03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 759/4644/24 Головуючий у суді першої інстанції - Дячук С.І.
Номер провадження № 33/824/2253/2024 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
03 червня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Яворського М.А., за участю секретаря судового засідання Сукач О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану захисником Сіренком Максимом Юрійовичем, на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 21 березня 2024 року щодо притягнення :
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання (перебування) - АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 863586, 24 лютого 2024 року о 16 годині 00 хвилин в м. Києві по пр-ту Берестейському, 65, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan X-Trail державний номерний знак НОМЕР_1 не маючи права керування таким транспортним засобом повторно протягом року. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 21 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років та без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Сіренко М.Ю.подав апеляційну скаргу, відповідно до якої вказує, що судом допущено спрощений підхід до розгляду даної справи, не надано правової оцінки тим доказам, які надані працівниками поліції, не взято до уваги доводи сторони захисту, внаслідок чого ухвалено незаконне рішення.
Так, захисник посилається на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б вказували на те, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив правопорушення, яке йому інкримінується, а також відсутні докази, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія відповідної категорії та немає права керування таким транспортним засобом.
Захисник наголошує, що працівниками поліції в порушення вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 - не було долучено до протоколу довідку, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте у справі рішення.
Натомість, наявний у матеріалах справи витяг незрозумілого походження не вказує, що ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив правопорушення, яке йому інкримінується, а також правопорушення передбачені частинами 2-4 статті 126 КУпАП.
Апелянт також звертає увагу, що обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП й суд позбавлений права збирати докази самостійно.
Враховуючи викладене, захисник ОСОБА_1 - Сіренко М.Ю. просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Від захисника Сіренка М.Ю. на адресу апеляційного суду надійшов лист, відповідно до якого захисник повідомив апеляційний суд, що договір про надання правової допомоги між ним та ОСОБА_1 розірвано.
ОСОБА_1 на розгляд справи до суду апеляційної інстанції не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у його відсутність.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 126 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Постанова судді суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду не достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов до хибного висновку про наявність правових підстав для застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді позбавленням права керування транспортними засобами на п'ять років.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №863586, 24 лютого 2024 року о 16 годині 00 хвилин в м. Києві по пр-ту Берестейському, 65, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan X-Trail державний номерний знак НОМЕР_1 не маючи права керування таким транспортним засобом. Дані дії вчинив повторно протягом року. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с.1).
Крім того, до матеріалів справи також було долучено копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 859273, 24 лютого 2024 року о 16 годині 00 хвилин в м. Києві по пр-ту Берестейському, 65, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan X-Trail державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення координації рухів, неприродна блідість обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога та на місці зупинки відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.2).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №863585, 24 лютого 2024 року о 16 годині 00 хвилин в м. Києві по пр-ту Берестейському, 65, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Nissan X-Trail державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та здійснив наїзд. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.12.1 Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП (а.с.3).
В матеріалах справи міститься також постанова Печерського районного суду міста Києва від 02 листопада 2023 року у справі №757/43003/23, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 грн (а.с.16-17).
Також до матеріалів справи долучено відеозапис з нагрудних відеокамер працівників патрульної поліції, які склали протокол про адміністративне правопорушення 24 лютого 2024 року стосовно ОСОБА_1 (а.с.5).
На долученому до матеріалів справи відеозаписі зафіксовано, що працівники патрульної поліції запитують у ОСОБА_1 чи має він посвідчення водія, на що останній відповідає, що немає.
Відповідно до положень ч.2 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до положень ч.5 ст. 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях зазначеної особи складу правопорушення, тобто, сукупності передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Апеляційний суд критично оцінює доводи апеляційної скарги в частині того, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 вчинив повторно правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП, що слугувало підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки працівниками патрульної поліції було надано витяг щодо ОСОБА_1 , з якого вбачається, що 17 вересня 2023 року ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП (а.с.4).
Вказане узгоджується із відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень (а.с.16-17).
Таким чином, станом на день складення протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 863586 - 24 лютого 2024 року, ОСОБА_1 постановою Печерського районного суду міста Києва від 02 листопада 2023 року у справі №757/43003/23 вже було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Разом з тим, відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.
Посвідченням водія, виданим вперше, є документ, що підтверджує право його власника на керування транспортним засобом, отриманий після проходження особою, яка раніше не мала посвідчення водія, медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, а також підготовки відповідно до планів і програм та після складення теоретичного і практичного іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС - територіальних сервісних центрах МВС.
Крім того, відповідно до п.28 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 від 02 листопада 2023 року у справі №757/43003/23, вбачається, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Таким чином, при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції не врахував той факт, що останнього вже було позбавлено права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.Тому постанова в цій частині підлягає зміні, а саме виключенню з резолютивної частини рішення суду про накладення стягнення на ОСОБА_1 у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 5 років.
Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Святошинського районного суду міста Києва від 21 березня 2024 року підлягає зміні в частині позбавлення права керування транспортними засобами строком на 5 років.
Керуючись положеннями статті 284, 294 КУпАП, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником Сіренком Максимом Юрійовичем, задовольнити частково.
Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 21 березня 2024 року змінити.
Виключити з резолютивної частини постанови Святошинського районного суду міста Києва від 21 березня 2024 року рішення суду про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 5 років.
В іншій частині постанову Святошинського районного суду міста Києва від 21 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду М.А.Яворський