м. Вінниця
03 червня 2024 р. Справа № 120/6150/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятих відповідачами рішень від 03.05.2024 про відмову позивачу у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі оновлених довідок від 17.04.2024 №4-35/0454 та від 23.04.2024 №4-35/0463.
Ухвалою від 14.05.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
17.05.2024 представником Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та 28.05.2024 представником Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подано відзиви на позовну заяву, в якому останні заперечили щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначили, що згідно з статтею 130 Конституції України та частиною 2 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402) суддівська винагорода регулюється законом про судоустрій та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини четвертої статті 142 Закону № 1402 у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до ст. 135 Закону № 1402 встановлено базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду на 1 січня календарного року.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік» було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022, 2023 та 2024 року - 2102 гривні.
Отже, базовий розмір посадового окладу судді в порівнянні з минулими роками не змінився, а тому, на переконання представників відповідачів, позивачу правомірно відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
23.05.2024 та 29.05.2024 позивачем подано відповідь на відзив, в яких останній зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 66 відсотків суддівської винагороди судді, що не заперечувалося відповідачами.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2024, яке набуло законної сили 16.02.2024 по справі №120/17076/23 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 08.11.2023 за №023830025647 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 в частині призначення пенсії, вид пенсії - довічне утримання суддів, загальний процент розрахунку пенсії від середнього заробітку 50%; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати судді у відставці ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, стаж роботи на посаді судді, що становить 20 років 2 місяці 20 днів, календарний період проходження строкової військової служби з 18.07.1994 по 02.07.1999, період роботи в УСБУ у Вінницькій області, вимоги щодо якого були визначені законом та надавали право для призначення на посаду судді - 3 роки, та здійснити перерахунок і виплату його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із урахуванням зазначених періодів у розмірі, визначеному Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, починаючи з 24.10.2023, враховуючи фактично виплачені суми.
Ухвалою про роз'яснення судового рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.03.2024 по справі №120/17076/23 було роз'яснено, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2024 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати судді у відставці ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 28 років 02 місяці 05 днів та здійснити перерахунок і виплату його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 66% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (що відповідає змісту частини 3 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02 червня 2016 року), починаючи з 25.10.2023, враховуючи фактично виплачені суми.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року по справі №120/17349/23, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області щодо видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 26.10.2023 за № 4-35/0412, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102 грн із застосуванням обмеження її розміру на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"; зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області видати ОСОБА_1 довідку по суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої ст. 130 Конституції України, пункту 1 частини 3, пункту 1 частини 4 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2684 грн.
На виконання вказаного рішення суду по справі № 120/17349/23 позивач отримав довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №4-35/0463 від 23.04.2024, видану Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Вінницькій області за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 25.01.2008, відповідно до якої станом на 26.10.2023 його суддівська винагорода, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці склала 150572,40 гривень (у тому числі посадовий оклад - 88572 гривень, доплата за вислугу років (60%) - 53143,20 гривень, доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (10%) - 8857,20 гривень.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04.03.2024 по справі №120/952/24, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2024 визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в зв'язку з змінами прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої ст. 130 Конституції України, п.1 ч. 3, п. 1 ст. 4 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028 гривень; зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі частини другої ст. 130 Конституції України, п. 1 ч. 3, п. 1 ст. 4 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028 гривень.
На виконання вказаного рішення суду по справі № 120/952/24 позивач отримав довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №4-35/0454 від 17.04.2024, видану Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Вінницькій області за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 25.01.2008, відповідно до якої станом на 17.04.2024 його суддівська винагорода, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 169870,80 гривень (у тому числі посадовий оклад - 99924 гривень, доплата за вислугу років (60%) - 59954,4 гривень, доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (10%) - 9992,40 гривень.
В подальшому, через веб-портал Пенсійного фонду України позивач двічі звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявами від 26.04.2024 за №14118 та №14130 щодо перерахунку з 25.10.2023 щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №4-35/0463 від 23.04.2024.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві від 03.05.2024 за №023830025647 та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 03.05.2024 за №278 позивачу відмовлено щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», в зв'язку з відсутністю законодавчо визначених підстав для вчинення відповідних дій.
Крім того, через веб-портал Пенсійного фонду України позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою від 26.04.2024 за №14131 щодо перерахунку з 01.01.2024 щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №4-35/0454 від 17.04.2024.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області від 03.05.2024 за №023830025647 позивачу відмовлено щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в зв'язку з тим, що базовий розмір посадового окладу судді в порівнянні з минулими роками не змінився.
Не погоджуючись з рішеннями про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд є Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).
Відповідно до частини 3 статті 142 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Згідно частин 4, 5 статті 142 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 130 Конституції України передбачено, що Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.
Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Аналогічні положення закріплені частиною 1 статті 135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII, згідно якої суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
У частинах 2, 3 статті 135 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII передбачається, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:
1) вислугу років;
2) перебування на адміністративній посаді в суді;
3) науковий ступінь;
4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Таким чином, Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплюються правові положення щодо способу визначення розміру суддівської винагороди, а саме встановлення розміру винагороди законом про судоустрій.
Разом із цим розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 №966-XIV.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України від 15.07.1999 №966-XIV, прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Також, у цій статті Закону передбачається, що прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
У змісті наведеної норми Закону України від 15.07.1999 №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.
Статтею 4 Закону України від 15.07.1999 №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Відповідно, Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді». При цьому, судді Законом №966-XIV не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Натомість статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», разом із встановленням на 01 січня 2022 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2393 гривень, був введений новий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді».
Відповідний вид новий вид прожиткового мінімуму «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді» також був зазначений в статі 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та в статі 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Слід зазначити, що зміни до Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у спірному періоді, а також в Закон України від 15.07.1999 №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму, не вносились.
Тому, для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, відсутні законні підстави.
Отже, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року. Указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій.
Аналогічні висновки щодо обчислення суддівської винагороди (обрання розрахункової величини прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року) сформовані у постановах Верховного Суду від 10.11.2021 по справі №400/2031/21, від 30.11.2021 по справі №360/503/21, які у подальшому були підтримані Верховним Судом у постановах від 02.06.2023 у справі №400/4904/21, від 13.07.2023 у справі № 280/1233/22, від 24.07.2023 у справі №280/9563/21, від 25.07.2023 у справі №120/2006/22-а та від 26.07.2023 у справі №240/2978/22.
Також, виходячи з обставин цієї справи, слід враховувати, що право позивача на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, виходячи із суддівської винагороди судді, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі, визначеному станом на 1 січня 2023 року та на 1 січня 2024 року, встановлено в довідках від 23.04.2024 №4-35/0463, від 23.04.2024 №4-35/0463 відповідно.
В контексті наведеного, суд вважає за необхідне також зазначає, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення зазначених у довідках.
З матеріалів справи вбачається, що ТУ ДСА у Вінницькій області з врахуванням рішень Вінницького окружного адміністративного суду від 29.01.2024 по справі №120/17349/23 та від 04.03.2024 по справі №120/952/24 склав оновлені довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 23.04.2024 №4-35/0463, від 26.10.2023 за № 4-35/0412.
Вказані довідки відповідають формі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, передбаченої додатком 2 до Порядку №3-1, і містять потрібні відомості для перерахунку грошового довічного грошового утримання судді у відставці.
Відтак, позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок ТУ ДСА у Вінницькій області від 23.04.2024 №4-35/0463, від 26.10.2023 за № 4-35/0412.
За таких обставин, рішення рішення Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві від 03.05.2024 за №023830025647, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 03.05.2024 за №278 та рішення Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області від 03.05.2024 за №023830025647 є протиправними та підлягають скасуванню.
Крім цього, судом враховано, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16.02.2024 по справі №120/17076/23, з урахуванням ухвали про роз'яснення судового рішення від 11.03.2024 по справі №120/17076/23, встановлене право позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 66% суддівської винагороди.
Таким чином, необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці:
- з 25.10.2023 на підставі довідки ТУ ДСА у Вінницькій області від 23.04.2024 №4-35/0463 у розмірі 66% суддівської винагороди;
- з 01.01.2024 на підставі довідки ТУ ДСА у Вінницькій області від 26.10.2023 за № 4-35/041 у розмірі 66% суддівської винагороди.
Вирішуючи процесуальне питання щодо негайного виконання рішення суду в сумі за один місяць, суд виходить із наступного.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання рішення.
Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його ухвалення, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів особи позивача.
Перелік рішень судів, які виконуються негайно передбачено статтею 371 КАС України. В силу пункту 2 частини 1 статті 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.
Із вказаного формулювання, що міститься у процесуальному законі, суд прийшов висновку, що до негайного виконання допускається рішення про "стягнення" виплат у відносинах публічної служби, а не рішення про зобов'язання до їх нарахування та виплатити. У випадку заявлення позивачем позовних вимог про стягнення виплат, суд повинен визначити суму стягнення за один місяць, та допустити рішення у цій частині до негайного виконання.
Однак, у межах цієї справи позивачем обрано спосіб захисту своїх прав не у формі стягнення недоплачених сум, а про зобов'язання відповідача їх нарахувати та виплатити. Особливістю такого способу захисту є те, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що не доплачена позивачу повинен визначити відповідач при виконанні рішення суду у загальному порядку.
Враховуючи вказані мотиви, ухвалене у цій справі рішення суду не підлягає негайному виконанню.
Що ж до встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання звіту, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов'язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.
Таким чином, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов'язком.
В даному ж випадку, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням зазначеного рішення.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).
Як слідує із матеріалів справи, при зверненні до суду з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в сумі 2906,88 грн.
При цьому, оскільки позов містив декілька вимог немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.
Таким чином, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, рішення яких визнано протиправними та скасовано за наслідком розгляду даної адміністративної справи, підлягають понесені ним судові витрати у розмірі 2906,88 грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 023830025647 від 03.05.2024 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 278 від 03.05.2024 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 023830025647 від 03.05.2024 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 25.10.2023 по 31.12.2023, згідно з довідкою Територіального управління ДСА у Вінницькій області за 4-35/0463 від 23.04.2024 в розмірі 66 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01.01.2024 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління ДСА у Вінницькій області за №4-35/0454 від 17.04.2024 в розмірі 66 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012)
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368),
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121, код ЄДРПОУ 13486010)
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна