справа № 754/6560/22
головуючий у суді І інстанції Кравченко Л.М.
провадження № 22-ц/824/6907/2024
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
29 травня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на окрему ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 18 грудня 2023 року
у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання фізичної особи недієздатною, -
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду міста Києва із заявою про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна ОСОБА_2 .
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 страждає від стійкого психічного розладу та не здатний усвідомлювати своїх дій та керувати ними, є інвалідом ІІ групи та перебуває на обліку у Київській міській психоневрологічній лікарні №2, потребує опіки, разом з тим, стати опікуном брата та доглядати за ним, у заявниці немає можливості, оскільки на її утриманні перебуває дитина-інвалід.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 18 грудня 2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає у АДРЕСА_1 - недієздатним.
До призначення у встановленому законом порядку опікуна над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає у АДРЕСА_1 , його обов'язки, покладено на Орган опіки та піклування Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації.
Визначено строк дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною - два роки.
Окремою ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 18 грудня 2023 року постановлено довести до відома Деснянської окружної прокуратури міста Києва, Органу опіки та піклування Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про виявлені порушення прав ОСОБА_2 при укладенні 10 лютого 2022 року договору про поділ спадщини, посвідченого державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Майхеркевич О.І., для належного реагування.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати окрему ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 18 грудня 2023 року.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що при укладенні договору про поділ спадщини від 10 лютого 2022 року, посвідченого Державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Майхеркевич О.І. було порушено права ОСОБА_2 .
Скаржник зазначає, що 16 червня 2021 року ОСОБА_2 написав заяву відповідно про відмову від спадщини, що залишилась після смерті батька, в тому числі і від обов'язкової частки у спадщині.
Вказує, що після смерті батька заявник стала власницею 5/6 частки будинку АДРЕСА_2 частки за заповітом та 1/6 частка з врахуванням відмови ОСОБА_2 від своєї обов?язкової), на підставі чого державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Майхеркевич О.І. 28 жовтня 2021 року і було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом у вигляді 5/6 частки будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, зважаючи на наявність нотаріально посвідченої заяви про відмову ОСОБА_2 від спадщини, що залишилась після смерті батька, в тому числі і від обов?язкової частки у спадщині, відсутні порушення прав особи з інвалідністю ОСОБА_2 з боку нотаріуса.
Зважаючи на вищезазначене та на бажання ОСОБА_2 жити окремо в селі (в тиші), між ними було прийнято рішення про перерозподіл спадкового майна таким чином, щоб кожен із них мав власний будинок.
З цією метою 10 лютого 2022 року до моменту видачі свідоцтв про право на спадщину було укладено договір про поділ спадщини.
Апелянт вважає, що такий перерозподіл жодним чином не погіршує майнові права ОСОБА_2 , оскільки до моменту перерозподілу часток мій брат був власником лише 1/12 частки будинку та земельної ділянки під ним в Києві, та 1/2 частки будинку в Київській області.
Після укладення договору про поділ спадкового майна ОСОБА_2 став власником цілого будинку та всієї земельної ділянки під ним.
При укладенні даного договору було враховано також його бажання на момент укладення договору проживати в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , що свідчить про відсутність погіршення майнових прав ОСОБА_2 .
Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.
ОСОБА_1 та її представник - адвокат Наливако С.П. у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити.
Від представника Орган опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації - Хорошун М.Ф. надійшла заява про розгляд справи без участі представника органу опіки та піклування за наявними у матеріалах справи документами.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.
Згідно з ст. 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження рішення.
Особи, які мають право на апеляційне оскарження визначені статтею 352 ЦПК України.
Так, відповідно до частини 1 статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Однак стаття 262 ЦПК України, яка регулює порядок та підстави постановлення окремої ухвали містить спеціальну норму, яка визначає коло осіб, якими може бути оскаржена окрема ухвала.
Так, частиною 9 статті 262 ЦПК України визначено, що окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується.
Оскаржуваною окремою ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 18 грудня 2023 року постановлено довести до відома Деснянської окружної прокуратури міста Києва, Органу опіки та піклування Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про виявлені порушення прав ОСОБА_2 при укладенні 10 лютого 2022 року договору про поділ спадщини, посвідченого державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Майхеркевич О.І., для належного реагування.
У мотивувальній частині окремої ухвали судом першої інстанції зазначено, що заявницею ОСОБА_1 , перебуваючи на обліку та отримуючи щомісячну грошову допомогу особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним - ОСОБА_2 допомогу було призначено на період з 01 листопада 2021 року по 30 квітня 2022 року згідно медичного висновку № 190 від 20 жовтня 2021 року, виданим «Київським міським психоневрологічним диспансером № 2», було отримано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 28 жовтня 2021 року, з якого вбачається порушення нотаріусом прав особи з інвалідністю ОСОБА_2 , який відповідно до статті 1241 ЦК України має право на обов'язкову частку в спадщині та було укладено договір про розподіл спадщини від 10 лютого 2022 року, умови якого суттєво погіршують майнові права особи з інвалідністю ІІ групи.
Зміст окремої ухвали суду свідчить про те, що вона стосується безпосередньо державного нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори Майхеркевич О.І., а тому право на оскарження окремої ухвали має указаний нотаріус.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
На підставі викладеного, оскільки оскаржувана окрема ухвала не стосується апелянта ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов висновку про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 362 ЦПК України.
Керуючись статтями 262, 362 ЦПК України, суд, -
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 закрити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська