31.05.2024 Справа № 756/6911/24
Справа № 756/6911/24
Провадження № 2-з/756/105/24
Іменем України
31 травня 2024 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Діденко Є.В.,
за участю секретаря судового засідання Войтенка В.В.,
розглянувши заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання правочинів недійсними,
29.05.2024 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач ОСОБА_1 просить: визнати недійсним правочин, вчинений 02.06.2020 р. про відчуження ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 автомобіля AUDI A3 2016 року випуску, № кузова НОМЕР_1 ; визнати недійсним правочин, вчинений 17.06.2021 р. про відчуження ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 автомобіля AUDI A3 2016 року випуску, № кузова НОМЕР_1 .
Позов обґрунтований тим, що 11 листопада 2019 р. ОСОБА_1 надав ОСОБА_5 в позику 11 000,00 доларів США, що підтверджено розпискою. Відповідач вчасно гроші не повернув, і 18.07.2023 року рішенням Оболонському районного суду міста Києва вирішено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 10.11.2019 року в сумі 11 000 (одинадцять тисяч) доларів США, 3 % річних за договором позики від 10.11.2019 року в сумі 28 201 (двадцять вісім тисяч двісті одна грн.) 90 коп., та судові витрати. З метою примусового виконання вказаного рішення Оболонським відділом ДВС у місті Києві відкриті виконавчі провадження, та на даний час майна або доходів у боржника не виявлено. Однак, позивачем було з'ясовано, що 02.06.2020 р. відповідач перереєстрував свій автомобіль AUDI A3 2016 року випуску, № кузова НОМЕР_2 свою дружину ОСОБА_3 , а потім 17.06.2021 р. ОСОБА_3 перереєструвала автомобіль на доньку ОСОБА_4 , яка на даний час є власником автомобіля. Фактично, автомобіль із володіння ОСОБА_5 не вибув, він продовжує ним користуватись, про що свідчать випадки притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Позивач вважає, що відповідач перереєстрував автомобіль з метою уникнення відповідальності за договором позики, набуття статусу неплатоспроможності, вказані правочини мають ознаки фраудаторності, укладені без мети настання реальних правових наслідків за вказаними правочинами.
Також, разом з позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій він просить: накласти арешт на автомобіль марки AUDI A3 2016 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1968 см.куб., потужність двигуна 110 кВт, який зареєстрований за ОСОБА_4 .
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідач у період дії договору позики уклав договір зі своєю дружиною, на яку перереєстрував автомобіль, а потім на дочку. Такі дії свідчать про недобросовісну поведінку відповідача, який борг не повертає, та позбувся майна, на яке може бути звернено стягнення. Тому, позивач вважає, що відповідачі, не дочекавшись судового рішення у справі, можуть перереєструвати право власності на вказаний автомобіль на інших осіб, що унеможливить або ускладнить виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи, та без фіксації судового процесу, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову та надані докази, суд вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Пунктом 4 постанови № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» пленум Верховного Суду України звертає увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Надані позивачем документи містять відомості про наявність невиконаного боргового зобов'язання відповідачем за договором позики. Наявність боргу підтверджена судовим рішенням, яке звернено до примусового виконання. Як свідчить довідка Головного сервісного центру МВС від 19.04.2024 р., після укладення договору позики, 02.06.2020 року відповідач перереєстрував автомобіль AUDI A3 2016 року випуску, № кузова НОМЕР_1 на ОСОБА_3 , а 17.06.2021 р. ОСОБА_3 перереєструвала автомобіль на ОСОБА_4 .
Наведене у сукупності свідчить, що між сторонами дійсно виник спір.
Приймаючи до уваги ціну та предмет позову, і викладені у заяві про забезпечення обставини, зокрема наявність невиконаного рішення суду, суд вважає, що позивачем на цій стадії доведено обґрунтоване припущення про те, що відповідачі можуть вчинити дії, спрямовані на ухилення від виконання рішення суду, у разі задоволення позову, зокрема, відчужити автомобіль на користь третіх осіб, що може ускладнити виконання рішення суду, у випадку задоволення позову.
З урахуванням предмету спору та ціни позову суд вважає, що обраний захід забезпечення позову є пропорційним до заявлених позовних вимог і не буде надмірним тягарем для відповідача.
Відповідно до ст. 154 ЦПК України, зустрічне забезпечення не є обов'язковим.
При цьому слід зазначити, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою ускладнення чи неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача, який не позбавлений права клопотати про скасування заходів забезпечення позову повністю або частково у разі, якщо перестануть існувати підстави для його застосування.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 149, 150, 258, 259, 260 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки AUDI A3 2016 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , об'єм двигуна 1968 см.куб., потужність двигуна 110 кВт, який зареєстрований за ОСОБА_4 .
Роз'яснити учасникам цивільної справи, що учасник справи може подати до суду вмотивоване клопотання про скасування заходу забезпечення позову.
Копію ухвали направити заявнику, особам, яких стосуються заходи забезпечення позову - для відома та виконання, а також до Головного сервісного центру МВС (м. Київ, вул. Лук'янівська, 62).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Стягувач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
Боржник: ОСОБА_4 , РНОКПП невідомий, адреса: АДРЕСА_2 .
Строк пред'явлення ухвали до виконання - до 03 червня 2027 року.
Роз'яснити сторонам положення ч. 4 ст. 157 ЦПК України, відповідно до якої, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Є.В. Діденко