22.05.2024 Справа № 756/5642/24
№ 756/5642/24
№ 3/756/2820/24
іменем України
22 травня 2024 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Дев'ятко В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого на посаді керівника Українського державного геологорозвідувального інституту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 3801/16-31-04-05-04 від 22.04.2024, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді керівника Українського державного геологорозвідувального інституту (надалі - УкрДГРІ), що за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, порушив п. 57.1 ст. 57, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України від 02.10.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме неподання платіжної інструкції до установи банку на сплату податкового зобов'язання по земельному податку за лютий 2024 року в сумі 6 047, 34 грн з граничним терміном сплати 01.04.2024. Податкове зобов'язання на момент перевірки не сплачено, що зафіксовано в акті № 3989/16-31-04-05-03/01432032 від 03.04.2024.
Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КпАП України.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КпАП України, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився та не повідомив суду про поважні причини свого неприбуття.
Разом з цим, 21.05.2024 ОСОБА_1 подав до суду заперечення, у яких зазначив, що йому нічого не відомо про перевірку УкрДГРІ та про складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому, останній вказав, що УкрДГРІ не має змоги здійснювати банківські операції, оскільки на рахунки установи накладено арешти Оболонським РВДВС у м. Києві Центральним МРУМЮ, що унеможливлює сплату податків та зборів.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, заперечення ОСОБА_1 ,суд вважає, що дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КпАП України.
Правилами статей 245, 251, 252, 280 КпАП України передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. До цих ознак належать: об'єкт; об'єктивна сторона; суб'єкт; суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Так, на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КпАП України, матеріали справи містять тільки акт № 3989/16-31-04-05-03/01432032 від 03.04.2024. При цьому, матеріали справи не містять відомостей про ознайомлення із його змістом ОСОБА_1 . Крім того, суду також не було надано документів, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 насправді є керівником УкрДГРІ.
Також, поза увагою суду не залишається і те, що протокол про адміністративне правопорушення № 3801/16-31-04-05-04 від 22.04.2024стосовно ОСОБА_1 , останнім не підписано, а складені акти про неявку на підписання протоколу - суперечить нормам КпАП України, зокрема статтям 254, 256 КпАП України.
Крім того, у матеріалах адміністративної справи відсутні вiдмiтки про вручення ОСОБА_1 другого примірника протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно пункту 2.13 Порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджених наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 16.02.2015 № 3/02-15 другий примірник складеного протоколу та копії інших матеріалів, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, рекомендованим листом із зворотним повідомленням про вручення та з описом вкладення протягом 10 календарних днів разом iз супровідним листом в конверті з позначкою «особисто» направляються особі, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, у разі якщо вказана особа: відмовляється від отримання другого примірника протоколу; не з'являється для ознайомлення з протоколом.
Вiдмiткою про вручення другого примірника протоколу про адміністративне правопорушення у цьому випадку є підпис на зворотному повідомленні про вручення, датою вручення є дата, зазначена на цьому повідомленні.
Натомість, у матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про направлення ОСОБА_1 другого примірника протоколу про адміністративне правопорушення, однак останній документи не отримав, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою - «вибув».
Суд враховує положення ст. 6 Конвенції про захист людини і основоположних свобод, а також беручи до уваги висновки ЄСПЛ у справах «Малофаєва проти Росії», рішення від 30.05.2013р., та «Карелін проти Росії», рішення від 20.09.2016р., ЄСПЛ серед іншого зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготовитися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Крім того, згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1 не містить інших відомостей та належних, допустимих доказів про наявність в його діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КпАП України.
Згідно зі ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
На обґрунтування провини ОСОБА_1 суду не надано жодних об'єктивних доказів, які б дозволяли на підставі ст. 252 КпАП України зробити висновок про доведеність факту вчинення ним інкримінованого правопорушення, передбаченого саме ч. 1 ст. 163-2 КпАП України.
Відповідно до ст. 284 КпАП України, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КпАП України; 3) закриття справи.
Положенням п. ст. 247 КпАП України визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України суд приймає рішення про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КпАП України.
З огляду на закриття провадження у справі, судовий збір в порядку ст. 40-1 КпАП України стягненню не підлягає.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 163-1, 251, 256, п. 1 ст. 247, 283-286 КпАП України, суд
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-2 КпАП України відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.В. Дев'ятко