Справа № 761/16508/23
Провадження № 2/761/2393/2024
(заочне)
14 травня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Аббасової Н.В.,
секретаря судового засідання - Сухині А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У травні 2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 06.04.2018. Сторони мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка вказує, що останнім часом у сторін постійно виникають сварки внаслідок того, що кожен з них має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. Сторони припинили шлюбні відносини, перестали вести спільне господарство і вирішили розірвати шлюб. Позивачка зазначає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити її інтересам та наполягає на його розірванні.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 травня 2023 року матеріали позовної заяви було передано на розгляд судді Аббасовій Н.В.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 липня 2023 року у справі про розірвання шлюбу відкрито провадження та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином. Разом з позовом подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки позивач не заперечував проти заочного розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 06.04.2018 між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстровано шлюб, актовий запис № 428, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 , виданим 06.04.2018 Шевченківським районним в місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Сторони мають двох неповнолітніх дітей:
-син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції в м.Києві 21.05.2009;
-донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Печерським районним в місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві 27.06.2018.
Як вказує позивач, подружжя сімейно-шлюбних стосунків не підтримує, спільне господарство не веде та проживають окремо.
Статтею 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Судом було встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що спільне життя позивачки з відповідачем не склалося та припинено. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе.
Частиною 2 статті 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що оскільки на даний час сторони не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків, позивач наміру зберігати сім'ю не має, шлюб існує формально, подальше спільне життя суперечить інтересам позивачки, відтак є усі підстави для розірвання шлюбу.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати, понесені останньою, які складаються з судового збору в розмірі 1 073,60 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 258-259, 263-268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 104, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 06.04.2018 Шевченківським районним в місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №428, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 073,60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця проживання - АДРЕСА_2 .
Суддя: