Житомирський апеляційний суд
Справа №279/2129/23 Головуючий у 1-й інст. Коваленко В.П.
Категорія 46 Доповідач Талько О. Б.
07 травня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.,
суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С.,
за участю секретаря Антоневської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 279/2129/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , який діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 листопада 2023 року, ухвалене під головуванням судді Коваленко В.П.,-
У квітні 2023 року позивачі звернулися до суду з даним позовом, в якому зазначили, що 5 лютого 2021 року, близько 15 годин ОСОБА_6 , керуючи технічно справним транспортним засобом автобусом марки "ПАЗ 32054" д.н.з. НОМЕР_1 , сполученням "Залізничний вокзал- вулиця Гастелло", який належить ТОВ "Автосвіт ЛТД", рухаючись по вул. Гастелло, в напрямку вул. Грушевського в м. Коростень - під'їхав до подвір'я будинку АДРЕСА_1 , де заглушив двигун, вийшов через водійські дверцята та прослідував на вказане подвір'я. При цьому автобус залишив на ґрунтовому узбіччі, передньою частиною в напрямку вулиці Грушевського, на відстані 1.90м. від огорожі подвір'я буд. АДРЕСА_1 та 19.40м. від проїзної частини вул. Миколи Куліша. Цього ж дня, близько 15 години 30 хвилин, ОСОБА_6 вийшов з подвір'я будинку АДРЕСА_1 , підійшов до припаркованого автобуса, зі сторони дверцят водія, зайняв місце водія, завів двигун, та в порушення вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, при цьому не переконався, що це буде безпечним і не створить безпеки іншим учасникам руху, розпочав маневр повороту праворуч в напрямку проїзної частини вул. Гастелло, заднім правим колесом здійснив наїзд на ОСОБА_7 , яка знаходилась на ґрунтовому узбіччі з правої бокової частини автобуса, в положенні на-пів присядки, спиною притулившись до кузова автобуса. Після чого ОСОБА_6 продовжив рух автобуса, виконуючи розпочатий маневр повороту. В результаті наїзду ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження, від яких померла в кареті швидкої допомоги при транспортуванні до Коростенської ЦМЛ.
Вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 1 березня 2023 року ОСОБА_6 визнаний винуватим в скоєнні злочину, передбаченого ч.2ст.286 КК України і засуджений на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
На час вчинення даної дорожньо-транспортної пригоди відповідальність водія за спричинену шкоду була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Українська страхова група".
Представник позивачів адвокат Лабик Р.Р. 6 квітня 2021 року повідомив відповідача про настання страхового випадку та звернувся із заявами про виплату страхового відшкодування . Однак, в добровільному порядку відповідач не провів відшкодування.
Вказали, що обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача, коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Отже, вина водія у вчиненому кримінальному правопорушенні не має правового значення для вирішення справи щодо виплати страхового відшкодування. Зупинення відповідачем виплати страхового відшкодування через відсутність рішення по кримінальні справі за фактом ДТП, не оспорюючи обставин страхового випадку, є таким, що порушує їх право на отримання страхового відшкодування.
Таким чином, просили суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 18000 грн. страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю дочки ; на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , який діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , в розмірі по 18000 грн страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю матері, та по 94000 грн відшкодування шкоди, пов'язаної із втратою годувальника в межах страхової суми.
Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 листопада 2023 року позов задоволено.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» ПАТ "СК"УСГ на користь ОСОБА_1 18000 грн страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю дочки внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; ОСОБА_2 18000 грн страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю дочки внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки ; ОСОБА_3 18000 грн страхового відшкодування моральної шкоди, завданої смертю матері внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки та 94000 грн відшкодування шкоди, пов'язаної із втратою годувальника в межах страхової суми; ОСОБА_4 , який діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , 18000 грн страхового відшкодування моральної шкоди, завданої смертю матері внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, та 94000 грн відшкодування шкоди, пов'язаної із втратою годувальника в межах страхової суми.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» ПАТ "СК"УСГ на користь держави судовий збір в сумі 1073 грн.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення в частині стягнення з ПАТ «СК «УСГ» на користь ОСОБА_3 18000 грн моральної шкоди та 94000 грн відшкодування шкоди, пов'язаної із втратою годувальника, та в частині стягнення з ПАТ «СК «УСГ» на користь ОСОБА_4 , який діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , 18000 грн моральної шкоди та 94000 грн відшкодування шкоди, пов'язаної із втратою годувальника, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який діє в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , відмовити у повному обсязі.
Зокрема, зазначає, що право на отримання страхового відшкодування має ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому на дату подання заяви/дату ДТП виповнилося 17 років. Він мав право подати до ПАТ «СК «УСГ» заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування особисто за згодою піклувальника або уповноважити іншу особу на вчинення відповідних правочинів від свого імені. Таким чином, його представник ОСОБА_8 начебто подав заяву до ПАТ «СК «УСГ» про страхове відшкодування в інтересах ОСОБА_3 без належних на те повноважень. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 за згодою піклувальника уповноважив ОСОБА_8 представляти його інтереси. Отже, станом на дату ДТП ОСОБА_3 набув неповної цивільної дієздатності та мав право подати до ПАТ «СК «УСГ» заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування особисто за згодою піклувальника або уповноважити іншу особу. Відтак вважає, що ОСОБА_3 в розумінні ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не звертався до ПАТ «СК «УСГ» із заявою про виплату страхового відшкодування, а ОСОБА_8 не є законним представником ОСОБА_3 . ОСОБА_2 відповідно до ч. 1 ст. 240 ЦК України мала право лише особисто представляти інтереси онука. Матеріали справи не містять договору між неповнолітнім онуком та бабусею щодо представлення інтересів ОСОБА_3 ОСОБА_8 .
Звертає увагу суду на те, що згідно з п. 35.2 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до заяви додаються:
а) паспорт громадянина, а у разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;
б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;
в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;
г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;
ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого;
д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;
е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого.
У матеріалах справи містяться довідки б/н від 14 квітня 2021 року, у яких зазначено, що ОСОБА_7 за 2020 рік мала середній заробіток 5119,62 грн та за 2021 рік - 4329,88 грн. Отже, середній заробіток за ці роки слід ділити на три частини - на ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Відтак, на кожну особу за 2020 рік припадало 1706,54 грн, а за 2021 рік - 1443,29 грн.
Вважає, що ОСОБА_7 фізично не могла утримувати себе та двох дітей на суму, меншу за прожитковий мінімум. Сам факт проживання однієї сім'єю не підтверджує того, що вона утримувала дітей. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не надали до ПАТ «СК «УСГ» належних та допустимих доказів на підтвердження перебування на утриманні своєї матері, а саме не надали жодних документів для отримання страхового відшкодування. Натомість сама ОСОБА_7 потребувала утримання.
Крім того, вказує, що ОСОБА_5 на дату подання заяви/дату ДТП виповнилося 16 років. Отже, вона також мала право подати до ПАТ «СК «УСГ» заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування особисто за згодою піклувальника або уповноважити іншу особу на вчинення відповідних правочинів від свого імені. Станом на дату ДТП ОСОБА_5 набула неповної цивільної дієздатності та мала право подати до ПАТ «СК «УСГ» заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування особисто за згодою піклувальника або уповноважити іншу особу. ОСОБА_4 мав право лише особисто представляти інтереси доньки. Матеріали справи не містять договору між неповнолітньою донькою та батьком щодо представлення інтересів ОСОБА_5 ОСОБА_8 .
Отже, у ПАТ «СК «УСГ» немає жодних обов'язків перед ОСОБА_3 та ОСОБА_5 щодо виплати моральної шкоди у розмірі 18000 грн кожному та шкоди, пов'язаної з втратою годувальника, у розмірі 94000 грн кожному, на що суд уваги не звернув.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 5 лютого 2021 року, близько 15 години, ОСОБА_6 , керуючи технічно справним транспортним засобом автобусом марки "ПАЗ 32054" д.н.з. НОМЕР_1 , сполученням "Залізничний вокзал- вулиця Гастелло", який належить ТОВ "Автосвіт ЛТД", рухаючись по вул. Гастелло в напрямку вул. Грушевського в м. Коростень - під'їхав до подвір'я будинку АДРЕСА_1 , де заглушив двигун, вийшов через водійські дверцята та прослідував на вказане подвір'я. При цьому автобус залишив на ґрунтовому узбіччі, передньою частиною в напрямку вулиці Грушевського, на відстані 1.90м. від огорожі подвір'я буд. АДРЕСА_1 та 19.40м. від проїзної частини вул. Миколи Куліша. Цього ж дня близько 15 години 30 хвилин, ОСОБА_6 вийшов з подвір'я будинку АДРЕСА_1 , підійшов до припаркованого автобуса, зі сторони дверцят водія, зайняв місце водія, завів двигун, та в порушення вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, при цьому не переконався, що це буде безпечним і не створить безпеки іншим учасникам руху, розпочав маневр повороту праворуч в напрямку проїзної частини вул. Гастелло, заднім правим колесом здійснив наїзд на ОСОБА_7 , яка знаходилась на ґрунтовому узбіччі з правої бокової частини автобуса, в положенні на-пів присядки, спиною притулившись до кузова автобуса. Після чого ОСОБА_6 продовжив рух автобуса, виконуючи розпочатий маневр повороту. В результаті наїзду ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження, від яких померла в кареті швидкої допомоги при транспортуванні до Коростенської ЦМЛ.
Вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 1 березня 2023 року ОСОБА_6 визнаний винуватим в скоєнні злочину, передбаченого ч.2ст.286 КК України і засуджений на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
На час вчинення даної дорожньо-транспортної пригоди відповідальність водія за спричинену шкоду була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Українська страхова група"
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками покійної ОСОБА_7 , яка загинула внаслідок вищевказаної ДТП., ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є її дітьми.
Представник позивачів адвокат Лабик Р.Р. 6 квітня 2021 року повідомив відповідача про настання страхового випадку та звернувся із заявами про виплату страхового відшкодування . Однак, в добровільному порядку відповідач не провів відшкодування.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Частиною 2 ст. 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю .
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе особа, яка її завдала. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом ( ч.2 ст. 1187 ЦК України).
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів, визначена спеціальним Законом України " Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відповідно до п.22.1 ст. 22 цього Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст. 23 даного Закону, шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов'язана зі смертю потерпілого.
Пунктом 27.3 ст. 27 зазначеного Закону також передбачено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку ( дружині), батькам ( усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого відшкодування цим особам стосовного одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
За таких обставин суд прийшов до вірного висновку про те, що вказана дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 5 лютого 2021 року за участю транспортного засобу під керуванням ОСОБА_6 і внаслідок якої загинула ОСОБА_7 , є страховим випадком, а тому у страховика виник обов'язок виплатити страхове відшкодування за шкоду, яка пов'язана зі смертю потерпілої. Розмір такої шкоди визначений у відповідності до положень пункту 27.3 ст. 27 Закону України " Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".. Пунктом 27.2 ст.27 вказаного Закону передбачено відшкодування шкоди, заподіяної смертю годувальника в розмірі 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством України на день настання страхового випадку.
За правилами ст. 36 обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик протягом 15 днів з дня узгодження з ним розміру страхового відшкодування з особо, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
1) у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його; 2) у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та /або 37 цього Закону - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.
Однак, відповідач не здійснив виплату і не надав вмотивовану відмову, що стало підставою для звернення позивачів до суду з даним позовом.
Станом на момент дорожньо-транспортної пригоди до складу сім'ї загиблої ОСОБА_7 входили :
- батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Отже, саме ці особи мають право на отримання страхового відшкодування моральної шкоди.
З урахуванням того, що на день настання страхового випадку мінімальна заробітна плата була встановлена на рівні 6000 грн., загальний розмір моральної шкоди визначений судом у сумі 6000х12:4 = 18000 грн. на одного. А тому й стягує вказану суму.
Стаття ст.27 Закону України " Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у частині другій закріпила, що страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Правилами ст.1200 ч.1 ЦК України передбачено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання.
На час смерті потерпіла ОСОБА_7 мала на утриманні дочку ОСОБА_5 та сина ОСОБА_3 .
Загальний розмір страхового відшкодування утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день страхового випадку. Заробітна плата на час дорожньо-транспортної пригоди становила 6000 грн., отже, загальний розмір страхового відшкодування становить 6000 грн. х 36 місяців=216 000 грн.
Загальна сума страхового відшкодування становить 288000 грн, що перевищує 260000 грн страхової суми. А тому, на думку суду, в рахунок відшкодування шкоди пов'язаної із втратою годувальника, в межах ліміту страхової суми, належної дітям становить : 260000-72000 (моральна шкода) =188000 : 2 дітей = 94000 грн .
Враховуючи вищезазначене, підстави для зміни чи скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» залишити без задоволення.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 листопада 2023 року в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди у розмірі 18000 грн та 94000 грн відшкодування шкоди, пов'язаної із втратою годувальника, а також в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_4 , який діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , на відшкодування моральної шкоди у розмірі 18000 грн та на відшкодування шкоди, пов'язаної із втратою годувальника, у розмірі 94000 грн - залишити без змін.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 грн та на користь ОСОБА_5 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді: