Справа № 296/5013/19 Головуючий у 1-й інст. Семенцова Л. М.
Категорія 63 Доповідач Коломієць О. С.
03 червня 2024 р. Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого: Коломієць О.С.,
суддів: Талько О.Б., Шевчук А.М.,
вирішуючи відповідно до вимог ст. 359 ЦПК України питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10 вересня 2020 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про зобов'язання об'єднання житлової площі в квартирі та особових рахунків для сплати комунальних послуг, відкриття єдиного особового рахунку
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 10 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 13 травня 2024 року подала апеляційну скаргу з пропуском строку на апеляційне оскарження, однак клопотання про поновлення зазначеного строку скаржниця не заявляла.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 16 травня 2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 357 ЦПК України та надано строк для звернення до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.
27 травня 2024 року ОСОБА_1 подала до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10 вересня 2020 року. На обґрунтування поважності причин пропуску строку та наявності підстав для поновлення посилається на продовження процесуальних строків у зв'язку із запровадженням на всій території України карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та введення воєнного стану в Україні.
Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів вважає, що необхідно відмовити у прийнятті апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом частини першої та другої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини третьої статті 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодекс.
Згідно з частиною другою статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку, що сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку.
Виключенням з цього правила є подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученої до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, та пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
У наведеній правовій ситуації з метою вирішення процесуального питання допуску до апеляційного оскарження судових рішень суд апеляційної інстанції враховує, оцінює та перевіряє наведені заявником виняткові обставини, які зумовили надзвичайно тривалий пропуск строку звернення із апеляційною скаргою, тобто ті обставини, які визначені виключно у частині другій статті 358 ЦПК України.
Колегія суддів враховує, що повний текст рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10 вересня 2020 року складено 15 вересня 2020 року, отримано ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку 01 жовтня 2020 року та її представником - адвокатом Дятлом В.І. у суді першої інстанції 05 жовтня 2020 року. Із апеляційною скаргою на зазначене судове рішення ОСОБА_1 звернулася 13 травня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження більше ніж на три роки з дня складання повного тексту судового рішення.
Щодо оцінки винятку, визначеного пунктом 1 частини другої статті 358 ЦПК України необхідно врахувати, що Богунський районний суд м. Житомира від 10 вересня 2020 року ухвалив судове рішення у судовому засіданні за участю позивача - ОСОБА_1 .
Отже, немає підстав для застосування вимог пункту 1 частини другої статті 358 ЦПК України і таких доводів апеляційна скарга не містить.
Щодо оцінки винятку, визначеного пунктом 2 частини другої статті 358 ЦПК України, на наявність якого посилається скаржниця, колегія суддів дійшла такого висновку.
Непереборною силою є надзвичайна або невідворотна за таких умов подія. Непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності особи обставина, яку вона хоча і могла передбачити, але не могла попередити. До таких обставин, як правило, відносяться стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі тощо) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не є звичайною обставиною, яка хоча і може спричинити певні труднощі для особи, але не виходить за певні розумні рамки, тобто це має бути екстраординарна подія, яка не є звичайною.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року на всій території України запроваджено карантин.
Згідно із Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) Розділ ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».
Отже, визначений процесуальним Кодексом строк було продовжено відповідно до Закону.
Відповідно до Закону України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон від 18 червня 2020 року № 731-ІХ) пункт 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України викладено у такій редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином».
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Закон від 18 червня 2020 року № 731-ІХ набрав чинності 17 липня 2020 року.
Наведене свідчить, що суд може поновити процесуальний строк як до запровадження, так і після закінчення карантину, якщо визнає причини такого пропуску поважними і такими, що зумовлені запровадженими обмеженнями.
Сам факт запровадження карантину не свідчить про безумовне поновлення пропущеного процесуального строку без наведення заявником негативних обставин, які зумовлені карантинними обмеженнями і були перешкодою у вчиненні стороною процесуальних дій.
Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 07 грудня 2021 року у справі № 756/10191/20 (провадження № 61-10617св21), від 26 квітня 2022 року в справі № 289/725/21 (провадження № 61-19152св21).
Відповідно до Закону України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», пункту 31 частини 11 статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», затверджений Указ Президента України 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який, у подальшому, продовжено й який триває досі.
Питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Схожий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22.
Отже, є недостатнім посилання у клопотаннях про поновлення пропущених процесуальних строків лише на факт дії воєнного стану на території України, оскільки воєнний стан не є перешкодою для здійснення правосуддя, не є підставою для зупинення судового процесу.
З огляду на викладене лише факт запровадження на території України карантину та введення воєнного стану без обґрунтування обставин об'єктивного та непереборного характеру, які були б пов'язані з обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином або з введенням воєнного стану, становили б реальні перешкоди, які значно утруднили або унеможливили своєчасне звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, не є достатнім для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Посилання на виключні випадки, передбачені частиною другою статті 358 ЦПК України, для поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 є необґрунтованими та непідтверджені належними доказами.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.
Безпідставне поновлення процесуального строку, пропущеного у зв'язку зі спливом тривалого періоду та за відсутності підстав, які можуть бути визнані переконливими, свідчитиме про порушення судом принципу юридичної визначеності та вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано після спливу трьох років з дня ухвалення рішення судом першої інстанції, остання не довела винятків щодо права апеляційного оскарження судових рішень з пропуском строку понад рік, що передбачені у частині другій статті 358 ЦПК України, відсутні підстави вважати, що скаржниця була позбавлена можливості скористатися своїм процесуальним правом щодо подачі апеляційної скарги, у передбачений законодавством строк, тому у відкритті апеляційного провадження потрібно відмовити.
Керуючись ч. 2 ст. 358 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10 вересня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про зобов'язання об'єднання житлової площі в квартирі та особових рахунків для сплати комунальних послуг, відкриття єдиного особового рахунку.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня її постановлення.
Головуючий Судді