«03» червня 2024 року
м. Харків
справа № 626/3642/23
провадження № 22ц/818/2148/24
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Бурлака І.В. (суддя-доповідач),
суддів - Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «ОТП Банк», представниця позивача - Лісова В. Ю.,
відповідач - ОСОБА_1
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 27 лютого 2024 року в складі судді Рибальченко І.Г.
У листопаді 2023 року Акціонерне товариство «ОТП Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 09 квітня 2020 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 підписано заяву-анкету про надання банківських послуг № 0252/980/1622689/20, на підставі якої банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб, зокрема електронну картку «MC GOLD», валюта UAH, відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 . За умовами заяви-анкети, клієнт перед оформленням електронної платіжної картки підтвердив та погодився з усіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі, із положенням договорів та усіх додатків до них, які є невід'ємною частиною даної заяви-анкети та розміщені на офіційному сайті банку.
Абзацом 3 заяви-анкети визначено умови обслуговування кредитної лінії, зокрема, за користування кредитом банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами банку та інформаційним листком, який є невід'ємною частиною та додатком до договору. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки становить 5% щомісяця, впродовж пільгового періоду - 0,01 % річних.
Підписавши заяву-анкету відповідач безумовно прийняв пропозицію банку та погодився із тим, що анкета-заява разом з Правилами користування карткою, тарифами банку складають договір про надання банківських послуг/кредитний договір. Підписом в паспорті споживчого кредиту ОСОБА_1 підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування.
Боржник зобов'язався щомісячно до кінця строку дії кожного платіжного періоду сплачувати мінімальний платіж, що включає в себе часткове погашення тіла кредиту та процентів за користування цими коштами. Відповідач ознайомлений з необхідністю сплати мінімального платежу та іншими умовами договору та Правил користування карткою. Тривалий час виконував умови заяви-анкети та договору, вчасно сплачував мінімальний платіж.
Вказав, що на виконання умов вищевказаного кредитного договору та Правил користування карткою банк свої зобов'язання щодо надання відповідних сум кредиту виконав повністю. Однак позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 27 червня 2023 року у нього утворилась заборгованість в розмірі 41 518,93 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту - 12 341,55 грн, заборгованості за відсотками - 1 581,08 грн, заборгованості за прострочене тіло кредиту - 13 158,45 грн, заборгованості за простроченими відсотками - 14 437,85 грн.
Крім того, 17 березня 2021 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2035940117, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 47 459,00 грн на споживчі цілі на придбання послуг, з яких 46 969,00 грн на придбання товару та 490,00 грн на сплату додаткових послуг банку, а саме послуги «СМС + довідка». Строк кредитування встановлено до 17 березня 2023 року, фіксована процентна ставка 0,01% річних, повернення передбачено щомісячними платежами. Як вбачається з рахунку-фактури від 17 березня 2021 року, відповідачем придбано товар -квадрокоптер DJI FPV Combo вартістю 48 969,00 грн, що підтверджується чеком.
Зазначив, що банк виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, однак ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 14 червня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 перед банком становить суму у розмірі 25 684,99 грн, що складається із: заборгованості за тілом кредиту - 25 681,57 грн та заборгованості за відсотками - 3,42 грн.
Вказав, що 30 червня 2023 року та 04 липня 2023 року направляв відповідачу досудові вимоги про дострокове стягнення заборгованості через неналежне виконання грошових зобов'язань за кредитними договорами, які 18 липня 2023 року та 21 липня 2023 року повернуті відправнику без вручення.
Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь банку суму заборгованості у розмірі 67 203,92 грн, що складається з заборгованості за кредитним договором/заявою-анкетою № 0252/980/1622689/20 від 09 квітня 2020 року станом на 27 червня 2023 року у розмірі 41 518,93 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту - 12 341,55 грн, заборгованості за відсотками - 1 581,08 грн, заборгованості за прострочене тіло кредиту - 13 158,45 грн, заборгованості за простроченими відсотками - 14 437,85 грн; заборгованості за кредитним договором № 2035940117 від 17 березня 2021 року станом на 14 червня 2023 року у розмірі 25 684,99 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту 25 681,57 грн та заборгованості за відсотками - 3,42 грн, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2 684,00 грн.
Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 27 лютого 2024 року позов Акціонерного товариства «ОТП Банк» - задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № 0252/980/1622689/20 від 09 квітня 2020 року у розмірі 41 518,93 грн та заборгованість по картковому рахунку за кредитним договором №2035940117 від 17 березня 2021 року у розмірі 25 684,99 грн і судовий збір - 2 684,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду - скасувати в частині нарахування відсотків за кредитним договором № 0252/980/1622689/20 від 09 квітня 2020 року та ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову, яким стягнути з нього заборгованість в розмірі 38 023,12 грн, що складається з тіла кредиту у розмірі 12 341,55 грн за кредитним договором № 0252/980/1622689/20 від 09 квітня 2020 року та заборгованості за договором №2035940117 від 17 березня 2021 року у розмірі 25 681,57 грн, вирішити питання щодо судових витрат.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Так, вказав, що в анкеті-заяві від 09 квітня 2020 року процентна ставка не зазначена, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді сплати прострочених відсотків за порушення зобов'язання та визначення їх розміру. Позивач не надав підтверджень, що саме він розумів і на що погодився, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та правил користування карткою, а також, що вказані документи взагалі містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати прострочених відсотків. Договір від 09 квітня 2020 року не містить його підпису. Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на сайті позивача, могли неодноразово змінюватись самим банком. В анкеті-заяві не зазначено, яка саме редакція договору повинна застосовуватись при її підписанні. Заборгованість виникла не з його вини, а через форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України. Банком неправомірно нараховані проценти за користування кредитом за час воєнного стану. Також зазначив, що він з'явився у судове засідання, однак його не допустили до зали судового засідання.
13 травня 2024 року поштою та електронною поштою Акціонерне товариство «ОТП Банк» подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін. Вказав, що заборгованість за тілом кредиту складається з заборгованості за поточним та простроченим тілом кредиту. Відповідачу був встановлений кредитний ліміт в 25 500,00 грн, він проти цього не заперечував та використав цю суму коштів, яка у позовній заяві розподілена на заборгованість за поточним тілом -12 341,55 грн та простроченим тілом -13 158,45 грн. Заборгованість за прострочене тіло кредиту - це несплачені обов'язкові платежі за тілом кредиту, не окремий вид нарахування, а частина встановленого кредитного ліміту, використаного та не повернутого відповідачем. Абзац 3 заяви-анкети від 09 квітня 2020 року містить розмір процентної ставки. Проценти нараховані на підставі умов договору та в межах строку кредитування з урахуванням продовження строку дії кредитного договору та користування відповідачем карткою. Стягнення прострочених відсотків не є окремим видом нарахувань, а є лише складовою мінімального платежу, який мав сплачувати позичальник. У кредитному договорі від 17 березня 2021 року сторони також узгодили розмір процентів. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, тому ОСОБА_1 повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але й те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Банк не нараховував жодних штрафних санкцій за порушення умов договору та надав кредитні канікули відповідачу до липня 2022 року.
Частинами 1, 3 статті 369 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Аналізуючи наведені норми права, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Судова колегія, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, рішення суду в оскаржуваній частині - залишити без змін.
Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині мотивовано тим, що у зв'язку з неналежним виконанням умов кредитних договорів у відповідача утворилась заборгованість, зокрема, зі сплати простроченого тіла кредиту та процентів за користування кредитом, яка підлягає стягненню з нього на користь банку.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 09 квітня 2020 року Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 підписано заяву-анкету про надання банківських послуг № 0252/980/1622689/20, на підставі якої банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб, зокрема, електронну картку «MC GOLD», валюта UAH, відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .
Умовами заяви-анкети передбачено, що клієнт перед оформленням електронної платіжної картки підтвердив та погодився з усіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі, із положенням договорів та усіх додатків до них, які є невід'ємною частиною даної заяви-анкети та розміщені на офіційному сайті.
Абзацом 3 заяви-анкети визначено, що за користування кредитом банк нараховує проценти, які розраховуються на підставі процентної ставки, розмір якої визначається Тарифами Банку та Договором. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки становить 5% щомісячно. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01% (а. с. 43).
Також аналогічні умови щодо нарахування процентів викладені у розділі 4 паспорту споживчого кредиту, з яким ОСОБА_1 ознайомлений, що підтверджується його підписом (а. с. 44).
11 березня 2021 року ОСОБА_1 збільшено кредитний ліміт до 25 500,00 грн, що підтверджується довідкою банку (а. с. 143).
Зі звіту-рахунку за період з 10 квітня 2020 року по 27 червня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та періодично сплачував обов'язкові платежі. Однак з лютого 2022 року належним чином свої зобов'язання за кредитним договором не виконував, внаслідок чого станом на 27 червня 2023 року у нього утворилась заборгованість у розмірі 41 518,93 грн, що складається із:заборгованості за тілом кредиту - 12 341,55 грн; заборгованості за відсотками - 1 581,08грн; заборгованості за прострочене тіло кредиту - 13 158,45 грн; заборгованості за простроченими відсотками - 14 437,85 грн (а. с. 26-42). Зазначене також підтверджується довідкою про наявність заборгованості від 27 червня 2023 року та розрахунком заборгованості (а. с. 13-24, 25).
17 березня 2021 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 2035940117, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у сумі 47 459,00 грн на придбання товару. Строк кредитування в договорі встановлено до 17 березня 2023 pоку, відсоткова ставка - 0,01 % річних (а. с. 57).
Аналогічні умови щодо нарахування процентів передбачені графіком платежів та розрахунком загальної вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що підписані ОСОБА_1 (а. с. 58-60).
З рахунку-фактури № СФYUB-00000981254 від 17 березня 2021 року вбачається, що придбано товар у Товариства з обмеженою відповідальністю «КомфіТрейд» - квадрокоптер DJI FPV Combo вартістю 48 969,00 грн, що також підтверджується копією чека від 17 березня 2021 року (а. с. 62, 63).
З розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що ОСОБА_1 до 17 лютого 2022 року здійснював погашення кредиту щомісячними платежами, однак з лютого 2022 року своїх зобов'язань належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 14 червня 2023 року у нього утворилась заборгованість у розмірі 25 684,99 грн, що складається із: заборгованості за тілом кредиту - 25 681,57 грн та заборгованості за відсотками - 3,42 грн (а. с. 12).
30 червня 2023 року та 04 липня 2023 року банк направляв ОСОБА_1 досудові вимоги про дострокове стягнення заборгованості через неналежне виконання грошових зобов'язань за кредитними договорами, які 18 липня 2023 року та 21 липня 2023 року повернуті відправнику без вручення (а. с. 73-84).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами першої, другої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Факт підписання заяви-анкети, кредитного договору та відкриття карткового рахунку ОСОБА_1 не оспорюється, він визнає вимоги банку щодо стягнення тіла кредиту за договором від 09 квітня 2020 року в розмірі 12 341,55 грн та за договором від 17 березня 2021 року в розмірі 25 681,57 грн, проте заперечує проти стягнення простроченого тіла кредиту та процентів за користування кредитом.
Як вбачається з матеріалів справи,у кредитних договорах від 09 квітня 2020 року (заява-анкета) та від 17 березня 2021 року сторонами визначені умови кредитування, зокрема, щодо нарахування процентів за користування кредитом: у розмірі 5% щомісячно та 0,01% річних впродовж пільгового періоду (абзац 3 заяви-анкети від 03 квітня 2020 року) та 0,01% річних (пункт 1.2. кредитного договору від 17 березня 2021 року). Вказані договори містять підписи ОСОБА_1 , що свідчить про ознайомлення відповідача з цими договорами та визначеними в них умовами та його згоду на такі умови.
В матеріалах справи міститься звіт-рахунок за період з 10 квітня 2020 року по 27 червня 2023 року, в якому деталізовано рух коштів на картці відповідача, використання відповідачем коштів з кредитного ліміту, нарахування відсотків та погашення наявної заборгованості. Отже, такий документ відображає внесення боржником платежів в рахунок погашення заборгованості, а також в ньому деталізовано виникнення боргових зобов'язань.
З вказаного звіту-рахунку вбачається, що станом на 27 червня 2023 року у ОСОБА_1 утворилась заборгованість саме у розмірі 41 518,93 грн, до якої входить заборгованість за поточним і простроченим тілом кредиту, а також поточними і простроченими відсотками.Зокрема, за вказаний період ОСОБА_1 використано 315 918, 36 грн кредитних коштів, нараховано плату за обслуговування рахунку/смс - інформування 100,00 грн та проценти за недозволені перевитрати 29 819,57 грн, а надійшло від позичальника 304 319,00 грн, що свідчить про наявність заборгованості відповідача перед банком у вказаному розмірі - 41 518,93 грн.
Щодо заборгованості за простроченим тілом кредиту та простроченими відсотками за договором від 09 квітня 2020 року, то вони є складовою мінімального обов'язкового щомісячного платежу, які був зобов'язаний вносити відповідач за умовами договору, і які певний час вносив, однак у подальшому перестав належним чином виконувати свої обов'язки, у зв'язку з чим заборгованість перейшла у прострочену.
На відміну від кредитних договорів, за якими загальний розмір кредиту надається відразу (одноразово), в договорі про надання споживчого кредиту у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку (за яким позичальник має можливість використовувати ліміт частинами з правом подальшого використання вільного залишку ліміту, а у разі повного повернення коштів до закінчення строку кредитування повторно отримати кредит (зняти кошти) або його частину в межах ліміту), розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені, а тому сукупна сума всієї заборгованості за тілом кредиту може включати в себе заборгованість за частиною кредиту, строк сплати якої не закінчився (поточне тіло кредиту), та/або заборгованість за частиною кредиту, яка не була повернута в обумовлений термін (прострочене тіло кредиту).
Проценти за користування кредитом за договором від 17 березня 2021 року в розмірі 3,42 грн також нараховані на підставі умов договору за ставкою 0,01% річних (пункт 1.2. кредитного договору від 17 березня 2021 року), що підтверджується наданим банком розрахунком.
З урахуванням того, що сторони узгодили процентні ставки безпосередньо в умовах заяви-анкети і кредитного договору, посилання ОСОБА_1 на те, що судом не було встановлено, на які саме умови кредитування він погодився, позивачем не надано підтверджень, що саме він розумів, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та правил кредитування банку, а також те, що вказані документи на момент отримання ним кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, є безпідставними.
Відповідач не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості перед Акціонерним товариством «ОТП Банк», не довів відсутності заборгованості за тілом кредиту та процентами.
Дослідивши обставини справи та надані докази суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги Акціонерного товариства «ОТП Банк» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо того, що заборгованість виникла не з його вини, а через форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України судова колегія відхиляє, оскільки, по-перше, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку, а по-друге, такі обставини звільняють від відповідальності за невиконання зобов'язання, а не від виконання зобов'язання, а проценти за користування кредитом не є такою відповідальністю.
Посилання ОСОБА_1 на те, що банком неправомірно нараховані проценти за користування кредитом за час воєнного стану, також є безпідставними, оскільки за змістом пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в період воєнного стану заборонено нараховувати штрафні санкції, а саме неустойку (штраф і пеню), і позичальник звільняється від обов'язку сплачувати їх у разі нарахування, однак, у даному випадку банк нараховував саме відсотки, які позичальник повинен сплачувати відповідно до чинного законодавства та укладеного кредитного договору із банком, і не заявляв вимог про стягнення будь-яких штрафних санкцій.
Доводи ОСОБА_1 щодо того, що в день ухвалення рішення суду він з'явився у судове засідання, однак його не допустили до зали судового засідання, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, що ним не заперечується, а конкретні причини, з яких саме він не перебував у судовому засіданні, суду не відомі, та доказів того, що йому чинились будь-які перешкоди в участі в розгляді справи, відповідачем не надано.
Виходячи з викладеного вище, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Судова колегія вважає, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду в оскаржуваній частині - без змін.
В частині стягнення заборгованості за тілом кредиту рішення суду не оскаржувалось та не переглядалось.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, підстави для перерозподілу судового збору судом апеляційної інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 368, ст.374, ст.375, ст. ст. 381 - 384, 389 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 27 лютого 2024 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.
В іншій частині рішення суду не оскаржувалось та не переглядалось.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий І.В. Бурлака
Судді Ю.М.Мальований
В.Б. Яцина
Повний текст постанови складено 03 червня 2024 року.