Справа № 760/21058/23
Провадження № 2/760/2389/24
03 червня 2024 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва
у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача АТ «Рафйффайзен Банк» - Лозіна О.Ю. звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість яка виникла за заявою-договором про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014/380805/82/911275 від 07.10.2020 року у сумі 91440,42 грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 2684 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 07 жовтня 2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 було укладено заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014/380805/82/911275, згідно умов якої банк зобов'язався надавати позичальнику кредит в розмірі 97879,28 грн строком до 07 жовтня 2026 року, а позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитом у фіксованій процентній ставці у розмірі 33,3% річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов 'язання в порядку та строки, визначенні заявою -договором.
Позивач вказує, що свої зобов'язання виконав та надав відповідачу кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених договором.
Проте, всупереч вимогам Заяви - Договору позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, а саме: не здійснював щомісячно ануїтетними платежами погашення кредитної заборгованості згідно графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом, у зв'язку з чим станом на 10 липня 2023 року заборгованість останнього перед АТ «Райффайзен Банк» за кредитним договором становить 91440,42 гривень, яка складається з: заборгованості за кредитом - 82079,94 грн; заборгованість за відсотками - 9360,48 грн.
За обставин не виконання відповідачем у добровільному порядку обов'язку щодо сплати заборгованості позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 вересня 2023 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.
Ухвалою суду від 20 вересня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін, відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідно до ст.190 ЦПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, крім випадків, якщо позов подано в електронній формі через електронний кабінет.
Згідно ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення судового рішення є : 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідачу було направлено копію ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та додатками. Однак відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600237376665 лист повернувся до суду без вручення відповідачу у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.
Відповідачу було повторно направлено копію ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та додатками. Однак відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600264904169 лист повернувся до суду без вручення відповідачу у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п.п. 118, 123 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.
Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.
Відповідно до ч.9 ст.130 ЦПК України у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.
Однак процесуальне законодавство не визначає наслідків невручення судового рішення чи повістки-повідомлення з причин закінчення строку зберігання. Жодними законами чи підзаконними актами не передбачено, скільки разів суд має перенаправляти кореспонденцію на єдину відому (офіційну) адресу, з якої вона повертається без вручення, для того щоб особа вважалась такою, що повідомлена.
Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Оскільки у встановлений судом строк відповідачем відзив на позовну заяву не подано, на підставі ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши доводи та аргументи позивача, обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.
Судом встановлено, що 07 жовтня 2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк») та відповідачем ОСОБА_1 укладено заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014/380805/82/911275, відповідно до умов якої банк відкриває поточний рахунок «для виплат» IBAN НОМЕР_1 в гривнях на ім'я клієнта та здійснює його розрахунково-касове обслуговування у відповідності до Правил та Тарифів банку на ведення та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб. Поточний рахунок виключно з метою погашення кредиту згідно цієї заяви-договору, а також внесення клієнтом готівкових та безготівкових коштів на поточний рахунок виключно з метою погашення кредиту. Будь-які інші, не передбачені цим пунктом заяви-договору операції за поточним рахунком не здійснюються та банк відмовляє в прийнятті документів на їх виконання.
Згідно п.1.2 договору на умовах цієї заяви-договору, з дати надання кредиту, банк зобов'язаний надати клієнту кредит в сумі 97979,29 грн, а клієнт зобов'язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування.
В залежності від операційної моделі банку, надання кредиту може здійснюватися в один із наступних способів:
а) кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на поточний рахунок клієнта, зазначений у п.1.1 заяви-договору, клієнт доручає банку здійснювати в дату надання кредиту договірне списання шляхом зарахування коштів кредиту з поточного рахунку у визначеній підпунктом 1.2.1.1 підпункту 1.2.1 пункту 1.2. заяви-договору сумі на картковий рахунок № НОМЕР_2 /IBAN;
б) кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на картковий рахунок з наступним відображенням операції надання кредиту на картковий рахунок через поточний рахунок в дату надання кредиту (у разі його надання в операційний час) або на наступний операційний день (у разі надання кредиту після закінчення операційного часу).
Пунктом 1.2.2.договору визначено, що строк кредиту становить 72 місяці з 07 жовтня 2020 року по визначену рафіком дату останнього щомісячного ануїтетного платежу
Відповідно до п.1.2.3 договору проценти за користування кредитом - процентна ставка фіксована становить 33,3% річних (може бути змінена за згодою сторін шляхом укладання додаткової заяви до цієї заяви-договору або в порядку та на умовах, передбачених цією заявою-договором).
Дата сплати щомісячного ануїтетного платежу - 07 числа кожного календарного місяця згідно графіка (п.1.2.4).
Пунктом 2.1 заяви-договору передбачено, що проценти сплачуються клієнтом у визначену графіком дату у складі щомісячного ануїтетного платежу, вказаного у графіку і розраховуються виходячи з процентної ставки, передбаченої підпунктом 1.2.3. пункту 1.2. заяви-договору. Проценти нараховуються щомісяця на фактичний залишок заборгованості за весь строк користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту (включно) або з наступного за днем надання кредиту операційного дня (у разі надання кредиту після закінчення операційного часу), виходячи з фактичної кількості днів в місяці та році (метод факт/факт).
Згідно п. 2.3 заяви-договору клієнт зобов'язаний здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтет ними платежами у валюті кредиту кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту, у визначену підпунктом 1.2.4 пункту 1.2 заяви-договору дату.
ОСОБА_1 , також, підписав додаток №1 до заяви-договору про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014/380805/82/911275 від 07 жовтня 2020 року, згідно якого ознайомився та погодився із графіком погашення кредиту з розрахунком загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки.
В матеріалах справи також міститься виписка по рахунку ОСОБА_1 від 10 жовтня 2020 року року, відповідно до якої останній 07 жовтня 2020 року отримав від банку виплату кредиту в розмірі 97879,28 грн, що підтверджує виконання банком грошового зобов'язання в частині надання кредитних коштів.
Звернувшись до суду із даним позовом, позивач покликається на те, що відповідач не виконує умови кредитного договору, грошові кошти та відсотки за користування ними банку не повертає.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частина перша статті 1049 ЦК України встановлює, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України (частина друга статті 1050 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з наявним у справі розрахунком заборгованості станом на 10 липня 2023 року відповідач має заборгованість у розмірі 911440,42 грн, яка складається з: 82079,94 грн - заборгованість за кредитом; 9135,83 грн - заборгованість за відсотками.
Згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а в статті 530 ЦК України вказується, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно полягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.
В порушення вимог цивільного законодавства, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, в установлені строки заборгованість не погасив.
Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
У зв'язку з наявністю заборгованості по сплаті кредиту, позивачем засобами поштового зв'язку 14 липня 2023 року на адресу відповідача направлено вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, в якій банк просив не більше ніж протягом 30 календарних днів з дати цієї вимоги здійснити дострокове погашення кредиту у повному обсязі зі сплатою процентів, а саме: 91440,42 грн.
Таким чином, банк, пред'явивши вимогу про повернення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі, скористався своїм правом дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором та змінив строк виконання основного зобов'язання в повному обсязі. Подібний висновок викладений в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18),
Згідно вимог статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
В свою чергу відповідачем не надано доказів, які б підтверджували належне виконання зобов'язань, або які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за заявою-договором про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014/380805/82/911275 від 07 жовтня 2020 року в розмірі 91440,42 грн.
На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2684 грн в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат.
Керуючись статтями 10, 12, 89, 141, 258-259, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» заборгованість за заявою-договором про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014/380805/82/911275 від 07 жовтня 2020 року в розмірі 91440 (дев'яносто одна тисяча чотириста сорок) гривень 42 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
позивач - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, код ЄДРПОУ 14305909);
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Солом'янського
районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова