Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
03 червня 2024 року Справа №200/3379/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Циганенко А.І., розглянувши матеріали позовної заяви Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (місцезнаходження: 87528, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Серова, б. 1А, код ЄДРПОУ 13492430, ел. пошта donetsk@ispf.gov.ua, тел. 380930255439) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_2 ) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання визначеного Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю,
29 травня 2024 року з використанням підсистеми «Електронний суд» позивач, Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, подав до суду з адміністративний позов до відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, у розмірі 7904,38 грн. та пеню у розмірі 53,72 грн. на р/р UA098999980313121230000005630 Донецьке ГУК/Краматорська МТГ/50070000; ЄДРПОУ ГУ ДКСУ 37967785; МФО 899998; код платежу 50070000. ЄДРПОУ відділення Фонду (стягувача) 13492430.
Згідно з частиною 2 статті 171 Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Провадження в адміністративній справі на підставі вказаної позовної заяви не може бути відкрито з огляду на таке.
Позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даного позову до вирішення справи по суті, або зменшення розмір судового збору, або звільнити від його сплати.
Вказане клопотання обґрунтовано дефіцитом Державного бюджету України, переорієнтуванням економіки України на воєнні цілі, неможливістю обмеження доступу до правосуддя необхідністю сплати судового збору, нездійсненням платежів із сплати судового збору органами ДКС України, а також посилання на правові висновки Верховного Суду.
Надаючи оцінку поданому клопотанню, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI), приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб'єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення. Ніякі зміни щодо порядку сплати судового збору суб'єктом владних повноважень у зв'язку із введенням воєнного стану в України до Закону №3674-VI та/або КАС України не внесені.
Пунктом 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 №590, встановлено черговість здійснення Казначейством та органами Казначейства платежів за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка, однак не передбачено заборону або обмеження щодо проведення платежів зі сплати судового збору. Норми Закону №3674-VI мають вищу юридичну силу, ніж норми вказаного підзаконного нормативно-правового акту.
Посилання позивача на відсутність достатніх коштів на рахунку, в якості підстави для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору є безпідставним з огляду на таке.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 зазначено, що у нормах частини другої статті 132 КАС України відсилання до норм Закону №3674-VI, зокрема, до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.
Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Разом з тим, у межах справи №0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам приватного права. Натомість, положення Закону №3674-VI, як і приписи КАС України оперують поняттями юридична особа і суб'єкт владних повноважень, які не є тотожними.
Так, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, у розумінні процесуального закону статус суб'єкта владних повноважень не можна ототожнювати із статусом юридичної особи, позаяк обов'язкової вимоги щодо наявності у суб'єкта владних повноважень статусу юридичної особи законодавцем не вимагається.
Крім цього, на відміну від юридичної особи, яка у разі вирішення справи на її користь має право на присудження на її користь усіх судових витрат, у тому числі пов'язаних із сплатою судового збору (частина 1 статті 139 КАС України), суб'єкт владних повноважень у випадку задоволення його позовних вимог має право лише на стягнення судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (частина 2 статті 139 КАС України).
Таким чином, відмінність правового статусу юридичної особи і суб'єкта владних повноважень в адміністративному процесі свідчить, що висловлена Великою Палатою Верховного Суду позиція щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам не може за аналогією поширюватися на суб'єктів владних повноважень безвідносно до наявності у них статусу юридичної особи.
Отже, статтею 8 Закону №3674-VI не передбачено можливість відстрочення сплати судового збору суб'єкту владних повноважень.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.81 №R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Разом з тим, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
З урахуванням наведеного клопотання позивача про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України від 9 листопада 2023 року №3460-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлений у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня для працездатних осіб - 3028,00 гривень.
Адміністративний позов поданий в електронній формі і містить вимогу майнового характеру, а тому позивач має сплатити судовий збір в 2422,40 гривень
(7958,10 *1,5%) = 119,37
(3028,00 * 0,8) = 2422,40 гривень.
За приписами частини 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору на суму 2422,40 гривень за наступними реквізитами: отримувач коштів - Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37967785; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA308999980313111206084005658; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись статтями 2, 3, 44, 94, 126, 132, 133, 160, 161, 169, 248, 251, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
клопотання Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.
Позовну заяву Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залишити без руху.
Встановити Донецькому обласному відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю строк для усунення недоліків позовної заяви: п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною, та її буде повернуто позивачу.
Ухвала постановлена, складена та підписана 3 червня 2024 року.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.І. Циганенко