Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/210/24 Головуючий у суді І-ї інстанції Цесельська О. С.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Драний В. В.
07.05.2024 року. Суддя Кропивницького апеляційного суду Драний В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому Кіровоградської області, адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 19 березня 2024 року.
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до постанови суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 13.01.2024 о 23:22 год. у м. Новоукраїнка, пров. Заводський, керував т/з ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння про, що свідчить огляд проведений на місці за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер». Результат продуття становить 1,54 % проміле, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Рішення суду мотивовано тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: результатом тесту "Драгер" о 23:43 годині 13.01.2024 року, який становив 1,54 проміле; протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом згідно якого він розпочався безпосередньо з фіксації руху транспортного засобу, подальшої зупинки транспортного засобу на проїзній частини дороги. При цьому поліцейські підійшли до водія зупиненого транспортного засобу, ним виявився ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 19 березня 2024 року та провадження закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обгрунтовує свої вимоги тим, що працівники поліції не дали можливості скористатися правовою допомогою.
Також вказує, що доданий до протоколу чек приладу "Драгер" не може бути належним доказом, оскільки у ньому зазначена температура повітря +10,0 градусів Цельсія, тоді як згідно з даними Гідрометцентру 13.01.2024 у м. Новоукраїнка температура складала від -11 до -6 градусів Цельсія.
Зазначає, що він не був за кермом автомобіля.
За клопотанням ОСОБА_1 розгляд справи призначений на 23.04.2024 був відкладений. ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте у судове засідання не з'явився, тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП вважаю за необхідне розглянути справу за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, зваживши доводи апеляційної скарги в межах апеляційних вимог, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за таких підстав.
Пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само за відмову осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп'яніння.
Відповідно до ч. 1 розділу ІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1) складається відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються:
1) письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності;
2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання;
3) акт огляду на стан сп'яніння у разі проведення огляду на стан сп'яніння;
4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Статтею 256 КУпАП регламентовано, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно із ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган, посадова особа оцінює докази за їх внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. ст. 245, 251 КУпАП суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини справи і, врахувавши досліджені по справі докази, дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зокрема, дослідженими у судовому засіданні доказами доведено, що ОСОБА_1 13.01.2024 о 23:22 год. у м. Новоукраїнка, пров. Заводський, керував т/з ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння про, що свідчить огляд проведений на місці за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер». Результат продуття становить 1,54 % проміле.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «г» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, викладений у постанові місцевого суду, відповідає фактичним обставинам справи, є обґрунтованим та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД № 538950 від 13.01.2024 (а.с.2):
результатом тесту "Драгер" о 23:43 годині 13.01.2024, який становив 1,54 проміле (а.с.1);
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4);
відеозаписом який розпочався безпосередньо з фіксації руху транспортного засобу, подальшої зупинки транспортного засобу на проїзній частини дороги. При цьому поліцейські підійшли до водія зупиненого транспортного засобу, ним виявився ОСОБА_1 (а.с.12);
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.5);
розпискою ОСОБА_2 про отримання автомобіля ВАЗ 2108 д.н.з. НОМЕР_1 до повного витверезіння водія ОСОБА_1 (а.с.6).
Наведені докази є належними і допустимими, на основі яких у визначеному законом порядку в повній мірі встановлено наявність адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватість ОСОБА_1 у його вчиненні.
Доводи викладені в апеляційній скарзі відносно того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом є необгрунтованими, такими що спростовуються відеозаписом події, який розпочався безпосередньо з фіксації руху транспортного засобу, подальшої зупинки транспортного засобу на проїзній частини дороги. Водночас поліцейські підійшли до водія зупиненого транспортного засобу, ним виявився ОСОБА_1 .
Твердження апелянта про те що доданий до протоколу чек приладу "Драгер" не може бути належним доказом, є безпідставними, оскільки погрішність приладу «Драгер» стосовно вимірювання температури повітря не може свідчити про те, що даний прилад надає неправильні показники стосовно вимірювання промілей алкоголю.
Разом з цим, даний прилад постійно перебуває у службовому автомобілі працівників поліції, де температура повітря може мати інший показник. За таких обставин різниця в градусах Цельсію не може слугувати підставою для твердження про те, що даний прилад вимірює неправильні показники промілей алкоголю.
Водночас, визначення таких термінів, як калібрування, періодична повірка засобів вимірювальної техніки та повірка засобів вимірювальної техніки, містяться у п.п.10, 17, 18 ч.1 ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (далі - Закон).
Калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов'язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; - періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); - повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.
Зміст вказаних термінів дає можливість побачити, що відмінність повірки від калібрування полягає в тому, що повірка - це перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування - це приведення до певних стандартів.
Законом встановлено порядок проведення калібрування та повірок, а також відмінності таких операцій. Зокрема, ст.17 Закону визначено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Крім того, стосовно таких засобів може також проводитися позачергова, експертна та інспекційна повірка.
Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності. Порядок встановлення міжповірочних інтервалів визначається Кабінетом Міністрів України.
Суб'єкти господарювання зобов'язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку.
Отже, наведеними нормами Закону встановлюється обов'язковість проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки.
Разом з цим, згідно ст. 27 Закону калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології.
Тобто, повірка згідно Закону - це обов'язкова процедура, а калібрування - процедура добровільна і необов'язкова.
Враховуючи викладене, газоаналізатор «Alcotest Drager 6820», який використовувався поліцейськими для огляду ОСОБА_1 не підлягає обов'язковому калібруванню.
Посилання ОСОБА_1 на те, що працівники поліції не надали можливості отримати правову допомогу на місці його зупинки, також не заслуговують на увагу, оскільки під час проведення процедури огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, останній не вимагав захисника. Отже, працівники поліції фактично оформляли зібрані у справі докази та проводили процедуру огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Разом з цим, ст. 268 КУпАП України, регламентовано, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Будь-які дані, які б спростовували чи ставили під сумнів наведені докази, або вказували про порушення вимог ст. 266 КУпАП, під час їх отримання у матеріалах справи відсутні та не вказані в апеляційній скарзі.
Інших переконливих доводів, щодо незаконності постанови суду першої інстанції в апеляційній скарзі не наведено.
При накладені адміністративного стягнення місцевим судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Врахувавши вказані обставини суд першої інстанції призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим.
Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.
За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 245, 251 КУпАП всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги, про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 19 березня 2024 року, якою ОСОБА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду В.В. Драний