Справа № 991/4490/24
Провадження 1-кс/991/4526/24
29.05.2024 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , у відкритому судовому засіданні, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
1.25.05.2024 голова громадської організації «НОН-СТОП» (далі - ГО «НОН-СТОП») ОСОБА_3 через «Електронний суд» звернувся до Вищого антикорупційного суду із скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки такі не внесли відомості про кримінальне правопорушення за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та не розпочали досудове розслідування.
2.27.05.2024, згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, скарга передана на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 .
3.Скаржник просив розглянути скаргу за його відсутності. З огляду на що, а також засаду диспозитивності, слідча суддя вважає за можливе здійснити такий розгляд у відсутність скаржника.
4.САП свого представника у судове засідання не направило. Оскільки, КПК України не встановлює перешкод для розгляду скарги у випадку не прибуття представника суб'єкта, дії або бездіяльність якого оскаржується, слідча суддя вважає за можливе розглянути таку скаргу.
5.Дослідивши скаргу, слідча суддя дійшла висновку про необхідність відмови у її задоволенні, з огляду на таке.
6.Скарга мотивована тим, що голова ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 22.05.2024 звернувся електронною поштою до САП із заявою про те, що міський голова м. Лозова ОСОБА_4 разом із своєю дружиною ОСОБА_5 , перебуваючи у злочинній змові з рядом підпорядкованих посадових осіб, підконтрольних юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, створив організовану злочинну групу та розробив злочинний план, відповідно до якого здійснюється привласнення гуманітарної допомоги, грошових коштів, які надходять до БО «БФ «РАЗОМ У МАЙБУТНЄ».
7.Окрім того, у заяві стверджується, що ОСОБА_4 , перебуваючи у злочинній змові з начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , погрожуючи мобілізацією, здійснюють тиск на фізичних осіб, керівництво юридичних осіб, з вимогою здійснювати платежі, надавати матеріальні ресурси до БО «БФ «РАЗОМ У МАЙБУТНЄ», які у подальшому привласнюють. Також, зазначається, що ОСОБА_4 , перебуваючи у злочинній змові з ОСОБА_6 , вимагають та отримують неправомірну вигоду від підприємців, за що не мобілізують осіб та транспортні засоби. Поряд з цим, унаслідок реалізації злочинних схем названі особи набули рухоме та нерухоме майно, яке зареєстроване на інших осіб, а також не декларується.
8.Зазначені, на переконання скаржника, злочинні дії за неправомірну вигоду приховують посадові особи та працівники правоохоронних органів, зокрема поліції та прокуратури, в тому числі Лозівського РВП ГУНП у Харківській області та Лозівської окружної прокуратури.
9.У заяві про вчинення кримінального правопорушення йдеться і про те, що ОСОБА_4 , перебуваючи у злочинній змові ОСОБА_6 , погрожуючи мобілізацією, здійснюють тиск на осіб, які засуджують незаконні рішення Лозівської міської ради, зокрема яким було виділено спеціальне зональне погодження на використання ряду земельних ділянок ТОВ «ЯНТАР-2006».
10.Окрім того, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , БО «БФ „РАЗОМ У МАЙБУТНЄ, ТОВ «ЯНТАР-2006» перебуваючи у злочинній змові з посадовими особами ДПС України, територіальних органів ДПС України, правоохоронних органів, іншими посадовими особами державних, контролюючих органів, всупереч діючому законодавству, реалізуючи злочинні схеми, котрі описані у заяві про вчинення кримінального правопорушення, використовують корупційні схеми з рядом банків.
11.За таких обставин, в діях вищенаведених осіб, на переконання скаржника, вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 201-2, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366-2, ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 368-5, ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 369-2, ч. 5 ст. 426-1 КК України.
12.У заяві ОСОБА_3 просив внести відповідні відомості до ЄРДР. Однак, такі, як зазначив скаржник, до ЄРДР внесені не були.
13.Слідчою суддею здійснено запит до САП щодо надання інформації про результати розгляду заяви, однак відповідь не надійшла.
14.Отже, наявні підстави вважати, що наразі відомості про кримінальні правопорушення за заявою скаржника до ЄРДР внесені не були.
15.Виходячи з наведеного, слідча суддя доходить висновку, що скарга подана особою, яка має право подавати таку скаргу у строк, визначений ч. 1 ст. 304 КПК України.
16.Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
17.Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов'язкові ознаки: (1) прокурор, слідчий (детектив) наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; (2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; (3) відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
18.Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
19.Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України.
20.Отже, оскаржена ОСОБА_3 бездіяльність відповідає ч. 1 ст. 303 КПК України.
21.Також, згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
22.У силу ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
23.Остання встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
24.Так, п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачено такі умови, як вчинення вищенаведених кримінальних правопорушень особою вищого складу Національної поліції, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; військовослужбовцем вищого офіцерського складу Служби безпеки України, прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру».
25.Отже, скарга в частині повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 209, 364, 366-2, 368, 368-5, 369, 369-2 КК України, зокрема, посадовими особами правоохоронних органів підлягає розгляду в цьому суді. Адже серед вказаних осіб можуть бути особи, що відповідають умовам, визначеним п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
26.Поряд з цим, слідча суддя бере до уваги, що у скарзі йде мова також про можливе вчинення кримінальних правопорушень, у співучасті з іншими особами, а також інших кримінальних правопорушень, передбачених статтями 201-2, 212, 255, 258-2, 365, 366, 426-1 КК України, цими ж особами, а тому з урахуванням положень п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, слідча суддя вважає, що загалом по такій скарзі має здійснюватися судовий контроль Вищим антикорупційним судом.
27.На підставі викладеного, скарга відповідає вимогам ст. 303, ч. 1 ст. 304 та ч. 1 ст. 306 КПК України.
28.Поряд з цим, слідча суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
29.Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
30.Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.
31.Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
32.Слідча суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
33.Однак, на переконання слідчої судді, скарга голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.
34.Як уже зазначала слідча суддя, ч. 1 ст. 214 КПК України не встановлює обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та позиції ВС, що викладалась вище.
35.На переконання слідчої судді, твердження скаржника про вчинення кримінальних правопорушень має занадто узагальнений, абстрактний характер, а наведені відомості не дають змоги попередньо кваліфікувати такі діяння саме як кримінальні правопорушення.
36.Отже, доводи заяви голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень, на переконання слідчої судді, є необґрунтованими припущеннями не заснованими на фактичних даних.
37.Натомість, самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінальних правопорушень, викладених у заяві, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
38.До того ж, слідча суддя звертає увагу, що після внесення відомостей до ЄРДР органом досудового розслідування мають проводитись слідчі дії, необхідні для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, які передбачають обов'язкове втручання в права та свободи особи у тій чи іншій мірі. Водночас, здійснення такого на основі припущень, без наявності об'єктивних даних, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення, є недопустимим.
39.З огляду на наведене, обставини, викладені в заяві, не потребують перевірки засобами кримінального процесу.
40.Отже, оскільки викладене скаржником не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення, відсутня і бездіяльність уповноважених осіб САП щодо невнесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування за такою заявою.
41.На підставі наведеного, слідча суддя вважає, що наявні підстави, для відмови у задоволення скарги.
З огляду на викладене, керуючись статтями ст. 214, 303, 307, 371-372, КПК України, слідча суддя
Відмовити у задоволенні скарги.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідча суддя ОСОБА_1