Справа № 136/2098/23
провадження № 2/136/484/23
27 травня 2024 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Шпортун С.В.
за участі секретаря судового засідання Белінської С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр кредит Фінанс» (далі - Банк, позивач) звернувся до суду через свого представника ОСОБА_2 із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 (далі - позичальник, відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 29.05.2023 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1214-0112 (надалі за текстом - «Кредитний договір»).
На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор A6433 для підписання Кредитного договору № 1214-0112 від 29.05.2023, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 2 000,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; заявлений строк - 21 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного кредитного договору. Однак, відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами Кредитного договору, а тому станом на 03.10.2023 року, загальний розмір грошових вимог Кредитодавця до Відповідача, які виникли на підставі Кредитного договору (сума кредиту і процентів), становлять: 9 410,00 (дев'ять тисяч чотириста десять грн. 00 коп.) гривень, що складається з: прострочена заборгованість за кредитом - 2 000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 7 410,00 гривень.
Кредитодавець відповідно до умов Кредитного договору направив Позичальнику вимогу про усунення порушень умов Кредитного договору № 1214-0112 від 29.05.2023 щодо сплати процентів, однак дана вимога була проігнорована Позичальником, порушення не усунуто, що послугувало підставою звернення позивача до суду із даним позовом.
02.11.2023 відповідачем було отримано копію позовної заяви з додатками, копію ухвали суду від 01.11.2023 із пропозицією надати відзив у строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
08.12.2023 представником відповідача - адвокатом Дмитрійчук А.А., до суду було подано письмові пояснення відповідача, які за своїм змістом та формою містять заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, відтак така заява по суті є відзивом на позовну заяву, який, як було встановлено подано із порушенням строків визначених судом більш як п'ятнадцять днів. До відзиву не було додано заяви учасника справи про продовження пропущеного строку за наявності поважних причин.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (статті 120 ЦПК України).
Статтею 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, суд залишає без розгляду заперечення відповідача викладені у відзиві.
У визначений судом строк відповідач заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не надала, також не надала зустрічного позову в межах визначеного судом строку, тому суд здійснює розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 01.11.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін та визначено відповідачеві строк для подання відзиву.
Ухвалою суду від 11.12.2023 зобов'язано ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у строк до 20.01.2024 надати суду докази зазначені у позові, на підтвердження факту видачі кредиту, на виконання умов Кредитного договору №1214-0112 від 29.05.2023 укладеного ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» із ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 31.01.2024 за клопотанням представника позивача витребувано в Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приват Банк» інформацію щодо власника банківської карти № НОМЕР_1 , на яку 29.05.2023 було перераховано кредитні кошти за Кредитним договором №1214-0112 від 29.05.2023 в сумі 2 000,00 грн. (ID транзакції: 2320744157), а саме: прізвище, ім'я по батькові, РНОКПП, адреса реєстрації.
У судове засідання представник позивача не з'явився, в заяві просив про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач, будучи повідомленим у встановленому законом порядку про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, заяв та клопотань щодо поважності причин неявки чи розгляду справи у її відсутність до суду не направила.
Ураховуючи те, що сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, встановив, що 29.05.2023 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1214-0112 в електронній формі.
Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою Веб-сайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
Відповідно до п.п. 2.2 п. 2 Договору Кредитодавець відкрив Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання Позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченим цим договором.
Згідно п.п. 2.3 п. 2 Договору для мінімізації загальних витрат Позичальника за Кредитом Кредитодавець рекомендує Позичальнику здійснити повне погашення кредиту не пізніше останнього дня першого Базового періоду строку кредитування згідно наступного розрахунку:
Дата видачі кредиту 29.05.2023;
Останній календарний день першого Базового періоду 18.06.2023;
Сума кредиту 2000 грн. 00 коп.;
Нараховані проценти за користування кредитом 1050 грн. 00 коп.;
Разом до сплати 3050 грн. 00 коп.
Відповідно до п.п. 2.4 п. 2 Договору мета отримання Кредиту, тобто мета відкриття Кредитної лінії: для задоволення особистих потреб Позичальника.
Згідно із п.п. 3.1 п. 3 Договору цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.п. 4.1 п. 4 Договору розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту становить 2000 грн. 00 коп. Дата надання/видачі Кредиту: 29.05.2023.
Згідно із п.п. 4.6 п. 4 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка 3,00 % за кожен день користування кредитом.
Згідно із п.п. 4.8 п. 4 Кредитного договору строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту Позичальнику, дата повернення кредиту: 23.03.2024 ( а.с. 10 на звороті).
Відповідно до п.п. 4.9 п. 4 Договору реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає п'ятсот сімдесят дві тисячі чотириста шістдесят п'ять цілих, нуль сотих відсотків.
У п.4.10 Договору визначено, що орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення цього Договору (за весь строк кредитування) складає 20000,00 грн. та включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом 18000,00 грн.
Згідно із п.п 8.5 п. 8 Договору у разі прострочення Позичальником сплати процентів за користування кредитом на строк понад один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати від Позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування Кредитом до настання дати закінчення строку кредитування, визначеного п. 4.8. даного Договору.
Підпунктом 11.1 п. 11 Договору визначено, що цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей Договір, Позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті Кредитодавця (https://creditkasa/com.ua/), повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватись Договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним (а.с. 12).
Вказаний договір було підписано сторонами, у тому числі ОСОБА_1 електронним підписом шляхом одноразового ідентифікатора А6433.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), що є Додатком №1 до Договору про відкриття кредитної лінії №1214-0112 від 29.05.2023 (а.с.13-16); Паспорт споживчого кредиту що є Додатком №2 до Договору про відкриття кредитної лінії №1214-0112 від 29.05.2023 продукт «Gredos» (а.с.16, 17).
Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 2000,00 грн. підтверджено доданими до справи доказами: довідкою про перерахування суми кредиту №1214-0112 від 29.05.2023, згідно якої перераховано кошти в розмірі 2000,00 грн.; довідкою Приват банку від 06.05.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 на емітовану у банку картку від 29.05.2023 за №5168742242491151 було здійснено переказ коштів в сумі 2000,00 грн.
На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, станом на 03.10.2023 року, загальний розмір грошових вимог Кредитодавця до Відповідача, які виникли на підставі Кредитного договору (сума кредиту і процентів), становлять 9 410,00 (дев'ять тисяч чотириста десять грн. 00 коп.) гривень, що складається з: прострочена заборгованість за кредитом - 2 000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 7 410,00 гривень.
29.05.2023 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» направлено в адресу ОСОБА_1 досудову вимогу про виконання договірних зобов'язань за кредитним договором від 29.05.2023, відповідно до якої остання має повернути кошти за кредитом в розмірі 2 000,00 грн. та загальну суму прострочених процентів станом на 28.09.2023 яка складає 1050,00 грн. (а.с.24).
Правовідносини, що виникли між сторонами, у зв'язку з укладенням спірного кредитного договору регламентуються положеннями Цивільного кодексу України,Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»,Закону України «Про електронну комерцію» та інших нормативно-правових актів у сфері регулювання ринків фінансових послуг.
За правилом ч. 1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно дост.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2ст. 639 ЦК України).
Абзац другий частини 2статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, належить зробити висновок, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно п. 6 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 вищевказаного Закону, - це одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ч. 3, 4, 6 ст. 11 вищевказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Частиною 12 ст. 11 Закону визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції, так якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналізуючи положення вищевказаного законодавства, вбачається, що з урахуванням особливостей кредитного договору № 1214-0112 від 29.05.2023 його було укладено в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є фінансовою установою, основний вид діяльності - 64.92 інші види кредитування (а.с. 25).
Отже, матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що 29.05.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №1214-0112 в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, а відповідач у передбачений договором строк кредиту не повернула.
На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Зміст статей 610,612 ЦК України регламентує, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Частинами 1, 2 ст. 1050 ЦК України передбачено якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом частин 1, 2 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Зібрані у справі докази підтверджують факт отримання відповідачем грошових коштів на виконання умов договору позивачем та порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором від 29.05.2023 внаслідок чого утворилась заборгованість станом на 03.10.2023, загальний розмір якої становлять 9 410,00 (дев'ять тисяч чотириста десять грн. 00 коп.) гривень, що складається з: прострочена заборгованість за кредитом - 2 000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 7 410,00 гривень.
Ураховуючи вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь- який час, що свідчить про порушення його прав.
29.05.2023 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» направлено в адресу ОСОБА_1 досудову вимогу про виконання договірних зобов'язань за кредитним договором від 29.05.2023, відповідно до якої заборгованість Відповідача складає 2000,00 грн. по кредиту та 1050,00 грн. за нарахованими процентами станом на 28.09.2023, яку Позивач вимагає сплатити.
При цьому в позовній заяві сума боргу за процентами визначена в розмірі 7 410,00 грн., що свідчить про те, що Кредитор і після пред'явлення вимоги продовжував нараховувати заборгованість по несплаченим відсоткам відповідачеві.
15.08.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 761/13715/13-ц, провадження № 61- 11145св18 підтвердив висловлену позицію викладену у пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц по якій зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Велика Палата Верховного суду в Постанові 05.04.2023 по справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16ГС22), зазначила наступне: очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. І незважаючи на те, що сторони в кредитних договорах визначили, що проценти нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку.
За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).
Відповідно до ст. 1050 ЦК передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ураховуючи наведені судом мотиви в контексті приведених правових норм та усталеної судової практики, суд дійшов висновку, що позивачем доведено, що фактично отримані та використані позичальником кошти в розмірі 2000,00 грн. в добровільному порядку ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не повернуті, тому наявні правові підстави для їх стягнення з відповідача, а також доведено необхідність стягнення відсотків за користування кредитом у розмірі 1050 грн. 00 коп., утім в решті позову суд відмовляє, оскільки у позивача шляхом пред'явлення досудової вимоги до відповідача про дострокове повернення кредиту виникло право на стягнення грошових коштів на підставі ст. 625 ЦК України, вимоги про повернення коштів ним не заявлялись.
Питання судових витрат суд вирішує з урахуванням приписів Глави 8 ЦПК України.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково , на підставі ст. 141 ч. 1, ч. 13 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати, а саме судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 695,95 грн. (2147,20 х 3050,00 : 9410,00), тобто пропорційно до задоволеної суми позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 81, 89, 141, 178, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит Фінанс» (Бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407, м. Київ, Київська обл., ЄДРПОУ - 38548598) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості,- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1214-0112 від 29.05.2023 в розмірі 3050 (три тисячі п'ятдесят) грн. 00 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 2 000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 1050,00 гривень.
В решті позову відмовити.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 695 (шістсот дев'яносто п'ять) грн. 95 коп.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Світлана ШПОРТУН