печерський районний суд міста києва
Справа № 757/29545/14-ц
03 червня 2024 року Суддя Печерського районного суду м. Києва Хайнацький Є.С., перевіривши заяву представника правонаступника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - адвоката Прибильського Віталія Геннадійовича про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 757/29545/14-ц, -
Представник правонаступника відповідача ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), - адвокат Прибильський Віталій Геннадійович звернувся до суду із заявою, у якій просить: відновити втрачене судове провадження (цивільну справу) № 757/29545/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (далі - позивач, ПАТ «ВТБ Банк») до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, у повному обсязі; постановити ухвалу про відновлення втраченого судового провадження.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.03.2024 року заяву представника правонаступника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , - адвоката Прибильського Віталія Геннадійовича про прийняття до розгляду та відновлення матеріалів цивільної справи № 757/29545/14-ц - залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали шляхом подання заяви з додержанням вимог, встановлених ст. 177 ЦПК України.
Належним чином завірена копія ухвали суду направлена представнику заявника на поштову адресу, вказану в заяві. Разом з тим, 09.05.2024 на адресу суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Як визначено у ч.ч. 1, 2, 4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно ч. 1 ст. 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Як визначено у ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Частиною 4 статті 130 ЦПК України визначено, що у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 127 ЦПК України, часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Так, до повноваження суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
На підставі вищезазначених положень, суд дійшов висновку, що заявник належним чином повідомлена про недоліки заяви та необхідність їх усунення у встановлений судом строк.
Таким чином, останнім днем строку на усунення недоліків є 19.05.2024 року, що є вихідним днем.
Як визначено у ч. 3 ст. 124 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відтак, останнім днем строку є 20.05.2024 року.
Станом на 03.06.2024 року заявник виявлені судом недоліки не усунула, рухом справи не цікавилась.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки, ОСОБА_2 не усунула недоліки заяви у строк, встановлений судом, заяву слід вважати неподаною та повернути заявнику.
При цьому, суд роз'яснює, що згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 185, 258-260, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, -
Заяву представника правонаступника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - адвоката Прибильського Віталія Геннадійовича про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 757/29545/14-ц, - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити заявнику право повторно звернутись із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 03.06.2024 року.
Суддя Є.С. Хайнацький