Справа № 758/10460/21
30 травня 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Будзан Л.Д.,
за участі секретаря судового засідання - Соколовської А.А.,
представника позивача - Гальчинської А.О. ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду в м. Києві заяву представника позивача про зміну підстави позову у цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги, -
У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги.
23 квітня 2024 року представником позивача подано до суду уточнену позовну заяву у зв'язку зі зміною підстав позову, зокрема залучення співвідповідачів по справі.
Представник позивача в судовому засіданні заяву про уточнення позовних вимог підтримала та просила у подальшому проводити розгляд справи з урахуванням уточнених позовних вимог.
Відповідач та його представник не заперечували проти прийняття заяви про уточнення позовних вимог.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву позивача про уточнення позовних вимог, суд дійшов наступного висновку.
Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 405/3360/17:
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
Таким чином, суд розцінює подану представником позивача заяву про уточнення позовних вимог як заяву про зміну підстав позову.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право), а предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретної позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.
Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, то ж відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати підстави позовних вимог, як складову захисту права та охоронюваного законом інтересу до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження.
Зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива.
Враховуючи наведене, а також з огляду на те, що за своїм змістом у заяві представника позивача викладено вимоги, які за своєю суттю змінюють тільки підставу позову, суд приймає заяву представника позивача про зміну підстави позову до розгляду.
Керуючись ст. ст. 49, 260, 261 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про зміну підстави позову задовольнити.
Прийняти заяву представника позивача Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про зміну підстави позову та розглядати справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги з урахуванням заяви про зміну підстави позову.
Роз'яснити, що відповідачі мають право протягом 15 днів з дня отримання копії даної ухвали надати відзив на заяву про зміну підстави позову, копія якого одночасно підлягає направленню на адресу суду та позивача.
Роз'яснити, що позивач має право протягом 5 днів з дня отримання копії відзиву на заяву про зміну підстави позову, подати до суду відповідь на відзив, копія якого одночасно підлягає направленню на адресу відповідачки. А відповідачка протягом 5 днів має право подати свої заперечення.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (заява; відзив на заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет: gl.ki.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Леся БУДЗАН