Ухвала від 23.05.2024 по справі 758/3137/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання - ОСОБА_4

за участю:

прокурора - ОСОБА_5

представника власника майна - ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 27 березня 2024 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про арешт майна та накладено арешт на майно, яке було вилучено 15.03.2024 р. в ході обшуку у приміщенні Дванадцятої київської державної нотаріальної контори, що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- аркуш з рукописними написами на 1-арк.,

- 2-арк. роздрукованих з Державного реєстру речових прав, договір дарування земельної ділянки з додатками (оригінал) на 26-арк.,

- ксерокопія реєстру вчинення нотаріальних дій на 3-арк.,

- витяг з реєстру на 4-арк.,

- ксерокопія реєстру (ст.103) на 2-арк.,

- ксерокопія акту приймання-передачі на 1-арк.,

- Витяг з реєстру (рішення) на 6-арк.,

- довіреність ТОВ «Локомотив Нью» (копія),

- ксерокопія паспорта та картки платника податків ОСОБА_7 ,

- довідка про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_7 ,

- ксерокопія документів на ОСОБА_8 на 4-арк.,

- заява про державну реєстрацію та витяг з державного Реєстру речових прав на ім'я ОСОБА_7 на 2-арк.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 27 березня 2024 року, постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора задовольнити, накласти арешт на майно вилучене в ході обшуку у приміщенні Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: аркуш з рукописними написами на 1-арк., 2-арк. роздрукованих з Державного реєстру речових прав, договір дарування земельної ділянки з додатками (оригінал) на 26-арк., ксерокопія реєстру вчинення нотаріальних дій на 3-арк., витяг з реєстру на 4-арк., ксерокопія реєстру (ст.103) на 2-арк., ксерокопія акту приймання-передачі на 1-арк., витяг з реєстру (рішення) на 6-арк., довіреність ТОВ «Локомотив Нью» (копія); ксерокопія паспорта та картки платника податків ОСОБА_7 ; довідка про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_7 ; ксерокопія документів на ОСОБА_8 на 4-арк.; заява про державну реєстрацію та витяг з державного Реєстру речових прав на ім'я ОСОБА_7 на 2-арк; мобільний телефон марки REDMINOTE 11 ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 .

Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, постановленою з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, відтак ухвала підлягає скасуванню.

Як вказує прокурор, на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 15.03.2024 було проведено обшук у приміщенні Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 з метою виявлення та вилучення речей та документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.

В ході проведеного обшуку виявлено та вилучено вищевказане майно, яке в подальшому визнано постановою слідчого від 15.03.2024 речовим доказом у кримінальному провадженні.

Так, на думку прокурора, необхідністю здійснити арешт майна є достатність підстав вважати, що зазначене майно пристосоване та використане як знаряддя вчинення кримінального правопорушення або зберегло на собі його сліди, є предметом кримінального правопорушення, оскільки може бути речами на яких збереглась інформація щодо протиправної діяльності причетних осіб.

Окрім цього, вказане майно підлягає додатковому дослідженню, яке без накладення арешту реалізувати неможливо.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, представника власника майна про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, а тому необхідності залишення її без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023102070000220 від 15.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за матеріалами ДЗНД СБ України, за фактом того, що невстановлені особи, за попередньою змовою групою осіб, шахрайським шляхом заволоділи об'єктом нерухомого майна на території міста Києва.

В межах даного кримінального провадження 12.03.2024 СВ Подільського УП ГУ НП в місті Києві було розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ст. 362 ч. 3 КК України, за фактом того, що невстановлені особи за попередньою змовою осіб здійснили несанкціоноване копіювання інформації, яка обробляється в закритій частині автоматизованої системи «ЄРСР», що призвело до витоку такої інформації.

На час розгляду клопотання повідомлення про підозру щодо конкретних осіб, якими скоєно вказане кримінальне правопорушення, за даним кримінальним провадженням в порядку ст.ст. 276-279 КПК України не складалося.

Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснює група прокурорів Подільської окружної прокуратури м. Києва.

Постановою слідчого СВ Подільського УП ГУНП м. Києва ОСОБА_9 від 15.03.2024 р. вищевказані речі визнано речовим доказом.

На підставі ч. 2 ст. 167 КПК України вищевказане майно є тимчасово вилученим майном.

18.03.2024 прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва із клопотання про арешт майна,вилученого 15.03.2024 р. в ході обшуку у приміщенні Дванадцятої київської державної нотаріальної контори, що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: аркуш з рукописними написами на 1-арк., 2-арк роздрукованих з Державного реєстру речових прав, договір дарування земельної ділянки з додатками (оригінал) на 26-арк., ксерокопія реєстру вчинення нотаріальних дій на 3-арк, витяг з реєстру на 4-арк., ксерокопія реєстру (ст.103) на 2-арк., ксерокопія акту приймання-передачі на 1-арк., Витяг з реєстру (рішення) на 6-арк, довіреність ТОВ «Локомотив Нью» (копія), ксерокопія паспорта та картки платника податків ОСОБА_7 , довідка про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_7 , ксерокопія документів на ОСОБА_8 на 4-арк., заява про державну реєстрацію та витяг з державного Реєстру речових прав на ім'я ОСОБА_7 на 2-арк, з метою збереження майна та проведення експертного дослідження.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 27 березня 2024 року вказане клопотання прокурора задоволено частково.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі на кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках, чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При цьому, як вбачається з тексту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дійшов правильного висновку про недоведеність стороною обвинувачення відповідності майна - мобільний телефон мобільного телефону марки REDMINOTE 11 ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України, а саме, що мобільний телефон є предметом та/чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

Доводи апеляційної скарги є недоведеними та не можуть слугувати безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді.

За таких обставин, оскаржувана ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 170 - 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 27 березня 2024 року, якою частково задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 про арешт майна та накладено арешт на майно, яке було вилучено 15.03.2024 р. в ході обшуку у приміщенні Дванадцятої київської державної нотаріальної контори, що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- аркуш з рукописними написами на 1-арк.,

- 2-арк. роздрукованих з Державного реєстру речових прав, договір дарування земельної ділянки з додатками (оригінал) на 26-арк.,

- ксерокопія реєстру вчинення нотаріальних дій на 3-арк.,

- витяг з реєстру на 4-арк.,

- ксерокопія реєстру (ст.103) на 2-арк.,

- ксерокопія акту приймання-передачі на 1-арк.,

- Витяг з реєстру (рішення) на 6-арк.,

- довіреність ТОВ «Локомотив Нью» (копія),

- ксерокопія паспорта та картки платника податків ОСОБА_7 ,

- довідка про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_7 ,

- ксерокопія документів на ОСОБА_8 на 4-арк.,

- заява про державну реєстрацію та витяг з державного Реєстру речових прав на ім'я ОСОБА_7 на 2-арк, - залишити без змін , а апеляційну скаргу прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_____________ _________________ _______________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/3029/2024 Категорія ст. 170 КПК України

Унікальний № 758/3137/24

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10

Доповідач: ОСОБА_1

Попередній документ
119458120
Наступний документ
119458122
Інформація про рішення:
№ рішення: 119458121
№ справи: 758/3137/24
Дата рішення: 23.05.2024
Дата публікації: 05.06.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності