Справа № 753/3861/24
№ апеляційного провадження: 3-зв/824/43/2023
03 червня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді ОСОБА_1 розглянувши заяву судді Київського апеляційного суду Київського апеляційного суду ОСОБА_2 про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 21 березня 2024 року, якою ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 21 березня 2024 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Вирішено питання судових витрат.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням, захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 29 березня 2024 року подав апеляційну скаргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 квітня 2024 року для розгляду апеляційної скарги у справі визначено головуючого суддю ОСОБА_2
30 травня 2024 року суддя ОСОБА_2 заявив самовідвід, який обґрунтовував тим, що існують обставини, які можуть викликати сумнів у його неупередженості щодо розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення, оскільки загальновідомо, що відносно нього (судді ОСОБА_2 ) Національним антикорупційним бюро України здійснюється кримінальне провадження, відтак хоча наявність кримінального провадження відносно судді - доповідача, само собою, не викликає в останнього суб'єктивного ставлення до розгляду вказаного судового провадження, однак, об'єктивно свідчить про наявність обставин, які вважає, що у стороннього спостерігача можуть викликати сумніви у неупередженості згаданого судді у даному провадженні.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2024 року вирішення заяви про самовідвід судді ОСОБА_2 передано судді - доповідачу ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, викладені у заяві про самовідвід, суд дійшов висновку про таке.
У п. 4 рішення Ради суддів від 08 червня 2017 року № 34 роз'яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною четвертою статті 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, в тому числі, якщо за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його упередженості.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно зі ст. 3 Кодексу суддівської етики, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
У разі, коли виникає питання про відвід (самовідвід), значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним чином поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє відсутні докази чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінуючої зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу здійснення правосуддя.
Відповідно до частини 1 статті 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Частиною 1 статті 75 КПК України визначено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Статтею 76 КПК України визначено недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні.
Згідно з частиною 1 статті 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Підставою для самовідводу у заяві судді є загальновідома інформація, що відносно нього (судді ОСОБА_2 ) Національним антикорупційним бюро України здійснюється кримінальне провадження, однак указані обставини не свідчать про наявність підстав для самовідводу судді, передбачених статтями 75-76 КПК України у даній справі.
Докази відсторонення судді від здійснення правосуддя у період з 09 квітня 2024 року, відсутні.
З урахуванням викладених обставин, за явності лише припущень ймовірності виникнення у стороннього спостерігача сумнівів у неупередженості судді ОСОБА_2 щодо справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла у провадження судді 09 квітня 2024 року, визнати обґрунтованою підставою до задоволення самовідводу, не можна.
Таким чином у задоволенні заяви про самовідвід судді ОСОБА_2 слід відмовити.
Керуючись ст. 294 КУпАП, 75 КПК України суд,-
У задоволенні заяви судді Київського апеляційного суду ОСОБА_2 про самовідвід у справі про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 21 березня 2024 року, якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду ОСОБА_1