печерський районний суд міста києва
Справа № 757/24547/16-ц
пр. 2-550/24
27 березня 2024 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Хайнацького Є.С.,
при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_2 , Державної казначейської служби України, Голови комісії з припинення або ліквідації Шевченківського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві ОСОБА_6, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, поширенням недостовірної інформації та спростування недостовірної інформації, -
У травні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Держави Україна в особі Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач-1, МВС України), ОСОБА_2 (далі - відповідач-2, ОСОБА_2 ), Державної казначейської служби України (далі - відповідач-3, ДКСУ), судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_4 (далі - відповідач-4, суддя ОСОБА_4.), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 (далі - третя особа, ОСОБА_3 ), про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, поширенням недостовірної інформації, та спростування недостовірної інформації.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що:
- у листі 18 травня 2013 року, адресованому Шевченківському РУ ГУ МВС України в м. Києві, суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4. запитувала інформацію про стан її здоров'я у зв'язку зі здійснення правосуддя - розглядом її заяви від 16 травня 2013 року про відстрочку виконання постанови від 16 травня 2013 року у справі № 761/11948/13-п;
- оскільки постановою від 16 травня 2013 року у справі № 761/11948/13-п було вирішено піддати її адміністративному арешту на 5 днів і в матеріалах зазначеної справи не було доказів її поганого самопочуття, то вважає, що гіпертонічний криз у неї стався під час її перебування в суді через неправосудну постанову судді ОСОБА_4.;
- 16 травня 2013 року вона подала заяву про відстрочення виконання постанови суду від 16 травня 2013 року у справі № 761/11948/13-п, проте на вказану заяву суддя ОСОБА_4. відреагувала лише 18 травня 2013 року та 20 травня 2013 року винесла постанову про відмову відстрочити виконання постанови від 16 травня 2013 року через недостовірну інформацію відносно неї, тому вважає, що суддею і начальником Шевченківського районного управління Головного управління МВС України ОСОБА_2 заздалегідь мала місце змова про поширення щодо неї недостовірної інформації;
- листом-відповіддю від 20 травня 2013 року № 59/8853 - начальник Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві ОСОБА_2 проінформував суддю ОСОБА_4 про те, що вона (позивачка) була доставлена до управління о 10-25 год. 16 травня 2013 року безпосередньо з залу суду та про її перебування в райуправлінні до 13 год. 06 хв. та згодом відправлено у Спецприймальник ГУ МВС України в м. Києві. Окрім того, ОСОБА_2 у листі поширив недостовірну інформацію про неї про перебування у районному управлінні Головного управління МВС України та про те, що її сестра викликала для неї швидку медичну допомогу до суду, адже гіпертонічний криз стався внаслідок протиправної поведінки судді, а згодом її сестра перенаправила швидку медичну допомогу до районного управління ГУ МВС. ОСОБА_2 у листі від 20 травня 2013 року поширив недостовірну інформацію про те, що під час її перебування в районному управлінні 16 травня 2013 року вона відмовилась від медичної допомоги, тому не була задоволена її заява від 16 травня 2013 року про відстрочку виконання постанови від 16 травня 2013 року. Поширена інформація є недостовірною, оскільки ця інформація спростовується медичною довідкою бригади швидкої медичної допомоги № 69, показанням спідка ОСОБА_5 та її (позивачки) показаннями при допиті як свідка;
- вважає, що невірне зазначення часу виклику швидкої звільнило суддю від відповідальності за завдану нею шкоду її (позивачки) здоров'ю, а мета, з якою було поширено недостовірну інформацію, призвела до прийняття постанови від 20 травня 2013 року про відмову у відстроченні виконання постанови від 16 травня 2013 року;
- протиправною поведінкою судді щодо її стану здоров'я і діями начальника Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві їй завдані страждання, її штучно обмежили у праві на звернення до лікаря;
- така поведінка держави в особі посадової особи органу МВС України ОСОБА_2 спричинила їй душевні страждання і у зв'язку з його протиправною поведінкою щодо її сестри ОСОБА_3 ;
- вважає, що інформація, поширена державою Україна в особі начальника Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в місті Києва ОСОБА_2 має бути спростована у судовому порядку Міністерством внутрішніх справ України, оскільки ця інформація є негативною та свідчить про її (позивачки) недобросовісність щодо незадовільного стану здоров'я та щодо відмови від меддопомоги.
Посилаючись на наведене ОСОБА_1 просить:
- визнати недостовірною інформацію та такою, що порушує особисте немайнове право позивача, інформацію, викладену (поширену) у листі - відповіді від 20 травня 2013 року № 59/8853 начальника Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві ОСОБА_2, а саме, що вона, ОСОБА_1 , під час її перебування в районному управлінні 16 травня 2013 року від медичної допомоги відмовилась; що її сестра під час її (позивачки) перебуванні в районному управлінні 16 травня 2013 року викликала швидку медичну допомогу;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України протягом двох місяців із моменту набрання рішенням чинності відкликати лист начальника Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві ОСОБА_2 від 20 травня 2013 року № 59/8853 з Шевченківського районного суду м. Києва з матеріалів справи № 761/11948/13-п;
- встановити факт, що ОСОБА_1 зазнала страждань у зв'язку з ушкодженням здоров'я і у зв'язку з протиправною поведінкою судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4. щодо неї самої;
- встановити факт, що ОСОБА_1 зазнала страждань у зв'язку з ушкодженням здоров'я і у зв'язку з протиправною поведінкою начальника Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві ОСОБА_2 щодо неї самої і щодо її сестри ОСОБА_3 ;
- стягнути з Міністерства внутрішніх справ України шляхом безспірного списання із Єдиного рахунку в Державній казначейській службі України, а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь ОСОБА_1 один мінімальний розмір заробітної плати 1 450,00 грн для компенсації завданої моральної школи;
- вирішити питання про розподіл судових витрат.
21 червня 2016 року ОСОБА_1 подала доповнення до позовної заяви.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 липня 2016 року відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі та призначено попереднє судове засідання на 04 серпня 2016 року.
04 серпня 2016 року представник МВС України подав заперечення проти позову, в яких вважає позов необґрунтованим та просить відмовити у його задоволенні. Зазначає, що МВС України прав та інтересів позивачки не порушувало, тому, відповідно, не може нести відповідальність перед нею.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року попереднє судове засідання закінчено.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2016 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09 вересня 2016 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25 листопада 2016 року ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 09 вересня 2016 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 08 грудня 2016 року матеріали справи передано головуючому судді Остапчук Т.В.
Представник ОСОБА_2 подала заперечення на позов, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, просила залишити позов без задоволення. Вказує, що оспорюваний позивачкою лист від 20 травня 2013 року підписаний начальником Шевченківського РУ ГУ МВС України, а не безпосередньо ОСОБА_2 , як фізичною особою, тому він є неналежним відповідачем.
Представник судді ОСОБА_4. подала заперечення на позов, в яких посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність просила залишити позов без задоволення. Вказує, що питання притягнення до відповідальності судді врегульовано Законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду юстиції». Суддя не є суб'єктом владних повноважень та не може бути відповідачем у справах про оскарження її рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ. Не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства вимоги позивача стосовно дій судді при ухваленні нею рішення у справі № 761/11948/13-ц.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06 лютого 2017 року справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_2 , Головного управління державної казначейської служби у м. Києві, судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4., третя особа ОСОБА_3 , про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, поширенням недостовірної інформації та спростування недостовірної інформації, призначено до судового розгляду на 09 березня 2017 року
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09 березня 2017 року розгляд справи відкладено на 10 квітня 2017 року.
10 квітня 2017 року в судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 надала заяву про зміну заявлених позовних вимог.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10 квітня 2017 року заява про зміну заявлених позовних вимог була залишена без руху та позивачу був наданий строк для усунення недоліків.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18 травня 2017 року заяву про зміну заявлених позовних вимог ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_2 , Головного управління державної казначейської служби у м. Києві, судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4., третя особа ОСОБА_3 , про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, поширенням недостовірної інформації та спростування недостовірної інформації визнано неподаною та повернуто позивачу.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18 травня 2017 року розгляд справи відкладено на 03 липня 2017 року.
03 липня 2017 року ОСОБА_1 подала заяву про заміну відповідача - ГУ Державної казначейської служби на Державну казначейську службу України та позовну заяву зі змінами.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03 липня 2017 року розгляд справи відкладено на 31 липня 2017 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31 липня 2017 року розгляд справи відкладено на 13 жовтня 2017 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2017 року у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Остапчук Т.В., секретарю судових засідань - відмовлено. Заяву головуючого судді про самовідвід - задоволено. Передано цивільну справу № 757/24547/16-ц за позовом ОСОБА_1 для виконання вимог статей 11-1, 25 ЦПК України.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 17 жовтня 2017 року матеріали справи передано головуючому судді ОСОБА_9.
В судовому засіданні 02 квітня 2018 року позивачем оголошено письмову заяву про відвід судді ОСОБА_9.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02 квітня 2018 року провадження у справі зупинено. Для розгляду заяви позивача про відвід судді ОСОБА_9. передано матеріали цивільної справи № 757/24547/16-ц для визначення судді за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10 квітня 2018 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді ОСОБА_9. від розгляду цивільної справи відмовлено.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17 травня 2018 року поновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_2 , Головного управління державної казначейської служби у м. Києві, судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4., третя особа ОСОБА_3 , про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, поширенням недостовірної інформації, та спростування недостовірної інформації. Призначено судове засідання по справі на 01 серпня 2018 року.
Відповідно до довідки Печерського районного суду м. Києва від 01 серпня 2018 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання учасників процесу розгляд справи відкладено на 12 вересня 2018 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 вересня 2018 року визначено розглядати справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_2 , Головного управління державної казначейської служби у місті Києві, судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_4., третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, поширенням недостовірної інформації, та спростування недостовірної інформації здійснювати за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі Голову ліквідаційної комісії Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА_6 (далі - відповідач-4, Голова ліквідаційної комісії ОСОБА_6 ) в якості співвідповідача. Призначено підготовче судове засідання по справі з повідомленням учасників справи на 30 жовтня 2018 року.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників процесу розгляд справи, призначений на 30 жовтня 2018 року, відкладено на 24 січня 2019 року.
23 січня 2019 року представник Шевченківського РУ ГУ у м. Києві МВС України подав пояснення, в яких зазначає, що оспорюваний позивачкою лист від 20 травня 2013 року є відповіддю на запит. Позивачка не довела факт поширення Шевченківським РУ ГУ у м. Києві МВС України інформації стосовно неї та те, що у зв'язку з цим були порушені її особисті немайнові права. Інформація про надання або відмову у наданні медичної допомоги міститься виключно у картці виїзду швидкої медичної допомоги, строк зберігання якої 1 рік.
В судовому засіданні 24 січня 2018 року позивач заявила відвід секретарю судових засідань ОСОБА_7 , а також секретарю судових засідань ОСОБА_8 , відповідно до статей 36-38 ЦПК України. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24 січня 2018 року заяву позивача про відвід секретаря судових засідань ОСОБА_7, а також секретаря судових засідань ОСОБА_8 від участі у розгляді вказаної цивільної справи- залишено без задоволення.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24 січня 2019 року розгляд справи відкладено на 28 лютого 2019 року.
28 лютого 2019 року ОСОБА_1 подала позовну заяву зі змінами, в якій просить:
- встановити факт ушкодження здоров'я ОСОБА_1 унаслідок протиправної поведінки/бездіяльності судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 щодо ОСОБА_1 , зокрема, щодо заяви від 16 травня 2013 року про відстрочення виконання постанови суду від 16 травня 2013 року № 761/11948/13-п;
- встановити факт ушкодження здоров'я ОСОБА_1 унаслідок протиправної поведінки Шевченківського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві та посадової особи цього управління ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 , поширенням у листі - відповіді від 20 травня 2013 року № 59/8853 недостовірної інформації про відмову ОСОБА_1 від медичної допомоги під час перебування в районному управлінні 16 травня 2013 року;
- визнати недостовірною інформацію у листі - відповіді від 20 травня 2013 року №59/8853 начальника Шевченківського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві ОСОБА_2 : « ОСОБА_1 під час перебування в районному управлінні 16.05.2013р. від медичної допомоги відмовилась», що «сестра ОСОБА_3 під час перебування ОСОБА_1 в Шевченківському районному управлінні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві 16 травня 2013 року викликала швидку медичну допомогу»;
- стягнути з Держави Україна через Державну казначейську службу за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 одноразово один розмір мінімальної заробітної плати - 4 173,00 грн. у відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я внаслідок дій Шевченківського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві/посадової особи цього органу ОСОБА_2 ;
- стягнути з Держави Україна через Державну казначейську службу за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 одноразово один розмір мінімальної заробітної плати 4 173,00 грн на відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, внаслідок бездіяльності держави Україна в особі судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4. щодо заяви ОСОБА_1 від 16 травня 2013 року про відстрочення виконання постанови суду від 16 травня 2013 року № 761/11948/13-п;
- стягнути з Держави Україна через Державну казначейську службу за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 одноразово 24 759.24 грн. у відшкодування додаткових витрат, викликаних необхідністю лікування, придбання ліків;
- стягнути з Держави Україна через Державну казначейську службу за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів у сумі 28 656, 00 грн. з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 одноразово на відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я внаслідок бездіяльності держави Україна в особі судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4. щодо заяви ОСОБА_1 від 16 травня 2013 року про відстрочення виконання постанови суду від 16 травня 2013 року № 761/11948/13-п;
- стягнути з Держави Україна через Державну казначейську службу за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів у сумі 28 656,00 грн. з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 одноразово у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я внаслідок дій Шевченківського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві/посадової особи цього органу ОСОБА_2 ;
- вирішити питання про розподіл судових витрат.
В судовому засіданні 28 лютого 2019 року позивач заявила відвід секретарю судових засідань ОСОБА_8 відповідно до статей 36-38 ЦПК України. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2019 року заяву позивача про відвід секретаря судових засідань ОСОБА_8 від участі у розгляді цивільної справи залишено без задоволення.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2019 року у справі оголошено перерву до 12 березня 2019 року.
12 березня 2019 року ОСОБА_1 подала позовну заяву зі змінами, в якій просить:
- встановити факт ушкодження здоров'я ОСОБА_1 унаслідок протиправної поведінки/бездіяльності Шевченківського районного суду м. Києва в особі судді ОСОБА_4. щодо ОСОБА_1 щодо права на задоволення заяви від 16 травня 2013 року про відстрочення у зв'язку із станом здоров'я виконання постанови суду від 16 травня 2013 року №761/11948/13-п;
- встановити факт ушкодження здоров'я ОСОБА_1 унаслідок протиправної поведінки Шевченківського районного управління поліції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві та посадової особи цього управління ОСОБА_2 у вигляді поширення у листі-відповіді від 20 травня 2013 року № 59/8853 недостовірної інформації про відмову ОСОБА_1 від медичної допомоги під час перебування в районному управлінні 16 травня 2013 року;
- стягнути з Держави Україна через Державну казначейську службу за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 одноразово один розмір мінімальної заробітної плати - 4 173,00 грн. у відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, внаслідок дій Шевченківського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві та посадової особи цього органу ОСОБА_2 ;
- стягнути з Держави Україна через Державну казначейську службу за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 одноразово один розмір мінімальної заробітної плати - 4 173,00 грн. на відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, внаслідок бездіяльності держави Україна в особі судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4. щодо заяви ОСОБА_1 від 16 травня 2013 року про відстрочення виконання постанови суду від 16 травня 2013 року №761/11948/13-п;
- стягнути з Держави Україна через Державну казначейську службу за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 одноразово 30 636,90 грн. у відшкодування додаткових витрат, викликаних необхідністю лікування, придбання ліків;
- стягнути з Держави Україна через Державну казначейську службу за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів у сумі 30 636,90 грн. з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 одноразово у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я внаслідок бездіяльності держави Україна в особі судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4. щодо заяви ОСОБА_1 від 16 травня 2013 року про відстрочення виконання постанови суду від 16 травня 2013 року № 761/11948/13-п;
- стягнути з Держави Україна через Державну казначейську службу за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів у сумі 30 636,90 грн. з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 одноразово на відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, внаслідок дій Шевченківського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві/посадової особи цього органу ОСОБА_2 ;
- визнати недостовірною інформацію у листі - відповіді від 20 травня 2013 року № 59/8853 начальника Шевченківського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві ОСОБА_2 : « ОСОБА_1 під час перебування в районному управлінні 16.05.2013р. від медичної допомоги відмовилась», що «сестра ОСОБА_3 під час перебування ОСОБА_1 в Шевченківському районному управлінні поліції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві 16 травня 2013 року викликала швидку медичну допомогу»;
- вирішити питання про розподіл судових витрат.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 березня 2019 року оголошено перерву у справі до 22 квітня 2019 року.
Відповідно до довідки Печерського районного суду м. Києва від 22 квітня 2019 року, справа № 757/24547/16-ц знята з розгляду у зв'язку з занятістю судді в іншому провадженні. Розгляд справи відкладено на 07 червня 2019 року.
Відповідно до довідки Печерського районного суду м. Києва від 07 червня 2019 року справа № 757/24547/16-ц знята з розгляду у зв'язку з занятістю судді в іншому провадженні. Розгляд справи відкладено на 07 серпня 2019 року.
Відповідно до довідки Печерського районного суду м. Києва від 07 серпня 2019 року справа № 757/24547/16-ц знята з розгляду у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному. Розгляд справи відкладено до 04 грудня 2019 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04 грудня 2019 року клопотання позивача про залучення співвідповідачем - Міністерство юстиції України у цій справі залишено без задоволення.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04 грудня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 05 лютого 2020 року.
05 лютого 2020 року від позивача надійшла заява про відвід головуючого судді ОСОБА_9. відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17 лютого 2020 року у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді ОСОБА_9. від розгляду цивільної справи № 757/24547/16-ц відмовлено.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03 березня 2020 року заяву позивача про відвід головуючого судді ОСОБА_9. від розгляду цивільної справи № 757/24547/16-ц залишено без задоволення.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03 березня 2020 року заяву позивача та третьої особи про відвід головуючого судді ОСОБА_9. від розгляду, а секретаря судових засідань Московенка В.І. від участі у розгляді цивільної справи № 757/24547/16-ц залишено без задоволення.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03 березня 2020 року у справі оголошено перерву до 14 травня 2020 року, у зв'язку з заявою ОСОБА_1 - відкладено до 09 липня 2020 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09 липня 2020 року розгляд справи відкладено до 26 жовтня 2020 року.
Відповідно до довідки Печерського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року у зв'язку з неявкою в судове засідання учасників процесу розгляд справи відкладено до 08 грудня 2020 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08 грудня 2020 року розгляд справи відкладено до 22 лютого 2021 року.
Відповідно до довідки Печерського районного суду м. Києва від 22 лютого 2021 року справа № 757/24547/16-ц знята з розгляду у зв'язку з перебуванням судді у відпустці. Розгляд справи відкладено до 10 червня 2021 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10 червня 2021 року розгляд справи відкладено до 06 вересня 2021 року.
Відповідно до довідки Печерського районного суду м. Києва від 06 вересня 2021 року у зв'язку з неявкою в судове засідання учасників процесу розгляд справи відкладено до 24 листопада 2021 року.
Відповідно до довідки Печерського районного суду м. Києва від 24 листопада 2021 року справа № 757/24547/16-ц знята з розгляду у зв'язку зі смертю судді.
Розпорядженням керівника апарату суду від 25 листопада 2021 року призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку зі смертю судді ОСОБА_9 . На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 25 листопада 2021 року матеріали справи передано головуючому судді Хайнацькому Є.С.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 листопада 2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_2 , Державної казначейської служби України, судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_4., Голови комісії з припинення або ліквідації Шевченківського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві ОСОБА_6., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, поширенням недостовірної інформації, та спростування недостовірної інформації, прийнято до провадження та призначено до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 01 березня 2022 року.
Відповідно до довідки Печерського районного суду м. Києва від 01 березня 2022 року справа № 757/24547/16-ц розгляд справи відкладено до 07 липня 2022 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07 липня 2022 року розгляд справи відкладено до 06 жовтня 2022 року.
08 липня 2022 надійшла заява ОСОБА_1 про відвід головуючого від розгляду вказаної справи. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 липня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Печерського районного суду м. Києва Хайнацького Є. С. від розгляду цивільної справи 757/24547/16-ц. Розгляд справи призначено на 06 жовтня 2022 року.
06 жовтня 2022 року позивач подала заяву про відвід головуючого судді Хайнацького Є.С. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2022 року у задоволенні заяви позивача про відвід головуючого судді Хайнацького Є. С. від розгляду цивільної справи № 757/24547/16-ц відмовлено. Розгляд справи призначено на 17 січня 2023 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про повернення до підготовчого засідання, розгляд справи відкладено до 19 квітня 2023 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 квітня 2023 року відкладено розгляд справи на 07 вересня 2023 року.
Протокольною ухвало Печерського районного суду від 07 вересня 2023 року розгляд справи відкладено на 11 грудня 2023 року.
Протокольною ухвало Печерського районного суду від 11 грудня 2023 року розгляд справи відкладено до 27 березня 2024 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.03.2024 року провадження у цивільній справі № 757/24547/16-ц в частині позовних вимог ОСОБА_1 до судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_4. про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, поширенням недостовірної інформації та спростування недостовірної інформації - закрито.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання 27 березня 2024 року не з'явилась; про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином; у поданій на адресу суду заяві просила розглядати справу за її відсутності у зв'язку з перебуванням на межами України та задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідачі та третя особа у судове засідання 27 березня 2024 року не з'явились; про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Суд установив, що 16 травня 2013 року Шевченківським районним судом м. Києва винесено постанову, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на п'ять діб з моменту проголошення постанови.
У цей же день, 16 травня 2013 року, ОСОБА_1 з приміщення суду було доставлено до приміщення Шевченківського районного управління ГУ МВС України у м. Києві, що розташоване на вул. Герцена 9 у м. Києві, де близько 10 години 10 хв. відносно позивачки складено протокол про адміністративне затримання серії КИ № 015631 з метою виконання адміністративного стягнення.
У зв'язку з надходженням заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання постанови суду, 18 травня 2013 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4. надіслала на адресу Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві лист щодо повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду її заяви, а також просила повідомити про стан здоров'я останньої.
У відповідь на запит судді Шевченківського районного суду м. Києва Шевченківське РУ ГУ МВС України в м. Києві листом від 20 травня 2013 року № 59/8853 повідомило, що 16 травня 2013 року в 13-06 год. ОСОБА_1 відправлено до спецприймальника-розподільника для осіб, підданих адміністративному арешту, ГУ МВС України в м. Києві для виконання постанови суду. Під час перебування у районному управлінні ОСОБА_1 сестра викликала швидку медичну допомогу, але остання від медичної допомоги відмовилась.
Відповідно до постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2013 року суд відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відстрочку виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2013 року з тих підстав, що обов'язковою умовою застосування відстрочки виконання постанови про накладання адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту є наявність обставин, які унеможливлюють її виконання, тобто виняткових обставин. Суд виходив із того, що ОСОБА_1 на підтвердження викладеного в заяві не надано жодного доказу, а також не зазначено, яким чином викладені обставини унеможливлюють виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 16 травня 2013 року.
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 23 грудня 2022 року справі № 761/18251/16-ц відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до головного лікаря Київської міської станції швидкої медичної допомоги Вершигори А.В., Комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про відшкодування шкоди, завданої здоров'ю.
У вказаній справі суд установив, що вранці 16 травня 2013 року сестра позивачки - ОСОБА_3 викликала для позивачки засобами телефонного зв'язку бригаду швидкої медичної допомоги до приміщення Шевченківського районного суду м. Києва, яка після прибуття до суду була переадресована до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві на вул. Герцена 9 у м. Києві.
В приміщенні Шевченківського районного управління лікар і медична сестра бригади № 617 близько 10 години 45 хв. провели огляд ОСОБА_1 за результатами якого у позивачки встановлено підвищений артеріальний тиск 165/90 у зв'язку з чим позивачці внутрішньовенно введено препарат «Ебрантіл». Після уведення позивачці препарату та повторного вимірювання через деякий час тиск стабілізувався і становив 120/80. Про результати огляду і надання медичної допомоги позивачці лікарем бригади № 617 видано довідку за встановленою формою.
Мотиви, з яких виходить Суд, та застосовані норми права
У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).
Щодо вимог про визнання інформації недостовірною
Позивачка також просить спростувати недостовірну інформацію, яка міститься у листі від 20 травня 2013 року за № 59/8853 Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві, в якому, зокрема, зазначено, що під час перебування у районному управлінні ОСОБА_1 сестра викликала швидку медичну допомогу, але остання від медичної допомоги відмовилася. Вважає, що ОСОБА_2 в листі від 20 травня 2013 року поширив недостовірну інформацію про те, що під час її перебування у районному управління 16 травня 2013 року від медичної допомоги вона відмовилась, а їй була надана медична допомога, а отже вона не відмовлялась від медичної допомоги. При цьому, зазначає, що ця недостовірна інформація стала підставою для прийняття суддею Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4 постанови від 20 травня 2013 року про відмову відстрочити виконання постанови від 16 травня 2013 року про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності.
Згідно з частиною першою статті 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділову репутацію фізичної чи юридичної особи.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
З матеріалів справи вбачається, що лист від 20 травня 2013 року за вихідним № 59/8853, на який посилається позивачка, як на підставу свого позову, був наданий у відповідь на запит судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4.
Інформація, викладена у тексті листа Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві, підписаному його начальником ОСОБА_2 , не є інформацією у розумінні статті 277 ЦК України, яка підлягає спростуванню. Наведене виключає можливість задовольнити позов із заявлених позивачем підстав.
Щодо вимог про встановлення факту ушкодження здоров'я
Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з положеннями статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
У частині другій статті 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналіз встановлених у ході судового розгляду справи обставин справи дає суду підстави для висновку про недоведеність позовних вимог на підтвердження факту ушкодження її здоров'я діями Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві та посадової особи цього управління ОСОБА_2 , що є її процесуальним обов'язком, Зокрема, позивачка не довела суду належними та допустимими доказами те, що саме внаслідок дій посадових або службових осіб Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві під час перебування у районному управлінні у неї підвищився тис та стався гіпертонічний криз. Жодних доказів з цього приводу матеріали справи не містять, тому відсутні підстави для задоволення цих вимог.
Доводи позивачки про те, що під час перебування в РУ ГУ МВС України в м. Києві штучно обмежили у праві на звернення до лікаря спростовуються матеріалами цієї справи, а також встановленими обставинами під час розгляду справи № 761/18251/16-ц.
Оскільки відсутні підстави для задоволення вимог позову в частині про встановлення факту ушкодження здоров'я, то відповідно не підлягають і задоволенню вимоги позивача в частині відшкодування додаткових витрат, викликаних необхідністю лікування, придбання ліків, які є похідними.
Щодо вимог про відшкодування шкоди
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
На підставі вказаної норми відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася, зокрема, на протиправність дій начальника Шевченківського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві ОСОБА_2, чим завдано їй та її здоров'ю моральну шкоду.
Відповідно до частини шостої статті 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Згідно з частиною першою статті 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Частиною першою статті 1174 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
У пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 зроблений висновок про те, що застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.
Згідно із статтею 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про те, що відносно ОСОБА_1 були вчинені неправомірні дії, які знаходяться у прямому причинному зв'язку із завданням їй шкоди, зокрема відсутні докази того, що саме через дії посадових осіб у позивачки піднявся тиск та стався гіпертонічний криз.
Сам по собі факт направлення Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві листа від 20 травня 2013 року у відповідь на запит суду також не свідчить про ушкодження здоров'я та заподіяння шкоди позивачці саме Державою Україна через орган державної влади, визначений як відповідач у цій справі, Шевченківський РУ ГУ МВС України в м. Києві та його посадовими особами,
Таким чином, ОСОБА_1 не довела наявність обов'язкових складових цивільно-правової відповідальності, завдання їй шкоди, протиправності дій та факту наявності причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями (бездіяльністю), на які вона посилається.
Аргументи позивачки про те, що правовідносини по відшкодуванню шкоди передбачають презумпцію вини заподіювача шкоди, яка відповідачами не спростована, а тому наявні підстави для відшкодування шкоди, завданої її здоров'ю, не ґрунтуються на законі.
Щодо вимог позивачки про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, за рахунок Міністерства внутрішніх справ через Державну казначейську службу України, то в цій частині слід відмовити з підстав недоведеності позовних вимог, оскільки Міністерство внутрішніх справ України не вчиняло відносно позивачки жодних дій, які б призвели до заподіяння шкоди, що виключає його відповідальність.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у зв'язку із його необґрунтованістю та безпідставністю.
Враховуючи викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 15, 16, 23, 277, 1173, 1174, 1176 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 200, 247, 255, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства внутрішніх справ України, ОСОБА_2 , Державної казначейської служби України, Голови комісії з припинення або ліквідації Шевченківського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві ОСОБА_6, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, поширенням недостовірної інформації та спростування недостовірної інформації, - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено та підписано 05.04.2024 року.
Суддя Є.С. Хайнацький