справа № 757/26940/23-ц
головуючий у суді І інстанції Остапчук Т.В.
провадження № 22-ц/824/2446/2024
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
22 травня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Сердюк К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Конюшка Дениса Борисовича на рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 листопада 2023 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» про стягнення страхового відшкодування, -
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом до ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування», у якому просив: стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Альфа Страхування» на користь ОСОБА_1 несплачене страхове відшкодування у розмірі 656 550 грн та судові витрати у розмірі 40 000 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 15 жовтня 2022 року у місті Сіція на острові Крит, Греція у результаті стихійного лиха застрахованому транспортному засобу марки «BMW 330XI», д.н.з. НОМЕР_1 , завдані значні механічні пошкодження, а позивачу спричинені істотні матеріальні збитки. У зв'язку з настанням указаного страхового випадку позивач, як тільки виявила вказаний факт, направила відповідачу заяву про настання страхового випадку разом із відповідними документами, яку відповідач отримав 17 жовтня 2022 року.
26 жовтня 2020 року відповідач направив заявку до асистуючої компанії ТОВ «ЕДАК» щодо проведення огляду та визначення розміру матеріального збитку пошкодженого застрахованого транспортного засобу.
30 жовтня 2022 року представник ТОВ «ЕДАК» провів огляд пошкодженого застрахованого транспортного засобу і склав попередній акт огляду з переліком пошкоджень та призначив додатковий огляд.
05 листопада 2022 року проведено додатковий огляд, під час якого надано у частково розібраному вигляді двигун автомобіля і КПП зі слідами наявності води.
18 січня 2023 року представник позивача направив відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування разом із документами щодо визначення розміру завданих збитків внаслідок пошкодження застрахованого транспортного засобу.
21 квітня 2023 року відповідач склав акт № 1456.206.22.01 (розпорядження на виплату), яким прийняв рішення про виплату позивачу страхового відшкодування у розмірі 619 270 грн, яку на час подання позову не виплатив.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 09 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 , оскільки вимоги позивача не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Конюшко Д.Б. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 листопада 2023 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не навів жодного обґрунтування для відмови у задоволенні позову.
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції посилався на те, що відповідачем здійснено часткову виплату страхового відшкодування, однак відповідач здійснив таку виплату лише 30 жовтня 2023 року, тобто вже після звернення позивача до суду.
Вказує, що станом на дату звернення до суду позивач не отримав жодних коштів у рахунок страхового відшкодування, а пізніше зміг отримати частину такого відшкодування лише після звернення з позовом до суду.
Зазначає, що дії відповідача щодо часткової сплати заборгованості вже після пред'явлення позову прямо свідчать про визнання ним таких позовних вимог.
Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що сторона позивача належним чином довела ті обставини, на які вона посилалася, а саме те, що був факт укладення договору страхування, належне виконання зі сторони позивача взятих на себе зобов'язань і факт того, що відповідач не виконав свої зобов'язання, і не виплатив позивачу суми страхового відшкодування у встановлені договором строки.
У свою чергу, відповідач ніяких доказів на спростування вказаних фактів не навів і взагалі проігнорував своє право на спростування вимог позивача.
Зокрема, відповідач при визначенні розміру страхового відшкодування не надав жодного розрахунку розміру такого відшкодування, що вказане у страховому акті № 1456.206.22.01 (розпорядження на виплату), яким прийняв рішення про виплату позивачу страхового відшкодування у розмірі 619 270 грн.
Тоді як позивач з метою визначення дійсного розміру заподіяного збитку звернувся до суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 .
За результатами вказаного звернення було складено звіт № 514/12-22 від 08 грудня 2022 року, згідно якого вартість такого відшкодування становить 656 550 грн.
Відповідач не подавав свого розрахунку, як і не заперечував проти вказаного звіту, наданого позивачем, взагалі не вчинив жодних дій щодо його оскарження.
Відповідач, повідомлений належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направив.
Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Конюшко Д.Б. надійшла заява про проведення судового засідання без участі сторони позивача.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Колегія апеляційного суду, вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про таке.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 16 квітня 2022 року ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «Альфа Страхування» уклали договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 330.0000.112.510.6090 зі строком дії договору з 17 квітня 2022 року по 16 квітня 2023 року.
Відповідно до умов якого були застраховані майнові інтереси позивача, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки «BMW 330XI», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 4-12).
Відповідно до висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу від 08 грудня 2022 року № 514/12-22, складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 , вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки «BMW 330XI», д.н.з. НОМЕР_1 , становить 2 287 783 грн 53 коп., ринкова вартість указаного транспортного засобу становить 1 363 735 грн 80 коп. (а.с. 13-33).
З акту огляду транспортного засобу № 514/12-22 (дефектна відомість), складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 , вбачається, що характер пошкоджень транспортного засобу марки «BMW 330XI», д.н.з. НОМЕР_1 , пов'язаний із негативною дією агресивного середовища (затоплення), дата проведення огляду: 29 листопада 2022 року (а.с. 19-20).
Згідно зі страховим актом № 1456.206.22.01 (розпорядження на виплату), затвердженим першим заступником голови правління ПрАТ «СК «Альфа Страхування» 21 квітня 2023 року, 15 жовтня 2022 року в м. Сіція на о. Крит, Греція настав страховий випадок відносно предмета страхування транспортного засобу марки «BMW 330XI», д.н.з. НОМЕР_1 , подія кваліфікується як страховий випадок за ризиком: стихійне лихо, сума страхового відшкодування: 619 270 грн (а.с. 34).
Листом ПрАТ «СК «Альфа Страхування» від 25 квітня 2023 року повідомлено ОСОБА_1 про те, що у зв'язку із наявністю у структурі власності ПрАТ «СК «Альфа Страхування» кінцевого бенефеціарного власника, який є резидентом російської федерації, видаткові операції з банківських рахунків страхової компанії наразі знаходяться під обмеженням та не здійснюються обслуговуючими банками. Також повідомлено про неможливість виконання ПрАТ «СК «Альфа Страхування» своїх грошових зобов'язань перед ОСОБА_1 у строки визначені у договорі, а саме: виплати 619 270 грн на її особовий рахунок за страховою подією, яка сталася 15 жовтня 2022 року. Вказано, що ПрАТ «СК «Альфа Страхування» має достатньо грошових резервів для виконання своїх грошових зобов'язань у майбутньому (а.с. 35).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Частиною 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з пунктом 2 статті 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про страхування» страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Згідно підпунктом г) пункту 4.1 договору добровільного страхування № 330.0000.112.510.6090, страховими випадками можуть бути пошкодження та/або знищення чи втрата зазначеного в частині і договору ТЗ та/або до внаслідок «СЛ» - стихійного лиха (удару блискавки, бурі, шторму, урагану, зливи, граду, землетрусу, селю, обвалу,зсуву, паводка, повені тощо).
Пунктом 10.1 договору добровільного страхування визначено, що після одержання всіх необхідних документів рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком у термін до 10-ти робочих днів з дати отримання останнього документа. Протягом 5-ти робочих днів з дати прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування страхувальнику відсилається відповідне повідомлення з обґрунтуванням причини такої відмови.
Згідно з пунктом 1.15 договору добровільного страхування, повна загибель ТЗ (конструктивне (фактичне) знищення) - пошкодження транспортного засобу настільки, коли його відновлення є недоцільним та складає 70% і більше страхової суми.
Відповідно до пункту 5.1 договору добровільного страхування, страхова сума (ТЗ та ДО) становить 1 350 000 грн.
Судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 з посиланням на недоведеність.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що позивачем надано суду докази, якими підтверджується, що із застрахованим за договором добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 330.0000.112.510.6090 транспортним засобом марки «BMW 330XI», д.н.з. НОМЕР_1 , 15 жовтня 2022 року відбулася подія, яка підпадає під ознаки страхового випадку «Стихійне лихо», відповідачем було визнано настання такого страхового випадку та здійснено розрахунок суми страхового відшкодування у розмірі 619 270 грн.
Крім того, під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем надано суду квитанцію на підтвердження того, що 30 жовтня 2023 року ПрАТ «СК «Альфа Страхування» сплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 619 270 грн (а.с. 110).
Отримання на свій рахунок указаного страхового відшкодування позивачем не заперечується, а в апеляційній скарзі представник позивача посилається на сплату указаних коштів як на визнання відповідачем позову.
Щодо суми страхового відшкодування, яке підлягало до сплати ПрАТ «СК «Альфа Страхування», апеляційний суд враховує таке.
Порядок обрахунку розміру страхового відшкодування визначений умовами договору добровільного страхування.
Так, відповідно до пункту 10.15.3 договору добровільного страхування, розмір страхового відшкодування у випадку повної загибелі ТЗ/ДО або втраті ДО визначається за формулою:
СВ=СС* (1-3п) - РВз+ДВ-Вз-ФР,
де СВ - страхове відшкодування.
СС - страхова сума за Договором,
Зп - знецінення за період із дати початку строку дії Договору до моменту настання страхового випадку,
РВз - ринкова вартість транспортного засобу після настання страхового випадку,
Дв - додаткові витрати страхувальника, передбачені п.4.3 частини ІІ Договору,
ВЗ - відшкодування збитків винною особою, а саме розмір збитків, відшкодованих страхувальнику в будь-якій формі, особою винною в настанні страхового випадку,
ФР - розмір франшизи.
У позовній заяві зазначений такий розрахунок страхового відшкодування: 656 500 грн. = 1 350 000 грн * (1- 0,05) - 625 950 грн. + 0 грн. - 0 грн. - 0 грн.
Відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції надано суду розрахунок розміру знецінення транспортного засобу (а.с. 86):
619 270 грн = 1 350 000 грн * (1-0,0598) - 650 000 + 0 грн. - 0 грн. - 0 грн.
Тобто указані розрахунки відрізняються розміром знецінення (Зп) та розміром ринкової вартості транспортного засобу після настання страхового випадку (РВз).
Пунктом 10.15.2 договору добровільного страхування визначено формулу розрахунку знецінення за період із дати початку строку дії договору до моменту настання страхового випадку, за якою
Зп = Зб * Пр/365, де
Зб - базове знецінення ТЗ за відповідний рік експлуатації ТЗ. Базове знецінення за перший рік експлуатації ТЗ становить 16 %, за другий рік - 12 %, за кожний наступний рік 10 %. Строк експлуатації ТЗ визначається відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, що затверджена відповідним наказом Фонду Державного майна та Міністерства юстиції України.
Пр - період з початку дії договору до моменту настання страхового випадку (у днях).
З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб виготовлено 01 січня 2020 року, а отже його базове знецінення (Зб) станом на дату настання пригоди, яка мала місце 15 жовтня 2022 року, становило 12 %.
Період з початку дії договору - 18 квітня 2022 року до моменту настання страхового випадку - 15 жовтня 2022 року (Пр) становить 180 днів.
Тобто Зп = 12 % * 180 / 365 = 0,0591
Щодо розміру ринкової вартості транспортного засобу після настання страхового випадку (РВз), то на підтвердження її розміру позивачем та відповідачем надано роздруківку із сайту «Solera» щодо визначення вартості транспортного засобу марки «BMW 330XI», д.н.з. НОМЕР_1 , у пошкодженому стані.
Позивачем надано роздруківку результатів торгів, проведених з 07 грудня 2022 року по 12 грудня 2022 року, на указаному сайті, з якої вбачається, що найвищою пропозицією на пошкоджений транспортний засіб є 625 950 грн (а.с. 33).
Відповідачем надано роздруківку результатів торгів, проведених з 13 квітня 2023 року по 17 квітня 2023 року, на указаному сайті, з якої вбачається, що найвищою пропозицією на пошкоджений транспортний засіб є 650 000 грн (а.с. 87).
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що правильними розрахунком страхового відшкодування є розрахунок, який здійснений відповідачем (а.с. 86), оскільки такий відповідає умовам договору добровільного страхування.
Оскільки під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем здійснено добровільну виплату позивачу страхового відшкодування у правильно обрахованому розмірі - 619 270 грн, то суду першої інстанції необхідно було відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення страхової виплати саме з цієї підстави.
Суд першої інстанції зробив правильний висновок про відмову в задоволенні позову в частині, проте помилився з мотивами такої відмови, а тому оскаржене судове рішення суду першої інстанції підлягає зміні в оскаржуваній частині з викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
Зі змісту частин 1,4 статті 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційний суд змінює рішення суду першої інстанції, але виключно в частині мотивів його прийняття, то новий розподіл судових витрат не здійснюється.
Також апеляційний суд зауважує, що позивач, будучі безумовно обізнаною про те, що на її користь відповідачем добровільно сплачено страхове відшкодування у розмірі 619 270 грн, не скористалася своїм правом на відмову від позову, у тому числі у частині вимог, що відповідають виплаченій сумі, а крім того подала апеляційну скаргу, у якій просила задовольнити позов у повному обсязі, а тому у суду відсутні підстави для розподілу судових витрат, понесених позивачем, у порядку статті 142 ЦПК України.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Конюшка Дениса Борисовича задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 09 листопада 2023 року змінити, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 03 червня 2024 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська