Справа №760/7744/16-ц
6/760/462/24
27 травня 2024 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Букіної О.М.,
при секретарі - Кавун В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» про визнання виконавчого листа у справі № 760/7744/16-ц від 19.09.2017 року, виданого Солом'янським районним судом м. Києва, таким, що не підлягає виконанню, -
18.12.2020 до Солом'янського районного суду м. Києва надійшла заява директора Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, подана в порядку ст. 432 ЦПК України, у якій заявник просить суд:
- зупинити виконавче провадження № 60972806 від 17.01.2020 р. про зобов'язання ДП МОУ «Укрвійськбуд» в частині надання ОСОБА_1 належним чином посвідчену довідку про склад сім'ї та займані ним приміщення (форма 4);
- витребувати виконавчий лист № 760/7744/16-ц від 19.09.2017 р., виданий Солом'янським районним судом м. Києва з Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального управління Міністерства юстиції;
- визнати виконавчий лист № 760/7744/16-ц від 19.09.2017 р. таким, що не підлягає виконанню.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, ДП МОУ «Укрвійськбуд» посилається на наступне.
Так, згідно рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19.04.2017 р. по справі № 760/7744/16-ц, - задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та зобов'язано Державне підприємство Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» надати ОСОБА_1 належним чином посвідчену довідку про склад сім'ї і про займані ним приміщення (форма № 4), та завірену копію ордера про надання житлової площі в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно постанови старшого державного виконавця Солом'янського району відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального управління Міністерства юстиції від 17.01.2020 р. відкрито виконавче провадження № 60972806.
Листом № 41 від 13.03.2020 р. ДП МОУ «Укрвійськбуд» виконало рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 19.04.2017 р. по справі № 760/7744/16-ц в частині та надало ОСОБА_1 належним чином завірену копію ордера: № 409 від 05.04.1988 р., виданого Київським КЕУ про тимчасове надання житлової площі, що за адресою: АДРЕСА_2 , зиданого ОСОБА_2 з сім'єю в складі: його дружини ОСОБА_1 та сина ОСОБА_3 , на термін до 05.04.1991 р.
Натомість, постанова державного виконавця від 17.01.2020 р. в частині зобов'язання Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» надати ОСОБА_1 належним чином посвідчену довідку про склад сім'ї і про займані ним приміщення (форма № 4) є такою, яку не можливо виконати у зв'язку з наступним.
Як зазначає заявник, по-перше, згідно до Акту приймання (передачі) будинків, споруд і території військового містечка від 06.12.2000 року, виданого на підставі Наказу начальника головного управління квартирно-експлуатаційного відділу Міністерства оборони України В. Литвиненка від 01.12.2000 року, було здійснено передачу житлового фонду «135 Домобудівельного комбінату» на утримання державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» (далі - ДП МОУ «Укрвійськбуд»).
Відповідно до акту приймання (передачі) від 06.12,2000 року, ДП МОУ «Укрвійськбуд» було передано 17 (сімнадцять) будинків, а саме: будинки по АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 та будинок по АДРЕСА_19 , які розташовані на земельній ділянці, площею 9,54 га.
Так, на балансі філії ДП МОУ «Укрвійськбуд» - «135 Домобудівельний комбінат» перебуває гуртожиток АДРЕСА_5 , що підтверджується актом приймання (передачі) будинків, споруд і території військового містечка, затвердженим начальником Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України від 06.12.2000 та авізо № 1, складеного на виконання цього акту.
Відповідно до пункту 4.3 Статуту ДП МОУ "Укрвійськбуд", затвердженого наказом Міністра оборони України від 01.02.2019 р. № 44, зазначений житловий будинок є державною власністю і закріплюється за ДП МОУ "Укрвійськбуд" на праві господарського відання, з обмеженням правомочності розпорядження щодо основних фондів та інших видів майна.
Реалізуючи надані Статутом повноваження ДП МОУ "Укрвійськбуд" має відокремлений структурний підрозділ - Філію "135 Домобудівельний комбінат", до якої згідно Акту приймання (передачі) будинків, споруд і території військового містечка від 06.12.2000 року було передано житловий будинок ( АДРЕСА_18 ) виключно на утримання.
По-друге, відповідно до п. 18 Положення «Про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396, громадянин подає до органів приватизації такі документи: заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним; копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім'ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо); довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі; технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок; копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку; документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім'ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності); заява-згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.
Громадяни, які проживають у гуртожитку, крім документів, визначених у цьому пункті, до заяви також додають:
витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у власності житла;
копію договору найму жилого приміщення та/або копію договору оренди житла;
форму первинної облікової документації № 028/о "Консультаційний висновок спеціаліста" з відміткою про відсутність захворювання на туберкульоз.
ДП МОУ «Укрвійськбуд» зауважує, що довідка про склад сім'ї і про займані ним приміщення (форма № 4), яка видається особі та яку зобов'язано ДП МОУ «Укрвійськбуд» видати згідно рішення суду по справі № 760/8907/16-ц у відповідності Положення «Про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 була скасована згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 114 віл 10.05.2018 р.
По-третє, при проведенні інвентаризації житлового фонду, який знаходиться на утриманні філії «135 ДБК» ДП МОУ «Укрвійськбуд» було встановлено, що мешканцям гуртожитків, по АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_12 та АДРЕСА_19 , видавалися тимчасові ордера на проживання без договору найму жилого приміщення або оренди житла.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ЖК Української PCP на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації, орган місцевого самоврядування видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 ЖК Української PCP порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається договором, що укладається перед вселенням на надану жилу площу в гуртожитку на підставі спеціального ордера відповідно до Примірного положення про користування жилою площею в гуртожитках, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Оскільки, з мешканцями гуртожитку по АДРЕСА_5 договори найму чи оренди взагалі не укладались, заявники не мають повного пакету для приватизації навіть кімнат у відомчих гуртожитках (про що їм неодноразово повідомлялось), тому за рекомендаціями юриста, який працював в Міністерстві оборони України, намагаються отримати документи для приватизації саме як мешканці будинку, оскільки там договір найму у переліку документів для приватизації Положенням не передбачено.
Звертає увагу, що з моменту введення гуртожитків в експлуатацію по АДРЕСА_5 (побудований 1955 р.), АДРЕСА_6 (побудований 1959 р.), АДРЕСА_19 (побудований 1953 р.) жодна кімната не була приватизована. Дані відомчі гуртожитки використовувались виключно для тимчасового проживання робітників.
По - четверте, гуртожиток по АДРЕСА_5 з 1997 року визнаний аварійний (в самій заяві мешканці зазначають, що дане приміщення підлягає знесенню), але мешканці відмовляються добровільно переселятися у інші відомчі гуртожитки Підприємства. Вимагають виключно квартири, які ДП МОУ «Укрвійськбуд» надати не має можливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Так, відповідно до Акта будівельної лабораторії від 15.02.2002 р. № 101/69 встановлено, що будинок в цілому знаходиться в непридатному для нормальної експлуатації технічному стані, а пошкоджені ділянки цегляного мурування стін знаходиться в аварійному стані.
З огляду на викладене, просить заяву задовольнити та визнати виконавчий лист № 760/7744/16-ц від 19.09.2017 р. таким, що не підлягає виконанню.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви (ч. 3 ст. 432 ЦПК України).
Суд, дослідивши подану заяву, зазначає наступне.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1ст. 431 ЦПК України)
Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Частина 2 ст. 432 ЦПК України містить підстави визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю, або частково:
1) якщо його видано помилково;
2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному чи касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого виконавчий лист було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни виконавчий лист ще не було виконано повністю або частково).
За відсутністю чіткого визначення "інших причин" для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 5 Узагальнення судової практики «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 роз'яснив, що словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Отже, закон передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, однак наявними є обставини, які виключають необхідність проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом.
Порядок примусового виконання судових рішень регламентовано спеціальним законом - Законом України «Про виконавче провадження», яким визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Процедуру визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.
Заявник в обґрунтування підстав для визнання виконавчого листа №760/7744/16-ц, виданого 19.09.2017 р. Солом'янським районним судом м. Києва, таким, що не підлягає виконанню, вказує на неможливість виконати рішення суду в частині зобов'язання Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» надати ОСОБА_1 належним чином посвідчену довідку про склад сім'ї і про займані ним приміщення (форма № 4).
Як вказано у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 року у справі № 61-1592св17, наведені підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа;помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Таким чином, до підстав для невиконання рішення суду (визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), відносяться випадки, коли немає матеріальної передумови для виконання рішення, тобто об'єктивно відсутній обов'язок боржника; або ж випадки видачі виконавчого документа, коли його не треба було видавати, тобто випадки помилкової видачі виконавчого листа; або випадки, коли після видачі виконавчого документа був змінений зміст рішення.
У постанові від 20.02.2019 року у справі №2-4671/11 Верховний Суд вказав, що перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права. У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Отже, сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 19 квітня 2017 року у справі №760/7744/16-ц, позов ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» про зобов'язання надати документи, - задоволено.
Зобов'язано Державне підприємство Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» надати ОСОБА_1 документи, необхідні для приватизації житла, а саме: довідку про склад сім'ї наймача (форма №4), завірену копію ордера про надання житлової площі в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_5 .
Стягнуто з Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» на користь ОСОБА_1 551, 21 гр.судового збору.
Рішення суду набрало законної сили 21 липня 2017 року.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення суду Солом'янським районним судом м. Києва 19.09.2017 року було видано стягувачу ОСОБА_1 2 (два) виконавчих листи по справі №760/7744/16-ц.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 432 ЦПК України про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.
Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
Відповідно до п.9 ч.2 ст. 129 Конституції України, ст. 14 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
За ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
В даному випадку судом встановлено, що рішення суду, на підставі якого було видано виконавчий лист набрало законної сили, виконавчий лист не є таким, що виданий помилково, його зміст повністю узгоджується із рішенням суду.
Жодних підстав, як матеріально-правових, так і процесуально-правових, для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню судом не встановлено.
Заявником не надано достатніх та допустимих доказів, за якими суд може встановити, що виконавчий лист, є таким, що не підлягає виконанню.
Відтак, судом встановлено, що оспорюваний виконавчий лист не був виданий помилково, а на виконання рішення суду, відсутності обов'язку боржника повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин - не встановлено, а тому правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та зупинення заходів за виконавчим листом, немає.
Таким чином, оскільки обставини, на які посилається заявник, не знайшли свого підтвердження, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а тому у її задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 258-260, 432 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» про визнання виконавчого листа у справі № 760/7744/16-ц від 19.09.2017 року, виданого Солом'янським районним судом м. Києва, таким, що не підлягає виконанню, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 27.05.2024.
Суддя: О.М.Букіна