м. Вінниця
03 червня 2024 р. Справа № 120/16247/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправною, на думку позивача, бездіяльністю відповідача щодо не проведення нарахування та виплати йому в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року. Тому, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 30.10.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів.
У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 проведено із застосуванням базового місяця - січень 2008 року та методу обрахунку індексації, який визначено частиною п'ятою статті 4 Закону № 1282 та абзацами дев'ять - одинадцять пункту 5 Порядку, якими передбачено, що в разі, якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення. Оскільки із січня 2016 року було підвищено грошове забезпечення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції за рахунок підвищення розміру щомісячної премії, таке підвищення не вплинуло на визначення базового місяця для подальшого нарахування індексації грошового забезпечення (яким є - січень 2008 року), а відповідно до пункту 5 Порядку та прикладу, наведеного в додатку 5 до Порядку, під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв'язку з індексацією врахований рівень цього підвищення (сума індексації визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу). Посилаючись на відповідь Міністерства соціальної політики України, наданій Міністерству оборони України (лист від 25.08.2022 № 423/900), представник відповідача вважає, що військовою частиною НОМЕР_1 обґрунтовано виплачено ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця січень 2008 року у сумі 1 172,61 грн.
Окрім того, представник відповідача вважає, що предмет спору у даній адміністративній справі № 120/16247/23 є тотожним із справою №120/2148/22, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а отже така вимога підлягає закриттю.
11.12.2023 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій він наводить свої аргументи щодо обґрунтованості позовних вимог та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 26.04.2024 року витребувано у відповідача детальний розрахунок виплаченої ОСОБА_1 індексації на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі №120/2148/22-а, за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року помісячно, з зазначенням базового місяця та всіх складових, що виступили підставою для такого розрахунку.
06.05.2024 року витребувані документи подані представником відповідача.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив, що Наказом командира військової частини НОМЕР_1 НГ України (по стройовій частині) від 24.05.2018 №127 ОСОБА_1 звільнено з військової служби відповідно до п. п. «ї» п. 1 ч. 8 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення з 24.05.2018.
Враховуючи, що при звільненні позивачу не було здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, останній звернувся до суду з відповідним позовом.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.09.2022 року по справі №120/2148/22-а, зокрема зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням січня 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін при проведенні індексації грошового забезпечення базових місяців та з урахуванням виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду відповідачем здійснено нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 в сумі 1172,61 грн.
Вважаючи, що індексацію грошового забезпечення йому виплачено не в повному розмірі, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон № 1282).
Згідно зі ст. 1 Закону № 1282 індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Індекс споживчих цін показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання;
Поріг індексації величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Об'єкти індексації грошових доходів населення визначає ст. 2 Закону № 1282, відповідно до якої індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).
Ст. 2 Закону № 1282 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до ст. 3 Закону № 1282 індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Як слідує з матеріалів справи, нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення із врахуванням базового місяця січень 2008 року були предметом розгляду у справі №120/2148/22-а та не є спірними в рамках даної справи.
Водночас, спірним є розмір нарахованої та виплаченої позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
Так, як слідує з розрахунку, наданого відповідачем на ухвалу суду від 26.04.2024 року, на виконання рішення суду у справі №120/2148/22-а позивачу виплачено індексацію в розмірі 1172,61 грн.
Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.
У контексті спірних правовідносин насамперед слід зауважити, що Порядок № 1078 у редакції, яка застосовувалася до 01 грудня 2015 року, містив поняття «базовий місяць».
Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати).
Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.
Аналіз положень п. п. 6, 10-1, 10-2 Порядку № 1078 в редакції, яка застосовувалася до 01 грудня 2015 року, зумовлює висновок, що до 01 грудня 2015 року новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу міг бути місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати, а нарахування й виплата індексації мали індивідуальний характер для кожного працівника.
На ці особливості попереднього правового регулювання Верховний Суд звертав увагу, зокрема, в п. 45 постанови від 19 травня 2022 року у справі № 200/3859/21.
09 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1013.
Згідно з Пояснювальною запискою до проекту Постанови № 1013, мета цього акта полягала у внесенні змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.
Постановою КМУ № 1013 внесені зміни до Порядку № 1078.
Відповідно до Пояснювальної записки до проекту Постанови № 1013, ці зміни передбачали:
- здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Отже, змінюється механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати, при цьому вилучається застосування терміну «базовий місяць»;
- зменшення розміру індексації заробітної плати у разі підвищення тарифних ставок (окладів), якщо розмір їх підвищення не перевищує величину індексації (чинний на той час механізм передбачав зменшення індексації не тільки при підвищенні тарифних ставок (окладів), а і у разі збільшення доплат та надбавок, що призводить до нарахування різних сум індексації для працівників, які займають однакові посади).
Крім цього, п. п. 1, 3 Постанови КМУ № 1013 було встановлено, що:
- підвищуються посадові оклади з 01 грудня 2015 року працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери;
- підвищуються з 01 грудня 2015 року на 10 відсотків посадові оклади працівників, розміри яких затверджено відповідними постановами Уряду;
- у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено відповідними розпорядженнями й постановами Уряду;
- міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів доручено вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року;
- для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078.
Отже, з 01 грудня 2015 року Постановою КМУ № 1013 були підвищені посадові оклади окремих працівників бюджетної сфери. Крім того, вказана постанова передбачала підвищення розмірів посадових окладів, тарифних ставок, заробітної плати, а також перегляд постійний додаткових виплат, щоб розмір підвищення у грудні 2015 року перевищив суму індексації у грудні 2015 року. За рахунок цього мала б «обнулитися» індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого непідвищення доходу працівників. У такому випадку для подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078, який уже діяв зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 1013.
У цьому контексті системний та цільовий способи тлумачення норм Постанови КМУ № 1013 дають підстави для висновку, що січень 2016 року визначений для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації заробітної плати тим працівникам, яким були підвищені оклади з 01 грудня 2015 року.
Водночас норми Постанови КМУ № 1013 не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям, а отже січень 2016 року не став для позивача «місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)», з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку № 1078 (зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 1013).
Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у п. 58 постанови від 21 березня 2023 року у справі № 620/7687/21 і п. 62 постанови від 22 березня 2023 року у справі № 380/1730/22.
Разом з цим, до числа основних змін, які внесені Постановою КМУ № 1013 до Порядку № 1078 та пов'язані з індексацією грошового забезпечення військовослужбовців, слід віднести нову редакцію п. п. 5, 10-2 Порядку № 1078, окремими положеннями яких установлено таке:
- у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків;
- обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення;
- для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Порівняльний аналіз указаних положень свідчить, що внаслідок змін, запроваджених Постановою КМУ № 1013, з 01 грудня 2015 року діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їх прийняття, переведення чи виходу на роботу.
Внаслідок цих змін Порядок № 1078 у редакції, що застосовується з 01 грудня 2015 року, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований підхід до обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації всіх працівників.
Для проведення індексації з 01 грудня 2015 року замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.
Місяць підвищення доходу це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таке визначення цього поняття висновується із системного тлумачення п. 5 Порядку № 1078 у редакції, яка була запроваджена з 01 грудня 2015 року.
Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож з 01 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.
У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.
Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 01 грудня 2015 року не прив'язаний до місяця прийняття (виходу) на військову службу, переведення на іншу посаду тощо.
Відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він обіймав.
Системний спосіб тлумачення приписів Постанови КМУ № 1013, у взаємозв'язку із запровадженими нею змінами до п. п. 5, 10-2 Порядку № 1078, дають підстави для висновку, що для проведення подальшої індексації грошового забезпечення відповідачу з 01 грудня 2015 року належало переглянути «базовий місяць», визначений за старими правилами, змінивши його на «місяць підвищення доходу», тобто на місяць останнього підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, займаною позивачем.
Посадові оклади військовослужбовців визначаються постановами Кабінету Міністрів України.
Так, на час виникнення спірних правовідносин схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка була чинною з 01 січня 2008 року по 28 лютого 2018 року включно.
Від січня 2008 року посадовий оклад позивача не змінювався.
Він змінився лише в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова КМУ № 704), якою встановлені нові розміри окладів військовослужбовців.
З урахуванням місяця підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців та з огляду на правила п. п. 5, 10-2 Порядку № 1078 суд дійшов висновку, що січень 2008 року є місяцем підвищення доходу позивача, за яким належало здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно.
Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 26 січня 2022 року у справі № 400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі № 420/3593/20, від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 30 березня 2023 року у справі № 380/16409/21, від 04 квітня 2023 року у справі № 300/5628/21 та інших.
На основі усталеної практики тлумачення поняття дискреційних повноважень та з огляду на об'єкти, підстави й умови для проведення індексації, що встановлені ст. ст. 2, 4 Закону № 1282, п. п. 1-1, 2, 5, 10-2 Порядку № 1078 Верховний Суд дійшов висновку, що повноваження військової частини стосовно визначення січня 2008 року місяцем підвищення доходу військовослужбовця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно, не є дискреційними.
Цей висновок пояснюється тим, що місяць підвищення доходу для такої індексації визначається нормативно і залежить тільки від місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займала позивач. Відповідно зростання інших постійних складових грошового забезпечення, без підвищення таких ставок (окладів), не має наслідком зміну місяця підвищення доходу позивача. Відтак відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць місяцем грошового доходу, ніж той, у якому востаннє відбулося підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займала позивач.
У випадку позивача законодавець установив один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідача з 01 грудня 2015 року, а саме: здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації наростаючим підсумком із місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), та провести індексацію грошового забезпечення, коли величина цього індексу перевищить поріг індексації у розмірі 103% (після 01 січня 2016 року).
Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 29 листопада 2021 року у справі № 120/313/20-а, від 26 січня 2022 року у справі № 400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі № 420/3593/20, від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 30 березня 2023 року у справі № 380/16409/21, від 04 квітня 2023 року у справі № 300/5628/21 та інших.
При обранні належного та ефективного способу захисту порушеного права позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, обчисленого відповідно до вимог законодавства, суд враховує таке.
Верховний Суд в п. 62 постанови від 31 травня 2021 року у справі № 420/7110/19 зазначав, що обраний позивачем спосіб захисту повинен:
а) відповідати змісту порушеного права (вимога повинна співвідноситися із обставинами порушення права чи законного інтересу);
б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову (у результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, у якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Позивач просить суд зобов'язати відповідача донарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення у конкретних, розрахованих ним сумах.
Враховуючи характер спірних правовідносин, такий спонукаючий спосіб захисту є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову, про що зазначив Верховний Суд в п. 115 постанови від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21.
При цьому суд враховує, що в п. п. 116-117 постанови від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 Верховний Суд наголосив, що суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, не перевірив обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, не розрахував їх і, відповідно, у судовому рішенні не вказав конкретні суми, на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити. Внаслідок цього застосований судом спонукаючий спосіб захисту має усічений вплив, не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, а також не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини.
Суд перевірив наведений позивачем розрахунок індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно на відповідність Порядку № 1078 та дійшов висновку про його обґрунтованість виходячи з наступного.
За розрахунком суду в період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно індексація грошового забезпечення позивача мала становити:
січень 2016 року індекс споживчих цін до попереднього місяця 100,90%, індекс споживчих цін для визначення порогу 101,61%, наростаючий індекс споживчих цін 271,20%, величина приросту індексу споживчих цін 171,20%, прожитковий мінімум 1378,00 грн, сума індексації 2359,14 грн;
лютий 2016 року індекс споживчих цін до попереднього місяця 99,60%, індекс споживчих цін для визначення порогу 101,20%, наростаючий індекс споживчих цін 271,20%, величина приросту індексу споживчих цін 171,20%, прожитковий мінімум 1378,00 грн, сума індексації 2359,14 грн;
березень 2016 року індекс споживчих цін до попереднього місяця 101,00%, індекс споживчих цін для визначення порогу 102,21%, наростаючий індекс споживчих цін 271,20%, величина приросту індексу споживчих цін 171,20%, прожитковий мінімум 1378,00 грн, сума індексації 2359,14 грн;
квітень 2016 року індекс споживчих цін до попереднього місяця 103,50%, індекс споживчих цін для визначення порогу 105,79%, наростаючий індекс споживчих цін 271,20%, величина приросту індексу споживчих цін 171,20%, прожитковий мінімум 1378,00 грн, сума індексації 2359,14 грн;
травень 2016 року індекс споживчих цін до попереднього місяця 100,10%, індекс споживчих цін для визначення порогу 100,10%, наростаючий індекс споживчих цін 271,20%, величина приросту індексу споживчих цін 171,20%, прожитковий мінімум 1450,00 грн, сума індексації 2482,40 грн;
червень 2016 року індекс споживчих цін до попереднього місяця 99,80%, індекс споживчих цін для визначення порогу 99,90%, наростаючий індекс споживчих цін 286,90%, величина приросту індексу споживчих цін 186,90%, прожитковий мінімум 1 450,00 грн, сума індексації 2710,05 грн;
липень 2016 року індекс споживчих цін до попереднього місяця 99,90%, індекс споживчих цін для визначення порогу 99,80%, наростаючий індекс споживчих цін 286,90%, величина приросту індексу споживчих цін 186,90%, прожитковий мінімум 1 450,00 грн, сума індексації 2710,05 грн;
серпень 2016 року індекс споживчих цін до попереднього місяця 99,70%, індекс споживчих цін для визначення порогу 99,50%, наростаючий індекс споживчих цін 286,90%, величина приросту індексу споживчих цін 186,90%, прожитковий мінімум 1 450,00 грн, сума індексації 2710,05 грн;
вересень 2016 року індекс споживчих цін до попереднього місяця 101,80%, індекс споживчих цін для визначення порогу 101,29%, наростаючий індекс споживчих цін 286,90%, величина приросту індексу споживчих цін 186,90%, прожитковий мінімум 1 450,00 грн, сума індексації 2710,05 грн;
жовтень 2016 року індекс споживчих цін до попереднього місяця 102,80%, індекс споживчих цін для визначення порогу 104,13%, наростаючий індекс споживчих цін 286,90%, величина приросту індексу споживчих цін 186,90%, прожитковий мінімум 1 450,00 грн, сума індексації 2710,05 грн;
листопад 2016 року індекс споживчих цін до попереднього місяця 101,80%, індекс споживчих цін для визначення порогу 101,80%, наростаючий індекс споживчих цін 286,90%, величина приросту індексу споживчих цін 186,90%, прожитковий мінімум 1 450,00 грн, сума індексації 2710,05 грн;
грудень 2016 року індекс споживчих цін до попереднього місяця 100,90%, індекс споживчих цін для визначення порогу 102,72%, наростаючий індекс споживчих цін 298,60%, величина приросту індексу споживчих цін 198,60%, прожитковий мінімум 1 600,00 грн, сума індексації 3177,60 грн;
січень 2017 року індекс споживчих цін до попереднього місяця 101,10%, індекс споживчих цін для визначення порогу 103,85%, наростаючий індекс споживчих цін 298,60%, величина приросту індексу споживчих цін 198,60%, прожитковий мінімум 1 600,00 грн, сума індексації 3177,60 грн;
лютий 2017 року індекс споживчих цін до попереднього місяця 101,00%, індекс споживчих цін для визначення порогу 101,00%, наростаючий індекс споживчих цін 298,60%, величина приросту індексу споживчих цін 198,60%, прожитковий мінімум 1 600,00 грн, сума індексації 3177,60 грн;
березень 2017 року індекс споживчих цін до попереднього місяця 101,80%, індекс споживчих цін для визначення порогу 102,82%, наростаючий індекс споживчих цін 310,00%, величина приросту індексу споживчих цін 210,00%, прожитковий мінімум 1 600,00 грн, сума індексації 3360,00 грн;
квітень 2017 року індекс споживчих цін до попереднього місяця 100,90%, індекс споживчих цін для визначення порогу 103,74%, наростаючий індекс споживчих цін 310,00%, величина приросту індексу споживчих цін 210,00%, прожитковий мінімум 1 600,00 грн, сума індексації 3360,00 грн;
травень 2017 року індекс споживчих цін до попереднього місяця 101,30%, індекс споживчих цін для визначення порогу 101,30%, наростаючий індекс споживчих цін 310,00%, величина приросту індексу споживчих цін 210,00%, прожитковий мінімум 1 684,00 грн, сума індексації 3536,40 грн;
червень 2017 року індекс споживчих цін до попереднього місяця 101,60%, індекс споживчих цін для визначення порогу 102,92%, наростаючий індекс споживчих цін 321,50%, величина приросту індексу споживчих цін 221,50%, прожитковий мінімум 1 684,00 грн, сума індексації 3730,06 грн;
липень 2017 року індекс споживчих цін до попереднього місяця 100,20%, індекс споживчих цін для визначення порогу 103,13%, наростаючий індекс споживчих цін 321,50%, величина приросту індексу споживчих цін 221,50%, прожитковий мінімум 1 684,00 грн, сума індексації 3730,06 грн;
серпень 2017 року індекс споживчих цін до попереднього місяця 99,90%, індекс споживчих цін для визначення порогу 99,90%, наростаючий індекс споживчих цін 321,50%, величина приросту індексу споживчих цін 221,50%, прожитковий мінімум 1 684,00 грн, сума індексації 3730,06 грн;
вересень 2017 року індекс споживчих цін до попереднього місяця 102,00%, індекс споживчих цін для визначення порогу 101,90%, наростаючий індекс споживчих цін 331,40%, величина приросту індексу споживчих цін 231,40%, прожитковий мінімум 1 684,00 грн, сума індексації 3896,78 грн;
жовтень 2017 року індекс споживчих цін до попереднього місяця 101,20%, індекс споживчих цін для визначення порогу 103,12%, наростаючий індекс споживчих цін 331,40%, величина приросту індексу споживчих цін 231,40%, прожитковий мінімум 1 684,00 грн, сума індексації 3896,78 грн;
листопад 2017 року індекс споживчих цін до попереднього місяця 100,90%, індекс споживчих цін для визначення порогу 100,90%, наростаючий індекс споживчих цін 331,40%, величина приросту індексу споживчих цін 231,40%, прожитковий мінімум 1 684,00 грн, сума індексації 3896,78 грн;
грудень 2017 року індекс споживчих цін до попереднього місяця 101,00%, індекс споживчих цін для визначення порогу 101,91%, наростаючий індекс споживчих цін 341,70%, величина приросту індексу споживчих цін 241,70%, прожитковий мінімум 1762,00 грн, сума індексації 4258,75 грн;
січень 2018 року індекс споживчих цін до попереднього місяця 101,50%, індекс споживчих цін для визначення порогу 103,44%, наростаючий індекс споживчих цін 341,70%, величина приросту індексу споживчих цін 241,70%, прожитковий мінімум 1762,00 грн, сума індексації 4258,75 грн;
лютий 2018 року індекс споживчих цін до попереднього місяця 100,90%, індекс споживчих цін для визначення порогу 100,90%, наростаючий індекс споживчих цін 341,70%, величина приросту індексу споживчих цін 241,70%, прожитковий мінімум 1762,00 грн, сума індексації 4258,75 грн.
Таким чином, застосовуючи січень 2008 року як місяць підвищення доходу, за яким належало здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення в період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України мала нарахувати ОСОБА_1 індексацію в сумі 83625,23 грн.
Відповідний розмір індексації також вказаний відповідачем в наданому розрахунку в колонці «Розмір можливої індексації».
Зважаючи на те, що за вказаний період відповідач нарахував та виплатив позивачеві індексацію в сумі 1172,61 грн, недоплачена сума індексації складає 82452,62 грн (з врахуванням податків та інших обов'язкових платежів).
За встановлених фактичних обставин та виходячи з правового регулювання спірних правовідносин, з урахуванням висновків Верховного Суду та відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС суд дійшов висновку, що для належного та ефективного захисту порушеного права позивача слід застосувати такий спосіб захисту як зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, обчислену з врахуванням січня 2008 року місяцем підвищення доходу, в сумі 82452,62 грн з відрахуванням військового збору і податку з доходів фізичних осіб.
Надаючи оцінку посиланням представника відповідача на необхідність закриття провадження у даній справі суд зазначає наступне.
Відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі у разі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Закриття провадження у справі в цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалено за результатами розгляду тотожного позову, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 по справі №11-257заі18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих самих підстав. Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі закрити провадження у справі.
Враховуючи, що на момент розгляду справи №120/2148/22 позивачу ще не була нарахована індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року та відповідачем не було зазначено який базовий місяць, як наслідок коефіцієнт індексації та сума індексації ним буде виплачена, а разом з цим і не було визначено розмір індексації-різниці, то обставини, які досліджуються у справах №120/2148/22 та №120/16247/23 є різними, що унеможливлює ототожнення адміністративних позовів.
При викладених обставинах, суд вважає помилковим висновок відповідача щодо необхідності закриття провадження у справі.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належними та допустимими доказами не довів правомірності не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення в повному розмірі.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, обчислену з врахуванням січня 2008 року місяцем підвищення доходу, в сумі 82452 (вісімдесят дві тисячі чотириста п'ятдесят дві) гривні 62 копійки.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 )
Суддя Чернюк Алла Юріївна