печерський районний суд міста києва
Справа № 760/24404/23-ц
"30" квітня 2024 р. Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Головко Ю.Г.,
за участю секретаря судового засідання Мхітарян М. М.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,
У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , у якій позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд визнати особистою приватною власністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , квартиру під номером АДРЕСА_1 .
У підготовчому засіданні 30.04.2024 позивачем подані заяви, про збільшення розміру позовних вимог та про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , до вирішення справи по суті.
Заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що 15.08.2013 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб у Печерському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Цетрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що 15.08.2013 складено відповідний актовий запис № 1415, що підтверджується виданим повторно свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 .
Позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_2 , вчиняючи психологічні маніпуляції, вмовила його продати свою квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , яка належала позивачу на підставі Свідоцтва про право власності на житло, видоне 09.02.2004 Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією згідно з розпорядженням (наказом) від 09.02.2004 № 2201 та зареєстрованого у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 03.03.2004 в реєстровій книзі за № 6991.
22.06.2015 відбувся продаж квартири за адресою АДРЕСА_2 між позивачем та покупцем ОСОБА_3 , про що був укладений договір купівлі-продажу квартири посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірхою І. С., зареєстрований в реєстрі за № 1640. Продаж квартири складав 2000000 грн. Кошти за продаж були перераховані безготівково.
Виручена в результаті продажу квартири за адресою АДРЕСА_2 , сума коштів в розмірі 2000000 грн, була достатньою для придбання квартири за адресою АДРЕСА_3 та квартири за адресою АДРЕСА_4 .
13.08.2015 відбулась купівля квартири у племінниці позивача ОСОБА_4 та був укладений договір з покупцем ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_3 .
13.08.2015 відбулась купівля квартири племінниці позивача ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_5 .
Позивач вказує, що квартира за адресою АДРЕСА_3 , була придбана позивачем, за його особисті кошти, які він мав за продаж 22.06.2015 квартири АДРЕСА_6 . Нотаріальні послуги сплачував позивач, при цьому ОСОБА_2 не вкладала жодних коштів на купівлю квартири.
Враховуючи викладене, позивач вважає, що спірна квартира АДРЕСА_1 , була придбана в результаті продажу іншої квартири, яка належала позивачу на підставі особистої приватної власності.
У судовому засіданні позивач заяву про забезпечення позову підтримав, просив задовольнити з викладених у ній обставин.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином, причину неявки суду не повідомила.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною 1 ст. 153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач будедіяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з'ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, суті позовних вимог.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Заявником обґрунтовано наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.
При цьому, накладення арешту на дане майно, із заборонною вчиняти будь-які реєстраційні дії до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача та третіх осіб, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.
Враховуючи предмет даного позову, наведені заявником обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, суд прийшов до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.
Строк дії заходів забезпечення позову передбачено ч.ч. 7-10 ст. 158 ЦПК України, зокрема: у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи; якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення; у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову; у такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.
Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову є обґрунтованою і підлягає задоволенню, оскільки даний вид забезпечення позову є співмірним позовними вимогам та забезпечить в подальшому виконання рішення суду, а незастосування таких заходів може призвести до відчуження спірного майна.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 151 ЦПК України, суд,
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 (сім), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 112260280000, яка зареєстрована за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень, її оскарження не зупиняє її виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги на ухвали суду щодо забезпечення позову до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги, їх подання не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_7 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреси: АДРЕСА_8 .
Суддя Ю. Г. Головко