Справа № 758/6407/24
03 червня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва в складі судді Петрова Д.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 в особі представника адвоката Какулія Отарі Євгеновича, заінтересована особа: Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті,
У травні 2024 року ОСОБА_1 в особі представника адоката Какулія О.Є. звернувся до Подільського районного суду м. Києва із вищевказаною заявою.
В обгрунтування своїх вимог заявник зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Київ, Україна померла дружина заявника, громадянка України ОСОБА_3 . Факт шлюбу підтверджений свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 згідно якого 14.03.1991 року за актовим записом №443 Палацом одружень Дарницького району міста Києва був зареєстрований шлюб.
Після смерті дружини Заявник звернувся до органів нотаріату України із заявою про прийняття спадщини. В ході заведення спадкової справи нотаріус повідомила Заявнику, що померла ОСОБА_3 за життя склала заповіт, яким заповіла все майно своєму сину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На момент смерті ОСОБА_3 її син ОСОБА_4 відносин з нею не підтримував та знаходився на території тимчасово окупованої Автономної республіки Крим в місті Сімферополь.
В квітні 2024 року з онукою Заявника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 через месенджер зв'язався працівник поліції м. Сімферополь та повідомив, що 22.03.2024 року за адресою АДРЕСА_1 було знайдено труп ОСОБА_4 . Смерть ОСОБА_4 констатував лікар (мовою оригіналу) «станции скорой медицинской помощи Подстанция №2 Спутник ОСОБА_6 », який склав «протокол установления смерти человека» від 22.03.2024 року. Ідентифікація особи померлого була здійснена за допомогою паспорту громадянина рф № НОМЕР_2 , про що було зазначено в протоколі.
Зважаючи на те, що особа, на користь якої складено заповіт, померла та не прийняла спадщину, згідно ч.2 ст.1223 ЦК України право на спадкування перейшло до Заявника. Але, оскільки смерть ОСОБА_4 настала на тимчасово окупованій території України та в державному реєстрі актів цивільного стану громадян не зареєстрована, Заявник не має можливості документально підтвердити настання смерті спадкоємця за заповітом, для того щоб реалізувати своє право на спадкування за законом.
Отже, встановлення факту смерті ОСОБА_4 безпосередньо впливає на права Заявника, адже дозволить йому отримати свідоцтво про смерть та довести нотаріусу факт настання смерті спадкоємця за заповітом, яким є померлий ОСОБА_4 , що є обов'язковою умовою для отримання спадщини спадкоємцем за законом, яким є Заявник.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 29.05.2024 заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Зокрема вищевказаною ухвалою було вказано про те, що заявнику необхідно надати суду належні докази того, що заявник належить до кола осіб, які у відповідності до ст. 317 ЦПК України, наділені правом на звернення до суду з відповідною заявою.
30.05.2024 на адресу суду від представника заявника надійшло клопотання про усунення недоліків заяви.
Зі змісту заяви вбачається, що в заяві про встановлення факту смерті ОСОБА_4 заявник обґрунтував своє право звернення до суду тим, що від встановлення факту смерті ОСОБА_4 залежить право заявника на отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті його дружини ОСОБА_3 , оскільки остання за життя склала заповіт на користь ОСОБА_4 .
Таким чином, право на звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_4 виникає у заявника не з причини його родинних відносин з померлим, а з причини того, що заявник є особою на права, обов'язки чи законні інтереси якої впливає встановлення факту смерті ОСОБА_4 , оскільки доки його смерть не буде зареєстрованою в Державному реєстрі він вважається спадкоємцем за заповітом, що в свою чергу нівелює право заявника отримати спадщину після смерті своєї дружини.
За таких обставин, враховуючи, що заявнику встановлення даного юридичного факту потрібно для прийняття спадщини після смерті спадкодавця, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі з наступних підстав.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
У разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_4 є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , зокрема з метою наступного вирішення питання про право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті останньої.
Таким чином, факт, про встановлення якого просить заявник, не підлягає з'ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви встановлено, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.
За таких обставин, враховуючи, що з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, вважаю, що у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Какулія Отарі Євгеновича, заінтересована особа: Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті, слід відмовити.
Керуючись ст. 19, 258-260, ч. 4 ст. 315, 352 ЦПК України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Какулія Отарі Євгеновича, заінтересована особа: Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Дмитро ПЕТРОВ