Рівненський апеляційний суд
31 травня 2024 року м. Рівне
Справа № 570/603/24
Провадження № 33/4815/390/24
Рівненський апеляційний суд в складі судді - Ковальчук Н. М.,
з участю ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_1 - адвоката Губара Володимира Євгеновича,
розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Губара Володимира Євгеновича на постанову Рівненського районного суду Рівненської області 05 квітня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП,
Постановою Рівненського районного суду Рівненської області 05 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та застосувано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Не погодившись з постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Губар В. Є. подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що оскаржувана постанова незаконна та необґрунтована, судом неповно з'ясовано усі фактичні обставини справи та не досліджено і не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам. Вказує, що суд першої інстанції приймаючи рішення про доведеність винуватості ОСОБА_1 , обґрунтував своє рішення на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, заявою і поясненнями ОСОБА_2 та поясненнями членів її сім'ї. Суд у постанові послався на те, що подія була на території господарства ОСОБА_2 і такий висновок є незаконним. ОСОБА_3 не заперечує, що 18.01.2024 у нього з членами сім'ї ОСОБА_2 була конфліктна ситуація. До їх господарства він прийшов щоб повідомити про неналежну поведінку їх неповнолітнього сина, але його вигнали з будинку. Заява ОСОБА_2 не містить будь-яких даних про протиправні дії ОСОБА_1 , а пояснення членів сім'ї ОСОБА_2 містить противоріччя на що суд не звернув уваги. Конфлікт виник з приводу вчинку дитини Кулакевичів, не було порушення громадського порядку, що дає пієстави для висновку про відсутність об'єктивної сторони ст.. 173 КУпАП. Копію постанови отримав 16.04.2024 року, що підтверджується розпискою, тому просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Рівненського районного суду Рівненської області 05 квітня 2024 року, постанову скасувати та ухвалити нову постанову про закриття адміністративного провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
У відповідності до вимог ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справ про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова відносно ОСОБА_1 винесена 05 квітня 2024 року, апеляційна скарга подана 17 квітня 2024 року, тобто після закінчення строків на апеляційне оскарження. Враховуючи, що копія постанови була отримана ОСОБА_4 16.04.2024 року, тому строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин і його слід поновити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Судом встановлено: 18 січня 2024 року о 12 год. 10 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи на вул. Молодіжна в с. Верхівськ Рівненського району Рівненської області, висловлювався нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян. Такими діями ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 173 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 256, 280 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Стаття 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян.
Ухвалюючи постанову про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні дрібного хуліганства, суд першої інстанції взяв до уваги викладені у заяві ОСОБА_2 обставини, де він вказав, що його сусід ОСОБА_5 18.01.2024 р. близько 12 год. 10 хв. прийшов до його подвір'я та погрожував його дітям та дружині,через що був змушений випхати його з двору. Про неправоміру поведінку ОСОБА_1 . ОСОБА_2 підтвердив письмовими поясненнями, де зазначив, що ОСОБА_1 погрожує його дітям фізичною розправою, прийшовши до свого будинку, він побачив на подвір'ї ОСОБА_1 , який виражався нецензурно та вимагав, що він ( ОСОБА_2 ) разом зі своїм неповнолітнім сином прибрали сніг біля його ( ОСОБА_6 ) подвір'я.
ОСОБА_7 у своїх поясненнях зазначила, що 8.01.2024 р. близько 12 год. 10 хв. до їх будинку увірвався сусід ОСОБА_5 , який вимагав, щоб з будинку вийшов її неповнолітній син, 2011 р.н. Коли йому було відмовлено, то ОСОБА_5 почав вживати нецензурну лексику, гримати дверима, погрожувати. На зауваження та попередження ОСОБА_5 не реагував. Вона зателефонувала до свого чоловіка ОСОБА_2 , який прийшов швидко (через декілька хвилин) та разом із її матір'ю ( ОСОБА_8 ) вивели ОСОБА_9 з подвір'я на вулицю. При цьому ОСОБА_5 продовжував висловлювати погрози та вживав нецензурну лексику.
Такі ж обставини події висловлені у письмових поясненнях ОСОБА_8 .
ОСОБА_1 надаючи пояснення поліцейським та у судовому засіданні не заперечив факту неправомірного (без дозволу власника) перебування на території будинковолодіння, що належить ОСОБА_2 .
Надаючи вірну оцінку доказам, що є у матеріалах справи, суд першої інстанції зазначив, що подія мала місце на відкритому просторі на подвір'ї будинку та знайшла своє продовження на вулиці. ОСОБА_1 , висловлюючи претензії неповнолітньому ОСОБА_10 , не реагував на зауваження власників будинку, куди він прийшов, і які вимагали негайно покинути їх володіння.
На думку апеляційного суду, громадський порядок загалом визначається як безпечний стан в громадських місцях, гарантія вільного використання кожним громадянином своїх прав і свобод. Гарантію та забезпечення таких прав громадянин очікує у приватних володіннях, де умови існування не можуть порушити його відпочинок, побут. Вчинення протиправних дій у приватних садибах, перш за все, знижує рівень людського спілкування, порушує їх спокій..
Конфліктна ситуація відбулися за активної участі саме ОСОБА_1 . Тому, обгрунтування апеляційної скарги тим, що у діях ОСОБА_1 відсутній об"єкт правопорушення та об"єктивна його сторона, не заслуговують на увагу та не спростовують законних висновків суду першої інстанції.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про законність постанови Рівненського районного суду Рівненської області від 05 квітня 2024 року, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржувану постанову залишити без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст. 247, 293, 294 КУпАП, суд
Поновити представнику захисника ОСОБА_1 - адвоката Губара Володимира Євгеновича строк на апеляційне оскарження постанови Рівненського районного суду Рівненської області 05 квітня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Губара Володимира Євгеновича залишити без задоволення.
Постанову Рівненського районного суду Рівненської області 05 квітня 2024 року відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судя Рівненського
апеляційного суду Ковальчук Н. М.