1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 28 травня 2024 року апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 квітня 2024 року, відносно
ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. ч. 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206-2 КК України,-
за участі: прокурора захисника підозрюваної ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . ОСОБА_6
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту до підозрюваної ОСОБА_6 та застосовано до неї запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, зобов'язано її прибувати органу досудового розслідування та суду на дату та час проведення процесуальних дій відповідно до отриманих повідомлень, та покладено обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 09 червня 2024 року включно.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора задовольнити та продовжити відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 21:00 год., до 07:00 год., наступної доби, строком до 08 травня 2024 року, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення захисника та підозрюваної, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 02 листопада 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021000000001357, за підозрою, у тому числі ОСОБА_6 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. ч. 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206-2 КК України.
19 липня 2023 року ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3, ч. 4, ст. 358, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206-2 КК України.
21 липня 2023 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_6 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 16 вересня 2023 року, без визначення розміру застави.
13 вересня 2023 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_6 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 11 листопада 2023 року, без визначення розміру застави.
08 листопада 2023 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, строком до 08 січня 2024 року включно.
27 грудня 2023 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_6 , продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 27 лютого 2024 року включно.
23 лютого 2024 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 19 квітня 2024 року включно.
10 квітня 2024 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 19 липня 2024 року.
17 квітня 2024 року прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження підозрюваній ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 квітня 2024 року у задоволенні клопотання прокурора відмовлено та застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, зобов'язано її прибувати органу досудового розслідування та суду на дату та час проведення процесуальних дій відповідно до отриманих повідомлень, та покладено обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 09 червня 2024 року включно.
Слідчим суддею відмовлено у задоволенні клопотання прокурор, з тих підстав, що клопотання не містить та прокурором не доведено переконливого обґрунтування припущень про наявність у підозрюваної наміру перешкодити ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування та продовження запобіжного заходу.
Згідно положень ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора підстави для продовження до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрювану ОСОБА_6 , заслухано думку прокурора та захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання продовження запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, слідчим суддею також враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання її винуватою у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вона підозрюється, характеризуючі дані про її особу, в їх сукупності.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Зокрема, у рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти долученого Королівства», зазначено, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Враховуючи, те що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для продовження застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 вказаних кримінальних правопорушеннях.
Обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).
В клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень та висновку про обґрунтованість повідомленої їйпідозри.
Крім того, слідчим суддею враховано наявність ризиків, передбачених ст.. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Разом з тим, слідчий суддя вважав, що клопотання не містить та прокурором не доведено переконливого обґрунтування припущень про наявність у підозрюваної наміру перешкодити ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.
Відтак, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність передбачених ст.ст. 181, 194 КПК України обставин, які б вказували на наявність підстав для продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту. З таким висновком погоджується колегія суддів.
При цьому, слідчим суддею зазначено, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та вважав наявними підстави для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, що забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 .
Крім цього, застосовуючи до підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, слідчий суддя поклав на підозрювану додаткові обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, та зобов'язав підозрювану: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з свідками, іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; залишити на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Колегією суддів також враховано вимоги, передбачені ч. 6 ст. 181 КПК України щодо сукупності строку тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування.
Як вбачається з матеріалів провадження, сукупний строк тримання ОСОБА_6 під домашнім арештом становить п'ять місяців та одинадцять днів, враховуючи те, що сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців, то слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволені клопотання прокурора про продовження підозрюваній такого запобіжного заходу.
Доводи прокурора, які зазначені в апеляційній скарзі, про те що прийняте слідчим суддею рішення є незаконним, колегія суддів вважає непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого про продовження щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби дослідив всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного обґрунтованого та вмотивованого рішення, відповідно до вимог ст. 370 КПК України.
Окрім того, оскаржуваною ухвалою покладено на підозрювану ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з свідками, іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; залишити на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Прокурором не надано доказів на підтвердження того, що вказані обов'язки підозрюваною ОСОБА_6 не дотримано, відтак відсутні підстави для продовження їй запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Суд обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 177, 178, 181, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 даних про її особу, застосував запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 квітня 2024 року відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 757/17202/24-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12
Провадження № 11сс/824/3558/2024 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.182 КПК України