27 травня 2024 року
м. Київ
справа № 333/1004/22
провадження № 61-6681ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шиш Антона Борисовича на додаткове рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «АГРОМАШТОРГ» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, підстави якого протягом розгляду справи змінив, до приватного підприємства «АГРОМАШТОРГ» (далі - ПП «АГРОМАШТОРГ») про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди.
Додатковим рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2024 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 16 квітня 2024 року, заяву ПП «АГРОМАШТОРГ» про винесення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь ПП «АГРОМАШТОРГ» витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 5 285 грн 56 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.
Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що під час розгляду справи представником ПП «АГРОМАШТОРГ» було надано усну заяву про те, що докази про розмір витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Крім того суд апеляційної інстанції не погодився з доводами про те, що відсутність в заявах по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат є підставою для відмови у їх стягненні, оскільки положення статті 134 ЦПК України не передбачають прямим процесуальним наслідком, у випадку неподання разом із першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, відмову у задоволенні такої заяви тобто, застосування відповідних положень статті 134 ЦПК України вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин кожної справи. З приводу доводів заявника про те, що докази понесених витрат на правничу допомогу надані стороною відповідача з пропуском п'ятиденного строку спростовуються матеріалами справи, оскільки така заява була надіслана засобами поштового зв'язку 10 листопада 2023 року, тобто на третій день після ухвалення судового рішення від 07 листопад 2023 року. Від так посилання представника ОСОБА_1 - адвоката Шиш А. Б. на не співмірність вартості послуг адвоката із часом, витраченим на виконання відповідних робіт дублюють доводи сторони позивача, заявлені у суді першої інстанції проти задоволення заяви ПП «АГРОМАШТОРГ» про ухвалення додаткового рішення, яким суди надали обґрунтовану оцінку. Таким чином, витрати на правову допомогу є реальними, підтвердженими матеріалами справи. Крім того, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
У травня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шиш А. Б. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у прийняті додаткового рішення щодо судових витрат.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, розумності витрат та безпідставно задоволено заяву ПП «АГРОМАШТОРГ» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Із касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності оскаржуваних судових рішень.
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої-шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною третьою, восьмою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2020 року у справі № 757/16448/17-ц (провадження № 61-48191св18).
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що представництво інтересів ПП «АГРОМАШТОРГ» в суді здійснювалося адвокатом Мартиненко О. О.на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1087327 від 30 березня 2022 року та договору про надання правничої допомоги № 25/03/22 від 25 березня 2022 року. Згідно з умовами договору про надання правничої допомоги № 25/03/22 від 25 березня 2022 року розмір гонорару визначається окремо додатковою угодою до цього договору. Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору № 25/03/22 про надання правничої допомоги від 25 березня 2022 року сторони домовились визначити розмір ставок адвокатського гонорару, а саме: підготовка відзиву на позовну заяву, заперечення, (в тому числі підготовка до розгляду справи, аналіз фактичних обставин справи, формування доказів; аналіз судової практики) у розмірі 300 грн за сторінку; складання адвокатського запиту у розмірі 500 грн за один запит; складання клопотань (заяв) по суті справи у розмірі 500 грн за одне клопотання (заяву); участь у суді першої інстанції у розмірі 6 000 грн за перше засідання та 1 200 грн за кожне наступне засідання; гонорар за прийняття рішення на користь клієнта у розмірі 3 000 грн. Матеріали справи також містять акт прийому-передачі наданих послуг правничої допомоги за договором № 25/03/22 від 25 березня 2022 року, за яким були надані послуги, а саме: підготовка до розгляду справи, аналіз фактичних обставин справи, формування доказів; аналіз судової практики, підготовка відзиву на позовну заяву (7 сторінок), в тому числі підготовка документів, витребуваних судом у розмірі 2 100 грн; підготовка відзиву на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну підстав позову (11 сторінок) у розмірі 3 300 грн; складання, оформлення і надсилання адвокатських запитів (5 запитів) у розмірі 2 500 грн; складання клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, про витребування доказів (2 клопотання) у розмірі 1 000 грн; представництво інтересів клієнта в Комунарському суді м. Запоріжжя перше засідання від 30 червня 2022 року у розмірі 6 000 грн; представництво інтересів клієнта в Комунарському суді м. Запоріжжя наступні судові засідання від 02 серпня 2022 року, 05 серпня 2022 року, 05 квітня 2023 року, 01 травня 2023 року, 15 травня 2023 року, 05 червня 2023 року, 03 липня 2023 року, 26 липня 2023 року, 02 жовтня 2023 року, 07 листопада 2023 року (10 засідань) у розмірі 12 000 грн; гонорар за прийняття рішення на користь клієнта у розмірі 3 000 грн. Загальна сума винагороди (гонорару) за надані послуги складає 29 900 грн.
Обсяг зазначених документів свідчить про те, що ПП «АГРОМАШТОРГ» реально отримало послуги адвоката у цій справі.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року у справі № 367/4910/17-ц (провадження № 61-11695св19) зазначено, що беручи до уваги надані позивачем до місцевого суду докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, апеляційним судом було враховано такі обставини як складність цієї справи; тривалість участі представників позивача під час розгляду справи в суді першої інстанції; час, об'єктивно необхідний для підготовки позовної заяви, інших процесуальних документів, поданих до суду першої інстанції. Отже, апеляційний суд правильно визначив розмір витрат на оплату правничої допомоги, заявлений до стягнення, який є співмірним із складністю справи та обсягом фактично виконаних робіт (наданих послуг). З урахуванням того, що наданими до суду документами підтверджено обґрунтованість, необхідний фактичний обсяг та співмірність витрат на правничу допомогу позивачем у справі, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком апеляційного суду про наявність підстав для компенсації таких витрат на користь позивача за рахунок відповідача.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір -обґрунтованим.
Заперечуючи проти стягнення витрат на правничу допомогу, представника ОСОБА_1 - адвокат Шиш А. Б. послався на те, що відповідачем а ні в заявах по суті справи, ні в заявах з процесуальних питань, ні в усних заявах його представника вимога про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПП «АГРОМАШТОРГ» понесених ним судових витрат не заявлялось. Крім того в судових дебатах представником ПП «АГРОМАШТОРГ» було зазначено лише про те, що ним, протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення, будуть подані докази понесення судових витрат. Таким чином судом було вирішено питання про стягнення на користь ПП «АГРОМАШТОРГ» судових витрат у відсутності відповідної заяви. Відповідно до вимог пункту восьмого статті 178 ЦПК України відзив повинен містити, зокрема попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Проте ПП «АГРОМАШТОРГ» не долучив до відзиву попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат понесених в зв'язку із розглядом справи. Також заявник зазначає, що до вимог частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду, а як вбачається з матеріалів справи, рішення суду за позовною заявою ОСОБА_1 було ухвалене 07 листопад 2023 року. Заява відповідача про ухвалення додаткового рішення разом з доказами витрат на професійну правничу допомогу, була подана ПП «АГРОМАШТОРГ» 10 листопада 2023 року.
Від так доводи касаційної скарги висновків суду першої та апеляційної інстанції не спростовують та зводяться до незгоди з установленими судами попередніх інстанцій обставинами і оцінкою доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
Крім того посилання заявника на висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 є необґрунтованими, оскільки в даній справі суд першої інстанції зробив висновок про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу, з огляду на те, що зміст заяви не містив обґрунтування поважних причин неподання доказів. Тоді як у цій справі № 333/1004/22 рішення суду першої інстанції було винесено 07 листопада 2023 року, а в касаційній скарзі заявник сам зазначає про те, що заява відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу разом з доказами цих витрат була подана 10 листопада 2023 року, тобто у визначний відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України строк.
Отже, оскаржувані судові рішення є законним та обґрунтованими, постановлені із додержанням норм процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Шиш Антона Борисовича на додаткове рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «АГРОМАШТОРГ» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
О. В. Білоконь
Н. Ю. Сакара