Справа № 761/11247/24
Провадження № 1-кс/761/7698/2024
05 квітня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання слідчого СВ ВП № 2 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100100001190 від 19.03.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
установив:
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вхід № 29699) клопотання слідчого СВ ВП № 2 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100100001190 від 19.03.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання про арешт майна, слідчий СВ ВП № 2 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 зазначає про таке.
Слідчими СВ ВП № 2 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100100001190 від 19.03.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 19.03.2024 під час проведення обшуку за місцем проживанням ОСОБА_5 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено, речовини, зовні схожі на психотропні речовини у великих розмірах, які остання зберігала з метою збуту.
Так, 19.03.2024 в період часу з 22 год. 44 хв. по 01 год. 00 хв. в ході проведення обшуку у квартирі, яку розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції виявлено та вилучено:
-120 (сто двадцять) лампочок з кіптявою коричневого кольору в паперовій коробці;
-2 (дві) пластикових ємкості з залишками порошкоподібної речовини білого кольору;
-поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною збитою в грудку;
-7 (сім) слідів папілярних візерунків;
-26 (двадцять шість) поліетиленовий пакетів з кристалізованою речовиною білого кольору;
-1 (один) зіп пакет з закам'янілою речовиною білого кольору;
-2 (два) зіп пакета з кристалічною речовиною коричневого кольру;
-великий поліетиленовий пакет із порошкоподібною речовиною рожевого кольору збитою в грудку;
-7 (сім) пустих поліетиленових пакетів з нашаруванням білого кольору;
-26 (двадцять шість) ємкості із порошкоподібною речовиною рожевого кольору;
-1 (один) зіп пакет з порошкоподібною білого кольору;
-1 (одна) металева ємність з порошкоподібною речовиною рожевого кольору;
-1 (одна) ємність з порошкоподібною речовиною білого кольору;
-2 (два) пристрої для куріння;
-4 (чотири) банківські картки: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;
-1 (один) коричневий зіп пакет коричневого кольору з кристалоподібною речовиною білого кольору;
-5 (п'ять) електронних ваг та пусті поліетиленові пакети;
-мобільний телефон Redmi: ІMEІ1: НОМЕР_5 , IMEІ2: НОМЕР_6 ; мобільний телефон Iphone ProMax: IMEІ1: НОМЕР_7 , IMEІ2: НОМЕР_8 , планшет «Apple», IPAD: серійний номер: НОМЕР_9 , серія НОМЕР_10;
-2 (дві) грошові купюри номіналом 500 (п'ятсот) гривень;
-2 (два) скеч карти «Київстар», 3 (три) скеч карти «Водафон»;
-2 (дві) картонні коробки з пустими поліетиленовими пакетами, маркування «НП»;
-ноутбук марки G531G «ASUS».
20.03.2024 слідчим винесено постанову про визнання речовими доказами вилучених в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , речовин та речей.
У зв'язку викладеним, для забезпечення збереження речових доказів, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Слідчий Шевченківського УП ГУНП у місті Києві у судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Однак, на електронну адресу суду надійшло клопотання слідчого ОСОБА_3 , яка входить в групу слідчих у кримінальному провадженні, про розгляд справи без її участі.
Власник майна у судове засідання також не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Однак, через канцелярію суду надійшла заява ОСОБА_5 , в якій остання зазначила, що не заперечує щодо накладення арешту на майно, яке їй належить, окрім ноутбука марки «ASUS».
Дослідивши клопотання та додані на його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Так, слідчими Шевченківського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100100001190 від 19.03.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Процесуальне керівництво у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Шевченківської окружної прокуратури міста Києва.
19.03.2024 під час проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено зокрема, майно, на яке слідчий просить накласти арешт.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 27.03.2024 у справі № 761/11205/24 надано дозвіл на проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у користуванні ОСОБА_5 та належить на праві власності ОСОБА_6 з метою відшкодування та вилучення вищезазначеного майна.
20.03.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Звернення слідчого з клопотанням про арешт на зазначене тимчасово вилучене майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки вилучене майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
Постановою слідчого Шевченківського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 від 20.03.2024 майно, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, визнано речовими доказами.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження про який просить слідчий.
Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за фактом вчинення яких розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовими доказами постановою слідчого від 20.03.2024, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вищезазначене майно.
При цьому слідчий суддя приходить до висновку про необхідність передати ноутбук марки G531G «ASUS» на відповідальне зберігання власнику майна після проведення всіх необхідних слідчих (процесуальних) дій у кримінальному провадженні № 12024100100001190 від 19.03.2024.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання слідчого СВ ВП № 2 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100100001190 від 19.03.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на тимчасове вилучене майно в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
-120 (сто двадцять) лампочок з кіптявою коричневого кольору в паперовій коробці;
-2 (дві) пластикових ємкості з залишками порошкоподібної речовини білого кольору;
-поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною збитою в грудку;
-7 (сім) слідів папілярних візерунків;
-26 (двадцять шість) поліетиленовий пакетів з кристалізованою речовиною білого кольору;
-1 (один) зіп пакет з закам'янілою речовиною білого кольору;
-2 (два) зіп пакета з кристалічною речовиною коричневого кольору;
-великий поліетиленовий пакет із порошкоподібною речовиною рожевого кольору збитою в грудку;
-7 (сім) пустих поліетиленових пакетів з нашаруванням білого кольору;
-26 (двадцять шість) ємкості із порошкоподібною речовиною рожевого кольору;
-1 (один) зіп пакет з порошкоподібною білого кольору;
-1 (одна) металева ємність з порошкоподібною речовиною рожевого кольору;
-1 (одна) ємність з порошкоподібною речовиною білого кольору;
-2 (два) пристрої для куріння;
-4 (чотири) банківські картки: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;
-1 (один) коричневий зіп пакет коричневого кольору з кристалоподібною речовиною білого кольору;
-5 (п'ять) електронних ваг та пусті поліетиленові пакети;
-Мобільних телефон Redmi: IMEL1: НОМЕР_5 , IMEL2: НОМЕР_6 ; мобільний телефон Iphone ProMax: IMEL1: НОМЕР_7 , IMEL2: НОМЕР_8 , планшет «Apple», IPAD: серійний номер: НОМЕР_9 , серія НОМЕР_10;
-2 (дві) грошові купюри номіналом 500 (п'ятсот) гривень;
-2 (два) скеч карти «Київстар», 3 (три) скеч карти «Водафон»;
-2 (дві) картонні коробки з пустими поліетиленовими пакетами, маркування «НП»;
-Ноутбук марки G531G «ASUS».
Після проведення всіх необхідних слідчих (процесуальних) дій передати ноутбук марки G531G «ASUS» на відповідальне зберігання власнику майна.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_7