ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14509/19
провадження № 1-кп/753/279/24
"31" травня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
проводячи судовий розгляд кримінального провадження відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12019100020001289 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, з участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
В проваджені Дарницького районого суду м. Києва перебуває вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пославшись при цьому на наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, зокрема переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідка, продовження злочинної діяльності, подавши окреме клопотання із детальним обгрунтуванням своєї позиції.
Також, прокурор наголосив на тому, що ОСОБА_3 здійснювався тиск на потерпілого ОСОБА_6 , про що останній повідомив у своїй заяві, направленій до до Дарницької окружної прокуратури м. Києва та Дарницького районного суду м. Києва. Окрім цього, прокурор зазначив, що обвинуваченому повідомлено про підозру у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, що підтверджується повідомленням про відозру Печерського УП ГУНП від 05.01.2024 року. Крім цього, прокурор зазначив, що відносно ОСОБА_3 у різних судах м. Києва розглядаються кримінальні провадження, що свідчить про те, що останній є особою, схильною до вчинення кримінальних правопорушень і лише запобіжний захід у виді тримання під вартою може гарантувати уникненню описаних вище ризиків.
Захисник ОСОБА_5 категорично заперечував щодо задоволення клопотання прокурора та зазначив, що жодного обвинувального вироку відносно ОСОБА_3 районними судами міста Києва ухвалено не було, а тому допоки вина не доведена, його підзахисний вважається невинуватим. Крім того, матеріали досудового розслідування були штучно підігнані під ч.3 ст.187 КК України, а вказана кваліфікація свого підтвердження у судовому засіданні не знаходить. Показання потерпілого, які є єдиним доказом у справі, неодноразово змінювалися, оскільки згідно заяви потерпілого ОСОБА_6 , двоє невідомих осіб напали на нього та проникли до його квартири, більш того, в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_6 , у якій він просить суворо не карати ОСОБА_3 , а тому просив суд критично ставитись до показів останнього. Також, захисником було наголошено на тому, що повинно бути взято судом до уваги й те, що сторона обвинувачення не забезпечила жодного свідка, котрий би підтвердив вину його підзахисного, і обвинувачення ОСОБА_3 , грунтується лиш на одних припущеннях. Більш того, наявні обгрунтовані сумніви у правильності квалікації дій ОСОБА_3 оскільки первинна кваліфікація була за ст. 355 КК України, а за добу до закінчення строку досудового розслідування, слідство винесло постанову про перекваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 187 КК України, що було абсолютно безпідставно. ОСОБА_3 має міцні соціальні зв"язки, четверо дітей та цивільну дружину яка перебуває у декретній відпустці, а тому є всі підстави для зміни запобіжного заходу на такий, що не пов'язаний з позбавленням волі.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію свого захисника та наголосив на тому, що обраний запоюіжний захід є найбільш суворим та застосовується у випадку, якщо прокурором буде доведено, що інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку.
Розлядаючи заявлене у судовому засіданні клопотання суд виходить із наступного.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, суд не вирішуючи наперед питання доведеності вини обвинуваченого, враховує обгрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правпорушення, якє відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, за формою вини є умисним, при доведенні провини за яке обвинуваченому загрожує покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Також суд враховує інформацію про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, сімейний стан, характеристики.
Так, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, має постійне місце проживання у м. Києві, одружений, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, раніше не судимий, однак, згідно вимоги УІАП відносно нього до Києво-Святошинського районного суду Київської області 26.12.2017 скеровано обвинувальний акт за ч. 2 ст. 345 КК України, до Дарницького районного суду м. Києва 19.07.2021 скеровано обвинувальний акт за ч. 3 ст. 186 КК України, до Печерського районного суду м. Києва 10.08.2021 скеровано обвинувальний акт за ч. 4 ст. 296 КК України, а також 05.01.2024 року СВ Печерського УП ГУНП в м. Києві повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 189, ч. 1, 2 ст. 255 КК України.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При розв'язанні клопотання прокурора, судом окрім норм КПК України, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка сформульована зокрема у рішенні "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000 року та свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Такими обставинами у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 є обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, за який, при доведені вини, ОСОБА_3 загрожує покарання до 12 років позбавлення волі із конфіскацією майна, об'єкт посягання та суспільний резонанс.
Наведені вище обставини у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою, на даному етапі кримінального провадження, взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме ризиків переховувавння від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків, а також вчинення інших кримінальних правопорушень.
Реальним на даний момент є ризик переховування від суду, оскільки розуміючи яке покарання йому загрожує у разі доведення вини, ОСОБА_3 з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, що унеможливить встановлення істинни у кримінальному провадженні та виконання завдань кримінального провадження передбачених ст.2 КПК України.
При цьому слід зазначити, що інший обвинувачений ОСОБА_7 уже тривалий час переховується від суду.
Також, реальним та доведеним є ризик незаконного впливу на потерпілого, який факти тиску на нього з боку осіб, які діють від імені ОСОБА_3 , виклав у зверненні до прокуратури та у клопотанні про застосування відносно нього заходів безпеки, які судом оцінено як реальні та винесено ухвалу від 13.11.2023 року про застосування відносно останнього заходів безпеки відповідно до Закону України "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві".
Перевіряючи існування ризику щодо вчинення інших кримінальних правопорушень, суд не може не взяти до уваги і той факт, що різними судами м. Києва та Київської області розглядаються кримінальні провадження відносно ОСОБА_3 , зокрема до Києво-Святошинського районного суду Київської області 26.12.2017 року скеровано обвинувальний акт за ч. 2 ст. 345 КК України, до Дарницького районного суду м. Києва 19.07.2021 року скеровано обвинувальний акт за ч. 3 ст. 186 КК України, до Печерського районного суду м. Києва 10.08.2021 року скеровано обвинувальний акт за ч. 4 ст. 296 КК України. Обвинувальний акт по зазначеному провадженні був скерований до Дарницького суду 19.07.2019 року та по інших справа ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисних тяжких злочинів як до подій які, згідно обвинувального акту, мали місце по справі де потерпілим є ОСОБА_6 так і після.
Окрім цього, суд бере до уваги і повідомлення ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.4 ст.189 КК України, від 05.01.2024 року.
Разом із цим, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п. 80 рішення у справі "Марченко проти України" про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.
Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд бере до уваги п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України та враховує те, що згідно обвинувального акту, обвинуваченому інкриміновано вчинення умисного особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства, та вважає, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст. 177 КПК України, належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень суду.
Також судом не здобуто інформації, яка би категорично виключала можливість перебування обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою.
Враховуючи вищенаведений комплекс обставин, єдиним запобіжним заходом який взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України є тримання під вартою.
Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 176-206 КПК України,
Продовжити строк дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 29.07.2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Суддя: