03 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/3441/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач через уповноваженого декларанта ТзОВ «МІ-7» подав на митний пост Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) від 24.03.2024 №24UA2051400194170U0, згідно з якою було заявлено до митного оформлення товар №1: «Шпагат сільськогосподарський, виготовлений із поліпропіленової нитки. Призначений для в'язання тюків, сіна та соломи в прес-подрібнювачах. Поліпропіленовий шпагат PP BALER TWINE TYTAN TEX 2000 WHITE - 3840 рулонів. Товщина - Тех. 2000 (500м./кг). Довжина 2000 м. Колір натуральний білий. Міцність розтягування - 78 кг. Вага нетто - 14400 кг. Поліпропіленовий шпагат PP BALER TWINE ATLAS J. 400 4 WHITE -1440 рул. , Товщина - Тех. 2500 (400 м/кв. м). Довжина 1600 м. Колір натуральний білий. Міцність на розтягування 100 кг. Вага нетто - 5400 кг. Поліпропіленовий шпагат PP BALER TWINE HEROS J.1000 M/KG 4 WHITE - 480 рулонів. Товщина-Тех 1000 (1000 м./кг.) довжина 4000 м. Колір натуральний білий. Міцність на розтягування - 40 кг. Вага нетто- 1800 кг. Торговельна марка «DEFALIN» ВИРОБНИК- PPHU DEFALIN GROUP S.A. PL».
Проте, Волинська митниця винесла рішення про коригування митної вартості товарів від 21.03.2024 № UA205140/2024/000053/2 та митну вартість визначила за першим методом.
Позивач не погоджується з усіма сумнівами та твердженнями митного органу, викладеними у графі № 33 оскаржуваного рішення, та вважає, що Волинська митниця не врахувала належним чином фактичні обставини справи та усі подані документи, прийнявши протиправне рішення про коригування митної вартості товару.
Позивач стверджує, що при визначенні митної вартості ввезеного товару ФОП ОСОБА_1 було дотримано усі встановлені митним законодавством вимоги, тому будь-які сумніви щодо неправильно визначеної та непідтвердженої митної вартості імпортованого товару виключаються. Митний орган безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, а надані до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості усього товару. Оскаржуване рішення прийняте з порушеннями вимог частин п'ятої, шостої статті 55 Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки не були проведені письмові консультації з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, а також з порушеннями вимог пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки не містять наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у них відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митницею, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 21.03.2024 № UA205140/2024/000053/2.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 41).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 44-52) представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення.
Вказує, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено, що митна вартість товару за МД від 24.03.2024 №24UA205140019417U0 не може бути визнана у зв'язку з тим, що подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та вони містять розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість, та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, проте, декларант не надав інших документів для підтвердження митної вартості, у зв'язку із чим, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, Волинською митницею з дотриманням вимог чинного законодавства прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.
В поданій до суду відповіді на відзив (а. с. 102-105) представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.
Ухвалою суду від 03.06.2024 відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні (а. с. 108).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 21.03.2024 ФОП ОСОБА_1 через уповноваженого декларанта ТзОВ «МІ-7» на митний пост Волинської митниці подано МД №24UA205140019417U0 з метою здійснення митного оформлення товару: «Шпагат сільськогосподарський, виготовлений із поліпропіленової нитки. Призначений для в'язання тюків, сіна та соломи в прес-подрібнювачах. Поліпропіленовий шпагат PP BALER TWINE TYTAN TEX 2000 WHITE - 3840 рулонів. Товщина - Тех. 2000 (500м./кг). Довжина 2000 м. Колір натуральний білий. Міцність розтягування - 78 кг. Вага нетто - 14400 кг. Поліпропіленовий шпагат PP BALER TWINE ATLAS J. 400 4 WHITE -1440 рул. Товщина - Тех. 2500 (400 м/кв. м). Довжина 1600 м. Колір натуральний білий. Міцність на розтягування 100 кг. Вага нетто - 5400 кг. Поліпропіленовий шпагат PP BALER TWINE HEROS J.1000 M/KG 4 WHITE - 480 рулонів. Товщина-Тех 1000 (1000 м./кг.) довжина 4000 м. Колір натуральний білий. Міцність на розтягування - 40 кг. Вага нетто- 1800 кг. Торговельна марка «DEFALIN». ВИРОБНИК- PPHU DEFALIN GROUP S.A. PL». Митна вартість товару була визначена за основним методом та становить 39014,40 євро (а. с. 62).
До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: пакувальний лист від 08.03.2024 (а. с. 24 зворот), рахунок-проформа № 02/01/2024/ЕХ ВТ від 16.01.2024 (а. с. 22 зворот), рахунок-фактура № FEX/000002/01/2024 від 31.01.2024 (а. с. 23 зворот), автотранспортна накладна від 08.03.2024 (а. с. 25), платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 1 від 25.01.2024 (а. с. 23), сертифікат з перевезення від 08.03.2024; зовнішньоекономічний контракт №15012024 від 15.01.2024 (а. с. 31-32), договір про надання послуг митного брокера; документ, що підтверджує вартість перевезення від 20.03.2024 № 20 (а. с. 30 зворот), договір (контракт) про перевезення від 02.01.2024 № 02/01/-24-2 (а. с. 28-30), договір про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом від 07.03.2024 № 07/03/24-2 (а. с. 25 зворот - 27), заявка на перевезення № 07/03-2024 від 07.03.2024 (а. с. 76 зворот), експортна митна декларація № 24PL451010E0282174 від 08.03.2024 (а. с. 24).
Декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи відповідно до положень статей 53, 54 МК України: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 6) прейскурант (прайс-лист) виробника товару; 7) транспортні (перевізні) документи (а. с. 65).
При цьому, направлення зазначеної вимоги щодо подання додаткових документів відповідач мотивував тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності:
- відповідно рахунка-фактури від 31.01.2024 №FEX/000002/01/2024 вартість товару становить 39014,4 євро, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 08.03.2024 №24PL451010E0282174 - 179620;
- відповідно до документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 20.03.2024 № 20, вартість транспортних витрат становить 165543 грн, однак в заявці на перевезення від 07.03.2024 №07/03/2024-2 вартість транспортних послуг зазначена у валюті євро на суму 3900 по курсу НБУ на день розвантаження;
- відповідно до документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 20.03.2024 № 20 від місця завантаження м. Свебодзіце (Польща) до митного переходу Вишнє- Немецьке-Ужгород вартість транспортних послуг становить 95000 грн, орієнтовна протяжність даного маршруту 649 км, що в перерахунку становить 146,38 грн/км (95000/649). Згідно вищезазначеного документа від митного переходу Вишнє-Немецьке-Ужгород до місця вивантаження м. Нововолинськ вартість транспортних послуг становить 70543 грн, орієнтовна протяжність маршруту становить 362 км, що 194,87 грн/км (70543/362);
- по маршруту Вишнє-Немецьке-Ужгород - м. Нововолинськ включені експедиторські послуги, однак експедиторські послуги до кордону України відсутні, що свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості.
Листом від 21.03.2024 № 21/03-24 (а. с. 78 зворот - 79), у відповідь на вимогу щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, ФОП ОСОБА_1 повідомив митний орган про подання вичерпного переліку документів на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару.
Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 21.03.2024 № UA205140/2024/000053/2 (а. с. 19).
З графи 33 вказаного рішення вбачається, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини другої, третьої статті 53 МК України про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно із статтею 57 МК України. Митну вартість визначено за резервним методом (стаття 64 МК України). Митну вартість визначено за резервним методом згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме за МД №UA100100/2024/024934 від 27.02.2024, де митна вартість товару становить 3,82 дол. США/кг.
Крім того, Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/000680, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів у зв'язку із неподанням декларантом додаткових документів, витребуваних митним органом, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині першій статті 53 МК України, митну вартість скориговано (а. с. 20).
В подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205140019549U9 від 21.03.2024 (а. с. 21 зворот - 22).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин п'ятої - восьмої статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке
Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану у вказаній вище МД митну вартість товару, зокрема: пакувальний лист від 08.03.2024 (а. с. 24 зворот), рахунок-проформа № 02/01/2024/ЕХ ВТ від 16.01.2024 (а. с. 22 зворот), рахунок-фактура № FEX/000002/01/2024 від 31.01.2024 (а. с. 23 зворот), автотранспортна накладна від 08.03.2024 (а. с. 25), платіжний документ, що підтверджує вартість товару № 1 від 25.01.2024 (а. с. 23), сертифікат з перевезення від 08.03.2024; зовнішньоекономічний контракт №15012024 від 15.01.2024 (а. с. 31-32), договір про надання послуг митного брокера; документ, що підтверджує вартість перевезення від 20.03.2024 № 20 (а. с. 30 зворот), договір (контракт) про перевезення від 02.01.2024 № 02/01/-24-2 (а. с. 28-30), договір про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом від 07.03.2024 № 07/03/24-2 (а. с. 25 зворот - 27), заявка на перевезення № 07/03-2024 від 07.03.2024 (а. с. 76 зворот), експортна митна декларація № 24PL451010E0282174 від 08.03.2024 (а. с. 24).
На думку суду, відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п'ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема від 27.03.2020 (справа № 540/2605/18), від 06.05.2020 (справа № 140/1713/19), від 21.10.2021 (справа № 420/4820/19).
В оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товару, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у цих рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.
Як уже було зазначено судом, декларантом до митної декларації було надано рахунок-фактуру (інвойс), який є доказом здійснення операцій купівлі-продажу товарів, належать до групи документів, що є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.
Твердження відповідача про наявність розбіжностей у вартості товару в євро, зазначеній в рахунку-фактурі (інвойсі), та у декларації країни експорту, яка зазначена в злотих (при конвертації валют), не може бути підставою для коригування митної вартості з огляду на те, що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту вартість товару визначається в євро. Згідно з наданим до митного оформлення інвойсом вартість товару визначалась в євро. Тобто, вартість товарів у польських злотих сторонами контракту взагалі не визначалась.
Крім того, суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Суд зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.
При цьому, у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару. Вказана обставина відповідачем жодними доказами не спростована.
Стосовно того, що відповідно документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 20.03.2024 № 20 вартість транспортних витрат становить 165543,00 грн, однак в заявці на перевезення від 07.03.2024 №07/03/2024-2 вартість транспортних послуг зазначена у валюті євро на суму 3900 по курсу НБУ на день розвантаження, то суд зазначає про таке.
Так, відповідно до документа, що підтверджує вартість перевезення товару від 20.03.2024 № 20 (а. с. 30 зворот) вартість транспортних витрат становить 165543,00 грн, з яких: від місця завантаження м. Свебодзіце (Польща) до митного переходу Вишнє-Немецьке-Ужгород 95000,00 грн; від митного переходу Вишнє-Немецьке-Ужгород до місця вивантаження м. Нововолинськ - 70543,00 грн, в т. ч. експедиторські послуги.
Сума, зазначена у вказаному документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 20.03.2024 № 20 - 165543,00 грн, з урахуванням курсу НБУ 42,4641 грн/євро (станом на 20.03.2024), відповідає сумі, зазначеній в заявці на перевезення від 07.03.2024 № 07/03/2024-2 - 3900,00 євро.
Відтак, доводи митного органу щодо розбіжностей у сумах транспортних витрат не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.
Також не заслуговують на увагу інші твердження митного органу стосовно вартості перевезення товару з урахуванням орієнтовної протяжності маршруту, враховуючи таке.
Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Суд, відповідно до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, враховує висновки щодо застосування норма права, викладені у постанові Верховного Суду від 07.07.2023 у справі № 803/718/17, які полягають у такому.
Якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Таким чином, довідка від 20.03.2024 № 20 (а. с. 30 зворот) підтверджує витрати на перевезення вантажу за маршрутом: м. Свебодзіце (Польща) - м. Нововолинськ (Україна), відповідно до якої витрати по перевезенню вантажу становлять 165543,00 грн, а страхування вантажу не проводилось.
Суд зазначає, що довідка від 20.03.2024 № 20 містить числове значення витрат щодо транспортування товару до кордону України в розмірі 95000,00 грн та ці транспортні витрати були включені до митної вартості відповідно до частини десятої статті 58 МК України.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, та суд бере до уваги пояснення позивача про те, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Суд наголошує, що вимога про надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).
Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому, крім номера та дати МД (№UA100100/2024/024934 від 27.02.2024), на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.
Суд звертає увагу на те, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв'язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення належить задовольнити.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З позовної заяви та відзиву на позовну заяву (а. с. 1 зворот, 52) вбачається, що різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом, становить 295750,96 грн, що є ціною позову; ставка судового збору за подання цього позову становить 2957,51 грн, який сплачений позивачем відповідно до платіжної інструкції від 27.03.2024 № 53 (а. с. 13).
Водночас, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, оскільки позов було подано до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», що передбачає застосування коефіцієнту для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2366,00 грн (2957,51 грн х 0,8 = 2366,00 грн), що підлягав сплаті за подання цього позову, решту судового збору в сумі 591,51 грн може бути повернуто ухвалою суду позивачу за окремо поданим ним клопотанням, на підставі статті 7 Закону № 3674-VI.
Питання про розподіл витрат на правничу допомогу суд не вирішує з огляду на те, що у відповіді на відзив представник позивача ОСОБА_3 вказала, що до матеріалів справи було подано попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу, та після ухвалення рішення у встановлений строк будуть надані підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, а саме акт приймання-передачі наданих послуг, рахунок-фактуру та платіжна інструкція (а. с. 104 зворот - 105).
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 21 березня 2024 року № UA205140/2024/000053/2.
Стягнути з Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, ідентифікаційний код ВП 43958385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 2366 гривень 00 копійок (дві тисячі триста шістдесят шість гривень нуль копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Валюх