на пенсію, а саме з 24.06.2022.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при призначенні пенсії до стажу не було враховано період навчання з 01.09.1980 по 15.06.1984 в Донецькому інституті радянської торгівлі. Відповідачем відмовлено у зарахуванні спірного періоду через те, що в дипломі про навчання власне ім'я не відповідає паспортним даним, період навчання не зараховано до страхового стажу. Позивач не погоджується з відмовою у зарахуванні періоду роботи та вказує, що помилка в імені є формальною неточністю у документі, оскільки факт навчання позивача у Донецькому інституті радянської торгівлі підтверджується наданими позивачем документами. Невизнання відповідачем періоду навчання порушує право позивача на соціальний захист та отримання пенсії відповідно до чинного законодавства України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2022 (суддя Балась Т.П.) відкрито провадження у адміністративній справі №640/12660/22, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
23.01.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 23.01.2023 №03-19/5435/23 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/12660/22.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №640/12660/22 передано 26.02.2024 на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 прийнято справу до провадження судді Парненко В.С. та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В матеріалах справи наявний відзив відповідача, зареєстрований Окружним адміністративним судом м. Києва 21.09.2022, в якому зазначено, що до заяви від 06.06.2022 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачем було надано диплом НОМЕР_2 від 23.06.1984 про період навчання в Донецькому інституті радянської торгівлі, оскільки в дипломі про навчання власне ім'я не відповідає паспортним даним, період навчання не зараховано до страхового стажу. Оскільки інших документів позивачем надано не було, то відсутні підстави для зарахування періоду навчання в Донецькому інституті радянської торгівлі у період з 01.09.1980 по 15.06.1984 до загального страхового стажу. Відповідач вказує, що призначення, перерахунок та виплата пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 .
Дошлюбне прізвище позивачки - Потіха, змінено на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 .
06.06.2022 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком.
При призначенні пенсії до стажу не було враховано період навчання з 01.09.1980 по 15.06.1984 в Донецькому інституті радянської торгівлі.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 07.07.2022 за №14166-13579/Г-02/8-2600/22 позивача повідомлено, що до заяви від 06.06.2022 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачем було надано диплом НОМЕР_2 від 23.06.1984 про період навчання в Донецькому інституті радянської торгівлі, оскільки в дипломі про навчання власне ім'я не відповідає паспортним даним, період навчання не зараховано до страхового стажу.
Не погоджуючись з відмовою у зарахуванні періоду роботи до страхового стажу, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058-IV).
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється у натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до частини першої статті 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 11 Закону №1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають в т.ч.: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Частиною першою статті 26 Закону №1058-IV унормовано, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Згідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній” передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 8 Порядку №637 визначено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Судом встановлено, що 23.06.1984 Донецьким інститутом радянської торгівлі видано диплом серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2 , періоди навчання з 01.09.1980 по 15.06.1984.
Як вже зазначалось судом прізвище позивача було змінено на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 з Потіха на Голяник.
Відтак, судом встановлено належність диплома серії НОМЕР_2 , виданого 23.06.1984 Донецьким інститутом радянської торгівлі позивачу у справі ОСОБА_1 .
Згідно пункту «д» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Приймаючи до уваги той факт, що записи прізвища, ім'я та по-батькові, які зроблені в дипломі російською мовою співпадають з прізвищем, ім'ям та по-батькові позивача, які зроблені українською мовою, враховуючи зміну позивачем дошлюбного прізвища, суд вважає, що відмовляючи у зарахуванні цього періоду навчання до страхового стажу відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення.
Відтак, оскаржуване рішення, оформлене листом № 14166-13579/Г-02/8-2600/22 від 07.07.2022 підлягає скасуванню, а спірний період навчання підлягає зарахуванню до страхового стажу.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява підлягає задоволенню судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 992,40 грн, що документально підтверджується платіжною квитанцією від 11.08.2022.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 992,40 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 139, 246-247, 249, 255, 297 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду у місті Києві, оформлене листом № 14166-13579/Г-02/8-2600/22 від 07.07.2022, про відмову у врахуванні ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), періоду навчання в Донецькому інституті радянської торгівлі у період з 01.09.1980 по 15.06.1984.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду у місті Києві зарахувати періоди навчання в Донецькому інституті радянської торгівлі у період з 01.09.1980 по 15.06.1984 до загального стажу та перерахувати пенсію ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), та провести виплату перерахованої пенсії з дня виникнення права на пенсію, а саме з 24.06.2022.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві судові витрати з оплати судового збору в розмірі 992 грн 40 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.