Апеляційне провадження № 11-сс/818/592/24 Доповідач - ОСОБА_1
Справа № 642/2194/24 Слідчий суддя - ОСОБА_2
1-кс/642/1356/24
Категорія: у порядку КПК України
27 травня 2024 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 62023170020001910 від 13.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 26.04.2024 клопотання слідчого задоволено частково та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, а саме - до 24.06.2024 року, визначено суму застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181680 гривень, при внесенні якої підозрюваний підлягає звільненню з-під варти з покладенням на нього наступних обов'язків: 1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з постійного місця проживання; 3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 5) утримуватися від спілкування із свідками, понятими, експертами. Не погодившись з зазначеною ухвалою, захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою обрати більш м'який запобіжний захід, у випадку залишення ухвали слідчого судді без змін, вирішити питання про місце виконання рішення суду. В обгрунтування апеляційних вимог захисник посилається на те, що військовослужбовець обмежено приданий до військової служби. Через неприязні стосунки з боку командування, підозрюваний змушений був перебувати вдома. Кілька разів ОСОБА_8 мав намір повернутися, але його ніхто не прийняв. Захисник вважає, до підозрюваного можливо застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Підозрюваний співпрацює зі слідством. Клопотання слідчого є необгрунтованим, ризики не підтверджені. Зазначає, що висновок про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, є необгрунтованим. Неналежним є місце утримання підозрюваного, оскільки він є військовослужбовцем.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних вимог захисника, перевіривши матеріали судового провадження, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. Відповідно до частини 8 статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. Відповідно до абзацу 8 частини 4 статті 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України. Як вбачається із матеріалів судового провадження, слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62023170020001910 від 13.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України.
26.04.2024 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України - самовільне залишення місця служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, оцінюючи сукупність обставин, а саме: наданих органом досудового розслідування доказів на підтвердження наявності обґрунтованої підозри, достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України та дані, що характеризують особу підозрюваного, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки вони не забезпечать здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками слідчого судді та вважає, що порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам статей 193-194, 196 КПК України, пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Матеріали, надані слідчим в обґрунтування поданого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України. Захисник зазначає, що ОСОБА_8 є обмежено придатним до військової служби, посилається на неприязні стосунки із командуванням. Як вбачається з матеріалів судового провадження, відповідно до довідки гарнізонної військово-лікарської комісії, солдат ОСОБА_8 є обмежено придатним до військової служби. Відповідно до наказу командира військової частини від 16.04.2023 солдат ОСОБА_8 призначений на посаду солдата резерву 1 запасної роти. З протоколу допиту підозрюваного від 26.04.2024 вбачається, що ОСОБА_8 був мобілізований та направлений з урахуванням стану здоров'я для проходження служби до запасної роти. 26.06.2023 був направлений у госпіталь. В перший день прийшов пізно та його не прийняли, наступного дня чекав на підпис, але не дочекався. На третій день йому телефонував командир, наказав повернутися на службу, але ОСОБА_8 злякався, що його відправлять воювати та не повернувся на службу. Відповідно до службової характеристики, ОСОБА_8 за час проходження служби зарекомендував себе негативно, до виконання службових обов'язків ставиться недобросовісно. Враховуючи встановлені обставини, наявні в матеріалах провадження докази, доводи захисника щодо наявності неприязних відносин між підозрюваним та його командуванням, намагання підозрюваного повернутися до місця служби не знаходять свого підтвердження та не спростовують обгрунтованості висновків слідчого судді щодо застосування до підозрюваного виключного за своєю суворістю запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суд апеляційної інстанції вважає, що висновки слідчого судді щодо існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, є мотивованими, враховуючи, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а саме: нез'явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану. Колегія суддів приймає до уваги тривалість перебування військовослужбовця поза межами місця служби з 27.06.2023 по 10.04.2024. Наведені слідчим суддею обставини об'єктивно вказують на неможливість застосування до ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу. Суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58).
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню або вчинити інше кримінальне правопорушення, апеляційний суд враховує наведені дані про особу підозрюваного, зміст повідомленої підозри, тяжкість інкримінованого злочину.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками слідчого судді щодо виду застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід на початковій стадії досудового розслідування в повній мірі відповідає меті його застосування, якою є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам вчинити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Крім того, слідчим суддею визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі, що відповідає тяжкості вчиненого, який не є максимальним з огляду на тяжкість злочину та порівняно із триманням під вартою, є більш м'яким запобіжним заходом.
Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни місця утримання підозрюваного, визначеного слідчим суддею, оскільки вказана обставина не впливає на можливість реалізації підозрюваним його процесуальних прав.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування ухвали слідчого судді, оскільки порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та вмотивоване рішення, колегією суддів не встановлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи захисника не є достатніми для скасування ухвали слідчого судді.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, -
постановив:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 26.04.2024 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий :
Судді: